Ухвала суду № 85352388, 31.10.2019, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 УХВАЛА

31 жовтня 2019 року м. Київ № 640/20690/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Каракашьяна С.К., розглянувши заяву комунального підприємства з утримання та експлуатації житлового фонду спеціального призначення "Спецжитлофонд" про забезпечення позову у справі за позовом

Комунального підприємства з утримання та експлуатації житлового фонду спеціального призначення "Спецжитлофонд" до Антимонопольного комітету України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ

До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшов позов комунального підприємства з утримання та експлуатації житлового фонду спеціального призначення "Спецжитлофонд", в якому позивач просить суд :

"Визнати протиправними та скасувати п. 2, п. З, п. 4, п. п. 6.2 п. 6 резолютивної частини Рішення Антимонопольного комітету України від 26.09.2019 № 645-р (в частині, що стосується КП «Спецжитлофонд»).

Зобов`язати Антимонопольний комітет України вчинити дії з метою визнання підтримки, що надається відповідно до рішення Київської міської ради від 13.12.2018 416/6467 «Про бюджет міста Києва на 2019 рік», Програми економічного і соціального розвитку міста Києва на 2018-2020 роки, затвердженої рішенням Київської міської ради від 21.12.2017 № 1042/4049, рішення Київської міської ради від 13.12.2018 № 415/6466 «Про внесення змін до програми економічного і соціального розвитку міста Києва на 2018-2020 роки, затвердженої рішенням Київської міської ради від 13.12.2018 № 1042/4049», у тому числі, комунальному підприємству з утримання та експлуатації житлового фонду спеціального призначення «Спецжитлофонд», для здійснення функцій замовника, такою,"

Вимоги позовної заяви мотивовано тим, що оскаржуваним рішенням безпідставно, на думку позивача, визнано, що кошти, які надаються позивачу Київською міською радою є державною допомогою, недопустимою для конкуренції.

До позовної заяви позивачем додано клопотання про вжиття заходів забезпечення позову, в якому позивач просить суд зупинити дію пункту 4 резолютивної частини оскаржуваного рішення Антимонопольного комітету України від 26.09.2019 № 645-р (в частині, що стосується КП «Спецжитлофонд»), щодо зупинення фінансування та підпункту 6.2 пункту 6 резолютивної частини Рішення Антимонопольного комітету України від 26.09.2019 № 645-р (в частині, що стосується КП «Спецжитлофонд»), щодо повернення отриманих протягом 2019 року коштів.

Вимоги зазначеної заяви мотивовано тим, що оскаржуваним рішенням буде припинено фінансування позивача, що, в свою чергу, призведе до зупинення робіт, які фінансуються позивачем. Вказані обставини свідчать, на переконання заявника, про наявність підстав для вжиття заходів забезпечення позову.

Відповідно до п. 1 ч. 1 статті 153 КАС України, заява про забезпечення позову подається до подання позовної заяви - до суду, до якого має бути подано позов за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом.

Відповідно до приписів ч. 1 статті 154 КАС України, заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

На підставі наведених вимог КАС України розгляд поданої заяви про забезпечення позову здійснюється без повідомлення учасників справи.

При вирішенні питання щодо наявності підстав для забезпечення адміністративного позову, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч.ч. 1, 2, 4 статті 150 КАС України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Подання позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб`єкта владних повноважень, якщо суд не застосував відповідні заходи забезпечення позову.

Згідно ч. 1 ст. 151 Кодексу адміністративного судочинства України, позов може бути забезпечено:

1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта;

2) забороною відповідачу вчиняти певні дії;

3) встановленням обов`язку відповідача вчинити певні дії;

4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору;

5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Виходячи з системного тлумачення зазначених положень вбачається, що застосування заходів забезпечення позову можливо лише у разі наявності сукупності обставин, передбачених ч. 2 ст. 150 Кодексу адміністративного судочинства України.

Забезпечення адміністративного позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до вирішення адміністративної справи по суті позовних вимог, визначених КАС України заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому постанови суду, якщо її буде прийнято на користь позивача.

Необхідно зазначити, що при вирішенні питання про вжиття заходів забезпечення позову суд повинен здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності їх вжиття з урахуванням: розумності, обґрунтованості та адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову та його предметом; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду у разі невжиття заходів забезпечення позову; запобігання порушенню охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками судового процесу, у разі вжиття заходів забезпечення позову.

За своєю суттю інститут забезпечення в адміністративному судочинстві є інститутом попереднього судового захисту. Метою його запровадження є гарантування виконання рішення суду у випадку задоволення позову за існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі. Доведення наявності зазначених підстав або принаймні однієї з них, з точки зору процесуального закону, є необхідною передумовою для вжиття судом заходів до забезпечення позову у разі їх вжиття за клопотанням позивача.

Із вищенаведеного випливає, що, вирішуючи питання про вжиття заходів забезпечення позову, суд має пересвідчитись, що надані докази та доводи позивача на даному етапі переконливо свідчать про наявність підстав для забезпечення позову.

Як вказано вище, позивач просить зупинити дію оскаржуваного рішення з мотивів можливого настання фінансових наслідків для позивача. Проте, як вбачається з оскаржуваного рішення, для повернення коштів ним встановлено шестимісячний строк.

З огляду на викладене суд доходить висновків, що позивачем в заяві про забезпечення позову не наведено обставин, які б свідчили про наявність підстав визначених ч. 2 ст. 150 Кодексу адміністративного судочинства України, так само, які і не надано доказів, які б підтверджували вказані обставини.

Також заявником не надано доказів та підтвердження того, що невжиття заходів забезпечення позову якимось чином може ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч. 2 цієї статті).

Отже, позивачем не доведено існування обставин, вказаних у ч. 2 ст. 150 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись ст.ст. 150 - 154, 156, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

В задоволенні заяви комунального підприємства з утримання та експлуатації житлового фонду спеціального призначення "Спецжитлофонд" про забезпечення позову - відмовити.

Ухвала про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя С.К. Каракашьян