Рішення № 85327354, 29.10.2019, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 жовтня 2019 року м. Черкаси справа № 925/936/19

Господарський суд Черкаської області у складі: головуючого - судді Скиби Г.М., за участю секретаря судового засідання Романенко Л.В., у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду розглянув справу за позовом приватного підприємства «Фірма «Тендем-Плюс», Черкаська область, м. Умань, вул. Теплична, 7

до дочірнього підприємства «Черкаський облавтодор» відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України», м. Черкаси, бул. Шевченка, 389

про стягнення 675999,74 грн. заборгованості за поставку ПММ,

за участю повноважних представників сторін:

від позивача: Алексєєнко Б.М. - адвокат - за довіреністю;

від відповідача: Драченко В.С. – адвокат – за довіреністю.

Приватне підприємство «Фірма «Тендем-Плюс» звернулося в господарський суд Черкаської області з позовом до дочірнього підприємства «Черкаський облавтодор» відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» про стягнення заборгованості за договором купівлі-продажу (поставки) товарів з доставкою (ПММ) №119 від 19.11.2018р. та договору купівлі-продажу (поставки) товарів з доставкою (ПММ) №120 від 19.11.2018р. у розмірі 675999,74 грн., та відшкодування судових витрат.

В судовому засіданні:

- представник позивача вимоги підтримав та просить позов задовольнити. Надано оригінали документів про постачання ППМ для огляду судом. Майно прийнято відповідачем без зауважень;

- представник відповідача вимоги заперечив та вказав на відсутність підписів відповідальних осіб у видаткових накладних про отримання майна.

Представник відповідача подав до суду відзив від 14.08.2019р. №1754/11 на позовну заяву, в якому проти задоволення позову заперечує, оскільки додані позивачем до позовної заяви видаткові накладні не відповідають вимогам, встановленим для первинного документу ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» - не вказано посади особи покупця, яка відповідальна за здійснення господарської операції та підпис особи, яка отримувала товар, що вказує на те, що видаткові накладні не є допустимими доказами на підтвердження поставки товару.

Позивачем подано до суду відповідь на відзив, в якій позивач не погоджується із позицією відповідача та вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі, оскільки відповідач свої договірні зобов`язання не виконав, внаслідок чого виникла заборгованість, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами.

Представники сторін вказали, що ними подано всі документи та докази по суті позову. Позасудового врегулювання спору не відбулось.

Відсутність оплати за придбане майно стало причиною звернення позивача до суду за захистом порушеного права на справедливий розрахунок та стягнення заборгованості.

Позивач не змінив предмет чи підставу позову.

Судом встановлено та перевірено доказами такі взаємовідносини сторін та обставини:

19.11.2018р. між приватним підприємством «Фірма Тендем-Плюс» (Постачальником – Позивач у справі) в особі директора Чинника І.В., що діє на підставі Статуту, та дочірнім підприємством «Черкаський облавтодор» відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» (Покупцем – Відповідач у справі), в особі ТВО директора Вакуленка А.Г., що діє на підставі Статуту, було укладено договір купівлі-продажу (поставки) товарів з доставкою №119 (далі – Договір) (а.с. 19-25), за умовами якого Постачальник зобов`язується поставляти та передавати у власність Покупця, а Покупець зобов`язується прийняти і оплатити товар: дизельне паливо (далі – товар) об`ємом 8000 л.

Ціна, вид, якість, кількість товару обумовлені в тексті основного Договору та мають бути підтверджені паспортами якості та сертифікатами відповідності.

Кількість, асортимент, одиниця виміру, ціна товару та сума товару визначаються в видаткових накладних до договору.

Загальна сума договору визначена сторонами в 268000 грн. (з ПДВ) п. 3.1. договору (а.с. 20).

Згідно п. 4.1, 4.3 Договору Покупець зобов`язаний сплатити вартість товару шляхом перерахування грошових коштів на протязі 30 календарних днів з дня отримання документів про кількість та якість товару.

19.11.2018р. між приватним підприємством «Фірма Тендем-Плюс» (Постачальником – Позивач у справі) в особі директора Чинника ОСОБА_1 , що діє на підставі Статуту, та дочірнім підприємством «Черкаський облавтодор» відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» (Покупцем – Відповідач у справі), в особі ТВО директора Вакуленка А.Г., що діє на підставі Статуту, було укладено договір купівлі-продажу (поставки) товарів з доставкою №120 (далі – Договір) (а.с. 12-18), за умовами якого Постачальник зобов`язується поставляти та передавати у власність Покупця, а Покупець зобов`язується прийняти і оплатити товар: бензин А-92 (далі – товар) об`ємом 12000 л.

Ціна, вид, якість, кількість товару обумовлені в тексті основного Договору та мають бути підтверджені паспортами якості та сертифікатами відповідності.

Кількість, асортимент, одиниця виміру, ціна товару та кінцева вартість визначаються в видаткових накладних до договору.

Загальна сума договору визначена сторонами в 408000 грн. (з ПДВ) п. 3.1. договору (а.с. 13).

