Рішення № 85360975, 31.10.2019, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"31" жовтня 2019 р. справа №300/1836/19

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - Гундяка В.Д.

секретар судового засідання Бунич Т.В.,

за участю: представника позивача Котика Р.В. ,

представників відповідача Гоголь М.М., Ануліча Р.М.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до уповноваженої особи ГУ ДФС в Івано-Франківській області О. Адамовича про визнання незаконною та скасування податкової вимоги від 07.08.2019, -

В С Т А Н О В И В:

05.09.2019 року ОСОБА_2 звернувся до суду з адміністративним позовом до уповоноваженої особи ГУ ДФС в Івано-Франківській області - О. Адамовича про визнання незаконною та скасування податкової вимоги від 07.08.2019 року.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем незаконно винесено податкову вимогу від 07.08.2019 року №142581-54, згідно якої сума податкового боргу, яка підлягає до стягнення з позивача, становить 27 162,62 грн., оскільки жодного податкового повідомлення-рішення позивач не отримував, а тому визначена контролюючим органом сума грошових зобов`язань є неузгодженою, шо виключає можливість винесення останнім податкової вимоги.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 09.09.2019 року у даній адміністративній справі відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю з підстав, викладених у позовній заяві та відповіді на відзив. Суду пояснив, що оскаржена податкова вимога, на його думку, є незаконною, оскільки податкові повідомлення-рішення, якими контролюючим органом позивачу визначена сума грошових зобов`язань, ОСОБА_2 не отримував, про що свідчать повернуті за зворотною адресою усі листи, надіслані позивачу податковим органом. Зазначив, що податкові повідомлення-рішення, які були направлені позивачу, вважаються неврученими платнику податків через помилку, допущену контролюючим органом, як надіслані не за останнім відомим місцезнаходженням ОСОБА_2 згідно відомостей з ЄДРПОУ, а за іншою адресою. Тому дане грошове зобов`язання, на думку представника позивача, є неузгодженим, шо виключає можливість прийняття останнім податкової вимоги.

Представники відповідача в судовому засіданні проти заявлених вимог заперечили, суду пояснили, що за результатами проведеної перевірки податковим органом були прийняті податкові повідомлення-рішення від 04.07.2019 року за №№0014441306, 0014451306. Дані рішення направлені за зареєстрованим місцем проживання позивача відповідно до паспорта громадянина України НОМЕР_1 від 29.06.2002 року, проте повернулися за зворотною адресою без вручення. Вказали, що відповідно до норм податкового законодавства вказані податкові повідомлення-рішення є такими, що надіслані належним чином, а тому визначені на підставі них грошові зобов`язання є узгодженими. Таким чином заявлені вимоги є безпідставними, а оскаржена податкова вимога прийнята контролюючим органом законно.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, заслухавши вступні слова представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що у задоволенні адміністративного слід відмовити з наступних мотивів.

Судом встановлено, що 29.08.2019 року ОСОБА_2 отримана податкова вимога від 07.08.2019 року №142581-54, винесена Головним управлінням ДФС в Івано-Франківській області, згідно якої сума податкового боргу, що підлягає до стягнення з нього, становить 27 162,62 грн.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, які склалися між сторонами, суд зазначає наступне.

Згідно ч.1 ст.67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Підпункт 16.1.4 п.16.1 ст.16 Кодексу визначає, що платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та в розмірах, передбачених податковим законодавством.

Згідно пункту 36.1 статті 36 Кодексу податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк (п.38.1 ст.38 Кодексу).

Підпунктом 14.1.39. пункту 14.1 статті 14 Кодексу визначено, що грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Згідно підпункту 14.1.157 пункту 14.1 статті 14 Кодексу податкове повідомлення-рішення - письмове повідомлення контролюючого органу (рішення) про обов`язок платника податків сплатити суму грошового зобов`язання, визначену контролюючим органом у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законодавчими актами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, або внести відповідні зміни до податкової звітності.

У відповідності з підпунктом 14.1.175. пункту 14.1 статті 14 Кодексу податковий борг - це сума узгодженого грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання.

Відповідно до пункту 59.1статті 59 Кодексу у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Строки сплати податкового зобов`язання встановлені статтею 57 Кодексу, відповідно до пункту 57.3 якої передбачено, що у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Згідно встановлених судом обставин справи, відповідно до документів, наданих відповідачу митними органами, особою, яка ввезла на митну територію України транспортний засіб та відповідальною за фінансове врегулювання є ОСОБА_2 . Під час митного оформлення вищевказаного транспортного засобу було надано паспорт громадянина України НОМЕР_1 , виданий Городенськівським РВ УМВС України в Івано-Франківській області 29.06.2002 року, світлокопії з сторінок якого містяться в матеріалах справи (а.с. 41).

Відповідно до вказаного паспорта ОСОБА_2 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

В судовому засіданні встановлено, що контролюючим органом за результатами проведеної перевірки, на підставі акту №483/09-19-13-06/3158708774 від 31.05.2019 року, були прийняті податкові повідомлення-рішення від 04.07.2019 року за №№0014441306, НОМЕР_2 , якими позивачу визначено суму грошових зобов`язань в розмірі 15 391,63 грн. та 6 996,20 грн., відповідно.

Вказані податкові повідомлення-рішення направлені податковим органом рекомендованим листом за зареєстрованим місцем проживання позивача: АДРЕСА_1 , проте повернулися за зворотною адресою неврученими, що підтверджується дослідженими судом в якості доказів по справі фіскальним чеком ПАТ "Укрпошта" від 05.07.2019 року, витягом з сайту Укрпошти та конвертом з текстом відправлення (а.с. 42-43).

