Рішення № 85367000, 04.11.2019, Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 182/4294/19

Провадження № 2/0182/2383/2019

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

04.11.2019 року м. Нікополь

Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючої - судді Багрової А.Г.

за участю секретаря судового засідання - Снєгульської В.М.

розглянув у підготовчому судовому засіданні у м. Нікополі в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління комунального майна Нікопольської міської ради, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання права на приватизацію житлового приміщення.

Представник відповідача: ОСОБА_5 на підставі довіреності № 936/19 від 03.09.2019 року (а.с.33).

Заяви по суті справи:

21.06.2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом про визнання права на приватизацію, який уточнювала 23.08.2019 року (а.с.2-5,23-26).

Свої вимоги мотивує тим, що у 1988 року їй як працівнику Нікопольського південно-трубного заводу був виданий ордер на квартиру АДРЕСА_1 , на підставі якого вона разом зі своєю сім`єю вселилася та зареєструвалася за вказаною адресою.

На даний час у квартирі зареєстрована вона, її діти ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та онука ОСОБА_4 .

У січні 2018 року ОСОБА_1 звернулася до Управління комунального майна Нікопольської міської ради із заявою про приватизацію квартири, однак листом № 62/18 від 15.01.2018 року їй було відмолено у наданні згоди на це у зв`язку з відсутністю ордеру, на підставі якого можливе вселення у квартиру.

Відповідно до п. 69 «Правил обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов та надання їм жилих приміщень в УРСР», затверджених постановою Ради Міністрів УРСР і Укрпрофради 11.12.1984 року за № 470, ордер є дійним лише 30 днів, тому позивач з родиною в цей термін вселилися у квартиру та зареєструвалися там. Після спливу зазначеного терміну ордер автоматично втратив силу, у зв`язку з чим ОСОБА_1 не мала підстав його зберігати. Таким чином, позивач вважає, що відповідач порушує її законне право на приватизацію займаного нею житлового приміщення, у зв`язку з чим вимушена звертатися до суду за захистом своїх законних прав та інтересів та просить надати їй право на приватизацію займаної квартири АДРЕСА_1 за відсутності ордера про надання житлової площі.

Сторони у судове засідання не з`явилися.

Від позивача надійшла заява, у якій вона позовні вимоги підтримала у повному обсязі та просила справу розглянути за її відсутності (а.с.45).

Представник відповідача відзив на позов не подавала. Надала заяву про розгляд справи за її участі та просила винести рішення з урахуванням листа Управління комунального майна Нікопольської міської ради № 62/18 від 15.01.2018 року (а.с.32).

Треті особи подали заяви про розгляд справи без їхньої участі, у яких позовні вимоги визнали та не заперечили проти їх задоволення (а.с.46,47).

Інших заяв та клопотань учасниками справи не подавалось.

Процесуальні дії у справі.

Ухвалою суду від 19.08.2019 року відкрито провадження по справі за позовом ОСОБА_1 до Управління комунального майна НМР про визнання права на приватизацію, постановлено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження та залучено до участі у розгляді справи у якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 (а.с.15-16).

23.09.2019 року постановлено розглянути справу за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання (а.с.35).

Враховуючи, що відповідач фактично не надав заперечень проти позову, суд вважає можливим ухвалити рішення у підготовчому судовому засіданні.

Судом встановлено:

02.07.2016 року між Комунальним підприємством «Міська житлово-технічна інспекція» Нікопольської міської радита позивачем було укладено Договір найму житла про передачу у користування ОСОБА_1 та членам її сім`ї спірної квартири на термін з 02.07.2016 року до приватизації житла (а.с.6).

З метою приватизації квартири АДРЕСА_1 ОСОБА_1 звернулася до Управління комунального майна НМР, однак листом № 62/18 від 15.01.2018 року їй було відмовлено у наданні на це згоди у зв`язку з відсутністю ордеру, який є підставою для вселення(а.с.7).

Позивач на законних підставах вселилася у спірну квартиру, використовує її за цільовим призначенням. Згідно інформації з Комунального підприємства «Нікопольське міжміське бюро технічної інвентаризації» Дніпропетровської обласної ради № 893 від 29.08.2019 року право власності на квартиру АДРЕСА_1 не зареєстроване (а.с.31).

Відповідно до довідки № 67 від 05.06.2019 року, наданої головою ОСББ «Нікополь-10» ОСОБА_7 ., у квартирі АДРЕСА_1 зареєстрована ОСОБА_1 (дата реєстрації 11.05.2000 року), її діти ОСОБА_2 (дата реєстрації 30.06.2005 року), ОСОБА_3 (дата реєстрації 15.08.2002 року) та онука ОСОБА_4 (дата реєстрації 26.08.2009 року) (а.с.8).

Згідно з ст. 345 ЦК України фізична особа може набути право власності у разі приватизації державного майна та майна, що є в комунальній власності.

Норми ст. 3 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» встановлюють, що приватизація здійснюється шляхом: безоплатної передачі громадянам квартир (будинків) з розрахунку санітарної норми 21 квадратний метр загальної площі на наймача і кожного члена сім`ї та додатково 10 квадратних метрів на сім`ю; продажу надлишків загальної площі квартир (будинків) громадянам України, що мешкають в них або перебувають в черзі потребуючих поліпшення житлових умов.

Відповідно до ч. ч. 1, 3, 10 ст.8 Закону України вищевказаного закону - приватизація державного житлового фонду здійснюється уповноваженими на це органами, створеними органами місцевого самоврядування, державними підприємствами, установами, організаціями, у повному господарському віданні або оперативному управлінні яких знаходиться державний житловий фонд. Передача квартир у власність громадян здійснюється на підставі рішень відповідних органів приватизації, що приймаються не пізніше місяця з дня одержання заяви громадянина.

Згідно з п.1 ст. 2 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» до об`єктів приватизації належать квартири багатоквартирних будинків, одноквартирні будинки, житлові приміщення у гуртожитках (житлові кімнати) кімнати у квартирах та одноквартирних будинках, де мешкають два і більше наймачів. Пунктами 4, 5 ст. 5 передбачено право на приватизацію квартир (будинків) державного житлового фонду з використанням житлових чеків одержують громадяни України, які постійно проживають в цих квартирах.

Згідно ч. 10 ст. 8 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» органи приватизації не мають права відмовити мешканцям квартир (будинків) у приватизації займаного ними житла, за винятком випадків, передбачених п. 2 ст. 2 цього Закону, а саме не підлягають приватизації: квартири - музеї; квартири (будинки), розташовані на території закритих військових поселень, підприємств, установ і організацій, природних та біосферних заповідників, національних парків, ботанічних садів, дендрологічних, зоологічних, регіональних ландшафтних парків, парків-пам`ятників садово-паркового мистецтва, історико-культурних заповідників, музеїв-заповідників; кімнати в гуртожитках; квартири (будинки), які перебувають у аварійному стані; квартири, віднесені у встановленому порядку до числа службових, а також квартири, розташовані в зоні безумовне (обов`язкового) відселення, забрудненій внаслідок аварії на ЧАЕС.

Даний перелік підстав для відмови в приватизації квартири є вичерпним, розширеному тлумаченню не підлягає.

З матеріалів справи вбачається, що спірна квартира розташована в житловому будинку та не відноситься до житла, що не підлягає приватизації у розумінні ч. 10 ст. 8 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду».

Враховуючи, що позивач та її родина на законних підставах займають квартиру АДРЕСА_1 , неправомірність їх проживання ніхто не оспорює, а відсутність одного лише ордеру про надання житлової площі позбавляє ОСОБА_1 можливості реалізувати своє право на приватизацію квартири, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

На підставі вищевикладеного, керуючись ч. 1 ст. 345 ЦК України, Законом України «Про приватизацію державного житлового фонду»,ст.ст. 12,13,18,76,81,140,141,263-265 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право на приватизацію квартири за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 43,9 кв.м., за відсутності ордеру про надання житлової площі.

На рішення може бути подана апеляція до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його повного складення до або через Нікопольський міськрайонний суд.

Повне рішення складено 04.11.2019 року.

Дані про учасників справи.

Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 .

Відповідач - Управління комунального майна Нікопольської міської ради, код ЄДРПОУ 25536807, адреса: 53200, Дніпропетровська область, м. Нікополь, вул. Електрометалургів, буд. 3.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , паспорт НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 .

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , паспорт НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_1 .

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , свідоцтво про народження НОМЕР_4 , адреса: АДРЕСА_1 .

Суддя: А. Г. Багрова