Згідно п. 4.1, 4.3 Договору Покупець зобов`язаний сплатити вартість товару шляхом перерахування грошових коштів на протязі 30 календарних днів з дня отримання документів про кількість та якість товару.

На підтвердження виконання господарської операції позивачем (постачальником) видано відповідачу документи на оплату:

- видаткова накладна №00001022 від 19.11.2018р. на постачання

бензину не етильованого АИ-92 на суму 407999,74 грн. (з ПДВ) (а.с. 26). Отримувачем вказаний ОСОБА_2 за довіреністю, підпис відсутній. Товарно-транспортна накладна на відпуск нафтопродуктів №00001022 від 19.11.2018р. на перевезення 2423 л бензину АИ-92-К5, з відміткою філії Уманська ДЕД відповідача про отримання (а.с. 27); товарно-транспортна накладна на відпуск нафтопродуктів №00001022 від 19.11.2018р. на перевезення 7840 л бензину АИ-92-К5, з відміткою філії Уманська ДЕД відповідача про отримання (а.с. 28); товарно-транспортна накладна на відпуск нафтопродуктів №00001022 від 19.11.2018р. на перевезення 1737 л бензину АИ-92-К5, з відміткою філії Уманська ДЕД відповідача про отримання (а.с. 29); рахунок-фактура №00001068 від 19.11.2018р. на оплату 8940 кг бензину А-92 на суму 407999,79 грн. (а.с. 33). Проведення господарської операції підтверджене оформленням та реєстрацією податкової та акцизної накладних від 19.11.2018р. (а.с. 30-32).

Якісні характеристики бензину підтверджені паспортом виробника

№1559 від 01.11.2018р. (ВАТ Мозирський нафтопереробний завод) (а.с. 34), та сертифікатом відповідності (а.с. 35).

- видаткова накладна №00001021 від 19.11.2018р. на постачання 6680 кг

дизельного палива ДП-3- Євро5 на суму 268000 грн. (з ПДВ) (а.с. 36). Отримувачем вказаний ОСОБА_2 за довіреністю, підпис відсутній. Товарно-транспортна накладна на відпуск нафтопродуктів №00001021 від 17.11.2018р. на перевезення 7840 л дизельного пального ДТ-3-К5, з відміткою філії Уманська ДЕД відповідача про отримання (а.с. 37); рахунок-фактура №00001067 від 19.11.2018р. на оплату 6680 кг дизельного пального ДП-3-Євро5 на суму 268000 грн. (а.с. 41). Проведення господарської операції підтверджене оформленням та реєстрацією податкової та акцизної накладних від 19.11.2018р. (а.с. 38-40).

Якісні характеристики дизельного пального підтверджені паспортом

виробника №1650 від 17.11.2018р. (ВАТ Мозирський нафтопереробний завод) (а.с. 42), та сертифікатом відповідності (а.с. 43).

Відповідач не заявляв про недопоставку товару чи неможливість приймання окремих партій ПММ.

Позивачем не підтверджена навіть часткова оплата поставлених відповідачеві ПММ.

Вказані документи не спростовані відповідачем в належний спосіб.

Відповідач вимоги заперечив та вказує, що позивач не надав йому передбаченого договором всього пакету документів на поставлений товар, в тому числі: якісні посвідчення та товарно-транспортні накладні відповідно до п. 5.6. договору, що перешкоджало проведенню своєчасної належної та повної оплати отриманого товару.

Саме неоплата придбаних, отриманих та використаних нафтопродуктів відповідачем стали причиною звернення позивача до суду за захистом порушеного права та примусового стягнення заборгованості з відповідача.

Інших доказів не надано.

На запитання головуючого представники сторін заявили:

про відсутність будь-яких інших доказів на підтвердження своїх доводів і пояснень;

про відсутність потреби у витребуванні інших доказів від учасників провадження у справі та інших осіб;

про можливість завершення дослідження обставин справи.

Оцінюючи зібрані докази в їх сукупності та за своїм внутрішнім переконанням, господарський суд дійшов висновку про повне задоволення позовних вимог з таких правових підстав та мотивів.

Згідно з постановою Пленуму Верховного суду України від 18.12.2009р. №14 «Про судове рішення у цивільній справі», рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а також правильно витлумачив ці норми. Обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи.

У відповідності з положеннями постанови пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012р. №6 «Про судове рішення» рішення з господарського спору повинно прийматись у відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з`ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі.

Згідно статутних документів позивач та відповідач є самостійними юридичними особами та суб`єктами господарювання на ринку надання будівельних та супутніх послуг, з присвоєнням реєстраційного коду та внесення відповідних даних до ЄДРПОУ.

Суд при вирішенні спору та прийнятті рішення враховує основні засади та принципи господарського судочинства (ст. 2 ГПК України), в тому числі верховенство права, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, диспозитивність, змагальність сторін, неприпустимість зловживання процесуальними правами.

Суд враховує, що відповідно до приписів ст. 4 ГПК України юридичні особи мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарських судів.

