Рішення № 85361075, 04.11.2019, Луганський окружний адміністративний суд

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

04 листопада 2019 рокуСєвєродонецькСправа № 360/4340/19

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Петросян К.Є., розглянувши в порядку письмового провадження без виклику (повідомлення) осіб адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення Лисичанської міської ради Луганської області про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

02 жовтня 2019 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення Лисичанської міської ради Луганської області, в якому позивач просить суд:

- визнати протиправними дії відповідача щодо ненарахування та невиплати позивачу щомісячної адресної допомоги, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України "Про надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо - переміщеним особам для покриття витрат на оплату житлово- комунальних послуг" від 01.10.2014 №505, з 18.07.2019;

- зобов`язати відповідача призначити та виплатити позивачу щомісячну адресну допомогу, передбачену постановою Кабінету Міністрів України "Про надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо - переміщеним особам для покриття витрат на оплату житлово- комунальних послуг" від 01.10.2014 №505, з 18.07.2019.

Позовну заяву обґрунтовано тим, що позивач є внутрішньо переміщеною особою, що перемістився разом з родиною з м.Луганська до м.Новопсков Луганської області, а потім до м.Лисичанська Луганської області, внаслідок проведення антитерористичної операції.

З 2014 року позивач разом зі своєю родиною отримував щомісячну адресну допомогу у м.Новопсков Луганської області, а потім у м.Лисичанську.

В 2015 році позивачу припинили виплату щомісячної адресної допомоги, у зв`язку з тим, що він не працевлаштувався у передбачений постановою Кабінету Міністрів України "Про надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг" № 505 від 01.10.2014, строк.

18.07.2019 позивач звернувся із заявою про поновлення виплати щомісячної адресної допомоги, надавши довідку з місця працевлаштування.

Повідомленням відповідача б/н від 12.08.2019 позивачу було відмовлено у подовженні щомісячної адресної допомоги на наступний шестимісячний термін, оскільки згідно з пунктом 3 Порядку, особам працездатного віку, яким грошова допомога була припинена відповідно до пункту 7 цього Порядку, грошова допомога на наступний строк не призначається, крім осіб, які після припинення виплати грошової допомоги втратили працездатність.

На думку позивача пункт 3 Порядку №505 станом на момент його звернення із заявою щодо призначення щомісячної адресної грощової допомоги, вичерпав свою дію відносно нього, тому відповідачем неправомірно не нараховано та не виплачено позивачу грошову допомогу для покриття витрат на проживання та на оплату житлово-комунальних послуг з моменту звернення.

Ухвалою суду від 03.10.2019 адміністративний позов ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення Лисичанської міської ради Луганської області про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії - залишено без руху.

Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 15.10.2019 відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного провадження без виклику (повідомлення) сторін.

31.10.2019 від представника відповідача через канцелярію суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач заперечує проти позовних вимог та просить відмовити у їх задоволенні, з огляду на наступне.

Відповідно до Порядку оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженого Постановою КМУ від 01.10.2014 № 509, управлінням праці та соціального захисту населення Лисичанської міської ради 02.04.2015 взяті на облік ОСОБА_1 , зареєстрований в м. Луганську, довідка від 02.04.2015 № НОМЕР_4, його дружина - ОСОБА_2 та донька ОСОБА_3 . Згідно довідок про взяття на облік, переміщених з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції від 21.10.2014 № 928000012, №928000013, виданих управлінням праці та соціального захисту населення Новопсковської районної державної адміністрації, попереднє місце проживання сім`ї було м. Новопсков.

13.05.2015 ОСОБА_2 , як уповноважений представник сім`ї, звернулась до Управління з заявою для призначення щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття виплат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг (далі - щомісячна адресна допомога) відповідно до Порядку надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання в тому числі на оплату житлово - комунальних послуг, затвердженого Постановою КМУ від 1 жовтня 2014 року № 505 (далі - Порядок).

Відповідно до вимог п. 9 Інструкції до управління праці та соціального захисту населення Новопсковської районної державної адміністрації було направлено запит про періоди та суми виплаченої грошової допомоги сім`ї ОСОБА_1 за місцем проживання. З відповіді, яку отримано 21.05.2015, з`ясовано, що позивачу (у складі сім`ї) щомісячна адресна допомога як працездатній особі, яка не працевлаштувалася виплачена: з 21.10.2014 по 20.12.2014 у сумі 442,00 грн. щомісячно; з 21.12.2014 по 20.02.2015 в сумі 221,00 грн. щомісячно; з 21.02.2015 виплату припинено відповідно до вимог п. 7 Порядку.

Відповідно до п.3 Порядку особам працездатного віку, яким виплату грошової допомоги було припинено відповідно до п. 7 цього Порядку, грошова допомога не призначається крім осіб, які після припинення виплати грошової допомоги втратили працездатність.

Відповідно до абзацу 6 пункту 12 Порядку виплата грошової допомоги може бути поновлена, якщо протягом місяця з місяця припинення її виплати уповноважений представник сім`ї повідомив уповноваженому органу про зміну обставин, які вплинули на припинення виплати грошової допомоги.

11.07.2019 до Управління з заявою про призначення щомісячної адресної допомоги, як уповноважений представник сім`ї, звернулася ОСОБА_2 , в якій вона просила додати до складу сім`ї її чоловіка ОСОБА_1 , як працездатну працюючу особу з 18.07.2019. До заяви додано довідку ТОВ «Фест» від 05.07.2019 № 13, з якої вбачається, що позивач працює на зазначеному підприємстві з 02.06.2015.

22.07.2019 Управлінням прийнято рішення про відмову ОСОБА_2 , як уповноваженому представнику сім`ї, в призначенні щомісячної адресної допомоги, її чоловіку, ОСОБА_1 на підставі п. 3 Порядку надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам, затвердженого Постановою КМУ від 01.10.2014 № 505, у звя`зку з тим, що особам працездатного віку, яким виплату грошової допомоги було припинено відповідно до вимог п. 7 цього Порядку грошова допомога не призначається.

На думку позивача пункт 3 Порядку, станом на момент його звернення із заявою щодо призначення адресної грошової допомоги, вичерпав свою дію відносно нього. Однак, в пункті 3 Порядку, в редакції чинній на час звернення ОСОБА_2 до Управління з заявою, в якій вона просила додати до складу сім`ї її чоловіка ОСОБА_1 , як працездатну працюючу особу, згідно змін внесених КМУ від 13.09.2017 № 689, було виключено слова «на наступний строк», а зазначений пункт викладено в наступній редакції «Особам працездатного віку, яким виплату грошової допомоги було припинено відповідно до пункту 7 цього Порядку, грошова допомога не призначається, крім осіб, які після припинення виплати грошової допомоги втратили працездатність».

В адміністративному позові позивач зазначає, що він особисто, 18.07.2019 звернувся до Управління з заявою про поновлення виплати щомісячної адресної допомоги, як внутрішньо переміщеній особі, для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, однак зазначена заява до Управління не надходила, відтак в управлінні відсутні заяви про призначення щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам та особова справа отримувача державної допомоги ОСОБА_1 .

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , і.н. НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , що підтверджується печаткою в паспорті позивача серії НОМЕР_2 , виданим Ленінським РВ УМВС України в Луганській області 15.01.1998 (а.с.7-9).

Сторонами не заперечуються той факт, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є чоловіком та дружиною.

Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 від 16.02.2013 вбачається, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.6).

Згідно довідки від 02.04.2015 за №924-11438 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, фактичним місцем проживання /перебування ОСОБА_1 є: АДРЕСА_2 (а.с.9).

З копії довідки Товариства з обмеженою відповідальністю «Фест» №13 від 05.07.2019 вбачається, що позивач з 02.06.2015 працює на вказаному підприємстві на посаді оператора заправних станцій (а.с.28,52).

