Вирок № 85322326, 31.10.2019, Немишлянський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Фрунзенський районний суд м. Харкова)

Справа № 645/5076/19

Провадження № 1-кп/645/725/19

ВИРОК

Іменем України

31 жовтня 2019 року м. Харків

Фрунзенський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого - судді Бабкової Т.В.,

при секретарі судових засідань - Малій О.Л.,

прокурора - Лисокобилка А.М.,

обвинуваченого - ОСОБА_1 ,

захисника обвинуваченого - Ляпіна Д.Б.,

розглянувши на стадії підготовчого провадження у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду в м. Харкові кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, уродженця с.Петрівське Вовчанського району Харківської області, громадянина України, з вищою освітою, працюючого на посаді начальника служби пожежної безпеки Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма «Посад», одруженого, має малолітню дитину ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , раніше не судимого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

-у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 368, ч. 2 ст.369-2 КК України,

та Угоду про визнання винуватості, укладену між прокурором відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням злочинів в сфері службової діяльності, яке здійснюється слідчими територіального управління Державного бюро розслідувань управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих територіального управління Державного бюро розслідування, Лисокобилка А.М., якому на підставі ст. 37 КПК України надані повноваження прокурора у кримінальному провадженні № 42019220750000012 від 24.01.2019 року, з одного боку та обвинуваченим ОСОБА_1 , з іншого боку за участю захисника Ляпіна Д.Б., 29.10.2019 року,

встановив:

Відповідно до наказу начальника Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області (далі - ГУ ДСНС України у Харківській області) від 03.04.2017 року № 153о/с, обіймаючи посаду провідного інспектора Немишлянського РВ у м. Харкові ГУДСНС України в Харківській області та відповідно до ст. 2 Закону України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів», будучи працівником правоохоронного органу, з корисливих мотивів ОСОБА_1 скоїв кримінальне правопорушення за наступних обставин.

Так, згідно ст. ст. 19, 68 Конституції України ОСОБА_1 зобов`язаний був діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У відповідності до вимог ст. 101 Кодексу цивільного захисту України, п. п. 1, 3 Закону України «Про Дисциплінарний статут служби цивільного захисту» та «Положення про порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.07.2013 року № 593, ОСОБА_1 зобов`язаний був виконувати вимоги Присяги, неухильно дотримуватись Конституції та законів України, бути чесним, сумлінним і дисциплінованим, з високою відповідальністю виконувати свої службові обов`язки, вимоги статутів і наказів, сприяти зміцненню службової дисципліни та авторитету служби цивільного захисту, не вчиняти дій, що можуть призвести до неналежного виконання службових обов`язків, дотримуватись обмежень, встановлених Законом України «Про запобігання корупції».

Згідно ст. 22 Закону України «Про запобігання корупції» особам рядового і начальницького складу державної кримінально-виконавчої служби, податкової міліції, особам начальницького складу органів та підрозділів цивільного захисту, Державного бюро розслідувань, Національного антикорупційного бюро України, забороняється використовувати свої службові повноваження або своє становище та пов`язані з цим можливості з метою одержання неправомірної вигоди для себе чи інших осіб, у тому числі використовувати будь-яке державне чи комунальне майно або кошти в приватних інтересах.

Відповідно до річного плану здійснення заходів державного нагляду (контролю) ДСНС на 2019 рік затвердженого наказом ДСНС України № 692 від 30.11.2018 року було призначено планову перевірку додержання (виконання) вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки території, приміщень та орендарів ПП «Джерела» (код ЄДРПОУ 21234280), що зареєстровано за адресою: АДРЕСА_3 , фактичне місце знаходження за адресою: АДРЕСА_4, виконання якої доручено провідному інспектору Немишлянського РВ у м. Харкові ГУ ДСНС України в Харківській області капітану служби цивільного захисту ОСОБА_1 у період з 15.01.2019 року по 28.01.2019 року.

Реалізуючи повноваження щодо перевірки вказаного суб`єкта господарювання,

24.01.2019року в першій половині дня (точна дата під час досудового розслідування не встановлена) ОСОБА_1 прибув за адресою: АДРЕСА_4, з метою проведення перевірки суб`єкта господарювання щодо додержання (виконання) вимог нормативно-правових актів та нормативних документів у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки приміщень та повідомив ОСОБА_3 , який на підставі довіреності був офіційним представником ПП «Джерела», про виявлення в ході перевірки порушення. Після чого, переслідуючи мету отримання неправомірної вигоди для себе, з використанням наданого йому службового становища за невчинення в інтересах ОСОБА_4 дій, спрямованих на усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки приміщень та території та притягнення його до передбаченої законом відповідальності, виказав вимогу ОСОБА_3 щодо зустрічі з керівництвом Немишлянського РВ у м. Харкові ГУ ДСНС України в Харківській області та «владнання» питань щодо результатів перевірки.

Розуміючи незаконність вимог ОСОБА_1 , ОСОБА_5 при першій можливості 24.01.2019 року, з метою викриття та припинення злочинної діяльності ОСОБА_1 та інших працівників Немишлянського РВ у м. Харкові ГУ ДСНС України в Харківській області, звернувся до правоохоронних органів із відповідною заявою. Після чого дії, які ОСОБА_5 вчиняв за вказаним фактом, здійснювалися під контролем правоохоронних органів.

Продовжуючи незаконні та протиправні дії, ОСОБА_1 29.01.2019 року знову прибув за місцем розташування ПП «Джерела» за адресою: АДРЕСА_5, де під час розмови з ОСОБА_6 попрохав надати останнього неправомірну вигоду у розмірі 5700 грн. в якості нібито «благодійної допомоги» за позитивні результати перевірки вказаного суб`єкта господарювання.

Після цього, продовжуючи реалізацію прямого умислу щодо отримання раніше обумовленої неправомірної вигоди від ОСОБА_4 , ОСОБА_1 30.01.2019 року о 14 годині 15 хв., знаходячись за адресою: м. Харків, проспект Московський, буд.256, перебуваючи в автомобілі «Део Ланос», державний номерний знак НОМЕР_1 , отримав від ОСОБА_4 29 купюр заздалегідь ідентифікованих грошових коштів номіналом 200 грн. та 100 грн загальною сумою 5700 грн.

Реалізувавши свій злочинний умисел щодо власного незаконного збагачення шляхом отримання неправомірної вигоди, в подальшому ОСОБА_1 розпорядився вказаними грошовими коштами на свій розсуд.

Крім того, ОСОБА_1 відповідно до наказу начальника ГУ ДСНС України у Харківській області від 08.02.2019 року № 60о/с, обіймаючи посаду фахівця 11 державної пожежно-рятувальної частини ГУ ДСНС України у Харківській області, та відповідно до ст. 2 Закону України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів», будучи працівником правоохоронного органу, з корисливих мотивів повторно скоїв корупційне кримінальне правопорушення за наступних обставин.

Так, згідно ст. ст. 19, 68 Конституції України ОСОБА_1 зобов`язаний був діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені

Конституцією та законами України.

У відповідності до вимог ст. 101 Кодексу цивільного захисту України, п. п. 1,3 Закону України «Про Дисциплінарний статут служби цивільного захисту » та «Положення про порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.07.2013 року № 593, ОСОБА_1 зобов`язаний був виконувати вимоги Присяги, неухильно дотримуватись Конституції та законів України, бути чесним, сумлінним і дисциплінованим, з високою відповідальністю виконувати свої службові обов`язки, вимоги статутів і наказів, сприяти зміцненню службової дисципліни та авторитету служби цивільного захисту, не вчиняти дій, що можуть призвести до неналежного виконання службових обов`язків, дотримуватись обмежень, встановлених Законом України «Про запобігання корупцїї».

Згідно ст. 22 Закону України «Про запобігання корупції» особам рядового і начальницького складу державної кримінально-виконавчої служби, податкової міліції, особам начальницького складу органів та підрозділів цивільного захисту, Державного бюро розслідувань, Національного антикорупційного бюро України, забороняється використовувати свої службові повноваження або своє становище та пов`язані з цим можливості з метою одержання неправомірної вигоди для себе чи інших осіб, у тому числі використовувати будь-яке державне чи комунальне майно або кошти в приватних інтересах.

Так, в силу своїх службових обов`язків достовірно знаючи, що 19.03.2019 року о 18 год. 10 хв. на території ПП «Джерела» за адресою: м. Харків, вул. Тваринників, 10 сталась пожежа - займання легкового автомобілю Фольксваген Пасат, ОСОБА_1 21.03.2019 року о першій половині дня на автомобілі ВАЗ-21099, державний номерний знак НОМЕР_2 , прибув до раніше вже знайомого йому ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_2 , та попрохав останнього передати йому грошові кошти в якості неправомірної вигоди у розмірі 5000 грн. за здійснення впливу на головного інспектора Немишлянського РВ у м. Харкові ГУ ДСНС України в Харківській області ОСОБА_7 , у якого знаходилася справа про пожежу на території ПП «Джерела», за складання акту про пожежу без зазначення назви підприємства, а саме - ПП «Джерела». При цьому, ОСОБА_1 повідомив ОСОБА_3 , що в разі б зазначення дійсної інформації в акті про пожежу, то стосовно ПП «Джерела» вживались заходи адміністративного впливу, шляхом проведення перевірки

додержання і виконання вимог законодавства у сферах пожежної, техногенної безпеки та цивільного захисту.

Продовжуючи реалізацію прямого умислу щодо отримання раніше обумовленої неправомірної вигоди від ОСОБА_4 , ОСОБА_1 02.04.2019 о 12 годині 50 хв., знаходячись за адресою: м. Харків, Салтівське шосе, буд. 222, перебуваючи в автомобілі ВАЗ-21099, державний номерний знак НОМЕР_2 , отримав від ОСОБА_4 25 купюр заздалегідь ідентифікованих грошових коштів номіналом 200 грн. загальною сумою 5000 грн. за здійснення впливу на головного інспектора Немишлянського РВ у м. Харкові ГУ ДСНС України в Харківській області ОСОБА_7 за складання останнім акту про пожежу без зазначення назви підприємства, а саме - ПП «Джерела».

Дії обвинуваченого ОСОБА_1 суд кваліфікує за ч. 1 ст. 368 КК України - одержання службовою особою неправомірної вигоди , а так само прохання надати таку вигоду для себе за вчинення такою службовою особою в інтересах третіх осіб дій з використанням наданої їм влади чи службового становища, а також за ч.2 ст.369-2 КК України - одержання неправомірної вигоди для себе за пропозицію здійснити вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави.

29.10.2019 року між прокурором відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням злочинів в сфері службової діяльності, яке здійснюється слідчими територіального управління Державного бюро розслідувань управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих територіального управління Державного бюро розслідування, Лисокобилка А.М., якому на підставі ст. 37 КПК України надані повноваження прокурора у кримінальному провадженні № 42019220750000012 від 24.01.2019 року, з одного боку та обвинуваченим ОСОБА_1 , з іншого боку за участю захисника Ляпіна Д.Б., укладено угоду про визнання винуватості. За умовами угоди про визнання винуватості ОСОБА_1 підтверджує факт беззастережного визнання своєї винуватості у вчиненні кримінальних правопорушень, в обсязі пред`явленої йому підозри від 06.08.2019 року, зобов`язується сприяти правоохоронним органам у розкритті інших злочинів вчинених на території Харківської області, пов`язаних з вчиненням корупційних дій.

При визначені виду та розміру покарання, узгодженого сторонами угоди, ними враховуються обставин, які пом`якшують покарання обвинуваченого та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, а саме щирого каяття, сприяння досудовому розслідуванню, позитивні характеристики обвинуваченого, той факт, що він раніше до кримінальної відповідальності не притягався, має на утриманні малолітню дитину. За таких обставин, сторони узгодили, що при затвердженні угоди ОСОБА_1 буде призначене покарання за ч. 1 ст. 368 КК України у виді штрафу у розмірі 1 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 25 500 грн., з позбавленням права обіймати посади, пов`язані із виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій в органах виконавчої влади протягом 2 років, за ч. 2 ст. 369-2 КК України - у вигляді штрафу у розмірі 1 500 мінімумів доходів громадян, що становить 25 500 грн. На підставі ч. 1 ст. 70 КК України визначення остаточного покарання за сукупністю злочинів ОСОБА_1 буде здійснено шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим у вигляді штрафу у розмірі 1 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 25 500 грн. з додатковим покаранням у вигляді позбавленням права обіймати посади, пов`язані із виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно- господарських функцій в органах виконавчої влади протягом 2 років.

Угода підписана сторонами 29.10.2019 року в присутності захисника обвинуваченого Ляпіна Д.Б.

Розглядаючи питання про затвердження вказаної угоди про визнання винуватості, суд приходить до наступного.

Відповідно до положень ст. 468, ч. 4 ст. 469 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості, яка може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 368, ч.2 ст. 369-2 КК України, які відповідно до ст. 12 КК України є злочинами середньої тяжкості.

При цьому, судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_1 розуміє права визначені п.1) ч. 4 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України, характер кожного обвинувачення, щодо якого він визнає себе винуватим, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом, які у судовому засіданні йому додатково роз`яснені, визнав свою вину у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 368, ч.2 ст. 369-2 КК України, підтвердив обставини, викладені у пред`явленому йому обвинуваченні, та надав згоду на призначення узгодженого сторонами угоди про визнання винуватості покарання.

Прокурор Лисокобилка А.М. вважав за доцільне затвердити угоду про визнання винуватості, як таку, що відповідає вимогам закону.

Обвинувачений ОСОБА_1 у судовому засіданні підтримав свою згоду на затвердження угоди, також зазначив, що це його добровільна позиція, що до нього не було застосовано жодного примусу та укладена угода не є наслідком обіцянок або будь-яких інших дій та обставин, зокрема хворобливого стану його здоров`я, у скоєному він щиро кається.

Його захисник - адвокат Ляпін Д.Б. просив затвердити угоду, підтвердив добровільність позиція обвинуваченого під час її укладання, відсутність що до нього будь-яких примусів та обіцянок або будь-яких інших дій та обставин, зокрема хворобливого стану здоров`я.

Відповідно до вимог ст. 475 КПК України, якщо суд переконається, що угода може бути затверджена, він ухвалює вирок, яким затверджує угоду та призначає узгоджену сторонами міру покарання.

Суд приходить до переконання, що умови угоди про визнання винуватості, укладеної 29.10.2019 року між прокурором відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням злочинів в сфері службової діяльності, яке здійснюється слідчими територіального управління Державного бюро розслідувань управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих територіального управління Державного бюро розслідування, Лисокобилка А.М., якому на підставі ст. 37 КПК України надані повноваження прокурора у даному кримінальному провадженні, та обвинуваченим ОСОБА_1 , за участю захисника обвинуваченого Ляпіна Д. Б . , відповідають вимогам КПК України, міра покарання, узгоджена сторонами угоди, відповідає вимогам призначення покарання, передбаченим ст.65 КК України, санкції ч. 1 ст. 368, ч. 2 ст. 369-2 КК України, інтересам суспільства, укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді, обвинувачений має об`єктивну можливість виконати покладені на нього угодою обов`язки.

Вивченням особи обвинуваченого ОСОБА_1 встановлено, що він має повну вищу освіту, міцні соціальні зв`язки, зокрема має постійне місце проживання, є сімейною людиною, спільно із дружиною виховує малолітню дитину ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , постійно працевлаштований, за минулим місцем роботи, де мали місце події злочину, в Немишлянському РВ у м. Харкові ГУ ДСНС України у Харківській області, ОСОБА_1 характеризується керівництвом як дисциплінований, грамотний, ініціативний працівник, ввічлива та культурна людина у спілкуванні з оточуючими. На момент постановлення вироку обвинувачений також має постійну роботу, працює на посаді начальника служби пожежної безпеки ТОВ Фірма «Посад».

Обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченого, відповідно до ст.66 КК України суд визнає щире каяття ОСОБА_1 у вчиненому, активне сприяння розкриттю злочину, вчинення злочину вперше.

Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_1 , відповідно до ст.67 КК України суд не встановив.

Умови угоди в частині визначення розміру та виду покарання, правил його призначення, відповідає роз`ясненням, даним Пленумом Верховного Суду України у Постанові від 24.10.2003 року №7 «Про практику призначення судами кримінального покарання».

Зокрема, розмір визначеного ОСОБА_1 покарання, відповідає санкціям відповідних частин статей Особливої частини КК України. При цьому з урахуванням обставин, які пом`якшують покарання обвинуваченого та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, а саме щирого каяття, сприяння досудовому розслідуванню, позитивних характеристик обвинуваченого, того факту, що він раніше до кримінальної відповідальності не притягався, має на утриманні малолітню дитину, вид покарання слушно узгоджений сторонами угоди у виді найбільш м`якого покарання, передбаченого відповідною санкцією частини статті Особливої частини КК України, а саме у виді штрафу, з призначенням обов`язкового додаткового покарання, яке передбачене ч.1 ст.368 КК України, з позбавленням права обіймати посади, пов`язані із виконанням організаційно - розпорядчих та адміністративно-господарських функцій в органах виконавчої влади протягом 2 років.

Основне покарання за ч.1 ст.368 КК України та ч.2 ст.369-2 КК України у виді штрафу правомірно визначено сторонами угоди у межах тих максимальних строків (розмірів), які встановлені для них у цих санкціях.

При цьому позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною

діяльністю в данному випадку застосовується як додаткове покарання, приймаючи до уваги, що вчинення злочину ОСОБА_1 було пов`язане з посадою обвинуваченого, при цьому та обставина, що до постановлення вироку ОСОБА_1 вже не обіймає посаду, з

якою було пов`язане вчинення злочину, не є перешкодою для

застосування цього покарання.

Порядок призначення ОСОБА_1 остаточного покарання за сукупністю злочинів відповідає положенням ч.1 ст.70 КК України та відповідним роз`ясненням п.п. 20, 21 вищезгаданого Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 року №7, яким сформульовано, що встановлений ст. 70 КК України порядок, згідно з яким суд зобов`язаний призначити покарання окремо за кожний злочин, а потім остаточно визначити покарання за сукупністю злочинів, яке стосується як основних, так і додаткових покарань.

Суд вправі визначити остаточне покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим при призначенні за окремі злочини, що входять у сукупність, покарання як одного виду, так і різних. Однакові за видом і розміром покарання поглиненню не підлягають, крім випадку, коли вони призначені у максимальних межах санкцій статей (санкцій частин статей) КК України.

З врахуванням наведеного вище, приймаючи до уваги, що основне покарання за окремі злочини, що входять у сукупність, узгоджене сторонами угоди, як покарання одного виду і розміру, - штраф у розмірі 1 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 25 500 грн., при цьому такий штраф призначений у максимальних межах санкцій ч. 1 ст. 368, ч.2 ст.369-2 КК України, остаточне покарання за сукупністю злочинів відповідно до ч.1, ч.3 ст.70 КК України суд призначає ОСОБА_1 шляхом поглинення основного покарання, призначеного йому за ч.2 ст. 369-2 КК України, основним покаранням, призначеним йому за ч.1 ст.368 КК України, у вигляді штрафу у розмірі 1 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 25 500 грн., з позбавленням права обіймати посади, пов`язані із виконанням організаційно- розпорядчих та адміністративно-господарських функцій в органах виконавчої влади протягом 2 років.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про можливість затвердження вказаної угоди про визнання винуватості із призначенням обвинуваченому зазначеної в угоді міри покарання.

Відповідно до вимог ст. 203 КПК України запобіжний захід стосовно ОСОБА_1 після набрання вироком законної сили підлягає скасуванню.

Відповідно до ч. 11 ст. 182 КПК України застава, що не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу.

Враховуючи наведені вимоги закону, застава в розмірі 115 260 грн. грн., внесена згідно квитанції № 0.0.1332582608.1 від 20.04.2019 року, підлягає поверненню заставодавцю - ОСОБА_11 . Через відсутність згоди заставодавця підстав для звернення стягнень за рахунок застави на виконання вироку суду в частині майнових стягнень обвинуваченого не вбачається.

В зв`язку з тим, що строк відсторонення від посади обвинуваченого ОСОБА_1 фахівця 11 державної пожежно-рятувальної частини ГУ ДСНС України у Харківській області, встановлений на підставі ухвали слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтави від 19.04.2019 року сплинув 16.06.2019 року та його подальше продовження у встановленому законом порядку не вирішувалося, даний захід забезпечення кримінального провадження вважається скасованим.

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 174 КПК України підлягають скасуванню арешти майна, зокрема накладені:

згідно ухвали слідчого судді Октябрського районного суду м.Полтави від 19.04.2019 року на грошові кошти номіналом 200 гривень кожна з серіями та номерами СЄ 1533624, МА 5304113, ЕШ 3993575, ХБ 1788634, СА 6289056, КЖ 2100633 та 1 банкнота номіналом 100 гривень з серією та номером ЗХ 5294749, що перебувають у камері зберігання речових доказів Територіального управління Державного бюро розслідування , розташованого у м.Полтава, з поверненням цих грошей власнику Державі;

згідно ухвали слідчого судді Октябрського районного суду м.Полтави від 19.04.2019 року на чорнові записи на 10 (десяти) аркушах, мобільний телефон «iPhonе» 5S, імеі НОМЕР_3 з сім-картою МТС НОМЕР_4 , наглядову справу ПП «Джерело» на 47 (сорока семи) аркушах, справу № 13 про пожежу на 7 (семи) аркушах; чорнові записи на 6 (шести) аркушах; гладкоствольний револьвер «Корнет-С» калібром 9 мм з двома патронами у барабані, 11 (одинадцять) патронів калібром 9 мм ; дозвіл на зберігання і носіння зброї № НОМЕР_6 від 20.01.2003 року на ім`я ОСОБА_12 , які були визнані по справі речовими доказами та перебувають у камері зберігання речових доказів Територіального управління Державного бюро розслідування, розташованого у м. Полтава, а долю вказаних речових доказів вирішити у відповідність до положень ст.100 КПК України.

Зокрема, мобільний телефон «iPhonе» 5S, імеі НОМЕР_3 з сім-картою МТС НОМЕР_4 , який був вилучений під час обшуку адміністративної будівлі Немишлянського районного відділу у м.Харкові ГУ ДСНС України в Харківській області, та належить ОСОБА_1 , слід повернути обвинуваченому ОСОБА_1 , приймаючи до уваги, що стороною обвинувачення підстави законності його набуття обвинуваченим до вчинення корупційного злочину не спростовуються, а тому підстав для конфіскації вказаного майна суд також не вбачає.

Крім того, встановлено, що в ході досудового розслідування було накладено арешт та визнано речовим доказом гладкоствольний револьвер «Корнет-С» калібром 9 мм з двома патронами у барабані; 11 (одинадцять) патронів калібром 9 мм; дозвіл на зберігання і носіння зброї № НОМЕР_6 від 20.01.2003 року на ім`я ОСОБА_12 , які було вилучено під час обшуку службового кабінету заступника начальника Немишлянського районного відділу у м.Харкові ГУ ДСНС України в Харківській області ОСОБА_12 12.04.2019 року. Приймаючи до уваги, що відносно ОСОБА_12 кримінальне провадження не здійснювалося, він не є пов`язаною особою по відношенню до засудженої особи, належне йому майно відношення до кримінального правопорушення, за яке засуджується ОСОБА_13 не має, вказане майно підлягає поверненню його власнику.

Згідно положень ст.124 КПК України на користь держави в особі Харківського Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України з обвинуваченого ОСОБА_1 підлягають стягненню витрати на проведення судово-технічної експертизи № 10/268СЕ-19 від 21.06.2019 року у сумі 1 570грн. 10 коп.

Керуючись ст. ст. 100, 124, 314, 373, 374, 475 КПК України, суд,-

ухвалив:

Затвердити Угоду про визнання винуватості, укладену 29 жовтня 2019 року, між прокурором відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням злочинів в сфері службової діяльності, яке здійснюється слідчими територіального управління Державного бюро розслідувань управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих територіального управління Державного бюро розслідування Лисокобилка Андрієм Михайловичем та обвинуваченим ОСОБА_1 .

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 368, ч.2 ст.369-2 КК України і призначити покарання:

-- за ч. 1 ст. 368 КК України у виді штрафу у розмірі 1 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 25 500 грн., з позбавленням права обіймати посади, пов`язані із виконанням організаційно- розпорядчих та адміністративно-господарських функцій в органах виконавчої влади протягом 2 років,

-- за ч.2 ст.369-2 КК України у виді штрафу у розмірі 1 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 25 500 грн.

На підставі ч. 1, ч.3 ст.70 КК України остаточне покарання за сукупністю злочинів шляхом поглинення основного покарання, призначеного ОСОБА_1 за ч.2 ст. 369-2 КК України, основним покаранням, призначеним йому за ч.1 ст.368 КК України, у вигляді штрафу у розмірі 1 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 25 500 грн., остаточно призначити ОСОБА_1 у вигляді штрафу у розмірі 1 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права обіймати посади, пов`язані із виконанням організаційно - розпорядчих та адміністративно-господарських функцій в органах виконавчої влади протягом 2 років.

Запобіжний захід стосовно ОСОБА_1 після набрання вироком законної сили скасувати.

Заставу в розмірі 115 260 (сто п`ятнадцять тисяч двісті шістдесят) грн., внесену згідно квитанції № № 0.0.1332582608.1 від 20.04.2019 року ОСОБА_11 на депозитний рахунок ТУ ДСА України в Полтавській області (розрахунковий рахунок НОМЕР_5 в ДКСУ м. Київ, код ЗКПО 26304855, МФО 820172, отримувач ТУ ДСА України в Полтавській області, призначення платежу застава, справа № 554/2977/19, провадження № 1кс/554/6042/2018до спливу терміну тримання під вартою)повернути заставодавцю ОСОБА_11 .

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави в особі Харківського Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України 1 570 грн. 10 коп.

Скасувати арешт, накладений згідно ухвали слідчого судді Октябрського районного суду м.Полтави від 19.04.2019 року на грошові кошти номіналом 200 гривень кожна з серіями та номерами СЄ 1533624, МА 5304113, ЕШ 3993575, ХБ 1788634, СА 6289056, КЖ 2100633 та 1 банкнота номіналом 100 гривень з серією та номером ЗХ 5294749, що були визнані речовими доказами і перебувають у камері зберігання речових доказів Територіального управління Державного бюро розслідування, розташованого у м. Полтава, та повернути власнику в особі Держави.

Скасувати арешт, накладений згідно ухвали слідчого судді Октябрського районного суду м.Полтави від 19.04.2019 року та згідно ст.100 КПК України речові докази:

-чорнові записи на 10 (десяти) аркушах, які зберігаються в камері зберігання речових доказів Територіального управління Державного бюро розслідувань, після набрання вироком законної сили, знищити;

-мобільний телефон «iPhonе» 5S, імеі НОМЕР_3 з сім-картою МТС НОМЕР_4 , який зберігається в камері зберігання речових доказів Територіального управління Державного бюро розслідувань, після набрання вироком законної сили, повернути власнику обвинуваченому ОСОБА_1 ;

- наглядову справу ПП «Джерело» на 47 (сорока семи) аркушах, яка зберігається в камері зберігання речових доказів Територіального управління Державного бюро розслідувань, після набрання вироком законної сили, повернути до Немишлянського районного відділу у м. Харкові ГУДСНС України в Харківській області;

- справу № 13 про пожежу на 7 (семи) аркушах, яка зберігається в камері зберігання речових доказів Територіального управління Державного бюро розслідувань, після набрання вироком законної сили, повернути до Немишлянського районного відділу у м. Харкові ГУ ДСНС України в Харківській області;

- чорнові записи на 6 (шести) аркушах, які зберігаються в камері зберігання речових доказів Територіального управління Державного бюро розслідувань, після набрання вироком законної сили, знищити;

- гладкоствольний револьвер «Корнет-С» калібром 9 мм з двома патронами у барабані; 11 (одинадцять) патронів калібром 9 мм,; дозвіл на зберігання і носіння зброї № НОМЕР_6 від 20.01.2003 року на ім`я ОСОБА_12 , які зберігаються в камері зберігання речових доказів Територіального управління Державного бюро розслідувань, після набрання вироком законної сили, передати власнику ОСОБА_12 .

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених статей 394 КПК України, до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Фрунзенський районний суд м. Харкова протягом 30 діб з дня його проголошення, а обвинуваченим у той же строк з моменту отримання копії вироку.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копія вироку після його оголошення вручається прокурору та обвинуваченому.

Суд роз`яснює обвинуваченому, захиснику, право подати клопотання про помилування, право ознайомитися із журналом судового засідання і подати на нього письмові зауваження.

Суддя -