Вирок № 85347787, 31.10.2019, Сіверськодонецький міський суд Луганської області (до 25.04.2025 - Сєверодонецький міський суд Луганської області)

Кримінальне провадження № 1-кп/428/587/2019

Справа № 428/10727/19

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 жовтня 2019 року м.Сєвєродонецьк

Сєвєродонецький міський суд Луганської області в складі:

головуючого судді: Комплєктової Т.О.,

за участю секретаря Кожем`яки А.В.,

прокурора Першиної В.В.,

захисника Тріфонова Є.О.,

обвинуваченої ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в приміщенні Сєвєродонецького міського суду Луганської області кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019130370001478 від 28.08.2019 року, у відношенні:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Красний Луч Луганської області, українки, громадянки України, з середньою спеціальною освітою, не заміжньої, яка має на утриманні малолітню дитину - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на обліку у лікаря нарколога та лікаря психіатра не перебуває, не працює, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимої:

- 30.03.2011 року Старобільським районним судом Луганської області за ч. 2 ст. 307 КК України, із застосуванням ст. 69 КК України, до покарання у виді 3 років позбавлення волі;

- 31.05.2011 року Станично-Луганським судом Луганської області за ч. 2 ст. 185 КК України, із застосуванням ч. 4 ст. 70 КК України, до покарання у виді 4 років 4 місяців позбавлення волі, відомості про звільнення відсутні,

за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення-злочину, передбаченого ч. 1 ст. 302 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

27 серпня 2019 року приблизно об 10 год. 30 хв. ОСОБА_3 зателефонував ОСОБА_1 , із проханням підшукати особу жіночої статі, яка може надати йому та його товаришу сексуальні послуги у вигляді статевого зв`язку за грошову винагороду, достовірно знаючи, що ОСОБА_1 займається проституцією та може підшукати особу, яка забезпечить їм надання сексуальних послуг разом з нею.

Посягаючи на основні засади суспільної моральності у сфері статевих стосунків, маючи умисел на звідництво для розпусти, діючи з корисливих мотивів, ОСОБА_1 прийняла замовлення від клієнта, після чого зателефонувала ОСОБА_4 та запропонувала їй надати сексуальні послуги у вигляді статевого акту за грошову винагороду разом з нею її замовникам, на що остання надала згоду.

27 серпня 2019 року приблизно о 16 год. 00 хв. ОСОБА_1 разом з ОСОБА_4 приїхала на визначену зустріч з ОСОБА_3 до 3 під`їзду за адресою: АДРЕСА_3 , там зустрілась з ОСОБА_3 та ОСОБА_5 . Після цього, усі разом піднялись до квартири за адресою АДРЕСА_4 , де ОСОБА_1 надала ОСОБА_3 сексуальні послуги у вигляді статевого акту природнім способом за грошову винагороду, а ОСОБА_4 надала ОСОБА_6 сексуальні послуги у вигляді статевого акту природнім способом за грошову винагороду.

Таким чином, ОСОБА_1 вчинила звідництво для розпусти, зокрема, посередництво, яке проявилося у сприянні добровільним сексуальним стосункам незнайомих між собою осіб, що полягало в організації їх зустрічі.

Вказаними діями ОСОБА_1 вчинила злочин, передбачений ч. 1 ст. 302 КК України - звідництво для розпусти.

17.09.2019 року під час досудового розслідування кримінального провадження між прокурором Сєвєродонецької місцевої прокуратури Луганської області Першиною В.В., якій на підставі ст. 37 КПК України надані повноваження прокурора в даному кримінальному провадженні, та підозрюваною ОСОБА_1 , за участю захисника Тріфонова Є.О., на підставі ст.ст. 468, 469, 470, 472 КПК України було укладено угоду про визнання винуватості.

Згідно змісту угоди, яка скріплена підписами сторін, підозрювана ОСОБА_1 під час досудового розслідування повністю визнала свою вину у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення і зобов`язується: беззастережно та у повному обсязі визнати свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 302 КК України, в обсязі повідомленої їй 16.09.2019 року підозри, погоджуючись на призначенні покарання за ч. 1 ст. 302 КК України у виді штрафу в розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 510 ( п`ятсот десять) гривень.

В угоді зазначені наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, передбачені ст. 473 КПК України, наслідки невиконання угоди, встановленні ст. 476 КПК України.

В підготовчому судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_1 винуватою себе у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 302 КК України визнала повністю, вказавши, що час, місце та спосіб скоєння нею кримінального правопорушення, описаного в обвинувальному акті, викладені вірно, вказані обставини відповідають подіям, що відбувалися в дійсності, і вона їх в повному обсязі підтверджує. У скоєному - щиро розкаялася. Заключивши відповідну угоду про визнання винуватості, вона цілком розуміє надані їй законом права, а також роз`яснені їй судом наслідки укладення та затвердження вказаної угоди, визначені ст. 473 КПК України, - щодо обмеження права оскарження вироку згідно з положеннями ст. 394 і ст. 424 КПК України, і щодо відмови від здійснення прав, передбачених ст. 474 ч. 4 п. 1 КПК України, а саме, права на судовий розгляд, під час якого прокурор зобов`язаний довести кожну обставину інкримінованого кримінального правопорушення, права на виклик і на допит у судовому засіданні свідків, права заявлення клопотань, права надання суду своїх доказів, а також, характер пред`явленого обвинувачення, відповідно до якого вона визнає себе винною, вид покарання, і інші заходи, які можливо будуть застосовані до неї у разі затвердження зазначеної угоди судом, в тому числі, і наслідки невиконання вказаної угоди, визначені у ст. 476 КПК України. При цьому зазначила, що здатна реально виконати взяті на себе відповідно до угоди зобов`язання та просила суд затвердити угоду про визнання винуватості та призначити узгоджене покарання. Крім того, обвинувачена вказала, що вищезазначена угода про визнання винуватості укладена нею з прокурором добровільно, без застосування будь-якого насильства, примусу та погроз. Розуміє, що умисне невиконання угоди є підставою для притягнення її до кримінальної відповідальності за ст. 389-1 КК України.

Прокурор Першина В.В. в підготовчому судовому засіданні зазначила, що при укладенні угоди про визнання винуватості були враховані обставини, передбачені ст. 470 КПК України, дотримані вимоги процесуального та матеріального права, просила суд затвердити угоду про визнання винуватості та призначити обвинуваченій узгоджене сторонами покарання.

Захисник Тріфонов Є.О. також вважав можливим затвердити угоду про визнання винуватості, зазначивши, що при укладенні угоди між його підзахисною та прокурором були дотримані правила та вимоги, передбачені кримінальним процесуальним законодавством України та КК України, при цьому підозрюваною вищезазначена угода була укладена з прокурором добровільно, без застосування насильства, примусу та погроз.

Заслухавши доводи сторін кримінального провадження, дослідивши матеріали кримінального провадження, перевіривши умови укладання угоди про визнання винуватості, відповідність угоди за змістом вимогам процесуального законодавства, роз`яснивши та з`ясувавши у обвинувачуваної про повне розуміння нею її процесуальних прав, добровільності та відсутності будь-яких обставин, які примусили її погодитися на підписання угоди про визнання винуватості, характеру висунутого ОСОБА_1 обвинувачення, виду і розміру покарання та наслідки постановлення вироку на підставі угоди про визнання винуватості, суд дійшов висновку про те, що у даному кримінальному провадженні можливо затвердити надану угоду про визнання винуватості з наступних підстав.

Згідно п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України, у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти рішення про затвердження угоди або відмовити в затвердженні угоди та повернути кримінальне провадження прокурору для продовження досудового розслідування в порядку, передбаченому ст.ст. 468-475 цього Кодексу.

Відповідно до ст.ст. 468, 469 КПК України, угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.

На підставі об`єктивно з`ясованих обставин, підтверджених доказами та оцінених судом відповідно до ст. 94 КПК України, суд дійшов висновку, що мало місце діяння, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_1 , а її дії органом досудового розслідування обґрунтовано кваліфіковані за ч. 1 ст. 302 КК України - як звідництво для розпусти.

В силу положення ст. 12 КК України кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 302 КК України, відноситься до категорії злочинів невеликої тяжкості.

На виконання вимог ст. 474 КПК України судом з`ясовано обставини, які дають змогу впевнитися в тому, що обвинувачена усвідомлює свої права, визначені п.1 ч. 4 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження угоди, характер обвинувачення, вид покарання, яке буде до нього застосоване, а також переконатися, що укладення угоди є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. Обвинуваченій роз`яснено наслідки невиконання угоди, передбачені ст. 476 КПК України.

Судом встановлено, що ініціювання, порядок укладення та зміст угоди про визнання винуватості від 17.09.2019 року між прокурором Сєвєродонецької місцевої прокуратури Луганської області Першиною В.В. та підозрюваною в зазначеному кримінальному провадженні ОСОБА_1 відповідає вимогам ст. 469, ст. 472 КПК України. Під час досудового розслідування обвинуваченим скарги не подавались.

Умови даної угоди - не суперечать вимогам кримінального та кримінального процесуального законодавства України, узгоджена міра покарання, визначена в межах, передбачених санкцією ч. 1 ст. 302 КК України, що відповідає загальним засадам призначення покарання, визначених ст. 65 КК України, ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченої з врахуванням обставини, яка відповідно до ст. 66 КК України пом`якшує покарання обвинуваченого - щире каяття, та відсутністю обставин, що його обтяжують відповідно до ст. 67 КК України. Очевидної неможливості виконання обвинуваченою взятих на себе зобов`язань - не вбачається.

Згідно ч. 1 ст. 475 КПК України, якщо суд переконався, що угода може бути затверджена, він ухвалює вирок, яким затверджує угоду і призначає узгоджену сторонами міру покарання.

Виходячи з викладеного, перевіривши угоду на відповідність вимогам КПК України суд дійшов висновку про можливість затвердження угоди про визнання винуватості і призначення обвинуваченій узгодженої сторонами міри покарання.

Підстав для відмови в затвердженні угоди про визнання винуватості, передбачених ст. 474 ч. 7 КПК України, судом не встановлено.

Враховуючи те, що стосовно обвинуваченої ОСОБА_1 запобіжний захід не обирався, а сторони провадження не заявили клопотання про застосування відносно неї запобіжного заходу, суд не вбачає підстав для застосування обвинуваченій запобіжного заходу до набрання вироком законної сили.

Згідно ч.4 ст. 174 КПК України, суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку виправдання обвинуваченого, закриття кримінального провадження судом, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, не призначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації, залишення цивільного позову без розгляду або відмови в цивільному позові.

З огляду на наведене, оскільки у застосуванні арешту майна відпала потреба, суд вважає за необхідне скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 30.08.2019 року - мобільний телефон марки ««Fly» FS408 Status8 у корпусі чорного кольору, ІМЕІ 1: НОМЕР_1 , ІМЕІ 2: НОМЕР_2 з сім картою абонентського номера НОМЕР_3 , який вилучено під час проведення огляду місця події 27.08.2019 року за адресою: АДРЕСА_3 біля 3-го під`їзд.

Цивільний позов не заявлений, судові витрати відсутні. Долю речових доказів суд вирішує на підставі ст. 100 КПК України.

Долю речових доказів суд вирішує на підставі ст.100 КПК України. При вирішенні питання про долю речових доказів, суд враховує наступне.

Відповідно до частини 1 статті 96- 1 КК України спеціальна конфіскація полягає у примусовому безоплатному вилученні за рішенням суду у власність держави грошей, цінностей та іншого майна у випадках, визначених цим Кодексом, за умови вчинення умисного злочину або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого Особливою частиною цього Кодексу, за які передбачено основне покарання у виді позбавлення волі або штрафу понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а так само передбаченого частиною першою статті 150, статтею 154, частинами другою і третьою статті 159 1, частиною першою статті 190, статтею 192, частиною першою статей 204, 209 1, 210, частинами першою і другою статей 212, 212 1, частиною першою статей 222, 229, 239 1, 239 2, частиною другою статті 244, частиною першою статей 248, 249, частинами першою і другою статті 300, частиною першою статей 301, 302, 310, 311, 313, 318, 319, 362, статтею 363, частиною першою статей 363 1, 364 1, 365 2 цього Кодексу.

Згідно з частиною 1 статті 96- 2 КК України спеціальна конфіскація застосовується у разі, якщо гроші, цінності та інше майно: 1) одержані внаслідок вчинення злочину та/або є доходами від такого майна; 2) призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення злочину, фінансування та/або матеріального забезпечення злочину або винагороди за його вчинення; 3) були предметом злочину, крім тих, що повертаються власнику (законному володільцю), а у разі, коли його не встановлено, - переходять у власність держави; 4) були підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення злочину, крім тих, що повертаються власнику (законному володільцю), який не знав і не міг знати про їх незаконне використання.

Дії обвинуваченої кваліфіковано за ч. 1 ст. 302 КК України. Речові докази, зокрема, мобільний телефон марки «Fly» FS408 Status8 у корпусі чорного кольору, ІМЕІ 1: НОМЕР_1 , ІМЕІ 2: НОМЕР_2 з сім картою абонентського номера НОМЕР_3 , який вилучено під час проведення огляду місця події 27.08.2019 року за адресою: АДРЕСА_3 біля 3-го під`їзду, був засобом вчинення злочину. За таких обставин, в частині вказаного речового доказу слід застосувати спеціальну конфіскацію.

Керуючись п. 1 ч. 3 ст. 314, ч. 2 ст. 373, ст.ст. 374, 474,475 КПК України, суд-

УХВАЛИВ:

Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 17.09.2019 року між прокурором Сєвєродонецької місцевої прокуратури Луганської області Першиною В.В. та підозрюваною ОСОБА_1 , за участю захисника Тріфонова Є.О., у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за 12019130370001478 від 28.08.2019 року, відносно ОСОБА_1 за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 1 ст. 302 КК України.

ОСОБА_1 визнати винуватою у вчиненні кримінального правопорушення-злочину, передбаченого ч.1 ст. 302 КК України, і призначити їй узгоджене сторонами покарання у виді 30 (тридцяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 510 (п`ятсот десять) гривень. (Отримувач коштів: УК у Печер.р-ні/Печерс.р-н/21081100, Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 38004897, Банк отримувача: Казначейство України ЕАП), Рахунок отримувача: UА528999980000031116106026007, Код класифікації доходів бюджету: 21081100)

Запобіжний захід у відношенні ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили не обирати.

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 30.08.2019 року, на мобільний телефон марки ««Fly» FS408 Status8 у корпусі чорного кольору, ІМЕІ 1: НОМЕР_1 , ІМЕІ 2: НОМЕР_2 з сім картою абонентського номера НОМЕР_3 , який вилучено під час проведення огляду місця події 27.08.2019 року за адресою: АДРЕСА_3 біля 3-го під`їзду.

На підставі статей 96-1, 96-2 КК України застосувати спеціальну конфіскацію майна та конфіскувати у власність держави речові докази, а саме: мобільний телефон марки «Fly» FS408 Status8 у корпусі чорного кольору, ІМЕІ 1: НОМЕР_1 , ІМЕІ 2: НОМЕР_2 з сім картою абонентського номера НОМЕР_3 , вилучений під час проведення огляду місця події 27.08.2019 року за адресою: АДРЕСА_3 біля 3-го під`їзд, який зберігається при матеріалах кримінального провадження.

Відповідно до ст. 532 КПК України вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Цей вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку виключно з підстав, визначених у ч. 3 ст. 394 КПК України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Луганського апеляційного суду через Сєвєродонецький міський суд Луганської області.

Копію вироку негайно після проголошення вручити прокурору, обвинуваченій в порядку, передбаченому ст. 376 КПК України.

Суддя: Т. О. Комплєктова