Рішення № 8536034, 27.10.2009, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 230-31-77

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

"27" жовтня 2009 р. Справа № 9/205-09          

За позовом Спільного українсько-італійського товариства з обмеженою відповідальністю «Манулі Україна Лтд»

До Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрпромінвестгруп»

Про стягнення 39 086, 69 грн.

Суддя Сокуренко Л.В.

Представники:

Від позивача 1. Іваненко І.П. (дов. б/н від 01.08.2009р.)

2. Цурка Н.О. (дов. б/н від 01.08.2009р.)

Від відповідача Головненко Д.О. (дов. б/н від 29.09.2009р.)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд господарського суду Київської області передані вимоги Спільного українсько-італійського товариства з обмеженою відповідальністю «Манулі Україна Лтд»до Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрпромінвестгруп»про стягнення боргу у сумі 39 086, 69 грн. за договором поставки № 18 від 16.04.2008р.

Позовну заяву Позивач обґрунтовує тим, що Спільне українсько-італійське товариство з обмеженою відповідальністю «Манулі Україна Лтд»на виконання умов договору, виконало роботи та передала продукцію для Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрпромінвестгруп», але Відповідач, станом на день подання позову, за наданий товар не розрахувався в повному обсязі.

Ухвалою суду від 31.08.2009р. порушено провадження у справі № 9/205-09 та призначено розгляд справи на 29.09.2009р.

В судове засідання 29.09.2009р. представник Відповідача не з’явився, вимоги ухвали суду від 31.08.2009р. не виконав, про причини неявки в судове засідання не повідомив, про місце і час проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

В зв’язку з неявкою представника Відповідача в судове засідання, ухвалою суду від 29.09.2009 р. розгляд справи № 9/205-09 відкладений на 27.10.2009р.

В судове засідання 27.10.2009р. представником Відповідача надано відзив на позовну заяву, в якому він визнає заявлені Позивачем вимоги щодо стягнення заборгованості. Також, він просить суд зменшити нараховану Позивачем пеню на 90 (дев’яносто) % та відстрочити виконання рішення на три місяці з посиланням на тяжке фінансове становище та тим, що дебіторська заборгованість відповідача становить більше шести с половиною мільйонів гривень, для стягнення якої відповідач змушений звернутись з відповідним позовом до суду.

Представником Позивача надані суду витребувані ухвалою від 07.09.2009р. та від 29.09.2009р. документи.

Представник Позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, вважає їх обґрунтованими і правомірними та такими, що підлягають задоволенню з підстав, зазначених в позовній заяві та просить суд задовольнити позов.

          Розглянувши документи, додані до позовної заяви, та заслухавши представників Позивача та Відповідача, господарський суд Київської області, -

ВСТАНОВИВ:

16.04.2008р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Укрпромінвестгруп»(далі Відповідач) та Спільним українсько-італійським товариством з обмеженою відповідальністю «Манулі Україна Лтд»(далі Позивач) було укладено договір поставки № 18 (далі по тексту Договір).

Відповідно до п. 1.1 вказаного Договору, Позивач (Постачальник) зобов’язується поставити і передати у власність Відповідачу (Покупцю) товар –напівавтоматичну палетопакувальну машину типу SW2L-HSM4BF у комплекті з під’їзною площадкою виробництва SIAT Італія у кількості 1 (один) комплект, а Відповідач зобов’язується прийняти поставлений товар і оплатити його на умовах визначених цим Договором.

Пунктом 2.1 Договору передбачено, що вартість товару згідно пункту 1.1. складає : без ПДВ - 34 833 грн. 33 коп., ПДВ 20% - 6 966 грн. 67 коп., всього до сплати –41 800 грн. 00 коп.

Відповідно до п.4.1 Договору оплата за товар здійснюється в два етапи в безготівковій формі, шляхом перерахування вартості товару згідно рахунку-фактури: 1 етап - Відповідач здійснює передоплату в розмірі 20 900 грн. 00 коп. на протязі трьох банківських днів з дати виставлення рахунку.

Відповідно до п. 4.2 Договору передбачено, що термін поставки три банківських дні з дати одержання Позивачем оплати. Датою поставки є дата оформлення видаткової накладної або товарно-транспортної накладної, виписаної на ім’я Відповідача та підписаної його представником, підтверджуючим факт отримання товару в місці відвантаження.

Позивач свої зобов’язання по Договору виконав в повному обсязі, поставивши товар у кількості та терміни, відповідно п. 3 та п. 4.2 Договору та рахунку-фактури № ДО-0001835 від 22.05.2008р., що підтверджується видатковою накладною № ДО-0001800 від 29.05.2008р.

