Рішення № 8535933, 29.10.2009, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 230-31-77

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

"29" жовтня 2009 р. Справа № 9/166-09          

За позовом Комунального підприємства “Фонд комунального майна”

До Закритого акціонерного товариства “Меблі”

Про стягнення 68999, 21 грн.

За зустрічним позовом Закритого акціонерного товариства “Меблі”

До Комунального підприємства “Фонд комунального майна”

Про стягнення 20478, 82 грн.

Суддя Сокуренко Л.В.

Представники:

Позивача предст. Осіпова С.В. (дов. б/н від 17.08.2009 р.)

Відповідача предст. Панкратов В.С.(дов.б/н від14.09.2009 р.), предст. Богуцький В.І. (дов. № 5/09-09 від 11.09.2009 р.)

Рішення прийнято в судовому засіданні 29.09.2009 р. після оголошеної в судовому засіданні 01.10.2009 р. перерви згідно ст. 77 ГПК України.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду Київської області передані позовні вимоги Комунального підприємства “Фонд комунального майна” до Закритого акціонерного товариства “Меблі” про стягнення 68999, 21 грн. заборгованості, з яких 39774, 17 грн. заборгованість зі сплати орендних платежів, 25 483, 80 грн. пені, 2997, 84 грн. інфляційного збільшення основної суми боргу та 743, 40 грн. –3 % річних та за зустрічним позовом Закритого акціонерного товариства «Меблі»до Комунального підприємства «Фонд комунального майна»про стягнення 20478, 82 грн.

Позивач обґрунтовує свої вимоги тим, що між позивачем та відповідачем 01.02.07 р. був укладений договір № 232 оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності, проте 10.12.2007 року рішенням господарського суду Київської області по справі 5/201-07/9 даний договір оренди був визнаний недійсним на майбутнє. За ствердженням Позивача, незважаючи на зазначене Рішення, Відповідач продовжував фактично використовувати орендоване приміщення, але не сплатив заборгованості зі сплати орендних платежів з 01.11.2008 р. по 20.02.09 рр.

Ухвалою від 27.07.2009 року порушено провадження у справі № 9/166-09 та призначено її до розгляду на 18.08.2009 р.

У судове засідання 18.08.2009 року відповідач своїх повноважних представників не направив, належним чином не повідомив про причини неявки на виклик суду, витребуваних ухвалою суду документів не надав.

Ухвалою від 18.08.2009 року розгляд справи відкладався на 15.09.2009 р., у зв’язку з неявкою відповідача у судове засідання.

У судовому засіданні 15.09.2009 року відповідач надав письмові заперечення на позов, в яких він заперечив проти заявлених позовних вимог.

Крім того, 15.09.2009 року через загальний відділ господарського суду Київської області від представника відповідача надійшла зустрічна позовна заява № 7/09-09 від 11.09.09 р. ЗАТ «Меблі»до КП «Фонд комунального майна», в якій він просить суд стягнути з КП «Фонд комунального майна»збитки у сумі 13910, 70 грн. (з урахуванням 3 % річних та індексу інфляції) з посиланням на те, що під час оренди у різні її періоди, він за власні кошти здійснив невід’ємні поліпшення орендованого майна на загальну суму 12335,00 грн. та, на його думку, набув право на одержання грошової компенсації вартості здійснених поліпшень.

Ухвалою від 15.09.2009 року зустрічний позов Закритого акціонерного товариства “Меблі” до Комунального підприємства “Фонд комунального майна” про стягнення збитків у сумі 13910, 70 грн. прийнято до сумісного розгляду з первісним позовом, у зв’язку з чим розгляд справи відкладено на 01.10.2009 року о 12 год. 20 хв.

Під час розгляду справи позивач за зустрічним позовом звернувся до суду з заявою про збільшення позовних вимог, з урахуванням суми відшкодування сплачених послуг опалення на 6568, 12 грн.

Згідно ст. 22 ГПК України, позивач вправі до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Господарським судом Київської області заяву про збільшення прийнято до розгляду.

28.09.09 р. через загальний відділ господарського суду Київської області представник відповідача за зустрічним позовом надав відзив на зустрічний позов № 487 від 18.09.09 р., яким заперечив проти виплати грошової компенсації вартості поліпшень орендованого майна, оскільки Комунальне підприємство “Фонд комунального майна” зареєстроване 11.01.03, як самостійна юридична особа без обов’язків правонаступництва попереднього власника майна, а зазначені поліпшення проведені позивачем за зустрічним позовом у період з 1995 по 2000 рр., тобто до існування орендних відносин між зазначеними сторонами.

Крім того, 28.09.09 р. через загальний відділ господарського суду Київської області представник позивача за первісним позовом надав також доповнення до позовної заяви № 505 від 25.09.09 р., якими він обґрунтував фактичне використання Закритим акціонерним товариством «Меблі»орендованого приміщення з 01.11.08 р. по 20.02.09 р. з долученими копіями підтверджуючих документів.

01.10.2009 р. в судовому засіданні представник позивача (за зустрічним позовом) підтримав свої позовні вимоги та просить суд позов задовольнити, проти зустрічного позову заперечує з підстав, викладених у відзиві на зустрічну позовну заяву.

Представник відповідача проти стягнення сум орендних платежів заперечує по первісному позову з посиланням на те, що між ним та позивачем не існувало договірних відношень, як це передбачено цивільним законодавством України. Щодо зустрічних позовних вимог, то представник наполягає на тому, що позивач по первісному позову - Комунальне підприємство “Фонд комунального майна” є правонаступником попередніх орендодавців та посилається на рішення Славутицької міської ради Київської області № 73-06-ІV від 20.09.2002 р. та за таких обставин, вважає зустрічну позовну заяву обґрунтованою та правомірною та такою, що підлягає задоволенню.

Враховуючи пояснення та надані сторонами документи, суд вирішив направити запит до Славутицької міської ради Київської області з проханням надати пояснення чи є Комунальне підприємство “Фонд комунального майна” –правонаступником всіх прав та обов’язків Фонду комунального майна Славутицького міськвиконкому.

В судовому засіданні 01.10.2009 р. судом оголошено перерву для підготовки повного тексту рішення.

26.10.2009 р. до суду надійшла відповідь Славутицької міської ради Київської області, в якому повідомлено суд, що Комунальне підприємство “Фонд комунального майна” створено згідно рішення Славутицької міської ради № 124-13-ІV від 19.12.2002 р. та зазначене новостворене підприємство не являється правонаступником Фонду комунального майна Славутицького міськвиконкому, діяльність якого було припинено шляхом ліквідації.

В судовому засіданні 29.10.2009 р. ЗАТ «Меблі»подало доповнення до позовної заяви та пояснення до зустрічного позову.

Зазначені клопотання до уваги судом не приймаються та залишаються без розгляду, як такі, що подані після закінчення розгляду спору по суті та оголошення в судовому засіданні перерви для підготовки повного тексту рішення.

Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, оглянувши оригінали документів, копії яких знаходяться в матеріалах справи, господарський суд Київської області, -

ВСТАНОВИВ:

01.02.07 р. між Орендодавцем - Комунальним підприємством “Фонд комунального майна” (надалі - Позивачем) та Орендарем –Закритим акціонерним товариством «Меблі»(надалі - Відповідачем) було укладено договір № 232 оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності (надалі –Договір оренди).

Відповідно до п.п. 1.1 п.1 Договору оренди Орендодавець передає, а Орендар приймає в тимчасове платне користування частину приміщень нежитлової будівлі магазину «Меблі», загальною площею 912, 3 кв.м., місцезнаходження якого: Київська область,м. Славутич, Привокзальна площа 6, яке займає Закрите акціонерне товариство «Меблі», а саме: приміщення № 6 –110 кв. м., № 1 –314,8 кв.м., № 27 –18, 4 кв.м., № 8 –70, 0 кв. м., № 9 –34,7 кв.м., № 24 –17,6 кв.м., № 19 –11,9 кв.м., № 12 -7, 25 кв.м., загальною площею 825,54 кв.м., в тому числі: корисна площа –585, 35 кв. м., загального користування –240,19 кв.м., (надалі - Об’єкт оренди) згідно технічного паспорту.

Відповідно до ч. 1 ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Об’єкт оренди належить територіальній громаді міста Славутич в особі Славутицької міської ради на праві комунальної власності на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно, а балансоутримувачем та Орендодавцем є комунальне підприємство «Фонд комунального майна»(пп.1.2 п. 1 Договору оренди).

Відповідно до п.п. 1.4 п.1 Договору оренди майно використовується для розміщення магазину непродовольчих товарів.

Згідно п.п. 2.2 п. 2 Договору Орендар вступає в строкове платне користування майном у термін, вказаний у цьому Договорі, але не раніше підписання даного Договору та акту прийому-передачі.

Майно вважається переданим Орендарю з моменту підписання акту прийому-передачі ( п.п. 2.4.4 п. 2.4 Договору).

01.02.2007 року позивач та відповідач підписали Акт прийому –передачі до Договору оренди № 232 від 01.02.07 р., яким встановили, що позивач передав, а відповідач прийняв приміщення, що є предметом оренди за Договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Підпунктами 3.2. та 3.2.1 пункту 3 Договору оренди встановлено, що орендна плата за корисну площу за перший місяць оренди –лютий 2007 року становить 6 851, 89 грн. в т.ч. ПДВ -20% - 1141, 98 грн; за площі загального користування - за перший місяць оренди –лютий 2007 року становить 1064, 93 грн. в т.ч. ПДВ -20% - 177, 49 грн. За кожен наступний місяць оренди розмір плати визначається шляхом коригування розміру місячної орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць.

Орендна плата вноситься безготівковим платежем на розрахунковий рахунок Орендодавця або шляхом внесення готівкових коштів в касу Орендодавця, не пізніше останнього числа місяця (п.п. 3.4 п. 3 Договору оренди).

Згідно п.п. 7.1 п.7 Договору оренди, договір укладено строком на 2 роки та 11 місяців і вступає в силу з 01 лютого 2007 року – 01 січня 2010 року включно.

Згідно ч. 1 ст. 207 ГК України господарське зобов’язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції, може бути на вимогу однією із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням господарського суду Київської області від 10.12.07 р. по справі 5/201-07/9 договір оренди оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності від 01.02.07 р. № 232 був визнаний недійсним на майбутнє.

Згідно ч. 3 ст. 207 ГК України виконання господарського зобов’язання, визнаного судом недійсним повністю або в частині, припиняється повністю або в частині з дня набрання рішенням законної сили як таке, що вважається недійсним з моменту його виникнення. У разі якщо за змістом господарського зобов’язання воно може бути припинено лише на майбутнє, таке зобов’язання визнається недійсним і припиняється на майбутнє.

З апеляційним оскарженням рішення господарського суду Київської області по справі 5/201-07/9 КП „Фонд комунального майна” та ЗАТ „Меблі” не зверталися, отже рішення набрало чинності з 20.12.07 року.

Згідно п.п. 2.5.3 п. 2.5 Договору майно вважається поверненим Орендодавцю з моменту підписання сторонами акту прийому-передачі (повернення) майна.

Відповідно до ч. 2 ст. 795 ЦК України повернення наймачем предмета договору найму оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору.

Зазначена норма також зазначена у п. 10 Роз’яснення президії Вищого арбітражного суду від 25.05.2000 р. № 02-5/237 «Про деякі питання практики застосування Закону України «Про оренду державного та комунального майна»із змінами та доповненнями, згідно якої передача орендованого майна може бути оформлена відповідним актом приймання-передачі, передаточним балансом і т. ін.

Акт прийому-передачі до договору оренди № 232 від 01.02.07 р. яким встановили, що позивач прийняв, а відповідач передав приміщення, що є предметом оренди за Договором (копія документу долучена до матеріалів справи) сторони підписали 20.02.09 р.

Тобто, через 1 рік та 2 місяці.

Позивач за первісним позовом стверджує, що після набрання чинності рішенням господарського суду Київської області по справі 5/201-07/9 ЗАТ „Меблі” відповідач не звільнив орендоване приміщення і фактично використовував його в своїй діяльності до 20.02.09 р., і на цій підставі, позивач щомісяця надавав відповідачу рахунки на оплату оренди, що підтверджується копіями документів, долучених до матеріалів справи.

Фактичне використання відповідачем орендованого приміщення у своїй діяльності з 01.01.08 р. до 20.02.09 р. підтверджується доказами, наданими позивачем у доповненнях до позовної заяви від 25.09.09 р. № 510 (долучені до матеріалів справи):

1.          Рахунки на оплату послуг оренди отримувались особисто під підпис директора відповідача Богуцького В.І. (листопад - № СФ –02152 від 01.11.08 р.,грудень - СФ –02441 від 01.12.08 р., СФ –02367 від 01.12.08 р., січень –СФ –0000145 від 01.01.09 р., СФ –0000072 від 01.01.09 р., лютий - СФ –0000374 від 01.02.09 р., СФ –0000368 від 01.02.09 р.,);

2.          Відповідач користувався послугами місцевого, міжміського та міжнародного телефонного зв’язку у період з 01.01.08 р. до 20.02.09 р. та не має заборгованості по послугах за вказаний проміжок часу (лист ВАТ «Укретелеком»від 24.09.09 р. № 304);

3.          Відповідач користувався послугами постачання електричної енергії у період з 01.01.08 р. до 20.02.09 р. Акти про використану електричну енергію щомісяця підписувались споживачем ЗАТ «Меблі»Богуцьким В.І., завірялися печаткою, по яких ЗАТ «Меблі»повністю розрахувались (лист ВАТ Енергопостачальної компанії «Чернігівобленерго»від 22.09.09 р. № 299);

4.          Відповідач щомісяця у період з 01.01.08 р. до 20.02.09 р. користувався по орендованому приміщенню комунальними послугами та не має заборгованості по послугах за вказаний проміжок часу (лист Комунального підприємства «Управління жтилово-комунального господарства»від 23.09.09 р. № 57/11-1372).

Свої зобов’язання щодо оплати орендних платежів відповідач виконував належним чином з січня 2008 року до жовтня 2008 року включно, що підтверджується доданими до матеріалів справи належним чином засвідченими копіями довідки про оплату рахунків, що були виставлені ЗАТ „Меблі” за оренду будівлі магазину „Меблі” у 2008 році за підписом головного бухгалтера КП „Фонд комунального майна” Максимчук Л.В. та копіями рахунків (січень 2008 року –СФ-00113, СФ-00179, лютий 2008 року – СФ-00358, СФ-00491, березень 2008 року –СФ-00491, СФ-00565, квітень 2008 року –СФ-00704, СФ-00779, травень 2008 року –СФ-00912, СФ-00987, червень 2008 року –СФ-01208, СФ-01128, липень 2008 року –СФ-01293, СФ-01373, серпень 2008 року –СФ-01550, СФ-01628, вересень 2008 року –СФ-01718, СФ-01797, жовтень 2008 року –СФ-01932, СФ-02013).

Крім того, між позивачем та відповідачем щомісяця у період з 01.01.08 до 31.10.08 рр. відповідачем в особі директора ЗАТ „Меблі” на вимогу позивача підписувались акти здачі-прийняття послуг (надання послуг): січень 2008 року № ОУ – 0000175, № ОУ –0000109; лютий 2008 року № ОУ –0000284, № ОУ –0000351; березень 2008 року № ОУ –0000472; № ОУ –0000546; квітень 2008 року № ОУ –0000684, № ОУ –0000759; червень 2008 року № ОУ – 00001192, № ОУ –00001112; липень 2008 року № ОУ –00001283, № ОУ –0001363; серпень 2008 року № ОУ –0001549, № ОУ –0001627, вересень 2008 року № ОУ –0001802, № ОУ –0001723.

Таким чином, судом встановлено, що після набрання чинності рішенням господарського суду Київської області по справі 5/201-07/9 (20.12.07 року) відповідач не звільнив орендоване приміщення і фактично використовував його в своїй діяльності до 20.02.09 р., що підтверджується актом прийому-передачі до договору оренди № 232 від 01.02.07 р. яким встановлено, що позивач прийняв, а відповідач передав приміщення, що є предметом оренди за Договором. (копія документу долучена до матеріалів справи).

Заперечення відповідача від 11.09.09 р. № 6/09-09 до позовної заяви від 13.07.09 р. № 380 судом до уваги не приймаються, виходячи з наступного:

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування тих обставин, на які посилається сторона як на підставу своїх вимог та заперечень, покладається на сторону.

Відповідач у своїх запереченнях посилається на те, що попереджував позивача про припинення користування орендованим майном та подальшої їх оплати з 01.11.08 р., але доказів такого повідомлення ні в судовому засіданні, ні через канцелярію суду до матеріалів справи не додав.

В той час, як за пред’явленими позивачем доказами встановлено, що позивач користувався по орендованому приміщенню послугами місцевого, міжміського та міжнародного телефонного зв’язку, постачання електричної енергії та комунальними послугами щомісяця у період з 01.01.08 р. до 20.02.09 р. та особисто оплатив дані послуги, що також підтверджує користування спірним приміщенням протягом зазначеного періоду.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач продовжував пред’являти рахунки орендних платежів з січня 2008 року по лютий 2009 року, а відповідач приймав їх під особистий підпис відповідача (копії документів долучені до матеріалів справи).

Враховуючи те, що з листопада 2008 року відповідач припинив сплачувати орендні платежі, 24.12.2008 року позивач звернувся до відповідача з листом № 1150, в якому просив терміново провести розрахунки за отримані послуги по оренді будівлі магазину «Меблі»і погасити заборгованість за жовтень та листопад 2008 року в сумі 20164, 79 грн.

Відповідно до ст. 193 ГК України кожна сторона повинна вжити всіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 ГК України, в силу зобов’язання одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Згідно статті 614 ЦК України особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов’язання.

У відповідь на зазначений лист Відповідач в свою чергу запропонував провести взаємозалік за виконані ним роботи по орендній будівлі, які проводились ним в 1996, 1999- 2000 рр. (лист від 29.12.08 р. № 41/12-08). Тобто, цією дією відповідач підтвердив існування орендних відносин з позивачем у спірний період (листопад 2008 року –лютий 2009 року).

Позивач листом від 02.02.09 р. № 66 повідомив, що не має законних підстав для компенсації ЗАТ «Меблі»вартості ремонтних робіт проведених в 1996, 1999- 2000 рр. на підставі листа Славутицької міської ради Київської області від 19.12.08 р. № 13/2-25-191, в якому зазначено, що відділ комунальної власності, послуг і приватизації вважає за доцільне відмовити АТЗТ «Меблі»в проведенні взаємозаліку в рахунок орендної плати за використання магазину «Меблі».

Таким чином, факт наявності заборгованості у відповідача перед позивачем за фактичне користування орендованим приміщенням за листопад 2008 року по лютий 2009 року у сумі 39774, 17 грн. (складений на підставі розрахункових платежів: листопад - № СФ –02152 від 01.11.08 р., грудень - СФ –02441 від 01.12.08 р., СФ –02367 від 01.12.08 р., січень –СФ –0000145 від 01.01.09 р., СФ –0000072 від 01.01.09 р., лютий - СФ –0000374 від 01.02.09 р., СФ –0000368 від 01.02.09 р.) належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем не спростований, а відтак позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача основного боргу підлягають задоволенню в сумі 39774, 17 грн.

Відповідно до ст. 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства та організації мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених прав та охоронюваних законом інтересів.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 193 ГК України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Відповідно до п. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За розрахунком позивача розмір 3 % річних становить 743, 40 грн., а розмір індексу інфляції –2997, 84 грн.

Господарський суд здійснив перерахунок, нарахованих позивачем 3% річних та інфляційних збитків і дійшов до висновку, що штрафні санкції підлягають задоволенню у розмірі, заявленому позивачем.

Крім того позивач просить стягнути з відповідача пеню за прострочення орендної плати у розмірі 25483, 80 грн. нарахованої на суму основної заборгованості;.

У відповідності до ст. 548 Цивільного кодексу України виконання зобов’язання (основного зобов’язання) забезпечується, якщо це встановлюється договором або законом.

Ст. 546 Цивільного кодексу України визначено види забезпечення виконання зобов’язань, до яких відноситься, зокрема, пеня.

Позивач обґрунтовує свої вимоги щодо стягнення з відповідача пені за прострочення орендної плати пунктом 3.6 Договору, згідно якого орендар сплачує орендодавцю пеню за затримку внесення орендної плати у розмірі 0,5 % за кожен день прострочення платежу, але посилання позивача на договір від 01.02.07 р. № 232 оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності є помилковим, оскільки рішенням господарського суду Київської області від 10.12.07 р. по справі 5/201-07/9 зазначений договір оренди визнаний недійсним.

Тому суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позову в частині стягнення із відповідача пені у розмірі 25483, 80 грн., як такої, що не ґрунтується на вимогах закону.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати позивача по первісному позову підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача по первісному позову пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, обставини справи, позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Щодо зустрічного позову, заявленого ЗАТ «Меблі», то розглянувши та дослідивши всі надані суду документи та заслухавши пояснення, суд прийшов до висновку про відмову в позові, виходячи з наступного:

Позивач за зустрічним позовом вимагає стягнути з відповідача за зустрічним позовом суму витрат на поліпшення орендованого приміщення у розмірі –12335, 00 грн., 3 % річних від зазначеної суми –277, 79 грн. та 1297,91 грн. інфляційного збільшення основної суми боргу.

Водночас, під час розгляду справи 01.10.2009 р. позивач за зустрічним позовом звернувся до суду з заявою про збільшення позовних вимог, зокрема з урахуванням суми відшкодування сплачених послуг опалення на 6568, 12 грн. за період листопад 2008 року – лютий 2009 року.

Вказані вимоги позивач обґрунтовує тим, що він у період з 1994 р. до 19.12.07 р. орендував нежитлове приміщення, що є об’єктом оренди по первісному позову, здійснив за власні кошти невід’ємні поліпшення орендованого майна на загальну суму 12335, 00 грн. та вважає, що набув право на одержання грошової компенсації вартості здійснених поліпшень.

Статтею 763 ЦК України встановлено, що договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Згідно ст. 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»термін договору оренди визначається за погодженням сторін. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Як вбачається з матеріалів справи, орендні відносини між позивачем, як орендатором, та орендодавцями у період з 1994 р. до 19.12.2007 р. регулювалися 7 договорами оренди, кожен з яких укладався на новий період та з новими умовами (долучені до матеріалів справи). Тобто, зазначені договори оренди жодного разу не були продовжені.

З 1 вересня 1994 року до 28 січня 2000 року орендні відносини регулювалися договорами оренди від 11.08.94 р. № 29; від 02.01.98 р. № 49 та від 01.02.2000 р. № 33.

Як вбачається зі змісту зазначених договорів, Орендодавцем в них виступав Фонд комунального майна м. Славутич.

Статтею 80 ЦК України встановлено, що юридичною особою є організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку.

Згідно ст. 110 ЦК України юридична особа ліквідується за рішенням її учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, в тому числі у зв’язку із закінченням строку, на який було створено юридичну особу, досягненням мети, для якої її створено, а також в інших випадках, передбачених установчими документами.

Рішенням Славутицької міської ради № 73-06- ІV від 20.09.2002 р. (п. 4), в зв’язку з прийняттям значної кількості об’єктів права державної власності, що знаходились на балансі Чорнобильської АЕС в комунальну та продовженням процесу формування комунальної власності, з метою упорядкування системи управління об’єктами комунальної власності та забезпечення ефективного використання майна територіальної громади м. Славутича, згідно ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», міська рада вирішила фонд комунального майна міста ліквідувати з 25 грудня 2002 року; провести всі необхідні заходи згідно вимог діючого законодавства.

Рішенням Славутицької міської ради № 124-13-ІV від 19.12.2002 р. прийнято за основу проект статуту Комунального підприємства „Фонд комунального майна”, затверджено організаційну структуру та штатний розпис КП „Фонд комунального майна”, доручено виконавчому комітету провести державну реєстрацію КП „Фонд комунального майна” та вирішено передати повноваження щодо управління об’єктами права комунальною власністю, які передаються безоплатно на баланс Комунального підприємства „Фонд комунального майна”.

З наданих до суду документів вбачається, що Комунальне підприємство „Фонд комунального майна” - зареєстроване 11.01.2003 р. згідно Свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи (Серія А00 № 652771).

Передача будівлі магазину „Меблі” на баланс КП “Фонд комунального майна” (відповідача за зустрічним позовом) відбулася 29.01.03 р., що підтверджується актом № 01 прийому-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів І групи (будівлі).

Відповідно до п.п. 4.5.4 п. 4.5 Статуту директор підприємства має право розпоряджатися коштами та майном Підприємства, в тому числі: передавати в оренду, списувати та відчужувати рухоме майно, яке є на балансі Підприємства згідно нормативно-правових актів.

Відповідно до п.п. 1.6 п. 1 Статуту КП „Фонд комунального майна” (реєстраційний номер 100010524), підприємство несе відповідальність за своїми зобов’язаннями в межах належного йому майна згідно з чинним законодавством. Підприємство не несе відповідальності за зобов’язаннями держави, Засновника та Органу управління.

Крім того, зі змісту Статуту (реєстраційний номер 100010524) вбачається, що Комунальне підприємство „Фонд комунального майна” не є правонаступником Фонду комунального майна м. Славутич, що також підтверджується листом Славутицької міської ради Київської області № 1-12-1809 від 21.10.2009 р., яким повідомлено суд, що Комунальне підприємство “Фонд комунального майна” створено згідно рішення Славутицької міської ради № 124-13-ІV від 19.12.2002 р. та зазначене новостворене підприємство не являється правонаступником Фонду комунального майна Славутицького міськвиконкому, діяльність якого було припинено шляхом ліквідації.

Комунальне підприємство “Фонд комунального майна” (відповідач за зустрічним позовом) вперше вступило в орендні відносини з позивачем за зустрічним позовом в якості Орендодавця - 29 січня 2003 року, на підставі договору оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності № 49 від 29 січня 2003 року.

Тоді як, за ствердженням позивача за зустрічним позовом, а також за наданими матеріалами справи встановлено, що невід’ємні поліпшення орендованого майна були здійснені за період з 1995 –2000 рр. (тобто до існування орендних відносин між сторонами) і полягали у встановленні лічильника обліку тепла (передбачено договором від 17.07.95 р. № 50717), часткового ремонту крівлі і фасаду приміщення (передбачено договором від 17.09.99 р. № 12) та часткового ремонту крівлі і фасаду 9 (передбачено договором від 15.08.2000 р. № 7).

Статтею 778 ЦК України встановлено, що наймач може поліпшити річ, яка є предметом договору найму, лише за згодою наймодавця.

Позивач за зустрічним позовом зазначив, що невід’ємні поліпшення орендованого майна були здійснені на вимогу Орендодавця і вважає, що набув право на одержання грошової компенсації вартості здійснених поліпшень, проте доказів, які б свідчили про таку вимогу Орендодавця ні в судовому засіданні, ні через канцелярію суду не надав.

          Відповідно до п. 15 Роз’яснення Президії Вищого арбітражного суду України від 25.05.2000 р. № 02-5/237 ”Про деякі питання практики застосування Закону України „Про оренду державного та комунального майна”, згода орендодавця на реконструкцію, переоснащення чи поліпшення орендованого майна має бути втілена у певну документальну форму, якщо ці дії не передбачені у самому договорі.

Згідно ч. 3 ст. 778 ЦК України якщо поліпшення речі зроблено за згодою наймодавця, наймач має право на відшкодування вартості необхідних витрат або на зарахування їх вартості в рахунок плати за користування річчю.

Згідно зі ст. 27 Закону України „Про оренду державного та комунального майна” вартість поліпшень орендованого майна, зроблених орендарем без згоди орендодавця, які не можна відокремити без шкоди для майна, компенсації не підлягає.

Статтею 776 Цивільного кодексу України встановлено, що поточний ремонт речі, переданої у найм, провадиться наймачем за його рахунок, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 18 Закону України „Про оренду державного та комунального майна” поточний ремонт майна, переданого в оренду, проводиться орендарем за його рахунок, якщо інше не встановлено договором.

Крім того, п.п. 2.5 п. 2 Договору про оренду нежитлових приміщень від 11.08.94 р. № 29 встановлено, що Орендар зобов’язується своєчасно здійснювати поточний та капітальний ремонт орендних приміщень і будівлі в цілому, інженерського та іншого обладнання своїми силами і за власний рахунок.

Позивач листами від 08.12.08 р. № 31/12-08 та від 19.01.09 р. № 1/01-09 звертався до відповідача з проханням провести взаємозалік за роботи, які були виконані за період з 1995 –2000 рр.

Відповідач листами від 19.12.08 р. № 13/2-25-191 та від 12.02.09 р. № 1-9-225 відхилив зазначене прохання зазначивши, що згідно договорів оренди, які діяли за період з 1995 –2000 рр. орендодавцем комунального майна виступає підприємство „Фонд комунального майна м. Славутича”, реєстрація якого на даний час припинена рішенням господарського суду Київської області від 25.09.07 р. № А9/321-07. На цій підставі діючий балансоутримувач КП „Фонд комунального майна” не має законних підстав компенсувати кошти за виконані роботи.

Щодо встановлення вузлу обліку тепла, відповідач зазначив, що дане обладнання відпрацювало 16 років і ним користувався виключно орендар в особі АТЗТ „Меблі”.

Крім того, підписуючи акт прийому-передачі до договору оренди № 232 від 01.02.07 р., (яким встановили, що 20.02.09 р. КП „Фонд комунального майна” (відповідач за зустрічним позовом) прийняв, а ЗАТ „Меблі” (позивач за зустрічним позовом) передав приміщення, що є предметом оренди) сторони визнали, що приміщення та інженерні мережі фактично передані і не мають претензій один до одного.

Посилання позивача по зустрічному позову на те, що, на його думку, КП „Фонд комунального майна” є правонаступником Фонду комунального майна Славутицького міськвиконкому з посиланням на рішення Славутицької міської ради № 73-06- ІV від 20.09.2002 р., а саме на пункт 5, відповідно до якого встановлено, що комунальне підприємство щодо управління комунальною власністю міста вважати правонаступником всіх прав і обов’язків, які мав на цей час структурний підрозділ виконавчого комітету –Фонд комунального майна міста, до уваги судом не приймається, виходячи з наступного:

Статтею 104 ЦК України встановлено, що юридична особа припиняється в результаті передання всього свого майна, прав та обов’язків іншим юридичним особам –правонаступникам (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або в результаті ліквідації.

Із аналізу змісту коментованої статті кодексу можна зробити висновок, що припинення юридичної особи може відбуватися в разі переходу всіх її прав та обов’язків іншим особам (правонаступникам) або без такої передачі, а правонаступництво можливе за умови злиття, приєднання, поділу, перетворення юридичної особи.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Славутицької міської ради № 73-06- ІV від 20.09.2002 р. міська рада вирішила фонд комунального майна міста ліквідувати з 25 грудня 2002 року; реєстрація Фонду комунального майна м. Славутича припинена на підставі рішення господарського суду Київської області від 25.09.07 р. № А9/321-07, яким правонаступник прав та обов’язків зазначеного товариства не визначений.

Зі змісту Статуту (реєстраційний номер 100010524) вбачається, що Комунальне підприємство „Фонд комунального майна” не є правонаступником Фонду комунального майна м. Славутич, що також підтверджується листом Славутицької міської ради Київської області № 1-12-1809 від 21.10.2009 р.

Крім того, з пункту 5 рішення Славутицької міської ради № 73-06- ІV від 20.09.2002 р. не можливо встановити, яке саме комунальне підприємство є правонаступником Фонду комунального майна м. Славутич.

Статтею 786 ЦК України встановлено, що до вимог про відшкодування збитків у зв’язку з пошкодженням речі, яка була передана у користування наймачеві, а також до вимог про відшкодування витрат на поліпшення речі застосовується позовна давність в один рік.

Враховуючи факт здійснення поліпшень орендованого приміщення позивачем у період з 1995-2000 рр., пояснень пропуску строку звернення до відповідача з заявою про відшкодування вартості поліпшень позивачем до суду не надано.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Оскільки позивач не надав суду належних доказів та не довів обставини, що лежать в обґрунтування його позовних вимог, то суд приходить до висновку про відмову в задоволенні зустрічного позову в частині стягнення з відповідача компенсації вартості здійснених поліпшень та сплачених послуг опалення у розмірі 20478, 82 грн., як такого, що не ґрунтується на вимогах закону.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати позивача по зустрічному позову відшкодуванню не підлягають .

Таким чином, враховуючи вищевикладене, обставини справи, позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Керуючись ст. ст. 13, 18, 27 Закону України „Про оренду державного та комунального майна”, ст. ст. 104, 776, 778 Цивільного кодексу України, ст. 287 Господарського кодексу України, ст. ст. 33, 41-44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд Київської області,

В И Р І Ш И В:

1. Первісний позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Закритого акціонерного товариства „Меблі” (фактична адреса: 07100, Київська обл., м. Славутич, Ризький квартал, буд. 13, кв.2; р/р 26007301325098 у філії відділення Промінвестбанк у м. Славутич Київської області, МФО 321154; юридична адреса: 07100, Київська обл., м. Славутич, Привокзальна площа,1, код ЄДРПОУ 20614268) на користь комунального підприємства „Фонд комунального майна” (07100, Київська обл., м. Славутич, Центральна площа,5, а/с 66, код 32301037, р/р 260080010406800 банк АКІБ „УкрСибБанк” м. Харків, МФО 35100) 39774 (тридцять дев’ять тисяч сімсот сімдесят чотири) грн., 17 коп. суми основної заборгованості, 2 997 (дві тисячі дев’ятсот дев’яносто сім) грн., 84 коп. суми, пов’язаної з нарахуванням на суму заборгованості індексу інфляції; 743 (сімсот сорок три) грн., 40 коп. суми, пов’язаної з нарахуванням на суму заборгованості трьох відсотків річних та судові витрати: 435 (чотириста тридцять п’ять)грн., 15 коп. і 197 грн. 10 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В іншій частині по первісному позову відмовити.

4. В зустрічному позові відмовити повністю.

Видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя                     Л.В.Сокуренко

Суддя