Рішення № 85350180, 31.10.2019, Вінницький окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

31 жовтня 2019 р. Справа № 120/2594/19-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Вільчинського О.В., розглянувши в письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Вінницькій області (далі - ГУ ДФС у Вінницькій області, контролюючий орган, відповідач) про визнання протиправною та скасування податкової вимоги.

Позовні вимоги мотивовані протиправністю податкового повідомлення рішення відповідача від 13.04.2019 № 0012361-5706-0202, яким позивачеві нараховане податкове зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, у розмірі 31844,36 грн. Позивач зазначає, що належний йому об`єкт нерухомості "Житловий будинок індивідуального житлового фонду з вбудованим магазином А" в частині вбудованого магазину загальною площею 704,5 кв. м., об`єктом нежитлової нерухомості, а тому підпункт "г" пп. 266.7.1 п. 266.7 ст. 266 Податкового кодексу України до вказаного нерухомого майна не застосовується. А відтак, вважає, що при прийнятті вказаного рішення ГУ ДФС у Вінницькій області не правильно застосувало норми ст. 266 Податкового кодексу України у зв`язку з чим неправомірно нарахувало податкове зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

Ухвалою від 16.08.2019 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Крім того, встановлені сторонам строки для подання відзиву на позовну заяву, відповіді на відзив та заперечень.

Ухвалою від 16.09.2019 суд замінив первісного відповідача його правонаступником - Головним управлінням ДПС у Вінницькій області.

28.10.2019 сторони в судове засідання не прибули, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, що підтверджується матеріалами адміністративної справи. Натомість представником відповідача 28.10.2019 була подана заява про розгляд справи за його відсутності в порядку письмового провадження.

Відповідно до ч.ч. 1, 9 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

За приписами ч. 4 ст. 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження) фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

За визначенням п. 10 ч. 1 ст. 4 КАС України письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.

З огляду на викладене суд вважає за можливе здійснити розгляд справи в письмовому провадженні.

Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження відповідно до ч. 5 ст. 250 КАС України є дата складення повного судового рішення.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив, що відповідно до Свідоцтва про право власності від 01.04.2013, Витягу з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав та їх обтяжень від 30.07.2019 № 175593820 позивачеві на праві власності належить житловий будинок, житловий будинок з вбудованим магазином загальною площею 919,2 кв. м., житловою площею 39 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 .

За допомогою програмного забезпечення АІС "Податковий блок", системи "Облік платежів" режиму "Плата за нерухомість" в автоматичному режимі контролюючим органом було сформовано податкове повідомлення-рішення № 0012361-5706-0202 від 19.04.2019, яким позивачеві визначено податкове зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2018 рік у сумі 31844,36 грн.

Позивач не погоджується із вказаним податковим повідомленням-рішенням у зв`язку з чим звернувся до суду з цим адміністративним позовом.

Визначаючись щодо заявлених позовних вимог, суд виходив із такого.

01.01.2015 набрав чинності Закон України №71-VIII від 28.12.2014 "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи", яким, шляхом викладення в новій редакції ст. 266 ПК України, введено новий податок - податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

Підпунктом 266.1.1 пункту 266.1 статті 266 ПК України визначено, що платниками податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.

Об`єктом оподаткування, відповідно до п.п. 266.2.1 п. 266.2 ст. 266 ПК України, стали об`єкти житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх частка.

Відповідно до положень підпунктів 266.3.1 та 266.3.2 пункту 266.3 статті 266 ПК України, базою оподаткування є загальна площа об`єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток.

База оподаткування об`єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності.

База оподаткування об`єкта/об`єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності фізичної особи - платника податку, зменшується: а) для квартири/квартир незалежно від їх кількості - на 60 кв. метрів; б) для житлового будинку/будинків незалежно від їх кількості - на 120 кв. метрів (п.п. 266.4.1 п. 266.4 ст. 266 ПК України).

За змістом підпункту 266.4.2 пункту 266.4 статті 266 ПК України сільські, селищні, міські ради та ради об`єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, встановлюють пільги з податку, що сплачується на відповідній території, з об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб, громадських об`єднань, благодійних організацій, релігійних організацій України, статути (положення) яких зареєстровані у встановленому законом порядку, та використовуються для забезпечення діяльності, передбаченої такими статутами (положеннями).

Згідно з підпунктом 266.5.1 пункту 266.5 статті 266 ПК України ставки податку для об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об`єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об`єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує 1,5 відсотка розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 квадратний метр бази оподаткування.

Згідно з п.п. "в" п.п. 266.7.1 п. 266.7 ст. 266 ПК України обчислення суми податку з об`єкта/об`єктів житлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості у такому порядку за наявності у власності платника податку об`єктів житлової нерухомості різних видів, у тому числі їх часток, податок обчислюється виходячи із сумарної загальної площі таких об`єктів, зменшеної відповідно до підпункту "в" підпункту 266.4.1 пункту 266.4 цієї статті та відповідної ставки податку.

Відповідно до п.п. "г" п.п. 266.7.1 п. 266.7 ст. 266 ПК України сума податку, обчислена з урахуванням підпунктів "б" і "в" цього підпункту, розподіляється контролюючим органом пропорційно до питомої ваги загальної площі кожного з об`єктів житлової нерухомості.

За приписами п.п. "ґ" п.п. 266.7.1 п. 266.7 ст. 266 ПК України за наявності у власності платника податку об`єкта (об`єктів) житлової нерухомості, у тому числі його частки, що перебуває у власності фізичної чи юридичної особи - платника податку, загальна площа якого перевищує 300 квадратних метрів (для квартири) та/або 500 квадратних метрів (для будинку), сума податку, розрахована відповідно до підпунктів "а"-"г" цього підпункту, збільшується на 25000 гривень на рік за кожен такий об`єкт житлової нерухомості (його частку).

Відповідно до рішення Бершадської міської ради від 14.07.2017 №206 ставка податку у 2018 році для об`єктів житлової нерухомості становить 0,2 відсотка, від розміру мінімальної заробітної плати встановленої законом на 1 січня звітного (податкового року).

ГУ ДФС у Вінницькій області визначено податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2018 рік, у сумі 31844,36 грн. (919,2 м.кв.* 7,45 (3200 мінімальна заробітна плата встановлена законом на 1 січня 2018 року) * 0,2%) + 25000 грн. (збільшення податку згідно абз. "г" п.п.266.7.1 п. 266.7 ст. 266 ПК України) = 31844,36 грн.

Відтак, оскільки у власності позивача перебуває житловий будинок загальною площею 919,2 кв.м. контролюючим органом визначено податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки у розмірі 31844,36 грн. із застосуванням відповідної ставки податку, що відповідає вимогам податкового законодавства.

Аналізуючи доводи позивача що приміщення магазину, розміщене в житловому будинку, є об`єктом нежитлової нерухомості, суд зазначає таке.

Згідно з п.п. 14.1.129 прим. 1 п.п. 14.1.129 п.14.1. ст. 14 ПК України об`єкти нежитлової нерухомості, до яких позивач відніс решту площі свого будинку будівлі, приміщення що не віднесені відповідно до законодавства до житлового фонду поділяються на такі типи: а) будівлі готельні - готелі, мотелі, кемпінги, пансіонати, ресторани та бари, туристичні бази, гірські притулки, табори для відпочинку, будинки відпочинку; б) будівлі офісні - будівлі фінансового обслуговування, адміністративно-побутові будівлі, будівлі для конторських та адміністративних цілей; в) будівлі торговельні - торгові центри, універмаги, магазини, криті ринки, павільйони та зали для ярмарків, станції технічного обслуговування автомобілів, їдальні, кафе, закусочні, бази та склади підприємств торгівлі й громадського харчування, будівлі підприємств побутового обслуговування; г) гаражі - гаражі (наземні й підземні) та криті автомобільні стоянки; ґ) будівлі промислові та склади; д) будівлі для публічних виступів (казино, ігорні будинки); е) господарські (присадибні) будівлі - допоміжні (нежитлові) приміщення, до яких належать сараї, хліви, гаражі, літні кухні, майстерні, вбиральні, погреби, навіси, котельні, бойлерні, трансформаторні підстанції тощо; є) інші будівлі.

Як встановлено, за позивачем зареєстрований житловий будинок, житловий будинок з вбудованим магазином загальною площею 919,2 кв. м., житловою площею 39 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 .

Суд зауважує, що базою оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є загальна площа об`єкту оподаткування, тобто житлового будинку. Докази наявності у ОСОБА_1 іншої житлової та/або нежитлової нерухомості відсутні. У даному випадку у разі перебування у власності фізичної особи одного об`єкта нерухомості (житлового будинку) податок обчислюється виходячи з загальної площі такого об`єкта відповідної ставки податку.

Суд звертає увагу, що згідно з даними з витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав та їх обтяжень від 30.07.2019 № 175593820 житловий будинок з магазином в цілому є об`єктом житлової нерухомості.

Отже, виходячи з наведеного, оскільки позивачеві належить житловий будинок з вбудованим магазином загальною площею 919,2 кв. м., то контролюючим органом правомірно нараховано податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки у розмірі 31844,36 грн.

Положення ст. 77 КАС України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності свого рішення та докази, надані позивачем, суд доходить висновку, що мотивація, на яку посилається останній, не дає суду підстав для постановлення висновків, які б спростовували доводи відповідача, а відтак відсутні підстави для задоволення позову.

З урахуванням вимог ст. 139 КАС України сплачений при зверненні до суду судовий збір позивачу не присуджується.

Керуючись ст.ст. 73-77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 )

Відповідач: ГУ ДПС у Вінницькій області (21100, вул. Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця, код ЄДРПОУ 43142454)

Суддя Вільчинський Олександр Ванадійович