Рішення № 8536200, 29.10.2009, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 230-31-77

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

"29" жовтня 2009 р. Справа № 4/226-09

Суддя Щоткін О.В., розглянувши матеріали

за позовом Відкритого акціонерного товариства "Бровари - молоко", м. Бровари

до СПД ОСОБА_1, м. Бровари

про стягнення 45363,05 грн.

Представники:

позивач Шимченко А.С. предст., дов. № 152 від 12.10.2009р.;

відповідач не зявився;

Обставини справи:

Відкритим акціонерним товариством "Бровари - молоко" (далі позивач) заявлено позов до СПД ОСОБА_1 (далі відповідач) про стягнення суми заборгованості в розмірі 45363,05 грн., що складають 38184, 26 грн. суму основного боргу за невиконання умов договору, 5781, 04 грн. пені, 923, 07 грн. інфляційних втрат, 474, 68 грн. пені.

Ухвалою господарського суду Київської області від 14.09.2009р. було порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 13.10.2009р.

13.10.2009р. відповідач в засідання суду не зявився, про причини неявки суд не повідомив, у звязку з чим розгляд справи було відкладено та зобовязано сторони провести звірку взаєморозрахунків.

На виконання вимог суду сторонами 29.10.2009р. в судовому засіданні було подано акт звірки взаємних розрахунків, відповідно до якого станом на 30.06.2009р. основна заборгованість відповідача становить 38184, 26 грн.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін суд,

встановив:

12січня 2009 року між Відкритим акціонерним товариством "Бровари - молоко" (продавець) та Субєктом підприємницької діяльності ОСОБА_1 (покупець) було укладено договір купівлі-продажу №2, відповідно до умов якого продавець зобов'язується передати, а покупець прийняти та оплатити Товар згідно заявки на умовах і в порядку обумовлених Договором.

Характеристика, номенклатура і вартість Товару вказується у прайс-листі, що є невід'ємною частиною Договору (п. 2.1 Договору).

Відповідно до п. 3.2 Договору, Відповідач зобов'язується повністю оплатити отриманий Товар не пізніше наступного банківського дня з моменту отримання Товару.

На виконання зазначеного Договору, позивач здійснив відповідачу відпуск товару згідно наданих заявок.

Всього за договором позивач передав відповідачу товару на загальну суму 106287, 80 грн., що підтверджується копіями видаткових накладних, які містяться в матеріалах справи.

Відповідач в порушення умов договору повністю за отриманий товар повністю не розрахувався, а розрахувався лише товар частково в сумі 68103,54 грн., у звязку з чим за останнім утворилась заборгованість в розмірі 38184, 26 грн.

Факт існуючої у відповідача - Субєкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 заборгованості за отриманий товар відповідачем не заперечується, про що також свідчить поданий позивачем акт звірки взаємних розрахунків станом на 30.06.2009р. на суму 38184, 26 грн.

Таким чином, судом встановлено факт невиконання Субєкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 своїх зобовязань за договором купівлі-продажу №2 від 12.01.2009р.

Згідно частини першої та частини сьомої статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, одностороння відмова від виконання зобовязання не допускається.

Приписами пункту 2 статті 692 Цивільного кодексу України передбачено: покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

За таких обставин, суд вважає, позовні вимоги про стягнення заборгованості в розмірі 38184,26 грн. є обґрунтованими, та, відповідно, підлягають задоволенню.

Позивач також просить стягнути з відповідача 5781,04 грн. пені.

Відповідно до п. 8.1. Договору, за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань за Договором, Покупець сплачує Продавцю пеню у розмірі 0,1% від вартості отриманого і неоплаченого Товару за кожен день простроченні платежу.

Згідно ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 6 ст. 232 Господарського кодексу України встановлено, що штрафні санкції за порушення грошових зобовязань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до ст. 1 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань” платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Статтею 3 вказаного закону встановлено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня. Відповідно вищезазначених норм законодавства при розрахунку суми пені позивачем застосовано подвійну облікову ставку НБУ.

Отже, розрахунок ціни позову позивача в частині нарахування пені є незаконним та не береться судом до уваги, оскільки позивач повинен був здійснити нарахування штрафних санкцій за прострочення відповідачем зобовязання в розмірі, який би не перевищував подвійну облікову ставку НБУ.

Суд, враховуючи вищевказані норми законодавства, здійснив власний розрахунок пені, який відповідає вимогам законодавства та не перевищує подвійної облікової ставки Національного банку України та становить 3585,31 грн.

Таким чином, заявлена до стягнення з відповідача сума пені 5781,04 грн. підлягає задоволенню частково в розмірі 3585,31 грн.

Відповідно до приписів 3 ст. 551 Цивільного кодексу України встановлено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Відповідно до ст. 233 ГК України, у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Згідно п. 3 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України суд має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки, яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобовязання.

Суд враховуючи, що в звязку з економічною кризою та тим, що занадто високий розмір пені може утруднити фінансовий стан підприємства та унеможливити виконання зобовязання за рішенням суду, зменшує пеню, яка підлягає стягненню з відповідача до 500 грн.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач просить стягнути з відповідача 923,07 грн. інфляційних втрат та 474,68 грн. - 3% річних.

Даний розрахунок є вірним, підтвердженим матеріалами справи, а тому стягненню підлягає 923,07 грн. інфляційних втрат та 474,68 грн. -3% річних.

З огляду на викладене, господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за договором купівлі-продажу № 2 від 12.01.2009 р. підлягають задоволенню частково, а саме в сумі основного боргу, 3% річних та інфляційних повністю, в частині стягнення пені частково.

Витрати по сплаті державного мита відповідно до статті 49 ГПК України та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до ч. 5 статті 49 ГПК України покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи вищезазначене, керуючись статтею 124 Конституції України, статтями 22, 44, 49, 82-84, 116, Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

вирішив:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Субєкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 (07404, Київська обл.., АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) на користь Відкритого акціонерного товариства "Бровари - молоко" (07404, Київська об., м. Бровари, вул.. Боженка, 5, код 00445825) 38184 (тридцять вісім тисяч сто вісімдесят чотири) грн.. 26 коп., основного боргу, 500 (пятсот) грн. 00 коп. пені, 923 (девятсот двадцять три) грн.. 07 коп. інфляційних втрат, 474 (чотириста сімдесят чотири) грн.. 68 коп. -3% річних, 400 (чотириста) грн.. 82 коп. державного мита та 208 (двісті вісім) грн. 52 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Щоткін О.В.