Ухвала суду № 8536038, 02.11.2009, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ - 32, вул. Комінтерну, 16.тел. 230-31-77

У Х В А Л А

про повернення позовної заяви

                    "02" листопада 2009 р. № 02-03/2121/9

Суддя Сокуренко Л.В., розглянувши матеріали

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Шогун»

До Відкритого акціонерного товариства «Мотор Завод»

Про стягнення 7222,00 грн.

В С Т А Н О В И В:

До господарського суду Київської області передані вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Шогун»до Відкритого акціонерного товариства «Мотор Завод»про стягнення 7222,00 грн.

Вказана позовна заява не може бути прийнята судом до провадження з наступних підстав:

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 57 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату державного мита у встановленому порядку і розмірі.

В якості доказу сплати державного мита позивачем до позовної заяви додано платіжне доручення № 4 від 12.10.2009 р. на суму 51,00 грн., в якому банком одержувача зазначено ГУДК України у м. Києві, однак державне мито, відповідно до Листа Головного управління Державного казначейства України у Київській області № 06-27/1-198 від 12.02.2009 року «Щодо рахунків з обліку надходжень»сплачується до державного бюджету України за наступними реквізитами: р/р 31118095700001, одержувач - Київська область, МФО 821018, ЄДРПОУ 24074109, банк одержувача ГУ ДКУ у Київській області, код бюджетної класифікації 22090200, символ звітності банку 095.

Викладене унеможливлює вважати платіжне доручення № 4 від 12.10.2009 р. належним доказом сплати державного мита у встановленому порядку.

Згідно з приписами п. 4 частини 1 статті 63 ГПК України суддя повертає позовну заяву, якщо до неї не подано доказів сплати державного мита у встановлених порядку та розмірі.

          Згідно п. 2 ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито” розмір ставок державного мита із заяв майнового характеру справляється у розмірі 1 відсотка ціни позову, але не менше 6 неоподаткованих мінімумів доходів громадян (102 грн.) і не більше 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян ( 25500,00 грн.).

Ціна позову, зазначена Вами, становить 7222,00 грн. Тобто, Вами має бути сплачено держмито у сумі 102,00 грн., тоді як, згідно платіжного доручення № 4 від 12.10.2009 р. державне мито сплачено Вами у сумі 51,00 грн., що не відповідає вимогам п. 2 ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито”, оскільки Вами не доплачено до державного бюджету України 51,00 грн. до встановленого розміру державного мита ( 102,00 грн.).

Отже, всупереч вимогам законодавства позивачем до позовної заяви не додано належних доказів сплати державного мита у встановленому порядку та розмірі.

Крім того, звертаю Вашу увагу, що документом про оплату державного мита є квитанція установи банку або відділення поштового зв’язку, які прийняли платіж, платіжне доручення, підписане уповноваженою посадовою особою і скріплене печаткою установи банку з відміткою про дату виконання платіжного доручення та написом про зарахування коштів в доход Державного бюджету.

При оформлені платіжного доручення про перерахування державного мита слід керуватися вимогами Декрету КМУ „Про державне мито” та Інструкцією про порядок обчислення та справляння державного мита, затвердженою наказом ГДПІ України від 22.04.1993 року № 15.

Відповідно до вказаних вимог, на зворотній стороні платіжних документів про сплату державного мита має бути зроблений напис такого змісту: "Зараховано в доход бюджету грн. (дата)", скріплений першим і другим підписами посадових осіб і відтиском печатки кредитної установи з відміткою дати виконання платіжного доручення.

Поняття термінів першого та другого підписів посадових осіб визначено в Інструкції про міжбанківський переказ грошей в Україні в національній валюті, затвердженої Постановою Правління Національного банку України від 17.03.2004 р. № 110, Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах, затвердженої Постановою Правління Національного банку України від 12.11.2003 р. № 492.

Право першого підпису належить керівнику банку (філії) та уповноваженим ним особам.

Право другого підпису належить головному бухгалтеру банку (філії) та особам, уповноваженим керівником банку" (ст. 5 глави 1 Розділу ІІ Інструкції про міжбанківські розрахунки в Україні, аналогічна норма в р. 18 Постанови НБУ № 492).

На зворотній стороні платіжного доручення № 4 від 12.10.2009 року, доданого до позовної заяви, відсутній напис про зарахування державного мита в доход державного бюджету, а також відсутні перший та другий підписи (посадової особи банку).

Таким чином вищезазначене платіжне доручення не може бути документом, що підтверджує сплату державного мита до державного бюджету у встановленому порядку та розмірі.

Відповідно до п. 3-1 ч. 1 ст. 57 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у встановленому порядку і розмірі.

Всупереч вимогам законодавства до позовної заяви не додано належних доказів сплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у встановленому порядку та розмірі.

Як вбачається з документів, які додані до позовної заяви взагалі відсутнє платіжне доручення про сплату витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у встановленому порядку і розмірі.

          Відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 63 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів сплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процессу.

Відповідно до статті 36 ГПК України письмові докази подаються в оригіналі або належним чином засвідченій копії.

          Стосовно процедури надсилання копії позовної заяви відповідачеві діє загальне правило ГПК України –документи, що підтверджують надсилання копії позовної заяви іншій стороні, подаються до господарського суду тільки в оригіналі або належним чином засвідченій копії. В даному випадку список відправленої кореспонденції повинен бути посвідчений відділенням зв’язку, що здійснило відправку, або наданий в оригіналі.

До позовної заяви додано копію повідомлення про вручення поштового відправлення ВАТ «Мотор Завод», засвідчено печаткою ТОВ «Шогун».

За таких обставин, у суду відсутні підстави вважати, що відповідачем отримано копію позовної заяви та доданих до неї документів.

Враховуючи вищевикладене та керуючись п.п. 4,10 ч. 1 ст. 63, п. 3 ст. 57, ст. 36, ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд, –

У Х В А Л И В:

Позовну заяву та додані до неї документи повернути позивачеві без розгляду.

Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущеного порушення.

Суддя Л. В.Сокуренко