29.05.2009 р. товар – напівавтоматичну палетопакувальну машину типу SW2L-HSM4BF у комплекті з під’їзною площадкою виробництва SIAT Італія у кількості 1 (один) комплект отримав згідно видаткової накладної № ДО-0001800 від 29.05.2008р. Кликавець О.Г. за довіреністю серія НБК № 220496.

Отримання товару належним чином та в належній якості відповідачем не заперечується.

Відповідно до п.4.1 Договору оплата за товар здійснюється в два етапи в безготівковій формі, шляхом перерахування вартості товару згідно рахунку-фактури: 2 етап - оплату в розмірі 20 900 грн. 00 коп. Відповідач здійснює на протязі трьох банківських днів з моменту одержання товару.

В період з 06.02.2009 р. по 14.08.2009 р. Відповідачем було перераховано на рахунок Позивача 20 800,00 грн. в якості оплати за отриманий товар, що підтверджується виписками з банку, залученими до матеріалів справи.

За ствердженням Позивача, Відповідач покладені на нього обов’язки щодо 2 етапу оплати не виконав, у зв’язку з чим утворилась заборгованість у сумі 21 000,00 грн.

Враховуючи те, що Відповідач прострочив оплату за поставлений товар, 29.12.2008р. Позивач звернувся до Відповідача з претензією № 33 від 24.12.2008р., відповідно до якої просив останнього про проведення оплати основної суми заборгованості в сумі 41 800,00 грн. в найкоротший термін.

06.01.2009р. Відповідач у листі № 510 відповів на направлену йому претензію та повністю визнав суму заборгованості, але розрахунків щодо повної оплати за отриманий товар не провів.

Таким чином, станом на день звернення Позивача до суду заборгованість Відповідача становить 21 000, 00 грн.

Статтею 712 ЦК України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов’язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов’язаних з особистими, сімейними, домашніми або іншим подібним використанням, а покупець зобов’язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 193 ГК України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов’язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов’язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно зі статтею 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до вимог ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач у своєму відзиві на позовну заяву, заявлені Позивачем вимоги щодо суми боргу визнає в повному обсязі.

За таких обставин, позовні вимоги про стягнення з Відповідача суми основного боргу у сумі 21 000, 00 грн. підлягають задоволенню в повному обсязі як обґрунтовані та доведені належним чином.

Згідно зі ст.ст. 610, 611 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання); у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Статтею 230 ГК України визначено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Статтею 549 ЦК України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 7.1 Договору передбачено, що у випадку прострочення оплати товару більш ніж на 5-ть банківських днів з Відповідача стягується штраф у розмірі 0,1% від суми простроченого платежу, за кожен день такого прострочення.

Позивач просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 10755, 46 грн. за період з 30.05.2008 р. по 17.08.2009 р., тобто за 14 місяців та 17 днів.

Згідно зі ст.ст. 1, 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін; розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Пунктом 6 статті 232 Господарського кодексу України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше на встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.

Згідно роз’яснення Вищого арбітражного суду України “Про деякі питання практики застосування майнової відповідальності за не виконання або неналежне виконання грошових зобов’язань” від 29.04.1994 року № 02-5/293, пеня встановлена чинним законодавством або договором, підлягає сплаті за весь період часу, протягом якого не виконано грошове зобов’язання з урахуванням 6-місячного строку позовної давності.

З огляду на зазначене вище, суд здійснює перерахунок пені наступним чином:

В період з 17.02.2009р. по 23.03.2009р. сума пені становить:

38800,00 грн. x 0,24 x 35/365 = 892,90 грн.

В період з 24.03.2009р. по 09.04.2009р. сума пені становить:

35000,00 грн. х 0,24 х 17/365 = 391,23 грн.

В період з 10.04.2009р. по 17.04.2009р. сума пені становить:

33000,00 грн. х 0,24 х 8/365 = 173,59 грн.

В період з 18.04.2009р. по 26.05.2009р. сума пені становить:

31000,00 грн. х 0,24 х 39/365 = 794,96 грн.

В період з 27.05.2009р. по 14.06.2009р. сума пені становить:

26000,00 грн. х 0,24 х 19/365 = 324,82 грн.

В період з 15.06.2009р. по 11.08.2009р. сума пені становить:

26000,00 грн. х 0,22 х 58/365 = 908,93 грн.

В період з 12.08.2009р. по 14.08.2009р. сума пені становить:

26000,00 грн. х 0,20 х 3/365 = 43,81 грн.

В період з 15.08.2009р. по 17.08.2009р. сума пені становить:

21000,00 грн. х 0,20 х 3/365 = 35,38 грн.

Сума пені, що підлягає стягненню становить 3565 грн. 62 коп.

Оскільки позивачем нарахована пеня з 30.05.2008 року по 17.08.2009 року, тобто за 14 місяці 17 днів, то зазначений строк перевищує граничний термін нарахування пені за невиконання зобов’язання з винної сторони встановлений законодавством України, а за таких обставин, стягненню підлягає сума за розрахунками суду у сумі 3565, 62 грн. за період з 17.02.2009 року по 17.08.2009 року.

Згідно ст. 229 Господарського кодексу України та ст. 625 Цивільного Кодексу України, за прострочення виконання грошового зобов’язання настає відповідальність у вигляді сплати суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також сплати трьох процентів річних від простроченої суми.

Оскільки вимоги Позивача щодо стягнення з Відповідача 3% річних ґрунтуються на законі (ст.625 Цивільного кодексу України), а Відповідач є таким що прострочив виконання грошового зобов’язання, позовні вимоги Позивача в частині стягнення 3 % річних в сумі 1 358, 83 грн. та інфляційних збитків у сумі 5 972,40 грн., підлягають задоволенню.

Розглянувши надане у відзиві Відповідачем клопотання про зменшення розміру пені та відстрочення виконання рішення суду, суд вважає за необхідне зазначити, що:

Відповідно до п. 1 та п. 6 ч.1 ст. 83 ГПК України передбачено, що господарський суд, приймаючи рішення по справі, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов’язання, а також відстрочити або розстрочити виконання рішення суду.

Статтею 233 ГК України передбачено, що у разі, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому має бути взято до уваги: ступінь виконання зобов’язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов’язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Відповідач визнає суму пені, але у своєму відзиві від 27.10.2009р. просить суд зменшити розмір пені на 90% з посиланням на норми чинного законодавства та на те, що причиною неналежного виконання Відповідачем своїх зобов’язань по договору, стало неотримання прибутку за результатами діяльності за перше півріччя 2009 року та дебіторська заборгованість відповідача, яка становить більше шести с половиною мільйонів гривень, для стягнення якої відповідач змушений звернутись з відповідним позовом до суду.

Позивач проти зменшення пені заперечує та вважає, що таким чином відповідач лише відтягує виконання зобов’язань.

Оскільки відповідачем не надано доказів існування дебіторської заборгованості та звернення з даного приводу до суду, а також те, що судом зроблено перерахунок суми пені з урахуванням 6-місячного строку позовної давності, то суд вважає за необхідне відмовити відповідачу в зменшенні суми пені на 90%.

У відзиві Відповідача від 27.10.2009р. також заявлено клопотання про відстрочку виконання рішення суду на три місяці з посиланням на те, що для проведення розрахунків з Позивачем, Відповідачу потрібен час - три місяці.

Відповідно до ч. 3 ст. 86 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право відстрочити або розстрочити виконання рішення.

Розглянувши клопотання Відповідача від 27.10.2009р., суд відмовляє Відповідачу в задоволенні вимог, щодо відстрочки рішення на три місяці, з підстав відсутності виняткових умов, які б могли бути підставою для такого відкладення.

На підставі ст. 49 ГПК України суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов’язані з розглядом справи покладаються при частковому задоволенні позову –на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 33, 44, 49, 82-84, 86 ГПК України, ст.ст. 526, 225,712 ЦК України, ст.ст. 173, 193 ГК України, суд -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрпромінвестгруп»(07400, Київська область, м. Бровари, вул. Лісова, 22, ЄДРПОУ 33212210; р/р 2600200110051 в АКБ «Київ»у м. Київ, МФО 322498) на користь Спільного українсько - італійського товариства з обмеженою відповідальністю «Манулі Україна Лтд»(01001, м. Київ, м-н Незалежності, 2, кім. 532, ЄДРПОУ 24929232, р/р 26004000221401 в АКБ «Київ»у м. Київ, МФО 322498) основний борг в сумі 21 000 (двадцять одна тисяча) грн. 00 коп., 3 565 (три тисячі п’ятсот шістдесят п’ять) грн. 62 коп. пені, 1 358 (тисячу триста п’ятдесят вісім) грн. 83 коп. 3% річних, 5 972 (п’ять тисяч дев’ятсот сімдесят дві) грн. 40 коп. інфляційних втрат, державне мито в сумі 318 (триста вісімнадцять) грн. 97 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 192 (сто дев’яносто дві) грн. 59 коп.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

4. Заяву відповідача про зменшення суми пені та відстрочку виконання рішення суду на три місяці залишити без задоволення.

Видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя Л.В. Сокуренко

Суддя