Рішення № 8536411, 29.10.2009, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 230-31-77

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

"29" жовтня 2009 р. Справа № 19/241-09          

За позовом Приватного підприємства «Анастасія», с. Троковичі

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Київград», с. Рогозів

про стягнення 44769,07 грн.

Суддя Т.П. Карпечкін

Представники:

від позивача –Вербовський В.В., директор (наказ № 1-К від 01.10.2004 р.);

від відповідача – не з’явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне підприємство «Анастасія»(далі –позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Київград»(далі –відповідач) про стягнення 44769,07 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач не виконав умови Договору поставки товарів № 6/1-08 від 02.01.2008 р. та не сплатив кошти за одержаний товар в сумі 42294,33 грн. у встановлений договором строк, в зв’язку з чим за прострочення платежу нарахована пеня в сумі 2474,74 грн.

Ухвалою від 18.09.2009 р. суд порушив провадження у справі № 19/241-09 та призначив її розгляд на 29.10.2009 р.

Відповідач в засідання суду не з’явився, відзив на позов не надав і не надіслав, ухвалу про порушення провадження у справі від 18.09.2009 р. не виконав, про причини неявки господарський суд не повідомив. Проте, відповідач належним чином повідомлений про час і місце проведення судового засідання, що підтверджується повідомленням про вручення від 30.09.2009 р. поштового відправлення, яким була надіслана ухвала про порушення провадження у справі від 18.09.2009 р.

На підставі ст. 69 ГПК України, господарський суд обмежений двохмісячним строком вирішення спору, а тому вважає, що у відповідності до ст. 75 ГПК України, справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами без участі представника відповідача, яких достатньо для винесення рішення по суті.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Між приватним підприємством «Аанастасія»(далі –постачальник) та товариством з обмеженою відповідальністю «Київград»(далі –покупець) 02.01.2008 р. було укладено Договір поставки товарів № 6/1-08, відповідно до умов якого постачальник зобов’язується поставити, відпустити, а покупець прийняти та оплатити товар в термін, зазначений у договорі, або в рахунку-фактурі, накладній, які є невід’ємною частиною договору (п. 1.1 договору). Право власності на поставлену партію товарів переходить від постачальника до покупця з моменту передачі партії товарів покупцю за накладними (п. 2.6. договору). Термін оплати за поставлений товар становить не більше десяти банківських днів з дня одержання товару, згідно накладних, податкових накладних, товаротранспортних документів (п. 3.2 договору).

На виконання умов договору, позивач за видатковими накладними № РН-0000374 від 30.04.2009 р., № РН-0000425 від 22.05.2009 р., № РН-0000482 від 10.06.2009 р. та довіреностями на отримання матеріальних цінностей серії ЯПП № 363386 від 29.04.2009 р., серії ЯПР № 744106 від 21.05.2009 р., серії ЯПР № 744130 від 09.06.2009 р., копії яких залучені до матеріалів справи, поставив відповідачеві товар загальною вартістю 45459,55 грн.

За одержаний товар відповідач розрахувався частково на суму 3165,22 грн., що підтверджується банківськими виписками, доданими до позовної заяви. Отже, борг відповідача перед позивачем за поставлений товар, станом на 31.08.2009 р., становить 42294,33 грн.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб’єкт господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У відповідності зі статтею 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов’язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов’язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов’язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до статі 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов’язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов’язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Відповідач порушив умови договору, кошти за одержаний товар у встановлений строк не сплатив, а тому позовні вимоги в частині стягнення основного боргу в сумі 42294,33 грн. підтверджені належними доказами наявними в матеріалах справи та підлягають задоволенню.

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Пунктом 6.2. договору передбачено, що за несвоєчасну оплату вартості відповідної партії товару покупець зобов’язується сплатити постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочки.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання (ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України).

Згідно ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України, штрафні санкції за порушення грошових зобов’язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами. Якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань»№ 543/965-ВР від 22.11.1996 року, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, що передбачено ст. 3 зазначеного Закону.

Суд, перевіривши правильність нарахування пені за прострочку платежу, задовольняє її в сумі 2474,74 грн., у відповідності з розрахунком позивача доданим до позовної заяви.

Отже, виходячи з вищевикладених обставин, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Судові витрати, відповідно до ст. 49 ГПК України, покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Київград»(08351, Київська область, Бориспільський район, с. Рогозів, вул. Леніна, 97; код 31477814) на користь Приватного підприємства «Анастасія»(12345, Житомирська обл., Черняхівський район, с. Троковичі, вул. Молодіжна, 30/а; код 22309846) 42294 (сорок дві тисячі двісті дев’яносто чотири) грн. 33 коп. –боргу, 2474 (дві тисячі чотириста сімдесят чотири) грн. 74 коп. –пені, 447 (чотириста сорок сім) грн. 69 коп. - державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду Київської області набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.

Суддя                                         

Рішення підписано 03.11.2009 р.