Рішення № 85342524, 01.11.2019, Старокостянтинівський районний суд Хмельницької області

Справа № 683/3086/18

2/683/487/2019

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 жовтня 2019 року м. Старокостянтинів

Старокостянтинівський районний суд Хмельницької області

в складі: головуючої – судді Сагайдак І.М.

секретаря Повзун С.В.

з участю: позивача ОСОБА_1

представника відповідача – адвоката Григорука С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Старокостянтинів цивільну справу №683/3086/18, 2/683/487/2019 за позовом ОСОБА_1 до комунального підприємства по експлуатації теплового господарства «Тепловик» Старокостянтинівської міської ради про визнання відмови у встановленні та опломбуванні засобів обліку тепла незаконною, зобов`язання до вчинення дій, стягнення моральної шкоди; та за позовом комунального підприємства по експлуатації теплового господарства «Тепловик» Старокостянтинівської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за комунальні послуги,

в с т а н о в и в:

У листопаді 2018 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до комунального підприємства по експлуатації теплового господарства «Тепловик» Старокостянтинівської міської ради (далі – КП «Тепловик») і просить визнати незаконною відмову у встановлені та опломбуванні в квартирі АДРЕСА_1 засобів обліку тепла, зобов`язати відповідача встановити та опломбувати засоби обліку тепла у зазначеній квартирі, зобов`язати відповідача зробити розрахунок заборгованості за оплату послуг теплопостачання в квартирі АДРЕСА_1 з 2013 року з урахуванням виплачених ним сум та відсутності опалення за період з жовтня 2017 року по квітень 2018 року включно, а також стягнути з відповідача на його користь 30000 грн. моральної шкоди.

В обґрунтування заявленого позову посилається на те, що він із молодшим сином зареєстровані у квартирі АДРЕСА_1 . Для нормального проживання у зазначеній квартирі він розпочав ремонтні роботи системи теплопостачання і за згодою відповідача зняв батареї опалення. Для того, щоб поставити батареї назад, він звернувся до відповідача із проханням встановити засоби обліку тепла. Однак, 01 листопада 2017 року отримав лист, у якому відповідач вказував про наявність боргу в сумі 11732,29 грн., який він рахує з 2006 року, і лише при погашенні цього боргу буде вирішуватись питання встановлення лічильника тепла.

Вважає таку вимогу відповідача незаконною, оскільки встановлення лічильника тепла не може бути пов`язане із заборгованістю по оплаті комунальних послуг. Зазначає, що КП «Тепловик», яке є єдиною організацією, послуги якої він має використовувати при покупці тепла, зловживає своїм монопольним становищем на ринку та безпідставно вимагає від нього оплатити послуги тепла за інших осіб, які винаймали зазначену квартиру до нього та за період, коли квартира ніким не використовувалась. Крім того, рішенням Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 09 лютого 2015 року зазначене питання було вирішено та стягнуто з нього та його дружини ОСОБА_2 солідарно 2723,11 грн. заборгованості за послуги з теплопостачання, при цьому, судом було встановлено, що вони, як наймачі, мають сплачувати за послуги з теплопостачання лише з березня 2013 року. Отже, розрахунок заборгованості має здійснюватись з березня 2013 року, а не з 2006 року, як вказує відповідач.

Незаконна відмова відповідача встановити та опломбувати засоби обліку тепла у його

квартирі спричиняє йому душевні страждання, оскільки через відсутність тепла у квартирі протягом 2017-2018 років він не може користуватись квартирою. Вимоги відповідача погасити неіснуючий борг заставляють його страждати, він постійно через це нервується, не може заснути, у нього піднімається тиск та болить серце. Свої моральні страждання оцінює в розмірі 30000 грн.

У грудні 2018 року також КП «Тепловик» звернулось в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги з теплопостачання.

В обґрунтування заявленого позову вказує, що ОСОБА_1 є наймачем квартири АДРЕСА_1 та зареєстрований у цій квартирі. КП «Тепловик» надає послуги по опаленню зазначеної квартири. Відповідач частково оплачував послуги з теплопостачання, які отримував від КП «Тепловик», внаслідок чого станом на 01 грудня 2018 року допустив заборгованість в розмірі 11091 грн. 19 коп.

Оскільки в добровільному порядку ОСОБА_1 не сплачує заборгованість, тому на підставі ст.ст.64, 67, 68 ЖК України, ст.32 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», просить стягнути з нього на свою користь 11091 грн. 19 коп. заборгованості за послуги з теплопостачання.

Ухвалою Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 11 січня 2019 року об`єднано в одне провадження для спільного розгляду позов ОСОБА_1 до КП «Тепловик» про визнання відмови у встановленні та опломбуванні засобів обліку тепла незаконною, зобов`язання до вчинення дій, стягнення моральної шкоди; та позов КП «Тепловик» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за комунальні послуги (а.с.35).

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 підтримав заявлені ним позовні вимоги у повному обсязі, просить їх задоволити. Проти позову КП «Тепловик» заперечує, подав відзив, у якому не погоджується із розміром нарахованої заборгованості за послуги теплопостачання та просить врахувати, що рішенням суду від 09 лютого 2015 року було визначено розмір заборгованості за послуги з теплопостачання станом на 01 травня 2014 року в сумі 2723 грн. 11 коп. За період з травня по жовтень 2014 року ним було здійснено оплату в сумі 748 грн., а тому КП «Тепловик» безпідставно визначило розмір боргу станом на 01 жовтня 2014 року в сумі 8256 грн. 73 коп. Крім того, з жовтня 2017 року він не отримує послуги з теплопостачання, оскільки за згодою КП «Тепловик» проводив заміну батарей, які так і не може під`єднати до системи опалення через відмову вказаного підприємства встановити засоби обліку тепла. А тому вважає, що КП «Тепловик» з жовтня 2017 року не повинно нараховувати кошти за теплопостачання, оскільки таких послуг він не отримував. З урахуванням цих обставин визначає розмір боргу станом на серпень 2018 року в сумі 4003 грн. 67 коп.

Представник відповідача КП «Тепловик» - адвокат Григорук С.В. проти позову ОСОБА_1 заперечив, подав відзив, у якому вказує, що для вирішення питання щодо встановлення лічильника тепла ОСОБА_1 необхідно було звернутись до КП «Тепловик» для отримання технічних умов, після чого – до спеціалізованої проектної організації, яка на основі технічних умов розробить індивідуальний проект переобладнання внутрішньобудинкової/квартирної мережі центрального опалення для встановлення квартирного обліку теплової енергії. Однак, ОСОБА_1 із заявою про отримання технічних умов до КП «Тепловик» не звертався, що виключає можливість задоволення його позову. Позов про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за послуги з теплопостачання підтримує у повному обсязі, посилаючись на те, що ОСОБА_1 , знявши у квартирі батареї, самовільно відключився від мережі централізованого опалення, а тому повинен сплачувати за послуги за теплопостачання.

Заслухавши учасників процесу, дослідивши надані докази, суд вважає, що в задоволенні позову ОСОБА_1 слід відмовити, а позов КП «Тепловик» слід задоволити з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є наймачем квартири АДРЕСА_1 та з 15 березня 2011 року зареєстрований у вказаній квартирі. За цією адресою КП «Тепловик» надає послуги з теплопостачання й на ім`я ОСОБА_1 відкрито особовий рахунок № НОМЕР_1 .

У серпні-вересні 2017 року у вищезазначеній квартирі ОСОБА_1 , повідомивши КП «Тепловик» заявою від 21 липня 2017 року (а.с.56), розпочав ремонтні роботи, зокрема зняв

батареї опалення та поставив запірні крани. До початку опалювального сезону – до жовтня 2017 року ремонтні роботи по заміні батарей ОСОБА_1 не завершив.

30 жовтня 2017 року ОСОБА_1 звернувся до КП «Тепловик» із заявою, у якій просив погодити встановлення ним лічильника обліку тепла за адресою: АДРЕСА_2 (а.с.61).

01 листопада 2017 року КП «Тепловик» направило на адресу ОСОБА_1 лист, у якому останньому було роз`яснено, що для встановлення засобів обліку тепла йому необхідно звернутись до КП «Тепловик» із заявою про видачу технічних умов (а.с.63).

Однак, із такою заявою ОСОБА_1 до КП «Тепловик» не звертався.

Зазначені обставини підтверджуються наявними в матеріалах справи письмовими доказами.

Відповідно до положень ст.1 Закону України «Про теплопостачання», в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, прилад обліку теплової енергії – це засіб вимірювальної техніки, що має нормовані метрологічні характеристики і тип якого занесений до реєстру затверджених типів засобів вимірювальної техніки, на основі показань якого визначається обсяг спожитої теплової енергії.

Згідно ч.1 ст.24 Закону України «Про теплопостачання», в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, споживач теплової енергії має право на приєднання до теплової мережі відповідно до нормативно-правових актів, а також на отримання обсягів теплової енергії згідно з параметрами відповідно до договорів та стандартів.

В свою чергу, теплогенеруюча, теплотранспортна та теплопостачальна організації мають право видавати дозволи та технічні умови на підключення споживачів до розподільчих теплових мереж (ч.1 ст.25 вищезазначеного Закону).

Наявність проектної документації та відповідних дозволів при встановленні приладу обліку теплової енергії передбачено пунктом 1.4 Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17.05.2005 №76, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 25.08.2005 за № 927/11207, пунктами 7, 8, 9, 10, 17-19 Правил користування тепловою енергією, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 03.10.2007 №1198, державними будівельними нормами, зокрема ДБН В.2.2-15-2005 «Житлові будинки. Основні положення» (п.5.24).

Пунктом 1.4 Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17.05.2005 №76 передбачено умови і порядок переобладнання, перебудови, перепланування будинків, жилих і нежилих у жилих будинках приміщень.

Зокрема, переобладнання і перепланування жилих будинків, жилих і нежилих у жилих будинках приміщень - улаштування в окремих жилих будинках, жилих і нежилих у жилих будинках приміщень індивідуального опалення та іншого інженерного обладнання, перенесення нагрівальних, сантехнічних і газових приладів; влаштування і переобладнання туалетів, ванних кімнат, вентиляційних каналів, дозволяється робити після одержання дозволу виконавчого комітету місцевої Ради відповідно до законодавства.

Згідно п.7-10, п.17-19 Правил користування тепловою енергією, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 03.10.2007 №1198, в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, усі системи теплопостачання і теплоспоживання повинні бути забезпечені вузлами обліку відповідно до затверджених технічних умов і проектів.

Для приєднання споживача до системи теплопостачання, реконструкції або розширення системи теплоспоживання чи збільшення обсягів споживання теплової енергії на діючих об`єктах споживач повинен подати заявку теплопостачальній організації про видачу технічних умов.

Під час розроблення технічних умов повинні бути визначені: джерело теплової енергії та місце приєднання до теплових мереж; теплові навантаження об`єкта теплоспоживання (максимальне проектне з опалення, вентиляції, кондиціювання, інших технологічних потреб і середньогодинне, середньодобове та максимальне з гарячого водопостачання); параметри теплоносія, гідравлічний режим у місці приєднання до теплової мережі з урахуванням зростання теплових навантажень в системі теплоспоживання; обґрунтовані вимоги щодо збільшення пропускної здатності діючих теплових мереж, а також розширення або реконструкції установок для хімічного очищення води та конденсату джерела теплової енергії; кількість, якість, режим відкачування поверненого конденсату, вимоги до його очищення споживачем; доцільність використання вторинних енергоресурсів; необхідність будівництва резервного джерела теплової енергії або резервної магістральної теплової мережі з урахуванням підвищення надійності постачання теплової енергії споживачеві; вимоги щодо: - обліку теплової енергії, контрольно-вимірювальних та автоматичних регулювальних приладів; - захисту систем теплоспоживання від раптового підвищення тиску і температури теплоносія та теплових мереж від корозії; - впровадження нових технологій прокладання теплових мереж, зокрема використання попередньо ізольованих труб; - розміщення та монтажу приладів комерційного обліку теплової енергії на окремі будинки, будівлі (споруди).

Виконання технічних умов, виданих теплопостачальною організацією, є обов`язкове.

Разом з тим, слід зазначити, що встановлення приладів регулювання та обліку тепла окремої квартири в багатоповерховому будинку з вертикальною однотрубною системою опалення не завжди можливо виконати без суттєвого переобладнання будинкової та/або квартирної системи опалення.

Водночас, пунктом 12.3.2 ДБН В.3.2-2-2009 «Житлові будинки. Реконструкція та капітальний ремонт» визначено, що за відсутності технічної можливості облаштування системи централізованого опалення поквартирними лічильниками теплоспоживання при відповідному обґрунтуванні допускається застосовувати вертикальну систему опалення з можливістю обладнання/дообладнання зазначеної системи відповідно запірно-регулюючою арматурою згідно з вимогами СНіП 2.04.05, ДБН В2.2.15, ДБН В.2.5.39, а також можливістю влаштування приладів-розподілювачів теплової енергії на опалювальних приладах для обліку фактичного теплоспоживання квартирами.

Для вирішення даного питання споживачу необхідно звернутись до спеціалізованої проектної організації, яка на основі технічних умов розробить необхідний індивідуальний проект переобладнання внутрішньобудинкової/квартирної мережі центрального опалення для встановлення квартирного обліку теплової енергії.

Згідно зі статтею 30 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, технічні умови - це комплекс умов та вимог до інженерного забезпечення об`єкта будівництва, які повинні відповідати його розрахунковим параметрам щодо водопостачання (з урахуванням потреб забезпечення пожежогасіння), тепло-, електро- і газопостачання, водовідведення, зовнішнього освітлення, відведення зливових вод та телекомунікації. Технічні умови надаються протягом 10 робочих днів з дня реєстрації відповідної заяви.

Крім того, згідно п.9 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року №630, у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, у квартирі (будинку садибного типу) роботи з установлення засобів обліку води і теплової енергії (далі - квартирні засоби обліку) проводяться спеціалізованою організацією, виконавцем, виробником чи постачальником за рахунок коштів споживача. Квартирні засоби обліку беруться виконавцем на абонентський облік.

Отже, на момент звернення ОСОБА_1 до КП «Тепловик» із заявою від 30 жовтня 2017 року про погодження встановлення ним лічильника обліку тепла за адресою: АДРЕСА_2 , для встановлення лічильника теплової енергії йому необхідно було: 1) подати заявку теплопостачальній організації про видачу технічних умов;

2) отримати технічні умови від виконавця послуг з централізованого опалення щодо встановлення зазначеного обладнання; 3) виготовити необхідну технічну документацію для встановлення засобу обліку; 4) звернутися до спеціалізованої організації стосовно виконання зазначених робіт; 5) укласти договір щодо обліку теплової енергії та обслуговування засобу обліку теплової енергії.

Оскільки ОСОБА_1 не дотримався вищезазначеного порядку щодо встановлення лічильника теплової енергії, зокрема не звертався із заявою до відповідача про видачу технічних умов, не отримав такі технічні умови та не виготовив необхідну технічну документацію, тому його вимоги про зобов`язання відповідача встановити та опломбувати засоби обліку тепла задоволенню не підлягають.

Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Позивачем не надано доказів відмови відповідача у встановленні та опломбуванні засобів обліку тепла, а тому його вимоги про визнання такої відмови незаконною задоволенню не підлягають. Лист КП «Тепловик» від 01.11.2017 року №725 (а.с.4) не є такою відмовою, оскільки у ньому лише роз`яснено, що для встановлення засобів обліку тепла ОСОБА_1 необхідно звернутись до КП «Тепловик» із заявою про видачу технічних умов.

Однак, із такою заявою до відповідача він не звертався, й технічних умов не отримував.

Оскільки правові підстави для визнання дій відповідача незаконними відсутні, тому вимоги про відшкодування моральної шкоди, яку позивач пов`язує із такими діями, задоволенню не підлягають.

З огляду на викладене, в задоволенні позову ОСОБА_1 слід відмовити у повному обсязі.

При вирішенні позову КП «Тепловик» та при визначенні розміру заборгованості ОСОБА_1 за послуги з теплопостачання суд виходить з наступного.

Встановлено, що ОСОБА_1 є наймачем квартири АДРЕСА_1 та з 15 березня 2011 року зареєстрований у вказаній квартирі.

КП «Тепловик» є виконавцем послуг з теплопостачання, тобто теплопостачальною організацією.

27 червня 2013 року між КП «Тепловик» та ОСОБА_1 укладено договір про надання послуг з централізованого опалення, постачання гарячої води, за умовами якого теплопостачальна організація зобов`язалася своєчасно надавати споживачеві відповідної якості послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води, а споживач зобов`язується своєчасно оплачувати надані послуги за встановленими тарифами у строки і на умовах, що передбачені договором (п.1).

У пункті 9 договору сторони визначили, що при оплаті спожитих послуг розрахунковим періодом є календарний місяць, а платежі вносяться споживачем не пізніше першого числа місяця, що настає за розрахунковим.

У період з 01 жовтня 2014 року по 01 грудня 2018 року КП «Тепловик» надавало ОСОБА_1 послуги з теплопостачання, натомість, останній не оплатив їх у повному розмірі, внаслідок чого виникла заборгованість в сумі 11091 грн. 19 коп.

Зазначені обставини підтверджуються: довідкою відділу з питань реєстрації місця проживання виконавчого комітету Старокостянтинівської міської ради Хмельницької області №1745/02-27/2018 від 29.12.2018 року (а.с.33), копією договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання гарячої води від 27 червня 2013 року (а.с.44-47), розрахунком заборгованості (а.с.113).

Відповідно до вимог Закону України «Про теплопостачання», в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, теплова енергія є товарною продукцією, що призначена для купівлі-продажу.

Постачання теплової енергії у житловий фонд на потреби опалення здійснюється на підставі розпоряджень місцевих органів влади про початок та закінчення опалювального сезону.

Згідно з ч.6 ст.19 вищезазначеного Закону споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

Статтею 67 ЖК України встановлено, що плата за комунальні послуги (водопостачання, газ, теплова енергія та інші послуги) береться, крім квартирної плати, за затвердженими в установленому порядку тарифами.

На підставі п.5 ч.3 ст.20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, споживач зобов`язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Як передбачено ч.ч. 1, 2 ст.32 вищезазначеного Закону плата за житлово-комунальні послуги нараховується щомісячно відповідно до умов договору в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Розмір плати за комунальні послуги розраховується виходячи з розміру затверджених цін/тарифів та показань засобів обліку або за нормами, затвердженими в установленому порядку.

З матеріалів справи вбачається й сторонами не оспорюється, що рішенням Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 09 лютого 2015 року (справа №683/1941/14-ц) стягнуто солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь КП «Тепловик» 2723 грн. 11 коп. заборгованості за послуги з теплопостачання, яка виникла станом на 01 травня 2014 року (а.с.5).

Звертаючись до суду з даним позовом, КП «Тепловик» просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за послуги з теплопостачання, яка утворилась за період з 01 жовтня 2014 року по 01 грудня 2018 року.

Згідно наданого КП «Тепловик» розрахунку (а.с.113) вбачається, що плата за опалення нараховувалась лише в опалювальний період – з жовтня по квітень включно, оскільки у період з травня по вересень включно на протязі 2014-2018 років опалення не подавалось, а гаряче водопостачання у даному будинку відсутнє.

Так, за період з 01 жовтня 2014 року по 01 грудня 2018 року вартість наданих КП «Тепловик» послуг по опаленню квартири АДРЕСА_1 становить АДРЕСА_3 грн. 90 коп. За цей період ОСОБА_1 сплатив 4313 грн. 82 коп., з яких 2723 грн. 11 коп. зараховано на погашення заборгованості по рішенню суду від 09.02.2015 року. Решту коштів в сумі 1590 грн. 71 коп. (4313,82 грн. – 2723,11 грн.) віднесено на погашення поточних платежів. Крім того, за цей період ОСОБА_1 нараховувалась субсидія на оплату послуг теплопостачання в сумі 3622 грн.

Отже, розмір заборгованості ОСОБА_1 за послуги теплопостачання за період з 01 жовтня 2014 року по 01 грудня 2018 року становить 11091 грн. 91 коп. (16303,90 грн. (вартість наданих послуг) – 1590,71 грн. (оплачено згідно квитанцій) – 3622 грн. (субсидія)).

Посилання ОСОБА_1 на те, що з жовтня 2017 року він не отримує послуг з теплопостачання, оскільки у квартирі відсутні батареї опалення, а тому з цього часу КП «Тепловик» не повинно нараховувати йому плату за послуги з теплопостачання, не заслуговують на увагу з наступних підстав.

Пунктом 25 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року №630, у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, передбачено, що відключення споживачів від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води здійснюється у порядку, що затверджується центральним органом виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства.

Самовільне відключення від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води забороняється.

Порядком відключення окремих приміщень житлових будинків від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води при відмові споживачів від централізованого теплопостачання, затвердженим наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 22 листопада 2005 року №4, визначено, що таке відключення відбувається на підставі рішення постійно діючої міжвідомчої комісії, створеної органом місцевого самоврядування або місцевим органом виконавчої влади.

Підведення централізованого опалення до стояка в межах приміщення свідчить про виконання послуг позивачем.

Отже, КП «Тепловик» виконало свої зобов`язання щодо надання послуг з централізованого опалення, а відповідач зобов`язаний оплатити надані послуги.

Самовільне відключення від мереж централізованого опалення не є підставою для звільнення від оплати за послуги теплопостачання.

При застосуванні наведених норм права до спірних правовідносин суд відповідно до ч.4 ст.263 ЦПК України враховує правовий висновок щодо застосування відповідних норм права, викладений Верховним Судом України у постанові від 11 листопада 2015 року у справі №6-1192цс15.

З урахуванням наведеного, позов КП «Тепловик» про стягнення заборгованості за надані послуги з теплопостачання підлягає задоволенню.

Оскільки позов КП «Тепловик» задоволено, тому на підставі ст.141 ЦПК України з відповідача слід стягнути понесені позивачем судові витрати по сплаті судового збору в сумі 1762 грн., що підтверджується квитанцією №1138 від 17.12.2018 року на суму 1585,80 грн. (а.с.25) та платіжним дорученням №711 від 04.09.2018 року на суму 176,20 грн (а.с.30), які зараховано до загальної суми судового збору на підставі ч.2 ст.164 ЦПК України.

Керуючись ст.ст.12, 13, 81, 141, 264-265 ЦПК України, суд

в и р і ш и в:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до комунального підприємства по експлуатації теплового господарства «Тепловик» Старокостянтинівської міської ради про визнання відмови у встановленні та опломбуванні засобів обліку тепла незаконною, зобов`язання до вчинення дій, стягнення моральної шкоди відмовити у повному обсязі.

Позов комунального підприємства по експлуатації теплового господарства «Тепловик» Старокостянтинівської міської ради задоволити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства по експлуатації теплового господарства «Тепловик» Старокостянтинівської міської ради 11091 грн. 19 коп. заборгованості за послуги з теплопостачання.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства по експлуатації теплового господарства «Тепловик» Старокостянтинівської міської ради 1762 грн. судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .

Відповідач: Комунальне підприємство по експлуатації теплового господарства «Тепловик» Старокостянтинівської міської ради, місцезнаходження: 31101, вул. Ессенська,2, бокс 4, м. Старокостянтинів Хмельницької області, код ЄДРПОУ 14151464.

Повне рішення складено 01 листопада 2019 року.

Суддя: