Ухвала суду № 85352272, 15.10.2019, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

У Х В А Л А

Іменем України

15 жовтня 2019 року м. Київ №640/8747/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Костенка Д.А.,

при секретарі судового засідання Вовк І.Р.,

за участю представників:

позивача - адвоката Саліхова О.О.,

відповідача - адвоката Ярошенко А.С.,

розглянувши у підготовчому засіданні за клопотаннями Фонду гарантування вкладів фізич-них осіб і Публічного акціонерного товариства "Банк Камбіо" питання про закриття прова-дження у справі за позовом Приватного акціонерного товариства "Фірма "НАФТОГАЗБУД" до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Публічного акціонер-ного товариства "Банк Камбіо", про визнання протиправним і скасування рішення, зобов`я-зання вчинити дії,

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом, в якому просить:

- визнати протиправним і скасувати рішення виконавчої дирекції Фонду №208/15 від 31.08.2015 про затвердження ліквідаційної маси ПАТ "Банк Камбіо" в частині включення до ліквідаційної маси ПАТ "Банк Камбіо" кредитного договору №24/3-07 від 23.04.2007 про відкриття відновлювальної кредитної лінії між позивачем та ПАТ "Банк Камбіо" і договору іпотеки №91/23-2007 від 24.04.2007 до нього; договору кредитної лінії (в національній валюті) №КЛ/1000/7/08 від 16.04.2008 між позивачем та ПАТ "Банк Камбіо" і договору застави нерухомого майна (іпотеки) №КЛЗ/1000/40/08 від 16.04.2008 до нього; кредитного договору №0505/01 (відновлювальна лінія, юридична особа) від 05.05.2009 між позивачем та ПАТ "Банк Камбіо" і договору іпотеки від 05.05.2009 до нього; кредитного договору №031/1-2009/980 від 19.08.2009 між позивачем та ПАТ "Банк Камбіо" і договору іпотеки від 03.09.2009 до нього; кредитного договору №012/12011/980 від 30.03.2011 між позивачем та ПАТ "Банк Камбіо" і договорів забезпечення до нього;

- заборонити відповідачу здійснювати продаж прав вимоги за вищевказаними договорами.

Відповідач і третя особа подали клопотання, в яких просять закрити провадження у справі, посилаючись на висновок Верховного Суду у постанові від 23.01.2019 №826/6762/18 і на те, що дану справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства, оскільки у спірних правовідносинах Фонд не здійснює владних управлінських функцій, а діє як орган управління банком.

Представник позивача подав заперечення проти цих клопотань, в яких зазначив, що предметом оскарження є рішення Фонду, прийняте ним як суб`єктом владних повноважень, тому справу належить розглядати саме за правилами адміністративного судочинства.

Заслухавши представників сторін, розглянувши за матеріалами справи подані клопо-тання і заперечення проти них, суд дійшов висновку про наявність підстав для закриття провадження у справі, зважаючи на таке.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 238 КАС України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Оскаржуваним рішенням №208/15 від 31.08.2015, оформленим у протоколі засідання виконавчої дирекції Фонду, відповідачем затверджено акт формування ліквідаційної маси ПАТ "Банк Камбіо", до якого, як стверджує позивач, неправомірно включено майнові права за вказаними у позовних вимогах договорами.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 23.01.2019 в адміністративній справі №826/6762/18, залишаючи без змін ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 02.05.2018 про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 21.06.2018, цей Суд, проаналізувавши положення ст.ст. 3, 4, 34, 36, 48, 51 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" та ст.ст. 2, 4, 19 КАС України, зазначив таке:

"Системний аналіз наведених нормативних приписів дозволяє дійти висновку, що з моменту запровадження у банку тимчасової адміністрації Фонд набуває повноваження органів управління та контролю банку з метою реалізації покладених на нього чинним законодавством функцій. При цьому банк зберігає свою правосуб`єктність юридичної особи та відповідного самостійного суб`єкта господарювання до завершення процедури його ліквідації та внесення запису про це до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Такий правовий статус Фонду, визначений Законом № 4452-VI, дає підстави для висновку про те, що Фонд як юридична особа публічного права може бути суб`єктом як публічно-правових, так і приватноправових правовідносин. При цьому в приватноправових відносинах, якими є здійснення функцій органу управління банку, у якому запроваджено тимчасову адміністрацію, чи банку, який ліквідується, Фонд не здійснює функцій суб`єкта владних повноважень у розумінні статті 4 КАС.

Водночас Велика Палата Верховного Суду звертає увагу на те, що визначений ста-ттею 3 Закону №4452-VI правовий статус Фонду, відповідно до якої він є, зокрема, юридич-ною особою публічного права, має відокремлене майно, яке є об`єктом права державної власності і перебуває у його господарському віданні, - не впливає на правовий статус банку, в якому запроваджено тимчасову адміністрацію або щодо якого розпочато процедуру ліквіда-ції, оскільки Фонд розпоряджається майном такого банку від імені останнього й у межах виконання покладених на нього законодавством функцій щодо виведення неплатоспро-можного банку з ринку та не здійснює в цій частині жодних владних управлінських функцій.

У цій справі спірні правовідносини виникли у зв`язку з виконанням Фондом дій щодо затвердження умов продажу активів ПАТ "Радикал банк", щодо якого здійснюється процеду-ра ліквідації, а саме продажу прав вимоги зазначеного банку до Товариства згідно з укладе-ними між ними кредитними договорами, зобов`язання за якими, як стверджує позивач, виконані ним у повному обсязі.

Оскільки Товариство оскаржує рішення Фонду, прийняте ним не як суб`єктом владних повноважень, а як органом управління банком, який здійснює заходи щодо продажу майна банку, що ліквідується, такий спір не є публічно-правовим.

Зважаючи на суб`єктний склад та характер правовідносин у цій справі, наведені в касаційній скарзі доводи Товариства про поширення на неї юрисдикції адміністративного суду Велика Палата Верховного Суду відхиляє як необґрунтовані, натомість вважає, що суди першої й апеляційної інстанцій дійшли правильних висновків про необхідність розгляду цієї справи в порядку господарського судочинства.".

Пунктом 13 ч. 5 ст. 12 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" передбачено такі повноваження виконавчої дирекції Фонду у сфері виведення неплато-спроможних банків з ринку, зокрема затвердження результатів інвентаризації майна банку та формування його ліквідаційної маси.

Враховуючи згідно з ч. 5 ст. 242 КАС України вищенаведений висновок Великої Палати Верховного Суду, і зважаючи на те, що оскаржуване рішення прийнято відповідачем в межах своїх повноважень саме у сфері виведення неплатоспроможного банку з ринку, суд вважає, що у спірних правовідносинах відповідач діяв не як суб`єкт владних повноважень, а як орган управління банком, тому даний спір не є публічно-правовим і його належить розглядати за правилами господарського судочинства.

Таким чином, суд дійшов висновку про наявність передбаченої п. 1 ч. 1 ст. 238 КАС України підстава для закриття провадження у справі, оскільки дану справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства, а відтак клопотання відповідача і третьої особи є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Пунктом 2 ч. 2 ст. 183 КАС України передбачено, що за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі.

Керуючись п. 2 ч. 2 ст. 183, п. 1 ч. 1 ст. 238 КАС України, суд

у х в а л и в:

1. Задовольнити клопотання Фонду гарантування вкладів фізичних осіб і Публічного акціонерного товариства "Банк Камбіо" про закриття провадження у справі.

2. Закрити провадження в адміністративній справі.

Ухвала набирає законної сили негайно з моменту проголошення. Ухвала може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду у порядку, визначеному ст.ст. 293-297 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана протягом 15 днів з дня складення ухвали у повному обсязі.

Ухвала у повному обсязі складена 31.10.2019.

Суддя Д.А. Костенко