Згідно ч. 3 ст. 5 Господарського кодексу України (далі - ГК України) суб`єкти господарювання та інші учасники відносин у сфері господарювання повинні здійснювати свою діяльність у межах встановленого правового господарського порядку, додержуючись вимог законодавства.

Частина 2 ст. 13 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачає зобов`язання особи при здійсненні своїх прав утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб.

Згідно ч.1 ст. 173 ГК України зобов`язання, що виникає між суб`єктами господарювання, в силу якого один суб`єкт зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта, або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку, є господарським зобов`язанням.

Згідно ч. 1 ст. 174 ГК України господарські зобов`язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Між сторонами виникли відносини постачання продукції промислового призначення як різновид відносин купівлі-продажу (з елементами послуги з доставки), що відповідає приписам гл. 54 ЦК України на підставі письмових двосторонніх оплатних строкових консенсуальних договорів поставки №№119 та 120 від 19.11.2018 (а.с. 12-25).

Суд вважає, що сторонами досягнуто згоди по всіх істотних умовах договорів. Договори не заперечні сторонами, не визнані недійсним за рішенням суду, не розірвані в установленому порядку чи за згодою сторін.

Суд враховує презумпцію правомірності правочину (ст. 204 ЦК України).

Позивачем виконано 2 поставки товарної продукції (ПММ) – бензину автомобільного та дизельного пального - на загальну суму 675999,74 грн. з ПДВ, з урахуванням заявлених транспортних послуг.

Відповідачем обумовлені партії ПММ прийняті без зауважень, товар використано для організації ремонту дорожнього покриття на території Черкаської області, що визнано відповідачем. Заборгованість за поставлені ПММ та послуги доставки – належно та повністю відповідачем не оплачені, що є предметом спору в суді.

Відповідач заперечує наявність заборгованості та настання строку для оплати переданого товару, просить в позові відмовити. Отримання ПММ в обумовлених об`ємах відповідач підтвердив та повідомив про його використання в ході відновлювальних та капітальних ремонтів автомобільних доріг в межах дільниць обслуговування на території Черкаської області.

Суд вважає, що строк оплати відповідачем двох прийнятих та спожитих партій товару (ПММ) є таким, що настав.

Згідно зі ст. 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Пунктом 1 ст. 530 ЦК України встановлено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно п. 4.1 Договору Покупець зобов`язаний сплатити вартість товару шляхом перерахування грошових коштів на умовах відстрочки розрахунків у 30 календарних днів.

Частиною першою ст. 692 ЦК України передбачено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Оскільки відповідач не надав належних первинних документів про оплату отриманих партій ПММ на суму 675999,74 грн., тому суд вважає обґрунтованим та доведеним право Позивача на стягнення з Відповідача суми заборгованості за поставлений товар у розмірі 675999,74 грн. Позов в цій частині підлягає до задоволення.

Згідно з ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Отже, Відповідач не може бути звільнений від виконання зобов`язання щодо оплати отриманого товару, строк виконання якого настав.

Наявність заборгованості підтверджується договорами, видатковими накладними, рахунками на оплату, відсутністю претензій відповідача щодо кількості, якості, вартості поставленого товару чи його недопоставки.

Складовою вимог позивача у даному спорі є стягнення заборгованості по доставці ПММ споживачу.

Суд враховує, що гідно зі ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.

Згідно зі ст. 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Позивачем при зверненні до суду із цим позовом використано належний, в розумінні вимог ст. 16 ЦК України, спосіб захисту його порушеного права, відновлення становища кредитора та задоволення своїх вимог.

Позивач належними доказами довів порушення свого права на стягнення заборгованості за договорами поставки ПММ відповідачу. Відповідач не спростував доводи позивача, не зупинив прийняття ПММ на своїх дільницях, не витребував документи від позивача та не сплатив кошти за майно.

Належить стягнути з відповідача на користь позивача 675999,74 грн. заборгованості.

Відповідно до ст.ст. 74, 76-79 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Обов`язок доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права.

Проведена відповідачем оплата в ході судового розгляду має враховуватися виконавчою службою при примусовому виконанні рішення суду.

Згідно ст. 129 ГПК України судові витрати належить покласти на відповідача та стягнути 10 140 грн. судового збору.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з відповідача: дочірнього підприємства «Черкаський облавтодор» відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України», м. Черкаси, бул. Шевченка, 389, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 31141625, номер рахунку в банку невідомий

на користь позивача: приватного підприємства «Фірма «Тендем-Плюс», Черкаська область, м. Умань, вул. Теплична, 7, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 30424562, номер рахунку в банку невідомий

675 999,74 грн. заборгованості та 10 140,00 грн. судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дня складення повного судового рішення. Сторони у справі протягом цього строку мають право подати апеляційну скаргу безпосередньо до суду апеляційної інстанції на вказане рішення або через господарський суд Черкаської області.

Повне рішення складено 31.10.2019р.

Суддя Г.М. Скиба