Рішення № 85348609, 24.10.2019, Харківський районний суд Харківської області

Справа № 635/7506/18

Провадження № 2/635/21/2019

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 жовтня 2019 року смт. Покотилівка

Харківський районний суд Харківської області у складі:

головуючого судді - Савченка Д.М.,

секретар судового засідання – Письменна В.М.,

позивач – ОСОБА_1 ,

представник позивача – адвокат Кремльов Олексій Борисович,

відповідач 1– ОСОБА_2 ,

представник відповідача 1 – адвокат Богун Ілона Анатоліївна,

відповідач 2 – ТДВ «Страхове товариство «Домінанта»,

Третя особа – Моторне (транспортне) страхове бюро України,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт.Покотилівка цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 , ТДВ «Страхове товариство «Домінанта», Третя особа: Моторне (транспортне) страхове бюро України, про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, -

в с т а н о в и в:

Позивач ОСОБА_4 звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 (відповідач 1) і ТДВ «Страхове товариство «Домінанта» (відповідач 2), Третя особа: Моторне (транспортне) страхове бюро України, про відшкодування матеріальної та моральної шкоди завданої джерелом підвищеної небезпеки.

У позовній заяві позивач, з урахуванням уточнень, просить суд:

- стягнути з ТДВ «Страхове товариство «Домінанта», код ЄДРПОУ 35265086, як страховика цивільно-правової відповідальності ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 матеріальну шкоду у розмірі 15395 (п`ятнадцять тисяч триста дев`яносто п`ять) гривень 04 копійок, завдану позивачу внаслідок використання ОСОБА_2 джерела підвищеної небезпеки - належного йому автомобіля марки ЗАЗ 110280 д.н.з. НОМЕР_3 при обставинах дорожньо-транспортної пригоди, яка сталась 09.10.2016 року близько 02 годин 40 хвилин у м. Харків по Панасівському проїзду.

- стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 моральну шкоду у розмірі 200000 (двісті тисяч) гривень 00 копійок, але не менше розміру встановленої у висновку експерта за результатами проведення судово-психологічної експертизи, завдану позивачу внаслідок використання ОСОБА_2 джерела підвищеної небезпеки - належного йому автомобіля марки ЗАЗ 110280 д.н.з. НОМЕР_3 , при обставинах дорожньо-транспортної пригоди, яка сталась 09.10.2016 року близько 02 годин 40 хвилин у м. Харків по Панасівському проїзду.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що 09.10.2016 року близько 02 годин 40 хвилин водій ОСОБА_2 , керуючи автомобілем марки ЗАЗ 110280 д.н.з. НОМЕР_3 , який належить останньому на праві власності, рухаючись по автодорозі по Панасівському проїзду м. Харкова в районі перехрестя вулиць В. Панасівська та Панасівського проїзду м. Харкова, здійснив наїзд на пішохода ОСОБА_3 під час переходу останнім автодороги, внаслідок чого ОСОБА_1 отримав тяжкі тілесні ушкодження. В ході лікування позивач поніс матеріальні затрати в розмірі 15395 грн. 04 коп. ОСОБА_4 зазначає, що внаслідок отриманих травм він переніс дуже сильний фізичний біль та страждання, знаходився на стаціонарному лікуванні та дотепер знаходиться під наглядом лікарів, оцінюючи моральну шкоду, заподіяну діями відповідача, в розмірі 200 000 грн. Транспортний засіб відповідача під час ДТП був застрахований в ТОВ «СТ «Домінанта», водночас, СТ «Домінанта» позбавлена членства в МТСБУ через заборгованість. За фактом ДТП 09.10.2016 року слідчим відділу розслідування злочинів у сфері транспорту СУ ГУНП України в Харківській області до ЄРДР за № 12016220000001085 були внесені відомості з попередньою кваліфікацією ч. 1 ст. 286 КК України та почато досудове слідство. Однак слідством до теперішнього часу не усунуті протиріччя у кваліфікації, оскільки за результатами СМЕ кваліфікація діяння у кримінальному провадженні повинна відповідати ч. 2 ст. 286 КК України.13.10.2018 ОСОБА_5 визнано потерпілим по вказаному кримінальному провадженню. На час звернення до суду у кримінальному провадженні з приводу ДТП за участю ОСОБА_5 та ОСОБА_2 не прийнято процесуального рішення, потерпілим цивільний позов в межах кримінального провадження не заявлявся.

15.01.2019 відповідачем ОСОБА_2 надано відзив на позовну заяву, в якому він зазначив, що з позовом не згоден, вважає, що позивачем суду не надано належних доказів щодо наявності зв`язку між діями ОСОБА_2 як власника та керувальника транспортного засобу та нанесенням матеріальної та моральної шкоди позивачу. Також зазначив, що частина додатків до позовної заяви є неналежної якості, просив зобов`язати позивача надати копії належної якості.

07.02.2019 після ознайомлення в повному обсязі з документами, долученими до позову, відповідачем ОСОБА_2 надано відзив на позовну заяву, в якому останній зазначає, що позов пред`явлено до неналежного відповідача. Вважає, що позов повинен бути пред`явлений до страхувальника ТДВ «Страхове товариство «Домінанта». Просив у позові відмовити.

Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 18.10.2018 позовну заяву залишено без руху, надано строк для усунення недоліків. У вказаний в ухвалі строк позивач усунув зазначені в ухвалі недоліки.

Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 14.11.2018 за клопотанням представника позивача ОСОБА_3 – адвоката Кремльова Олексія Борисовича забезпечено позов.

Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 23.11.2018 відкрито провадження у справі. Суд вирішив проводити розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 20.05.2019 за клопотанням позивача ОСОБА_3 призначено судово-психологічну експертизу. Зупинено провадження у справі.

27.08.2019 до суду надійшло повідомлення судового експерта Герасименка О.А. про неможливість надання висновку у зв`язку з не наданням необхідних для проведення експертизи додаткових документів, а також не сплату вартості проведення експертизи.

Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 27.08.2019 провадження у справі відновлено.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги, просив їх задовольнити.

Відповідач 1 та його представник ОСОБА_6 . ОСОБА_7 в судовому засіданні заперечували проти позову, посилались на обставини, викладені у відзиві на позовну заяву. Зазначили, що вина ОСОБА_2 не встановлена, що унеможливлює відповідальність останнього за цивільним позовом.

Представник відповідача 2 в судове засідання не з`явився, повідомлявся своєчасно і належним чином, причини неявки суду не повідомив.

Представник третьої особи в судове засідання не з`явився, повідомлявся своєчасно і належним чином, надав суду заяву про розгляд справи без участі представника.

Суд, дослідивши надані докази у їх сукупності, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Згідно з витягом з ЄРДР по кримінальному провадженню №12016220000001085 від 09.10.2016, правова кваліфікація події за ч.1 ст.286 КК України, виклад фактичних обставин: 09.10.2016 близько 02 год. 40 хв. в районі перехрестя В.Панасівська та Панасівського проїзду м.Харкова автомобілем «ЗАЗ 110280», р.н. НОМЕР_3 під керуванням ОСОБА_2 стався наїзд на пішохода ОСОБА_5 Досудове розслідування здійснюється Головним управлінням Національної поліції в Харківській області (а.с 147).

Відповідно до висновку експерта ХНДЕКЦ МВС України Старікова Є.Л. від 11.08.2017 №582/17 (а.с. 135-139), що проведено по кримінальному провадженню №12016220000001085 від 11.07.2017,:

- за вихідними даними , що засновані на свідченнях водія ОСОБА_2 :

1. В дорожньо-транспортній обстановці, що склалась, водій автомобіля ЗАЗ ОСОБА_2 повинен був діяти згідно п.п. 12.2 та 12.3 Правил дорожнього руху.

2. В зв`язку з обставинами, що вказані в дослідницькій частині висновку, провести дослідження по вихідним даним, що вказані в постанові про призначення автотехнічної експертизи на основі свідчень водія ОСОБА_2 , та експертним шляхом відповісти на питання: «Чи мав технічну можливість водій запобігти ДТП шляхом виконання Правил дорожнього руху?», не представляється можливим.

3. В зв`язку з обставинами, що вказані в дослідницькому частині висновку, провести дослідження по вихідним даним, що вказані в постанові про призначення автотехнічної експертизи на основі свідчень водія ОСОБА_2 , та експертним шляхом відповісти на питання « Чи є в діях водія ОСОБА_2 невідповідності вимогам Правил дорожнього руху, які перебували б у причинному зв`язку з подією?», не представляється можливим.

-за вихідними даними, що засновані на свідченнях ОСОБА_8 .

1. В дорожньо-транспортній обстановці, що склалася, водій автомобіля ЗАЗ ОСОБА_2 повинен був діяти згідно вимог п.п. 12.2., 12.3. та 12.4. Правил дорожнього руху.

2.В зв`язку з обставинами, що вказані в дослідницькій частині висновку, провести дослідження по вихідним даним, що вказані в постанові про призначення автотехнічної експертизи на основі свідчень пішохода ОСОБА_5 , та експертним шляхом відповісти на питання: «Чи мав технічну можливість водій запобігти ДТП шляхом виконання вимог Правил дорожнього руху?», не представляється можливим.

3. В зв`язку з обставинами, що вказані в дослідницькій частині висновку, провести дослідження по вихідним даним, що вказані в постанові про призначення автотехнічної експертизи на основі свідчень пішохода ОСОБА_5 , та експертним шляхом відповісти на питання: «Чи є в діях водія ОСОБА_2 невідповідності вимогам Правил дорожнього руху, які перебували б у причинному зв`язку з подією?», не представляється можливим.

Відповідно до висновку експерта ХНДЕКЦ МВС України ОСОБА_9 С.М. від 23.01.2017 №1081/16 (а.с. 140-143)., в умовах місця пригоди водій автомобілю «ЗАЗ 110280» ОСОБА_2 повинен був діяти у відповідності з вимогами п.п.12.2, 12.3 Правил дорожнього руху України. Експертом зазначається, що з причин, вказаних у дослідницькій частині висновку, відповісти на питання: «Чи мали водій ОСОБА_2 та пішоход ОСОБА_4 технічну можливість запобігти наїзду шляхом виконання Правил дорожнього руху України?» та «Чи маються в діях водія ОСОБА_2 та пішохода ОСОБА_5 невідповідності вимогам Правил дорожнього руху України, та чи знаходяться в причинному зв`язку з настанням даної події?», у відношенні водія ОСОБА_2 не представилось можливим. Оцінка дій пішохода ОСОБА_10 не потребує застосування спеціальних технічних знань. Питання постанови «Як повинні були діяти водій ОСОБА_2 , та пішохід ОСОБА_4 у вказаній дорожній обстановці відповідно Правил дорожнього руху України?», « Чи мали водій ОСОБА_2 та пішохід ОСОБА_4 технічну можливість запобігти наїзду шляхом виконання Правил дорожнього руху України?» та «Чи маються в діях водія ОСОБА_2 та пішохода ОСОБА_5 невідповідності вимогам Правил дорожнього руху України, які знаходяться в причинному зв`язку з настанням даної події» у відношенні пішохода ОСОБА_5 , можуть бути вирішені самостійно слідством (судом) на підставі повного юридичного аналізу всіх зібраних по справі доказів, відповідно до вимог Розділу 4 Правил дорожнього руху України.

Згідно з висновком експерта ХОБСМЕ №1375-А/16 від 15.11.2016 (а.с. 155-156), який проведено на підставі постанови слідчого СУ ГУНП в Харківській області по кримінальному провадженню №12016220000001085 від 09.10.2016, згідно з даними з медичної карти № НОМЕР_4 з ХМКЛШНМД ОСОБА_11 був встановлений діагноз: струс головного мозку, забій грудної клітини, забій передньої черевної стінки, відкритий перелом правої гомілки в нижній третині зі зсувом.

У зв`язку з подією 09.10.2016 року у ОСОБА_5 , 45 років, мали місце ушкодження:

- синці і садна голови, поперекової області – відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень відповідно до Правил «судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень;

- закрита черепно-мозкова травма у формі струсу головного мозку – відноситься до категорії легких тілесних ушкоджень, які призвели за собою короткочасний розлад здоров`я (п.2.3.3 Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень»);

Відкритий уламковий перелом діафізів обох кісток правої гомілки в ніжній третині із зсувом –відноситься до категорії тяжких тілесних ушкоджень по критерію небезпеки для життя (п.2.1.3 «м» «судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень»).

Ці ушкодження утворились від дії тупих твердих предметів, індивідуальні особливості яких не відобразилися, садна утворилися по механізму удар-тертя, могли утворитись в умовах дорожньо-транспортної події, при обставинах і в строк, вказаний в постанові.

Діагноз «забій грудної клітини, передньої черевної стінки» не підтверджений об`єктивними медичними даними, тому при визначенні ступеня тяжкості тілесних ушкоджень не враховувався (примітка до Правил «судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень»).

По наявних ушкодженнях визначити, якою частиною тіла ОСОБА_4 був звернений до транспортного засобу у момент первинного контакту з ним – не представляється можливим.

Тілесні ушкодження, встановлені у ОСОБА_5 , не характерні для утворення їх в результаті падіння з висоти власного росту.

Суд на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин та досліджених у судовому засіданні доказів приходить до висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.

Загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду врегульовано статтею 1166 ЦК України, частинами 1 та 2 якої передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, врегульовано статтею 1187 ЦК України, частинами 2 та 5 якої визначено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Згідно з частиною 2 статті 1193 ЦК України, якщо груба необережність потерпілого сприяла виникненню або збільшенню шкоди, то залежно від ступеня вини потерпілого (а в разі вини особи, яка завдала шкоди, - також залежно від ступеня її вини) розмір відшкодування зменшується, якщо інше не встановлено законом.

Як зазначено у пункті 4 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 4 від 01.03.2013 «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки», розглядаючи позови про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, суди повинні мати на увазі, що відповідно до статей 1166, 1187 ЦК шкода, завдана особі чи майну фізичної або юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її завдала. Обов`язок відшкодувати завдану шкоду виникає у її завдавача за умови, що дії останнього були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, - незалежно від наявності вини.

Отже, необхідною умовою для виникнення в завдавача обов`язку відшкодувати шкоду є неправомірність його дій (у справі, що розглядається, порушення Правил дорожнього руху), і наявність безпосереднього причинного зв`язку між неправомірними діями (порушенням Правил дорожнього руху) і завданою шкодою.

В обгрунтування наявності порушення відповідачем вимог Правил дорожнього руху позивачем надано копії матеріалів кримінального провадження № 12016220000001085 від 09.10.2016 за ознаками ч. 1 ст. 286 КК України за фактом наїзду 09.10.2016 близько 02.40 в районі перехрестя вул. В. Панасівська та Панасівського проїзду в м. Харкові автомобілем «ЗАЗ 110280» р.н. НОМЕР_3 під керуванням ОСОБА_2 на пішохода ОСОБА_5 , внаслідок чого останній отримав тілесні ушкодження.

Згідно з наданими позивачем копіями висновку експерта № 582/17 від 11.08.2017 та № 1081/16 від 23.01.2017, на основі показань як водія ОСОБА_2 , так і пішохода ОСОБА_5 відповісти на питання: «Чи мав технічну можливість водій запобігти ДТП шляхом виконання вимог Правил дорожнього руху?» та «Чи є в діях водія ОСОБА_2 невідповідності вимогам Правил дорожнього руху, які перебували б у причинному зв`язку подією?» не представляється можливим.

Як убачається з наданих позивачем доказів, з 09.10.2016 проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12016220000001085 за ознаками ч. 1 ст. 286 КК України за фактом наїзду автомобіля під керуванням відповідача 1 на позивача, однак, як пояснив представник позивача, про підозру нікому не повідомлено, кінцевого рішення у кримінальному провадженні не прийнято.

Згідно з частиною 1 статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Водночас будь-яких належних і допустимих доказів на підтвердження порушення водієм ОСОБА_2 Правил дорожнього руху під час ДТП 09.10.2016 та наявності безпосереднього причинного зв`язку між цими порушеннями і заподіянням шкоди здоров`ю пішохода ОСОБА_5 позивачем суду не надано.

При цьому суд погоджується з доводами сторони позивача на те, що володілець джерела підвищеної небезпеки відповідає за заподіяну таким джерелом шкоду незалежно від вини. Однак відсутність необхідності встановлення вини володільця джерела підвищеної небезпеки не означає відсутність необхідності встановлення в його діях інших елементів складу цивільного правопорушення.

Зокрема, об`єктивна сторона складу цивільного правопорушення передбачає наявність неправомірної поведінки (дії чи бездіяльності), шкоди та безпосереднього причинного зв`язку між ними.

Оскільки позивачем усупереч вимог статті 81 ЦПК України не доведено протиправності дій відповідача, а саме, порушення останнім вимог Правил дорожнього руху під час ДТП за участю сторін, суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 1 моральної шкоди задоволенню не підлягають.

Згідно з п. 22.1 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Як встановлено судом, цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 на момент ДТП була застрахована у ТДВ «Страхове товариство «Домінанта» (відповідач 2).

Підставою для здійснення страховиком страхової виплати є настання страхового випадку, тобто дорожньо-транспортної пригоди, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого (стаття 6 вказаного Закону).

Оскільки підстав для цивільно-правової відповідальності ОСОБА_2 за шкоду, заподіяну внаслідок ДТП 09.10.2016, у ході розгляду даної справи не встановлено, відповідно, відсутні правові підстави для стягнення з відповідача 2 – ТДВ «Страхове товариство «Домінанта» суми відшкодування за завдану позивачеві майнову шкоду.

Оскільки суд прийшов до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог, судові витрати позивача відповідно до статті 141 ЦПК України покладаються на позивача і відшкодуванню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 12, 81, 141, 247, 263-265 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ :

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 до ОСОБА_2 , ТДВ «Страхове товариство «Домінанта», Третя особа: Моторне (транспортне) страхове бюро України, про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, - відмовити.

Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складення повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Харківський районний суд Харківської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , місце проживання (перебування): АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Відповідач 1: ОСОБА_2 , місце проживання (перебування): АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач 2: ТДВ «Страхове товариство «Домінанта», місце реєстрації: м.Київ, пров. Індустріальний, б.23, код ЄДРПОУ 35265086.

Третя особа: Моторне (транспортне) страхове бюро України, місце реєстрації м.Київ, Русанівський бульвар, б.8, код ЄДРПОУ 35265086.

Повне рішення складено 01.11.2019 року.

Суддя Д.М. Савченко