Рішення № 8532368, 03.04.2009, Вільногірський міський суд Дніпропетровської області

№ 2-490/09

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.04.2009р. Вільногірський міський суд Дніпропетровської області

в складі головуючого судді Литвинової Р.А.,

при секретарі Кудіній Н.І., з участю позивачки ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Вільногірську цивільну справу за позовом ОСОБА_1

До ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини,

ВСТАНОВИВ

Позивачка ОСОБА_1 звернулась з позовом до відповідача ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини, в якому зазначає наступне.

Вони з відповідачем перебувають в зареєстрованому шлюбу з 1996 року, від якого мають неповнолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. На теперішній час вони проживають окремо, сумісного господарства не ведуть, син проживає з нею.

Протягом тривалого періоду часу відповідач ухилявся від надання матеріальної допомоги на утримання сина. На даний момент він їй повідомив, що написав заяву про відрахування аліментів на утримання сина з його заробітної плати. Але при цьому він сказав, що в заяві не вказував на який термін пише цю заяву, також зазначив, що він має намір відкликати її, і можливо, взагалі не буде працювати на даному підприємстві, виїде з міста і не може гарантувати, що буде надавати дитині матеріальну допомогу до 18 років. Тому вона бажає отримувати від відповідача на дитину аліменти гарантовано, тобто за судовим рішенням незалежно від бажання відповідача.

їх з відповідачем син перебуває на диспансерному обліку у Вільногірській міській лікарні з приводу ряду хронічних захворювань, потребує лікування та дієтичного харчування.

Вона з 2006 року хворіє на цукровий діабет 1-го типу тяжкої форми, інсулінозалежний, з багатьма ускладненнями, в зв’язку з чим вимушена витрачати значні кошти з сімейного бюджету на ліки, 2-3 рази на рік проходить планові курси лікування в стаціонарі, кожного місяця витрачає значні кошти на придбання ліків. Вона не має змоги забезпечувати сина усім необхідним самотужки, дитина потребує матеріальної допомоги з боку відповідача.

На даний час відповідач працює в філії "Вільногірський ГМК" ЗАТ "Кримський титан", має змогу надавати матеріальну допомогу дитині. За іншим виконавчим листом з відповідача 08.04.2009р. припиняється стягнення аліментів на утримання його дитини від першого шлюбу в зв’язку з досягненням повноліття.

Позивачка просить стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання сина ОСОБА_3 в розмірі 1/4 частини усіх видів його заробітку, але не менше 30 % прожиткового мінімуму, встановленого в Україні для дітей віком до 18 років, починаючи стягнення з дня подачі позову і до повноліття дитини.

В судовому засіданні позивачка підтримала свій позов в повному обсязі, пояснила що не відмовляється від нього, доповнень та змін не має, просить його задовольнити.

Відповідач в судове засідання не з’явився, надав заяву, в якій зазначив, що він згоден з позовом, просить стягувати з нього аліменти на утримання сина в зазначеному позивачкою розмірі та розглядати справу без його участі (а.с. 9).

Заслухавши пояснення позивачки, вивчивши матеріали справи, враховуючи визнання позову відповідачем, суд приходить до висновку на задоволення позову з наступних підстав.

Згідно зі ст. 180 Сімейного кодексу України батьки зобов’язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

У відповідності до ст. 182 Сімейного кодексу України при визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров’я та матеріальне становище дитини та платника аліментів, наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних членів сім’ї та інші обставини, що мають значення для розгляду справи.

Як вбачається з пояснення позивачки, відповідач є працездатним, має постійне місце роботи, працює в філії "Вільногірський ГМК" ЗАТ "Кримський титан", де регулярно отримує заробітну плату, стан його здоров’я задовільний, в квітні місяці поточного року з нього припиняється стягнення аліментів на дитину від першого шлюбу. Інших обставин, які б перешкоджали йому утримувати свого неповнолітнього сина Владислава судом не встановлено.

З матеріалів справи вбачається, що позивачка має незадовільний стан здоров’я (а.с. 6), хворіє на цукровий діабет 1-го типу тяжкої форми, інсулінозалежний, з багатьма ускладненнями, в зв’язку з чим вимушена витрачати значні кошти з сімейного бюджету на придбання ліків, 2-3 рази на рік їй необхідно проходити планові курси лікування в стаціонарі, кожного місяця вона витрачає значні кошти на своє лікування. Зазначена обставина суттєво позначається на її матеріальному становищі, тому вона не взмозі належним чином самостійно забезпечувати сина всім йому необхідним. Дитина потребує матеріальної допомоги з боку відповідача. Більш того, син сторін по справі страждає на ряд хронічних захворювань, з приводу яких перебуває на диспансерному обліку в Вільногірській міській лікарні, в зв’язку з чим потребує належного догляду та харчування, в тому числі дієтичного.

Позовні вимоги також підтверджуються матеріалами справи, а саме: копіями свідоцтв про укладення шлюбу та про народження сина (а.с. 3, 4), довідками про перебування сина сторін по справі на диспансерному обліку в Вільногірській міській лікарні з приводу ряду хронічних захворювань (а.с. 5, 6).

З врахуванням вищенаведеного, а також тієї обставини, що відповідачем позов визнано і підстав для неприйняття визнання відповідачем позову судом не встановлено, оскільки цим не порушуються чиї-небудь права та інтереси, суд приходить до висновку про задоволення позову.

Згідно з ст. 191 Сімейного кодексу України аліменти стягуються з моменту звернення з позовом до суду.

Згідно з цивільно-процесуальним законодавством ( ст. 88 ЦПК України) з відповідача підлягають до стягнення судові витрати у вигляді державного мита в розмірі 51.00 грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 07.50 грн.

Керуючись ст. ст. 130, 174, 212-215, 367 ЦПК України, ст. ст. 180-183, 191 Сімейного кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 задовольнити, прийнявши визнання позову відповідачем ОСОБА_2.

Стягувати щомісячно аліменти з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_3, який проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, працює в філії "Вільногірський ГМК" ЗАТ "Кримський титан", на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 до його повноліття на користь матері ОСОБА_1 в розмірі 1/4 частини його заробітку (доходу), але не менше 30 % прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку.

Стягнення аліментів розпочати з 25.03.2009 року.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави державне мито (судовий збір) у розмірі 51.00 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи для Вільногірського міського суду в сумі 07.50грн., перерахувавши їх за наступними реквізитами: Одержувач - УДК у м. Вільногірську ГУДКУ в Дніпропетровській області ; Код ЄДРПОУ: 24237534, розрахунковий рахунок: 31215259700012, МФО 805012, Банк ГУДКУ в Дніпропетровській області.

Рішення в частині стягнення аліментів допустити до негайного виконання в межах суми платежу за один місяць.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом 10-ти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 20-ти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються апеляційному суду через Вільногірський міський суд

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.