Рішення № 85333318, 30.10.2019, Дубенський міськрайонний суд Рівненської області

Справа № 559/1465/18

2/559/121/2019

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

заочне

30 жовтня 2019 року Дубенський міськрайонний суд Рівненської області

в складі головуючого судді Ралець Р.В.,

секретаря судового засідання Остапчук О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Дубно справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи на стороні відповідача, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору Плосківська сільська рада, Друга Дубенська державна нотаріальна контора про встановлення факту не проживання із спадкоємцем на час відкриття спадщини та визнання права власності на Ѕ частину житлового приміщення,

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернулася до суду із заявою про встановлення факту не проживання із спадкоємцем на час відкриття спадщини та визнання права власності на Ѕ частину житлового приміщення. В обґрунтування позовних вимог вказує на те, що з26 серпня 1994 року вона перебувала у зареєстрованому шлюбі із ОСОБА_3 . ІНФОРМАЦІЯ_1 її чоловік помер. Після його смерті відкрилась спадщина на все належне йому майно, у тому числі на житловий будинок в АДРЕСА_1 , на який були відсутні правовстановчі документи. На день смерті спадкодавця із ним у одному будинку була зареєстрована вона, а також син чоловіка від першого шлюбу - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який фактично не проживав з ними з 2000 року. Місце його проживання і перебування не було відомо, оскільки він виїхав і припинив будь-яке спілкування з батьком. Не приїздив, не проживав з того часу, усі речі забрав при виїзді.

У встановлений законом строк звернулася із заявою до нотаріуса про прийняття спадщини. Подала всі необхідні документи для цього, у тому числі і довідку про склад сім"ї на день смерті чоловіка НОМЕР_1 P.P. У ній було зазначено, що відповідач ОСОБА_4 P ОСОБА_5 P. зареєстрований також, відомості ж про його фактичне проживання були відсутні. Також у спадкову справу були надані докази (довідки, акти) фактичного його не проживання на день смерті із померлим батьком ОСОБА_6 P ОСОБА_7 . Із заявами про прийняття спадщини ніхто не звертався, окрім позивача. Інших спадкоємців немає.

Рішенням Дубенського міськрайонного суду від 26 квітня 2016 року, яке набрало законної сили, за нею було визнано право власності на 1/2 частину спадкового майна, а саме на 1/2 частину житлового будинку в АДРЕСА_1 . 24 травня 2016 року право власності було зареєстроване належним чином. Правовстановчі документи на іншу 1/2 частину будинку відсутні.

Рішенням Дубенського міськрайонного суду від 9 листопада 2017 року ОСОБА_4 ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , визнаний таким, що втратив право користування житловим будинком в АДРЕСА_1 . Під час розгляду цієї справи судом встановлено, що він дійсно не проживає з 2000 року у даному будинку і місце його перебування на даний час невідоме.

Проте, зазначених рішень суду для нотаріуса недостатньо і їй відмовлено в отриманні свідоцтва про право на спадщину на усе майно, як єдиній спадкоємиці першої черги, яка дійсно з ним проживала, подала в установлений законом строк заяву нотаріусу та має право на отримання усієї спадщини. У відмові від 19 червня 2018 року рекомендовано звернутися до суду із заявою про встановлення факту, що син померлого, ОСОБА_2 , не проживав постійно з батьком на день смерті, а тому спадщину не прийняв у встановлений законом строк.

Таким чином, виникнення права на спадкування ОСОБА_1 та можливість його подальшої реалізації залежить від доведення певних фактів, а саме факту не проживання на день смерті ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з ним його сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а отже і не прийняття ним спадщини у встановлений законом спосіб. Тому змушена звернутись з позовом до суду.

Позивач та її представник ОСОБА_9 в судове засідання не з`явились, подали до суду заяви, в яких просять розгляд справи проводити без їх участі, позовну заяву задоволити у повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_3 , повідомлений про день та час розгляду справи у встановленому заканом порядку, шляхом розміщення оголошення на сайті судової влади, в судове засідання не з`явився, відзив або заперечення не подав.

Треті особи представник Плосківської сільської ради та Дубенської державної нотаріальної контори в судове засідання не з`явились, про причини неявки не повідомили.

Відповідач у судове засідання не з`явився, про час та місце судового розгляду справи повідомлявся в установленому законом порядку (а.с.44,46,52,53,61,62), відзиву не подав, а тому у відповідності до ст.224 ЦПК України, враховуючи згоду сторони позивача, суд знаходить можливим прийняти заочне рішення.

Керуючись ст. 223 ЦПК України, суд вважає можливим провести судове засідання без участі сторін на підставі наявних у справі доказів.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Відповідно до ч. 4 ст. 248 ЦПК України, у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши матеріали справи, докази по справі, суд дійшов до наступних висновків.

