Рішення № 85351909, 15.10.2019, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

15 жовтня 2019 р. № 520/8076/19

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді - Кухар М.Д.

при секретарі судового засідання - Єрьомкіній К.І.,

за участі:

представника позивача - Коваленко А.О. ,

представника відповідача - Крюкової А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 до Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області про визнання незаконними та скасування постанов про накладення стягнення, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Фізична особа - підприємець ОСОБА_2 , звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просить суд:

- визнати протиправною та скасувати постанову про накладення стягнень, передбачених ст. 23 Закону України «Про захист прав споживачів» №5.0-116 від 24.06.2019 року.

- визнати протиправною та скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення №№5.0-5.1 від 24.06.2019 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на протиправне та безпідставне винесення відповідачем постанов про накладення стягнень та про адміністративне правопорушення.

Відповідач надав до суду відзив на адміністративний позов, в якому проти задоволення позову заперечував, посилаючись на правомірність винесених постанов.

Розглянувши матеріали справи, вивчивши доводи позову та відзиву проти нього, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд встановив наступні обставини.

До Головного управління надійшло звернення гр. ОСОБА_3 (вх.№С-660 від 22.04.2019), в якому заявник зазначає, що 17.02.2018 за адресою: АДРЕСА_1 , у магазині "UMIKS (ФОП ОСОБА_2 ), ним придбано відеокарту MSi GeForce GTX 1070 Ті ARMOR 8G, серійний номер 602-v330-118sb 1712000315 (далі Товар, Відеокарта), вартістю 22 300 грн. У період гарантійного терміну продукція втратила якість: відеокарта не визначається, відсутнє зображення.

07.02.2019 заявник звернувся до магазину, і продавець прийняв відеокарту на ремонт. 06.03.2019 представник магазину повідомив споживача, що відеокарта має суттєвий недолік, вона не може бути відремонтована, але магазин готовий замінити її на нову або аналогічну. Заявник просив розірвати договір та повернути йому кошти, на що отримав відмову.

Відповідно до статті 6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», підставою для здійснення позапланових заходів, зокрема, є звернення фізичної особи (фізичних осіб) про порушення, що спричинило шкоду її (їхнім) правам, законним інтересам, життю чи здоров`ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави, з додаванням документів чи їх копій, що підтверджують такі порушення (за наявності). Позаплановий захід у такому разі здійснюється виключно за погодженням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу.

Відповідач, вбачаючи підстави для проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) звернувся до Міністерства економічного розвитку і торгівлі України за отриманням погодження.

На підставі звернення гр. ОСОБА_3 , погодження Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, наказу №1606 від 07.06.2019 та направлення №1772 від 07.06.2019, спеціалістами Головного управління було здійснено позапланову перевірку ФОП ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 , та складено акт №1772 від 13.06.2019.

Під час проведення перевірки встановлено, що 17.02.2018 споживачем придбано відеокарту вартістю 22 300 грн. У період гарантійного терміну продукція втратила якість, що підтверджено технічним висновком від 17.04.2019, наданого ТОВ МТІ-СЕРВІС", де зазначено, що за результатами діагностики заявлений недолік підтверджено та зазначено про неможливість усунути вказаний недолік в розумний строк. При цьому у вказаному висновку зазначено, що порушень умов гарантії не виявлено.

За результатами позапланової перевірки було складено Акт №1772 від 13.06.2019 року.

05.07.2019 року позивач отримав постанову про накладення стягнень, передбачених ст.23 Закону України «Про захист прав споживачів» №5.0-116 від 24.06.2019 року штраф у розмірі 223000 грн. 00 коп., та постанову по справі про адміністративне правопорушення №5.0-5.1 від 24.06.2019 року, штраф у розмірі 170 грн. 00 коп.

11 липня 2019 року позивач звернувся до Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів зі скаргою на постанову про накладення стягнень, передбачених ст.23 Закону України «Про захист прав споживачів» №5.0-116 від 24.06.2019 року, та постанову по справі про адміністративне правопорушення №5.0-5.1 від 24.06.2019 року.

09.08.2019 року простим поштовим відправленням позивач отримав результати розгляду скарг на постанову про накладення стягнень, передбачених ст.23 Закону України «Про захист прав споживачів» №5.0-116 від 24.06.2019 року та постанову по справі про адміністративне правопорушення №5.0-5.1 від 24.06.2019 року.

За результатом розгляду скарги Державною службою України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів постанову про накладення стягнень, передбачених ст.23 Закону України «Про захист прав споживачів» №5.0- 116 від 24.06.2019 року, та постанову по справі про адміністративне правопорушення №5.0-5.1 від 24.06.2019 року було залишено без змін.

Підставою штрафної санкції відповідно до постанови №5.0-116 від 24.06.2019 року є порушення абз.3, абз. б ч.1, абз.1 ч.5, абз.1 ч.9, ч.7 ст.8 Закону України "Про захист прав споживачів" відповідальність за що передбачена п.1.ч.1 ст.23 Закону України «Про захист прав споживачів» від 12.05. 1991 року №1023-ХІІ.

Відповідно до частини 1 статті 8 Закону України "Про захист прав споживачів" (далі - Закон) у разі виявлення протягом встановленого гарантійного строку недоліків споживач, в порядку та у строки, що встановлені законодавством, має право вимагати:

1) пропорційного зменшення ціни;

2) безоплатного усунення недоліків товару в розумний строк;

3) відшкодування витрат на усунення недоліків товару.

У разі виявлення протягом встановленого гарантійного строку істотних недоліків, які виникли з вини виробника товару (продавця, виконавця), або фальсифікації товару, підтверджених за необхідності висновком експертизи, споживач, в порядку та у строки, що встановлені законодавством і на підставі обов`язкових для сторін правил чи договору, мас право за своїм вибором вимагати від продавця або виробника:

1) розірвання договору та повернення сплаченої за товар грошової суми:

2) вимагати заміни товару на такий же товар або на аналогічний, з числа наявних у продавця (виробника), товар.

Частиною 3 та 5 статті 8 Закону передбачено, що вимоги споживача встановлені частиною першою цієї статті, пред`являються на вибір споживача продавцеві за місцем купівлі товару, виробникові або підприємству, що задовольняє ці вимоги за місцезнаходженням споживача.

Продавець, виробник (підприємство, що задовольняє вимоги споживача, встановлені частиною першою цієї статті) зобов`язані прийняти товар неналежної якості у споживача і задовольнити його вимоги.

Частиною 7 статті 8 Закону передбачено, що при розірванні договору розрахунки із споживачем у разі підвищення ціни на товар провадяться виходячи з його вартості на час пред`явлення відповідної вимоги, а в разі зниження ціни виходячи з вартості товару на час купівлі. Гроші, сплачені за товар, повертаються споживачеві у день розірвання договору, а в разі неможливості повернути гроші у день розірвання договору - в інший строк за домовленістю сторін, але не пізніше ніж протягом семи днів.

Керуючись вищезазначеним, споживач ОСОБА_3 звернувся до суб`єкта господарювання з вимогою розірвання договору та повернення сплаченої : за товар грошової суми, що підтверджується зверненням споживача від 13.03.2019.

При цьому ФОП ОСОБА_2 було надано споживачу відповідь №1 від 27.03.2019, в якій передбачалося, що суб`єктом господарювання буде проведено заміну товару на новий або аналогічний з числа наявних у магазині.

Жодних зауважень та заперечень стосовно того, що товар придбано не у ФОП ОСОБА_2 протягом перевірки та у листах позивача гр. ОСОБА_6 не надходило. Як вбачається з копій листів, що надсилалися позивачем у переписці з гр. ОСОБА_6 підчас вирішення питання розірванні договору, позивач не заперечував існування договірних відносин та покупки гр. ОСОБА_6 товару саме у позивача.

Також, ФОП ОСОБА_2 підтвердив факт правовідносин з гр. ОСОБА_6 у поясненнях від 13.06.2019 та копіях договорів та інших документів, наданих Головному управлінню підчас перевірки.

З огляду на що, посилання у позовній заяві позивача на цей факт не береться судом до уваги.

Посилання позивача на те, що повернення сплаченої за товар грошової суми стосується виключно імпортера, не беруться судом до уваги, з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст.6 Закону України «Про захист прав споживачів» продавець (виробник, виконавець) зобов`язаний передати споживачеві продукцію належної якості, а також надати інформацію про цю продукцію.

Відповідно до ч. 3-5 ст. 8 зазначеного Закону вимоги споживача, встановлені частиною першою цієї статті, пред`являються на вибір споживача продавцеві за місцем купівлі товару, виробникові або підприємству, що задовольняє ці вимоги за місцезнаходженням споживача.

Споживач має право пред`явити одну з вимог, передбачених частиною першою цієї статті, а в разі її невиконання заявити іншу вимогу, передбачену частиною першою цієї статті.

Зазначені вимоги за місцезнаходженням споживача задовольняють також створені власником продавця торговельні підприємства та філії, що здійснюють продаж аналогічних придбаним споживачем товарів, або підприємства, на які ці функції покладено на підставі договору. Функції представників підприємств-виробників виконують їх представництва та філії, створені виробниками для цієї мети, або підприємства, які задовольняють зазначені вимоги на підставі договору з виробником. Продавець і виробник під час продажу (реалізації) товару зобов`язані інформувати споживача про підприємства, що задовольняють вимоги, встановлені частинами першою і третьою цієї статті. За ненадання такої інформації встановлюється відповідальність згідно із статтями 15 і 23 цього Закону. Продавець, виробник (підприємство, що задовольняє вимоги споживача, встановлені частиною першою цієї статті) зобов`язані прийняти товар неналежної якості у споживача і задовольнити його вимоги.

Відтак, обов`язок прийняти товар та задовольнити вимоги позивача покладається не лише на виробника (представників підприємств-виробників), а й на продавця. Вибір кому саме пред`являється вимога та яку вимогу пред`являти належить споживачу.

Закон не відокремлює випадки, коли споживач звертається в порядку реалізації прав, визначених ч. 1 ст. 8 Закону України «Про захист прав споживачів» до виробника, а коли до продавця.

Крім того, п. 1 аб. 2 ч. 1 ст. 8 Закону України «Про захист прав споживачів» зазначено, що у разі виявлення протягом встановленого гарантійного строку істотних недоліків, які виникли з вини виробника товару (продавця, виконавця), або фальсифікації товару, підтверджених за необхідності висновком експертизи, споживач, в порядку та у строки, що встановлені законодавством і на підставі обов`язкових для сторін правил чи договору, має право за своїм вибором вимагати від продавця або виробника: 1) розірвання договору та повернення сплаченої за товар грошової суми.

Як вбачається з технічного висновку, наданого ТОВ "МТІ-СЕРВІС" за результатами діагностики заявлений споживачем недолік підтверджено, порушень умов гарантії не виявлено. Відтак, у вказаному висновку визначено, що істотні недоліки виникли не з причини порушення споживачем гарантійних умов. Товар покупався споживачем новий у використанні до придбання його гр. ОСОБА_6 не перебував. З огляду на це, можна зробити висновок, що зазначені недоліки виникли з вини виробника. При цьому висновок експертизи відповідно до положень ст. 8 Закону не є обов`язковою умовою виконання вимог споживача про розірвання договору, та надається за необхідності, тобто не обов`язково.

Відтак, у позивача були відсутні підстави для відмови гр. ОСОБА_6 в розірванні договору із поверненням грошей.

Посилання позивача на прагнення найкращим шляхом вирішити питання гр. ОСОБА_6 шляхом надання громадянину більш нового зразка відеокарти, не береться судом до уваги, оскільки в даному випадку у позивача був наявний обов`язок виконати вимогу гр. ОСОБА_6 не залежно від будь-яких особистих прагнень вирішити вказане питання іншим чином.

Враховуючи вищевикладене, ФОП ОСОБА_2 було відмовлено гр. ОСОБА_3 в реалізації його прав, передбачених ч. 1 та 7 статті 8 Закону, а саме в розірванні договору та поверненні сплаченої за товар грошової суми не пізніше ніж протягом семи днів з дня пред`явлення відповідної вимоги.

Судом не встановлено в ході судового розгляду наявність законних підстав для відмови позивачем гр. ОСОБА_6 в реалізації його прав, передбачених ч. 1 та 7 статті 8 Закону, а саме в розірванні договору та поверненні сплаченої за товар грошової суми.

З огляду на вищевикладене суд вважає постанови, прийняті відповідачем правомірними, а отже позовні вимоги задоволенню не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись ст. 19 Конституції України, ст.ст. 6-9, 139, 242- 246, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 до Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області про визнання незаконними та скасування постанов про накладення стягнення - залишити без задоволення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Скарга може бути подана у порядку ч.1 ст.297 КАС України безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду або у порядку п.15.5 Розділу VII КАС України до Другого апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд.

Повний текст рішення виготовлено 25.10.2019року.

Суддя Кухар М.Д.