Рішення № 85331793, 01.11.2019, Володарський районний суд Київської області

Справа № 364/1156/19

Провадження № 2-а/364/13/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.11.2019 р. Володарський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді Макаренко Л. А.,

при секретарі судового засідання Кулинич Г.І.,

спеціалістові Волохатюк А.О.,

за участю:

представника Позивача Романішіна Є.В. (договір про надання правничої допомоги від 11.10.2019 р., а.с. 24),

інші учасники справи – не з`явилися,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку позовного провадження за правилами розгляду окремих категорій адміністративних справ узалі суду Володарського районного суду Київської області в смт Володарка Київської області справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (проживає за адресою: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ), до капрала поліції Горбаня Дмитра Івановича (поштова адреса місцезнаходження: вул. Федора Ернста, 3, м. Київ, 03048) та Департаменту патрульної поліції (поштова адреса місцезнаходження: вул. Федора Ернста, 3, м. Київ, 03048; код ЄДРПОУ 40108646) про визнання протиправною та скасування постанови серії ЕАК № 1515842 від 13.09.2019 р. у справі про адміністративне правопорушення, –

ВСТАНОВИВ:

До Володарського районного суду Київської області 26.09.2019 р. надійшла позовна заява (адміністративний позов) ОСОБА_1 до капрала поліції Горбаня Д.І. та Департаменту патрульної поліції про визнання протиправною та скасування постанови серії ЕАК № 1515842 від 13.09.2019 р. у справі про адміністративне правопорушення.

На обґрунтування своїх позовних вимог Позивач у позові зазначив, що 13.09.2019 р. Відповідачем було винесено оскаржувану постанову про накладення на нього (Позивача) штрафу у розмірі 255,00 грн., в якій вказується про порушення ним (Позивачем) вимог знаку 3.34 «Зупинку заборонено» Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 р. № 1306 (з подальшими змінами, далі – ПДР), за що передбачено відповідальність частиною першою статті 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП). Позивач категорично не погоджується з винесеною постановою щодо нього, зазначаючи, що відповідно до пункту 2.3 ПДР для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний, зокрема, не створювати своїми діями загрози небезпеці дорожнього руху. Тож під час руху йому (Позивачеві) «на мить стало погано (запаморочення голови) і тому Позивач для того, щоб не створювати своїми діями загрози безпеці дорожнього руху, увімкнувши аварійну сигналізацію – зупинився біля найближчого краю проїзної частини. Жодних дорожніх знаків, які б обмежували заборонювали зупинку на тодішній локації – не було. При цьому Позивач своїми діями відвернув небезпеку загрози дорожнього руху».

Після усунення недоліків на виконання ухвали суду від 26.09.2019 р. (а.с. 7-8) ухвалою суду 04.10.2019 р. відкрито провадження в справі, визначено здійснення розгляду справи в порядку позовного провадження за правилами розгляду окремих категорій адміністративних справ з особливостями, визначеними статті 286 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України), встановлено Відповідачам строк для подання відзиву на позовта призначено судовий розгляд справи на 15.10.2019 р. (а.с. 13-14), відкладений на 24.10.2019 р. за клопотанням представника Позивача (а.с. 23) та на 01.11.2019 р. через неявку всіх учасників справи, які належно повідомлені про дату, час і місце розгляду справи (а.с. 28-30).

У судовому засіданні 01.11.2019 р. представник Позивача підтримав позов, просив його задовольнити, посилаючись на викладені в позовній заяві обставини та правові підстави їх вимог, виходячи з того, що: по-перше, Позивач не порушував вимог ПДР щодо заборони зупинки через відсутність відповідних дорожніх знаків; по-друге, причиною зупинки Позивача було погане його самопочуття, тому він зупинився, увімкнувши аварійну сигналізацію.

Відповідачі – поліцейський роти № 1 батальйону № 2 полку № 1 Управління патрульної поліції у місті Києві Департаменту патрульної поліції, сержанкт поліції Горбань Дмитро Іванович та представник Департаменту патрульної поліції до суду не з`явилися, від останнього до суду 25.10.2019 р. надійшли письмові пояснення із запереченнями проти позову, що ґрунтуються на правомірності притягнення Позивача до адміністративної відповідальності за порушення правил ПДР щодо заборони зупинки із зазначенням, що Позивачем не доведено, що ним було зроблено вимушену зупинку, і до того ж не дотримано вимог пунктів 9.9-9.11, 15.14 ПДР під час такої вимушеної зупинки, на підтверджено цих заперечень суду надано диск із відеозаписом з нагрудної відеокамери інспектора, якою зафіксовано, що Позивач зупинився для спілкування по телефону.

Заслухавши пояснення представника Позивача, розглянувши позовну заяву та додані до неї документи, письмові пояснення Департаменту патрульної поліції та доданий до нього відеозапис, оцінивши пояснення сторін і наявні в справі докази окремо та в їх сукупності з точки зору їх належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо та їх достатності і взаємного зв`язку в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні наданих суду доказів (стаття 90 КАС України), суд, вирішуючи дану адміністративну справу, виходить з такого.

Судом встановлено, що Позивач 13.09.2019 р. був притягнутий працівниками поліції до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 122 КУпАП з накладенням адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 255 грн. через здійснення Позивачем під час керування транспортним засобом «Toyota Land Cruiser Prado 150», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , зупинки в місті Києві за адресою: вул. Михайлівська, 17/2, у забороненому для зупинки місці в зоні дії дорожнього знаку 3.34 «Зупинку заборонено» розділу 33 ПДР. У зв`язку з цим щодо Позивача інспектором Горбанєм Д.І. було винесено оскаржувану постанову серії ЕАК № 1515842 від 13.09.2019 р. у справі про адміністративне правопорушення, копія якої додана до позовної заяви (а.с. 4).

Як видно з наданого суду відеозапису з нагрудної камери інспектора (а.с. 44), під час оформлення працівниками поліції зазначеного правопорушення Позивачем жодним чином не заперечувалося, що він не бачив, не знає тощо про заборону зупинки у цьому місці. Більше того, на відповідне питання щодо такої заборони Позивачем надано стверджувальну відповідь. Крім того, як видно з відеозапису, уздовж узбіччя дороги встановлено дорожні фішки (конуси) на попередження зупинки автомобілів біля узбіччя.

Суд критично оцінює доводи Позивача в позовній заяві та доводи його представника у судовому засіданні як суперечливі та взаємовиключні. Так, у разі дотримання Позивачем вимог ПДР щодо зупинки автомобіля, на що вказано стороною Позивача, не є зрозумілим причини увімкнення ним аварійної сигналізації та посилання не відвернення ним «небезпеки загрози дорожньому руху» (вимушена зупинка).

Крім того, як вбачається із зазначеного відеозапису, під час розмови з інспектором поліції Позивач жодного разу не вказав як на причину своєї зупинки погане самопочуття, що ним стверджується в позовній заяві (а.с. 1, 11) та наголошувалося представником Позивача у суді. Навпаки, Позивачем вказано працівникам поліції, що він зупинився для з`ясування за телефоном місця знаходження офісу та можливості під`їзду до нього (тобто названа зовсім інша причина зупинки аніж зазначено в позові), що, відповідно, прямо суперечить обставинам, зазначеним Позивачем у позові, та в свою чергу, на переконання суду, ставить під сумнів достовірність наведених Позивачем у позові та представником Позивача у суді обставин.

Відповідно до приписів статей 44, 45 КАС України всі учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки; учасники справи зобов`язані, зокрема, сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи, подавати наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази, а так само надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом.

Суд також вважає за доцільне звернути увагу на поведінку самого Позивача під час розмови з працівником поліції, яка, на думку суду, не була ввічливою і коректною, про що свідчать його висловлювання про те, що він буде стояти тут стільки, скільки йому потрібно, про наявність у багажнику його автомобіля автомата Калашникова тощо.

Частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За визначенням частини першої статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом; провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності; застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Відповідно до статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

За статтею 280 КУпАП посадова особа під час розгляду справи про адміністративне правопорушення зобов`язана насамперед з`ясувати: чи було вчинено певне адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні.

Доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи (стаття 251 КУпАП).

Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами (постанова Верховного Суду від 15.03.2019 р. у справі № 204/2352/16-а).

Пунктами 1-3, 11 частини першої статті 23 Закону України «Про Національну поліцію» серед іншого визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань: здійснює превентивну та профілактичну діяльність, спрямовану на запобігання вчиненню правопорушень; виявляє причини та умови, що сприяють вчиненню, зокрема, адміністративних правопорушень, вживає у межах своєї компетенції заходів для їх усунення; вживає заходів з метою виявлення, зокрема, адміністративних правопорушень; припиняє виявлені адміністративні правопорушення; регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів.

Пунктами 1.3, 1.9 ПДР встановлено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими; особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

За вимогами дорожнього знаку 3.34 «Зупинку заборонено» розділу 33 ПДР заборонено зупинку і стоянку транспортних засобів, крім таксі, що здійснює посадку або висадку пасажирів (розвантаження чи завантаження вантажу).

Частиною першою статті 122 КУпАП встановлено адміністративну відповідальність, зокрема, за порушення правил зупинки, стоянки транспортних засобів.

При цьому суд погоджується із запереченнями, викладеними у письмових поясненнях Департаменту патрульної поліції, що в різі вимушеної зупинки (якою за визначенням пункту 1.10 ПДР є припинення руху транспортного засобу через його технічну несправність чи небезпеку, яка спричинена вантажем, який перевозиться, станом учасника дорожнього руху, появою перешкоди для руху), водій повинен дотриматися вимог пунктів 9.9-9.11, 15.14 ПДР. Доведення перед судом наявності обставин, що свідчили б вимушений характер зупинки, покладається саме на ту особу, яка посилається на наявність таких обставин, тобто в даному випадку – на Позивача, що ним не було зроблено, доказів на підтвердження його поганого самопочуття суду не надано (висновок Верховного Суду щодо обов`язку доказування саме Позивачем наявності зазначених обставин викладено, зокрема, в постанові від 14.03.2018 р. у справі № 757/19180/16-а, провадження № К/9901/6735/18).

За змістом статті 222 КУпАП органи Національної поліції розглядають справи про порушення Правил дорожнього руху, зокрема, про адміністративне правопорушення, що передбачене частиною першою статті 122 КУпАП.

Відповідно до частини третьої статті 254 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення не складається у випадках, передбачених статтею 258 цього Кодексу, частина друга якої надає право працівникам Національної поліції не складати протокол про вчинення адміністративних правопорушень у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі. Відтак, на ці правовідносини поширюється положення частини четвертої статті 258 КУпАП, коли уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення порушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до КУпАП.

У разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу, зокрема, у разі виявлення адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, передбаченого статтею 122 КУпАП (пункт 4 розділу I Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2015 р. № 1395 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 10.11.2015 р. за № 1408/27853).

Згідно з пунктом 2 розділу ІІІ названої Інструкції постанова у справі про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 122 КУпАП, виноситься працівником поліції на місці вчинення правопорушення.

Зважаючи на наведене, розгляд справ про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зокрема тих, що передбачені статтею 122 КУпАП, здійснюється саме безпосередньо на місці вчинення правопорушення та без складання протоколу, що в свою чергу свідчить про дотримання Відповідачем процедури розгляду справи та притягнення Позивача до адміністративної відповідальності.

З огляду на усе викладене суд вважає наявними встановлені в оскаржуваній постанові обставини щодо вчинення Позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 122 КУпАП, та недоведення ним наявності будь-яких обставин здійснення ним вимушеної зупинки, на які він посилається в своєму позиві (погане самопочуття, відвернення небезпеки загрози дорожнього руху). Тому суд вважає, що оскаржувана Позивачем постанова є правомірною, підстави для її скасування відсутні, відтак позов не підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 2, 9, 77, 78, 241-245, 251, 255, 271, 286, підпунктом 15.5 пункту 1 Розділу VII «Перехідні положення» КАС України, суд –

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до капрала поліції Горбаня Дмитра Івановича та Департаменту патрульної поліції про визнання протиправною та скасування постанови серії ЕАК № 1515842 від 13.09.2019 р. у справі про адміністративне правопорушення – відмовити.

Копію постанови видати (надіслати) учасникам справи.

Рішення суду може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду через Володарський районний суд Київської області протягом десяти днів з дня його проголошення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Л. А. Макаренко