Відповідно до ст.293, 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Судом встановлено, що з26 серпня 1994 року позивач Ординат ОСОБА_10 перебувала у зареєстрованому шлюбі із ОСОБА_3 (а.с.5).

ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про смерть (а.с. 6).

Згідно довідки №444 від 07.06.2018, виданої головою Плосківської сільської ради, ОСОБА_2 по місцю реєстрації не проживає більше 10 років (а.с.8).

Рішенням Дубенського міськрайонного суду від 26 квітня 2016 року було визнано право власності на 1/2 частину спадкового майна, а саме на 1/2 частину житлового будинку в АДРЕСА_1 за ОСОБА_1 (а.с.12), право власності зареєстровано у встановленому законом порядку (а.с.13).

Рішенням Дубенського міськрайонного суду від 9 листопада 2017 року ОСОБА_4 ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , визнаний таким, що втратив право користування житловим будинком в АДРЕСА_1 (а.с.14).

Згідно довідки №2393 від 11.12.2017, виданої Плосківською сільською радою, ОСОБА_1 в господарстві зареєстрована одна (а.с.9).

Державним нотаріусом Другої Дубенської державної нотаріальної контори Ординат К.О. відмовлено у видачі свідоцтва на Ѕ частину спадкового майна, оскільки спадкоємцями майна є вона та син ОСОБА_3 , який за видачею свідоцтва про право на спадщину не з`явився, але на момент смерті батька був зареєстрований за місцем його проживання та фактично прийняв спадщину. Тому належна йому Ѕ частка спадкового майна залишається відкритою (а.с.10, 11).

Згідно роз`яснень викладених у. п.п.2, 23 Постанови Пленуму ВСК України «Про судову практику у справах спадкування» №7 від 30.05.2008 року, слідує, що виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд про встановлення цих фактів.

Відповідно до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини переходять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті, спадщина належить спадкодавцеві з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ст. 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до п.23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Реалізувати свої права на спадок в позасудовому порядку позивач не може.

Статтями 328, 392 ЦК України передбачено, що право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом. Власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який посвідчує його право власності.

Спадкоємцями після смерті ОСОБА_3 є позивач ОСОБА_1 та відповідач ОСОБА_3 .

Позивач звернулась із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом, однак отримала відмову, в якій роз`яснено право звернутись до суду для вирішення вказаного питання.

Відповідно до п.23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Судом встановлено, що позивач проживала разом з померлим чоловіком ОСОБА_3 , натомість син ОСОБА_3 разом зі спадкодавцем на момент відкриття спадщини не проживав, із заявою про прийняття спадщини не звертався, а отже вважається таким, що спадщину не прийняв. Метою встановлення факту є необхідність реалізації права на оформлення спадкового майна, отже такий факт породжує юридичні наслідки; чинним законодавством не передбачено іншого порядку встановлення даного факту, за таких обставин позовна заява підлягає до задоволення. Обставини, які б вказували, що спадкодавець ОСОБА_3 при житті неправомірно набув або володів житловим будинком за адресою АДРЕСА_1 , в суді не встановлено, натомість зазначений житловий будинок дійсно рахується за спадкодавцем. Враховуючи, що позивач спадщину прийняла, виготовила правовстановлюючі документи на 1/2 частину будинку, а також, що нотаріусом відмовлено в отриманні свідоцтва про право на спадщину на іншу 1/2 частину будинку, суд вважає, що за позивачем необхідно визнати право на спадкове майно в судовому порядку.

Понесені позивачем документально підтверджені судові витрати, а саме: сплачений судовий збір в розмірі 1057 гривень 20 копійок, підлягає стягненню з відповідача на користь позивача відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України.

Керуючись ст. ст. 328, 1217, 1261, 1297 ЦК України, ст. 10, 13, 76-81, 141, 258, 259, 263, 265, 280, 294, 319 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи на стороні відповідача, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору Плосківська сільська рада, Друга Дубенська державна нотаріальна контора про встановлення факту не проживання із спадкоємцем на час відкриття спадщини та визнання права власності на Ѕ частину житлового приміщення - задоволити.

Встановити факт, що має юридичне значення, а саме не проживання ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , із спадкодавцем ОСОБА_3 , на час відкриття спадщини - ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою АДРЕСА_1 та не прийняття ним спадщини у встановлений законом спосіб.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , в порядку спадкування за законом, після смерті чоловіка ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на 1/2 частину житлового будинку в АДРЕСА_1 (раніше не успадковану).

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , судові витрати в розмірі 1057 (одна тисяча п`ятдесят сім) гривень 20 копійок

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення. Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. Апеляційна скарга на рішення суду подається апеляційному суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення або складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Суддя: