Рішення № 85355940, 31.10.2019, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

31 жовтня 2019 року № 640/13705/19

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Огурцов О.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Юхименко Ольги Леонідівни

третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Сіті Фінанс"

про визнання протиправним та скасування постанови,

за участю:

позивача - не прибув,

відповідача - не прибув,

представника третьої особи - не прибув,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Юхименко Ольги Леонідівни (02094, м. Київ, вул. Юрія Поправки, 6, офіс 19), про визнання протиправною та скасування постанови від 22.05.2019 у виконавчому провадженні № 59087314 про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника.

Ухвалою від 01.04.2019 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито підготовче провадження, призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін у судове засідання, залучено до участі у справі третю особу - Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Сіті Фінанс".

У судове засідання сторони не прибули, про дату, час та місце судового засідання повідомлені належним чином.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що оскаржувана постанова не містить мотивувальної частини та інших обов`язкових для рішень виконавців реквізитів.

Відповідачем надано відзив на позовну заяву обґрунтований тим, що законодавством не передбачено обов`язок виконавців обґрунтовувати підстави для винесення постанов.

Крім того, відповідач просив закрити провадження у справі відповідно до пункту 1 частини першої статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки позивач звернувся до суду зі скаргою, а не позовною заявою. Водночас, в адміністративному судочинстві розгляд справ відбувається саме за позовними заявами.

Суд звертає увагу відповідача, що зазначене питання вже досліджувалось судом під час відкриття провадження у справі, у зв`язку з чим позовну заяву було залишено без руху. У подальшому, на виконання вимог ухвали суду позивачем було виправлено недоліки та подано позовну заяву, за якою і відбувається розгляд даної справи, а отже клопотання відповідача не підлягає задоволенню.

Третя особа не скористалась правом на подання пояснень щодо позовної заяви чи відзиву.

Під час судового розгляду справи судом встановлено наступне.

На виконанні у приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Юхименко Ольги Леонідівни перебуває виконавче провадження № 59087314 з примусового виконання виконавчого напису приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Шевченко І.Л. від 06.05.2019 № 770 про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Сіті Фінанс" заборгованості в розмірі 30629,34 грн.

У рамках зазначеного виконавчого провадження відповідачем прийнято постанову від 22.05.2019 про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника.

Позивач, вважаючи, що зазначена постанова є необґрунтованою та такою, що не відповідає вимогам, встановленим законодавством для рішень виконавців, звернулась з відповідним позовом до суду.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд вважає позов таким, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Пунктом 3 частини першої статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що примусовому виконанню підлягають рішення на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Пунктом 6 розділу І Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5 під час здійснення виконавчого провадження виконавець приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складання актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Постанова, як окремий документ, містить такі обов`язкові реквізити: номер виконавчого провадження; вступну частину із зазначенням: назви постанови, дати видачі постанови та місця її винесення; найменування органу державної виконавчої служби, прізвища, імені та по батькові державного виконавця, який виніс постанову або прізвища, імені та по батькові приватного виконавця, який виніс постанову, найменування виконавчого округу, в якому він здійснює діяльність; назви виконавчого документа, коли та ким виданий, резолютивної частини документа (далі - реквізити виконавчого документа); за зведеним виконавчим провадженням - прізвища, імені та по батькові боржника - фізичної особи, повного найменування боржника - юридичної особи та дати об`єднання виконавчих проваджень у зведене; мотивувальну частину із зазначенням мотивів, з яких виконавець прийняв відповідне рішення (дійшов певних висновків), і посилання на норму закону, на підставі якого винесено постанову; резолютивну частину із зазначенням: прийнятого виконавцем рішення; строку і порядку оскарження постанови (пункт 7 розділу І Інструкції).

Позивач вважає, що оскаржувана постанова не відповідає зазначеним вище вимогам, оскільки у постанові відсутня мотивувальна частина. Зокрема, у постанові відсутнє зазначення про те, що у боржника відсутні кошти в банках, про відсутність та недостатність майна позивача для покриття належних до стягнення сум, не обґрунтована сума стягнення на витрати виконавчого провадження.

Крім того, позивач зазначає, що оскаржувана постанова є виконавчим документом, оскільки містить рішення про стягнення основної винагороди у резолютивній частині. Водночас, відповідачем не дотримано вимог Закону щодо форми виконавчих документів, а саме: не зазначено дату набрання рішенням законної сили, строк пред`явлення рішення до виконання.

Суд критично ставиться до доводів позивача, оскільки оскаржувана постанова містить мотивувальну частину, в якій зазначено відомості щодо працевлаштування боржника, а також посилання на норми права, на підставі яких винесено рішення.

Водночас, ані положеннями Закону, ані положеннями Інструкції не передбачено вимог до форми мотивувальної частини. Тобто, при ухваленні постанови виконавець викладає мотивувальну частину з урахуванням обставин справи.

Також, суд відхиляє посилання позивача на відсутність у оскаржуваній постанові реквізитів, що є обов`язковими для виконавчих документів, з огляду на наступне.

Вичерпний перелік документів, на підставі яких може здійснюватись примусове виконання, визначено частиною першою статті 3 Закону. У зазначеному переліку відсутній такий вид документа як постанова про звернення стягнення на заробітну плату, а отже даний документ не має статусу виконавчого.

Суд звертає увагу позивача, що оскаржуваною постановою не вирішувалось питання щодо стягнення суми витрат виконавчого провадження чи суми основної винагороди, а лише визначено порядок та черговість стягнення даних сум. При цьому, сума витрат виконавчого провадження та сума основної винагороди виконавця були стягнуті окремими постановами, що підтверджується матеріалами виконавчого провадження.

Крім того, суд звертає особливу увагу позивача, що наявність певних недоліків в оформленні документів, зокрема, незазначення індексу, орфографічні помилки тощо, не є підставою для скасування рішень у разі, якщо вони прийняті в межах чинного законодавства.

Щодо посилання позивача на порушення виконавцем вимог статті 68 Закону України «Про виконавче провадження» щодо не проведення перевірки відсутності в боржника коштів на рахунках у банках чи інших фінансових установах, відсутності чи недостатності майна боржника для покриття в повному обсязі належних до стягнення сум.

Відповідно до частин першої та другої статті 68 вказаного Закону стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника звертається у разі відсутності в боржника коштів на рахунках у банках чи інших фінансових установах, відсутності чи недостатності майна боржника для покриття в повному обсязі належних до стягнення сум, а також у разі виконання рішень про стягнення періодичних платежів.

За іншими виконавчими документами виконавець має право звернути стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника без застосування заходів примусового звернення стягнення на майно боржника - за письмовою заявою стягувача або за виконавчими документами, сума стягнення за якими не перевищує п`яти мінімальних розмірів заробітної плати.

Так, дійсно сума, яку належить стягнути з позивача перевищує п`ять мінімальних розмірів заробітної плати.

Водночас, з матеріалів виконавчого провадження вбачається, що у заяві про примусове виконання рішення стягувачем зазначено про необхідність звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника.

Таким чином, в силу приписів частини другої статті 68 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець має право звернути стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника без застосування заходів примусового звернення стягнення на майно боржника.

З огляду на викладене, доводи позивача щодо протиправності оскаржуваного рішення не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи, а тому суд дійшов висновку, що постанова приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Юхименко Ольги Леонідівни від 22.05.2019 у виконавчому провадженні № 59087314 про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника ухвалена правомірно, а отже у задоволенні позовних вимог слід відмовити.

Керуючись статтями 241, 243, 244, 245, 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Юхименко Ольги Леонідівни (02094, м. Київ, вул. Юрія Поправки, 6, офіс 19), третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Сіті Фінанс" (04053, м. Київ, вуд Січових Стрільців, 37-41, код ЄДРПОУ 39508708) про визнання протиправним та скасування відмовити повністю.

Відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до частини шостої статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційні скарги на судові рішення у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця можуть бути подані протягом десяти днів з дня їх проголошення.

Суддя О.П. Огурцов