Відповідно до пункту 58.3 статті 58 Кодексу податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) фізичній особі, якщо його вручено їй особисто чи її представникові, надіслано на адресу за місцем проживання або останнього відомого місцезнаходження фізичної особи з повідомленням про вручення або у порядку, визначеному пунктом 42.4 статті 42 цього Кодексу. У разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

При цьому суд відхиляє, як безпідставні, посилання представника позивача на протиправність застосування статтей 42, 58 Кодексу до ОСОБА_2 , як фізичної особи, оскільки згідно змісту даних норм вони поширюються на всіх платників податків без виключення.

Згідно дослідженого судом поштового відправлення, яким було надіслано ОСОБА_2 податкові-повідомлення рішення, поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення "за вказаною адресою не проживає" зазначено 26.07.2019 року.

За змістом пункту 56.17 статті 56 Кодексу процедура адміністративного оскарження закінчується, зокрема, днем, наступним за останнім днем строку, передбаченого для подання скарги на податкове повідомлення-рішення або будь-яке інше рішення відповідного контролюючого органу у разі, коли така скарга не була подана у зазначений строк; днем отримання платником податків рішення центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Таким чином у відповідності з приписами пункту 57.3 статті 57 Кодексу в даному випадку днем закінчення процедури адміністративного оскарження є 05.08.2019 року.

День закінчення процедури адміністративного оскарження вважається днем узгодження грошового зобов`язання платника податків.

Судом встановлено, що вищевказані податкові повідомлення-рішення позивач не оскаржував ні в адміністративному, ні в судовому порядку.

Дана обставина згідно частини 1 статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України доказуванню не підлягає, як така, що визнається учасниками справи і у суду немає сумніву щодо достовірності цієї обставини та добровільності її визнання.Суд зазначає, що у разі несплати платником податків протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення або ж закінчення процедури його оскарження, визначених контролюючим органом грошових зобов`язань такі податкові зобов`язання вважаються узгодженими.

Таким чином, оскільки податкові повідомлення-рішення надіслані за зареєстрованим місцем проживання позивача та жодні відомості про те, що останні оскаржуються чи були скасовані, у суду відсутні, грошове зобов`язання позивача, відповідно до сформованих податкових повідомлень-рішень, вважається узгодженими у встановленому порядку.

За такої обставини податкове грошове зобов`язання ОСОБА_2 є узгодженим з 05.08.2019 року.

Твердження представника позивача про те, що податкові повідомлення-рішення вважаються такими, що не вручені платнику податків через помилку, допущену контролюючим органом, так як направлені не за останнім відомим місцезнаходженням ОСОБА_2 : АДРЕСА_2 згідно відомостей з ЄДРПОУ, а за іншою адресою, суд вважає безпідставним з огляду на нижчевказане.

Так згідно досліджених судом відомостей з ЄДРПОУ, наданих представником позивача, фізична особа-підприємець ОСОБА_2 був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , однак припинив свою діяльність ще 22.07.2009 року. Відповідно до паспорта, наданого митним органам, засвідчені копії сторінок якого досліджені в судовому засіданні, повідомлення органу ДМС, наданого відповідачем, місце проживання позивача зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 з 28.03.2018 року.

Такими чином зареєстрованим місцем проживання та останнім відомим податковому органу місцезнаходження позивача є адреса: АДРЕСА_1 .

Як вбачається з досліджених судом в судовому засіданні оригіналу конверта поштового відправлення податкових повідомлень-рішень, адреса останнього відомого місця проживання позивача податковим органом зазначена вірно.

Про зміну поштової чи податкової адреси ОСОБА_2 у встановленому законом порядку не повідомляв, що не заперечив представник позивача.

Дана обставина згідно частини 1 статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України доказуванню не підлягає, як така, що визнається учасниками справи і у суду немає сумніву щодо достовірності цієї обставини та добровільності її визнання.

Одночасно суд не приймає до уваги інші докази, надані позивачем і відповідачем в обгрунтування своїх вимог та заперечень, зокрема: постанову Івано-Франківського апеляційного адміністративного суду від 16.05.2019 року №344/5891/19, акт перевірки з додатками та з доказами направлення, повідомлення про проведення перевірки з доказами його направлення, наказ на проведення перевірки, рахунки-фактури від 29.03.2018 року, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу 28 - SFZ-8, відповідь митних органів Нідерландів, митну декларацію країни відправлення №18NLJFCKGZARJAWD59, як неналежні в змісті статті 73 КАС України, оскільки згадані докази стосуються виключно прийняття податкових повідомлень-рішень, а відтак не містять інформації щодо предмету доказування у даному публічно-правовому спорі.

Враховуючи вищенаведене, оскільки узгоджена сума грошових зобов`язань позивача набула статусу податкового боргу, відповідачем правомірно винесено податкову вимогу №142581-54 від 07.08.2019 року, а тому підстав для її скасування немає.

За таких обставин заявлені вимоги позивачем є необґрунтованими та не підлягають до задоволення.

Згідно з статті 139 КАС України судові витрати слід віднести на рахунок позивача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 139, 242-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

в задоволенні позову відмовити.

Судові витрати віднести на рахунок позивача.

Згідно ст.255 КАС України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне найменування учасників справи:

позивач: ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 , АДРЕСА_2 ;

відповідач: Головне управління ДФС в Івано-Франківській області, код ЄДРПОУ 39394463, вул. Незалежності, 20, м. Івано-Франківськ, 76018;

Рішення складене в повному обсязі 04.11.2019 року.

Суддя Гундяк В.Д.