З листа-відповіді від 14.05.2015 № 16-7/6-1269 управління соціального захисту населення Новопсковської районної державної адміністрації Луганської області, де на обліку сім`я позивача перебувала, вбачається що допомога була призначена за період з 21.10.2014 по 20.04.2015, яка виплачена повністю. З рішення управління соціального захисту населення Новопсковської районної державної адміністрації Луганської області від 05.12.2014 про призначення допомоги переміщеним особам на проживання вбачається, що складу сім`ї ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 ) призначено допомогу з 21.10.2014 по 20.12.2014 у сумі 1768,00 грн. щомісячно; з 21.12.2014 по 20.02.2015 в сумі 1547,00 грн. щомісячно; з 21.02.2015 по 20.04.2015 в сумі 1326,00 грн. Отже, з 21.02.2015 виплату допомоги позивачу було припинено, у зв`язку з ненаданням відомостей щодо працевлаштування, що не заперечується сторонами. Після припинення виплати щомісячної адресної допомоги позивач такої допомоги не отримував (а.с.29,32, 34-45,50,51).

11.07.2019 до відповідача з заявою про призначення щомісячної адресної допомоги, як уповноважений представник сім`ї, звернулася ОСОБА_2 , в якій вона також просила додати до складу сім`ї її чоловіка ОСОБА_1 , як працездатну працюючу особу з 18.07.2019 та заяву від позивача, відповідно до якої він надав згоду на виплату грошової допомоги уповноваженому представнику сім`ї ОСОБА_2 (а.с.28,30,31,53,54).

Рішенням відповідача про відмову в призначенні соціальної допомоги від 22.07.2019 №1608 відмовлено заявнику ОСОБА_2 у виплаті ОСОБА_1 щомісячної адресної допомоги ВПО для покриття виплат на проживання житлово - комунальних послуг на підставі п.3 Порядку надання щомісячної адресної допомоги ВПО, затвердженого постановою КМУ від 01.10.2014 №505, у зв`язку з тим, що особам працездатного віку, яким виплату грошової допомоги було припинено відповідно до п.7 цього Порядку грошова допомога не призначається, крім осіб, які після припинення виплати грошової допомоги втратили працездатність (а.с.33,55).

Відповідно до рішення відповідача від 12.08.2019, на заяву уповноваженого представника сім`ї ОСОБА_2 з заявою від 11.07.2019, позивача не включено до розрахунку допомоги, призначеної на його сім`ю, при цьому призначено таку допомогу його дружині та доньці з 18.07.2019 (а.с.45).

Доказів щодо звернення до відповідача з заявою про поновлення виплати щомісячної адресної допомоги від 18.07.2019 позивачем не надано та даний факт не підтверджується матеріалами справи, тому не береться судом до уваги.

Спірним у даній справі є питання щодо того, чи має позивач право на отримання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, оскільки йому, як особі працездатного віку, грошова допомога була припинена відповідно до п.7 Порядку надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 505 від 1 жовтня 2014 року.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.

Згідно з ч.1 ст. 4 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішнього переміщення осіб» факт внутрішнього переміщення підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, що діє безстроково, крім випадків, передбачених статтею 12 цього Закону.

Порядок надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг затверджений постановою КМУ № 505 від 01.10.2014 (далі - Порядок № 505).

Відповідно до п. 1 постанови КМУ від 1 жовтня 2014 року № 505 внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг установлена щомісячна адресна допомога.

Відповідно до пункту 2 цього Порядку грошова допомога надається внутрішньо переміщеним особам, які перемістилися з тимчасово окупованих територій у Донецькій та Луганській областях, Автономній Республіці Крим і м. Севастополі, населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та населених пунктів, розташованих на лінії зіткнення, а також внутрішньо переміщеним особам, житло яких зруйновано або стало непридатним для проживання внаслідок проведення антитерористичної операції або заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації, їх дітям, які народилися після дати початку проведення антитерористичної операції, тимчасової окупації або заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації та взяті на облік у структурних підрозділах з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві держадміністрацій, виконавчих органах з питань соціального захисту населення міських, районних у містах (у разі утворення) рад (далі - уповноважені органи), з дня звернення за її призначенням по місяць зняття з такого обліку включно, але не більше ніж на шість місяців.

Відповідно до абз.абз. 1, 8, 9 п. 3 Порядку № 505 грошова допомога внутрішньо переміщеним особам призначається на сім`ю та виплачується одному з її членів за умови надання письмової згоди у довільній формі про виплату йому грошової допомоги від інших членів сім`ї.

Якщо у складі сім`ї, якій призначено грошову допомогу, відбулися зміни, розмір грошової допомоги перераховується з місяця, наступного за місяцем виникнення таких змін, за заявою уповноваженого представника сім`ї або інформацією, поданою компетентним органом.

Для призначення грошової допомоги на наступний шестимісячний строк уповноважений представник сім`ї подає до уповноваженого органу або установи уповноваженого банку (у випадку, передбаченому пунктом 5 цього Порядку) заяву, в якій повідомляє про відсутність змін, що впливають на призначення грошової допомоги, а також пред`являє довідки про взяття на облік внутрішньо переміщених осіб усіх членів сім`ї. Таку заяву на наступний шестимісячний строк може бути подано з дати його початку або не раніше ніж за 15 днів до закінчення поточного шестимісячного строку.

Згідно з абз. 10 п. 3 Порядку № 505 особам працездатного віку, яким виплату грошової допомоги було припинено відповідно до пункту 7 цього Порядку, грошова допомога не призначається, крім осіб, які після припинення виплати грошової допомоги втратили працездатність.

Отже, даною нормою встановлено, що грошова допомога не призначається особам працездатного віку, яким виплату грошової допомоги було припинено відповідно до пункту 7 цього Порядку, при цьому мова не йдеться про працевлаштовану особу.

Відповідно до п. 5 Порядку № 505 для отримання грошової допомоги (зокрема в разі призначення грошової допомоги на наступний шестимісячний строк, якщо її виплата раніше не здійснювалася через установи уповноваженого банку) уповноважений представник сім`ї звертається за фактичним місцем проживання (перебування) сім`ї до установи уповноваженого банку для відкриття в установленому порядку поточного рахунка, пред`являє паспорт громадянина України або інший документ, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України, а для іноземців та осіб без громадянства - документ, що посвідчує особу та підтверджує її спеціальний статус, та подає на адресу уповноваженого органу відповідну заяву про надання грошової допомоги (для призначення грошової допомоги вперше) або заяву, в якій повідомляє про відсутність змін, що впливають на призначення грошової допомоги (у разі призначення грошової допомоги на наступний шестимісячний строк, якщо її виплата раніше не здійснювалася через установи уповноваженого банку). З метою визначення дати, часу подання заяви та адреси, за якою подається заява, уповноважений представник сім`ї звертається у контакт-центр уповноваженого банку. У заяві зазначаються певні відомості про всіх членів сім`ї, які претендують на отримання грошової допомоги, зокрема місце роботи осіб працездатного віку та час, з якого особа там працює. До заяви додається, зокрема копія довідки з місця роботи або копія іншого документа, що посвідчує зайнятість (для працездатних осіб).

З аналізу вищезазначених норм вбачається, що Порядком № 505 передбачено право особи, як внутрішньо переміщеної особи, яка перебуває на обліку в структурних підрозділах з питань соціального захисту населення отримати допомогу на себе та членів сім`ї, з дня звернення з заявою за її призначенням.

Згідно з п. 6 Порядку № 505 грошова допомога не призначається у разі, коли: будь-хто із членів сім`ї (крім сімей, до складу яких входять військовослужбовці з числа внутрішньо переміщених осіб, які захищають незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України та беруть безпосередню участь у заходах із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації) має у власності житлове приміщення/частину житлового приміщення, що розташоване в інших регіонах, ніж тимчасово окуповані території у Донецькій та Луганській областях, Автономній Республіці Крим і м. Севастополі, населені пункти, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та населені пункти, що розташовані на лінії зіткнення, крім житлових приміщень, які непридатні для проживання, що підтверджується відповідним актом технічного стану; будь-хто з членів сім`ї має на депозитному банківському рахунку (рахунках) кошти у сумі, що перевищує 25-кратний розмір прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб.

Грошова допомога не призначається на члена сім`ї: який перебуває на повному державному утриманні в будинку дитини, дитячому будинку, дитячому будинку-інтернаті, психоневрологічному інтернаті, будинку-інтернаті для громадян похилого віку та осіб з інвалідністю, спеціальному будинку-інтернаті системи соціального захисту населення; який перебуває на повному державному утриманні в школі-інтернаті, закладі спеціалізованої освіти військового (військово-спортивного) профілю; який відбуває покарання в місцях позбавлення волі.

Суд зазначає, що цим пунктом встановлений вичерпний перелік підстав для відмови у її призначенні, серед яких відсутня така підстава, як звернення особи за призначенням грошової допомоги після припинення її виплати даній особі відповідно до пункту 7 цього Порядку.

Відповідно до п. 7 Порядку № 505 якщо у складі сім`ї, якій призначено грошову допомогу, є особи працездатного віку (крім громадян, які доглядають за дітьми до досягнення ними трирічного віку; громадян, які доглядають за дітьми, що потребують догляду протягом часу, визначеного у медичному висновку лікарсько-консультативної комісії, але не більш як до досягнення ними шестирічного віку; громадян, які мають трьох і більше дітей віком до 16 років і доглядають за ними; громадян, які доглядають за особами з інвалідністю I групи або та дітьми з інвалідністю віком до 18 років, або особами з інвалідністю I чи II групи внаслідок психічного розладу, або особами, які досягли 80-річного віку; а також фізичних осіб, які надають соціальні послуги, та студентів денної форми навчання), які не працевлаштувалися, в тому числі за сприянням державної служби зайнятості, або перебувають в трудових відносинах з роботодавцями на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях, Автономній Республіці Крим і м. Севастополі, в населених пунктах, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та населених пунктах, що розташовані на лінії зіткнення, але фактично не працюють, протягом двох місяців з дня призначення виплати грошової допомоги, її розмір для працездатних членів сім`ї на наступні два місяці зменшується на 50 відсотків, а на наступний період - припиняється.

У разі звільнення та подальшого непрацевлаштування працездатного члена сім`ї грошова допомога на цього члена сім`ї через два місяці з дня, що настає за днем звільнення, зменшується на 50 відсотків, а через чотири місяці з дня, що настає за днем звільнення, - припиняється.

Особи працездатного віку, яким призначено грошову допомогу, зобов`язані інформувати у триденний строк уповноважений орган про факт працевлаштування або перебування на обліку як безробітних.

Згідно з п.12 цього Порядку виплата грошової допомоги припиняється з наступного місяця у разі: подання уповноваженим представником сім`ї заяви про припинення виплати грошової допомоги; надання інформації державної служби зайнятості про те, що працездатні члени сім`ї протягом чотирьох місяців не працевлаштувалися за сприянням державної служби зайнятості або перебувають в трудових відносинах з роботодавцями на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях, Автономній Республіці Крим і м. Севастополі, в населених пунктах, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та населених пунктах, що розташовані на лінії зіткнення, але фактично не працюють; зняття з обліку внутрішньо переміщеної особи; виявлення уповноваженим органом факту подання недостовірної інформації або неповідомлення про зміну обставин, які впливають на призначення грошової допомоги; у разі смерті внутрішньо переміщеної особи.

Виплата грошової допомоги може бути поновлена, якщо протягом місяця з місяця припинення її виплати уповноважений представник сім`ї повідомив уповноваженому органу про зміну обставин, які вплинули на припинення виплати грошової допомоги.

Відповідач відмовляючи у призначенні допомоги, виходив з такого тлумачення абз. 10 п.3 Порядку № 505, що особа, якій виплату грошової допомоги припинено відповідно до пункту 7, назавжди втрачає право на отримання такої допомоги.

У той же час, суд із даним твердженням відповідача не погоджується, оскільки з системного аналізу положень Порядку № 505 вбачається, що абз. 10 п. 3 пунктом визначена заборона у призначенні допомоги саме працездатній особі, яка після перебування у статусі безробітного в подальшому не була працевлаштована.

До внесення змін до цього абзацу постановою КМУ від 13 вересня 2017 р. № 689 вказаний абзац мав наступну редакцію: «Особам працездатного віку, яким грошова допомога була припинена відповідно до пункту 7 цього Порядку, грошова допомога на наступний строк не призначається».

Після внесених цією постановою змін та набуття ними чинності з 16.09.2017 з абз. 10 п. 3 Порядку № 505 виключено словосполучення «наступний строк». На думку суду, внесення цих змін спрямовано на усунення двоякого тлумачення цієї норми, якою раніше фактично не допускалось повторне призначення допомоги особам на наступний строк після припинення, також у разі якщо вони працевлаштувались.

Отже, допомога не призначається тільки тим особам, які продовжують бути не працевлаштованими після припинення ним виплати з підстав, визначених п. 7 Порядку № 505. У разі ж якщо така особа працевлаштувалася і її статус не суперечить пунктам 2, 3, 5-7, 12 Порядку № 505, то така особа набуває право на призначення щомісячної адресної допомоги.

Оскільки на момент звернення уповноваженого представника сім`ї ОСОБА_2 до відповідача з заявою від 11.07.2019, позивач був працевлаштований, суд дійшов висновку про протиправність невключення позивача до розрахунку допомоги, призначеної на його сім`ю рішенням від 12.08.2019.

Що стосується обраного позивачем способу захисту порушеного права, суд зазначає таке.

Частиною другою статті 245 КАС України визначено, що у разі задоволення позову суд може прийняти рішення, зокрема, про:

- визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень (пункт 2);

- визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій (пункт 3);

- визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії (пункт 4);

- інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів (пункт 10).

Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Частиною другою статті 9 КАС України визначено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Зважаючи на обставини справи, суд встановив, що порушення прав позивача відбулося внаслідок прийняття відповідачем протиправного рішення від 22.07.2019 № 1608 про відмову в призначенні соціальної допомоги позивачу, тому в даному випадку правильним та ефективним способом захисту порушеного права буде визнання протиправним та скасування вказаного рішення відповідача.

Таким чином, враховуючи незаконність визначених відповідачем підстав відмови позивачу у призначенні допомоги, беручи до уваги те, що управління соціального захисту населення при розгляді заяви уповноваженого представника сім`ї ОСОБА_2 від 11.07.2019 мало лише один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки та мало прийняте передбачене законом рішення, суд дійшов висновку, що в даному випадку відповідач не наділений дискреційними повноваженням.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 6 березня 2019 року у справі № 1640/2594/18).

Відтак, суд вважає за необхідне зобов`язати відповідача призначити та виплатити позивачу щомісячну адресну допомогу внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг з 18.07.2019.

Отже, позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до частин першої, третьої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Частиною 8 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у випадку якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Оскільки позовні вимоги фактично підлягають задоволенню, лише з коригуванням спосібу захисту порушеного права позивача, суд вважає за необхідне судовий збір у розмірі 768,40 грн стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 255, 291 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення Лисичанської міської ради Луганської області про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії, - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення управління праці та соціального захисту населення Лисичанської міської ради Луганської області від 22.07.2019 № 1608 про відмову в призначенні соціальної допомоги ОСОБА_1 .

Зобов`язати управління праці та соціального захисту населення Лисичанської міської ради Луганської області призначити та виплатити ОСОБА_1 щомісячну адресну допомогу внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг з 18.07.2019.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань управління праці та соціального захисту населення Лисичанської міської ради Луганської області на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору у сумі 768,40 грн (сімсот шістдесят вісім гривень 40 коп).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 295 КАС України, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя К.Є. Петросян