Постанова № 8532029, 10.09.2009, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. Комінтерну, 16тел. 230-31-77 ПОСТАНОВА

Іменем України

"10" вересня 2009 р. Справа № А4/643-07/2/6

Господарський суд Київської області у складі судді Маляренко А.В. при секретарі судового засідання Поліщук О.Д. розглянув адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Атлантида», смт. Іванків

до Іванківської міжрайонної державної податкової інспекції Київської області, смт. Іванків проскасування податкового повідомлення-рішення від 23.07.2007 року № 0001562300/0. Представники:

від позивачане з’явився

від відповідачаКапустіна О.Г. (довіреність № 1705/10/10 від 13.04.2009 року)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Атлантида»(далі - позивач) звернулось з адміністративним позовом до Іванківської міжрайонної державної податкової інспекції Київської області (далі - відповідач) про скасування податкового повідомлення - рішення від 23.07.2007 року № 0001562300/0.

Провадження у справі було відкрите відповідно до ухвали від 14.12.2007 року (суддя Попікова О.В.) за правилами Кодексу адміністративного судочинства України (далі –КАС України).

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що висновки акту перевірки, на підставі якого прийняте спірне податкове повідомлення-рішення, не відповідають фактичним обставинам та суперечать вимогам чинного законодавства.

Підставою прийняття спірного податкового повідомлення-рішення став Акт №291-23/31071134 від 16.07.2007 року, складений на підставі проведеної Іванківською міжрайонною державною податковою інспекцією Київської області виїзної планової перевірки ТОВ «Атлантида»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2004 року по 31.03.2007 року. За результатами перевірки позивачу було винесено податкове повідомлення-рішення №0001562300/0 від 23.07.2007р. на суму 560 823,90 грн.

          Представник відповідача проти позовних вимог заперечує, з підстав, викладених у запереченні на позов № 112/10/25-009 від 09.01.2008 р. та додаткових поясненнях по справі.

Ухвалою суду від 25.04.2008 року провадження у справі зупинено до 25.06.2008 року (суддя Попікова О.В.).

Ухвалою Голови господарського суду Київської області від 01.07.2008 року, у зв’язку із призначенням судді Попікової О.В. суддею Київського апеляційного господарського суду, справу №А4/643-07 передано до провадження судді О.В. Конюх. Ухвалою суду від 21.07.2008 року справу прийнято до провадження та присвоєно порядковий номер №А4/643-07/2. Розгляд справи призначено на 09.09.2008 року. Розпорядженням Голови господарського суду Київської області від 15.09.2008 року у зв’язку з виробничою необхідністю справу №А4/643-07/2 передано до провадження судді Маляренку А.В. Ухвалою суду від 22.09.2008 року справу прийнято до провадження та присвоєно порядковий номер №А4/643-07/2/6. Розгляд справи призначено на 14.10.2008 року.

Через загальний відділ суду 14.10.2008 року представником відповідача було подане клопотання про призначення судової почеркознавчої експертизи. Представник позивача заперечив проти даного клопотання та просив суд відмовити відповідачу в його задоволенні в зв’язку з тим, що результати експертизи не міститимуть фактів, які необхідні для з’ясування обставин, що мають значення у справі, крім того на думку позивача, відповідач лише хоче затягнути судовий процес.

Ухвалою суду від 06.11.2008 року призначено судову почеркознавчу експертизу. Провадження у справі було зупинено до закінчення судової почеркознавчої експертизи.

Ухвалою суду від 13.08.2009 року поновлено провадження у справі. Розгляд справи призначений на 10.09.2009 року.

У судове засідання 10.09.2009 року представник позивача не з’явився, про поважні причини неявки суд не повідомив, хоча про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином ухвалою суду.

Оскільки, позивачу була направлена кореспонденція про час та місце розгляду справи рекомендованим відправленням, суд дійшов висновку, що позивач був повідомлений належним чином, а тому на підставі ст.75 ГПК України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представника відповідача, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд, -

встановив:

Працівниками Іванківської міжрайонної державної податкової служби на підставі направлення № 139 від 11.06.2007 року було проведено виїзну планову перевірку ТОВ «Атлантида»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2004 року по 31.03.2007 року.

За результатами проведеної перевірки був складений Акт №291-23/31071134 від 16.07.2007 року (далі –Акт перевірки).

На підставі зазначеного Акту перевірки прийняте податкове повідомлення –рішення №0001562300/0 від 23.07.2007р., яким позивачу донараховане податкове зобов’язання з податку на прибуток на загальну суму 560 823,90 грн., з яких за основним платежем 431403,00 грн. та згідно з п. 17.1.3 пункту 17.1. статті 17 Закону України від 21.12.2007 року № 2181-III «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»застосовано штрафну (фінансову) санкцію у розмірі 129 420,90 грн.

Позивач не погоджується з висновками, викладеними в акті перевірки Іванківської міжрайонної державної податкової інспекції Київської області, а прийняте на їх підставі податкове повідомлення –рішення вважає не правомірним.

Як вбачається з матеріалів справи Директор ТОВ «Атлантида»Мищенко М.В. звертався до начальника Іванківської міжрайонної державної податкової інспекції Київської області з скаргою в якій просив скасувати податкове повідомлення –рішення №0001562300/0 від 23.07.2007р. Рішенням Іванківської МДПІ №7875/10/23-028 від 20.09.2007 року податкове повідомлення –рішення №0001562300/0 від 23.07.2007р., яким було донараховано податок на прибуток в сумі 431403,00 грн. та застосовано фінансові санкції в розмірі 129 420,90 грн. –залишено без змін, а скарга без задоволення.

Директор ТОВ «Атлантида»Мищенко М.В. звернувся до начальника ДПА в Київській області з повторною скаргою в якій просив скасувати податкове повідомлення –рішення №0001562300/0 від 23.07.2007р. Відповідно до рішення ДПА в Київській області №2052/10/25-1058/310 від 23.11.2007 року податкове повідомлення –рішення №0001562300/0 від 23.07.2007р., яким було донараховано податок на прибуток в сумі 431403,00 грн. та застосовано фінансові санкції в розмірі 129 420,90 грн. –вважається узгодженим та не підлягає подальшому адміністративному оскарженню у зв’язку з порушенням десятиденного строку для подання повторної скарги.

Як вбачається з акту перевірки та додатків до нього, ТОВ «Атлантида»в жовтні 2006 року в порушення п.5.9 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28.12.1994 року №334/94-ВР (у редакції Закону України від 22.05.1997 року №283/97-ВР зі змінами та доповненнями) було занижено валові доходи в сумі 1 725 612,41 грн., а саме підприємство не включило до розрахунку приросту (убутку) балансової вартості запасів на кінець звітного періоду (Додаток К1/1 Декларації) та до Декларації з податку на прибуток підприємства за 2006 рік (рядок 01.2 - приріст балансової вартості запасів) отримані від ТОВ «Фінансова група Алвіта», індивідуальний податковий номер 345917610065 (юридична адреса: Київська область, м. Бровари, вул. Промвузол) журнали в кількості 9767,986 штук, згідно накладної №24-0000005 від 25.10.2006 року та податкової накладної від 25.10.2006 року №5 на загальну суму 2 070 734,89 грн., в тому числі ПДВ 345122,48 грн., які станом на 01.01.2007 року та на кінець перевіряємого періоду станом на 01.04.2007 року, згідно бухгалтерських документів наданих до перевірки (накладних, податкових накладних, реєстрів обліку продажу по ПДВ) не реалізовувалися. Журнали в кількості 767,986 штук не проведено по дебету рах. 281. Станом на 01.04,2007 року рахується кредиторська заборгованість по ТОВ «Фінансова група Алвіта» в сумі 2 290 500,63 грн. Картка рахунку Валові доходи до перевірки не надавалась.

ТОВ «Атлантида» не погоджується з висновками викладеними в Акті перевірки та з подальшим донарахуванням податку на прибуток і застосованням штрафної (фінансової) санкції, в зв’язку з тим, що між ТОВ «Атлантида»та ТОВ «Фінансова група Алвіта»було укладено договір, предметом якого було зобов’язання ТОВ «Фінансова група Алвіта»поставити для ТОВ «Атлантида»цукровий буряк в період з 21.09.2006 року по 31.12.2006 року. На виконання умов зазначеного договору товариством «Фінансова група Алвіта»25.10.2006 року на користь ТОВ «Атлантида»згідно накладної від 25.10.2006 року №24-0000005 та податкової накладної від 25.10.2006 року №5 було поставлено цукровий буряк в кількості 9767,986 т на загальну суму 2 070 734,89 грн., в тому числі ПДВ 345 122,48 грн. Крім того, придбаний в IV кварталі відповідно вищезазначених документів цукровий буряк було реалізовано в тому ж податковому періоді, тому дана операція не мала впливу на балансову вартість запасів на кінець звітного періоду.

Відповідач заперечує проти викладених в позовній заяві доводів позивача тому, що під час перевірки перевіряючим було надано накладну №24-0000005 від 25.10.2006 року та податкову накладну від 25.10.2006 року №5 в яких було зазначено журнали в кількості 9767,986 штук на загальну суму 2 070 734,89 грн., в тому числі ПДВ 345 122,48 грн. Перевірка проводилась в присутністі довіреної особи директора ТОВ «Атлантида»Гринчук Ю.П., який відмовлявся від надання будь-яких пояснень, тому керівнику ТОВ «Атлантида»був наданий лист Іванківської МДПІ №5532/10/23-034 від 09.07.2007 року в якому йому було запропоновано прибути на юридичну адресу ТОВ «Атлантида»(вул. Поліський шлях, 5, смт. Іванків) для надання пояснень, щодо проведення фінансово-господарської діяльності підприємства за перевіряє мий період. Зазначений лист отримав під підпис Гринчук Ю.П. Директор ТОВ «Атлантида»Міщенко М.В. невідомо з яких причин для надання пояснень не з’явився. Пояснення та копії документів щодо встановленого порушення довірена особа Гринчук Ю.П. надавати відмовився, про що було складено акт від 09.07.2007 року підписаний 3 службовими особами, які проводили перевірку, а саме головним державним податковим ревізором інспектором Ганжою В.О., головним державним податковим ревізором інспектором Осипенко Л.В. та головним державним податковим ревізором інспектором Павленко С.Г., копії листа ДПІ та акт в матеріалах справи.

З матеріалів справи також вбачається, що ухвалою суду від 12.02.2008 року (Суддя Попікова О.В.) провадження у справі зупинено до отримання результатів зустрічної перевірки ТОВ «Фінансова група Алвіта»з питань взаємовідносин із ТОВ «Атлантида».

З доказів по справі вбачається, що податковою міліцією з метою проведення зустрічної перевірки з питань взаємовідносин між ТОВ «Атлантида»та ТОВ «Фінансова група «Алвіта»здійснено виїзд по місцю реєстрації ТОВ «Фінансова група «Алвіта». За результатами виїзду встановлено, що проведення зустрічної перевірки по взаємовідносинам вищевказаних підприємств не надається можливим. ТОВ «Фінансова група іта»за юридичною адресою (м. Бровари, Промвузол) не знаходиться, про що співробітниками ВПМ Броварської ОДПІ складено відповідний акт. Також ВПМ Броварської ОДПІ направлено матеріали для вирішення питання про скасування державної реєстрації ТОВ «ФГ «Алвіта»до відділу реєстрації та обліку платників податків Броварської ОДПІ. Встановити місцезнаходження директора та засновника ТОВ Фінансова група «Алвіта»на даний час не надається можливим, так як останній зареєстрований за межами Київської області в Хмельницькій обл. м. Шепетівка, вул. Заводська, 6.

Розглядаючи спір по суті суд відзначає наступне.

Таким чином, з вище викладеного вбачається розбіжність в даних встановлених працівниками Іванківської МДПІ та даних вказаних в позовній заяві ТОВ «Атлантида», а саме:

- згідно даних Іванківської МДПІ - між ТОВ «Атлантида» та ТОВ «Фінансова група Алвіта»було укладено договір, предметом якого було зобов'язання ТОВ «Фінансова група Алвіта» поставити для ТОВ «Атлантида», журнали в кількості 9767,986 штук, на загальну суму 2 070 734,89 грн., згідно окладної №24-0000005 від 25.10.2006 року та податкової накладної від 25.10.2006 року №5. Станом на 01.04.2007 року, згідно бухгалтерських документів наданих до перевірки журнали не реалізовувалися;

- згідно даних ТОВ «Атлантида»- між ТОВ «Атлантида» та ТОВ «Фінансова група Алвіта» було укладено договір, предметом якого було зобов'язання ТОВ «Фінансова група Алвіта» поставити для ТОВ «Атлантида» цукровий буряк в кількості 9767,986 т. на загальну суму 2070 734,89 грн., згідно накладної №24-0000005 від 25.10.2006 року та податкової накладної від 25.10.2006 юку №5. Придбаний в IV кварталі цукровий буряк було реалізовано в тому ж податковому періоді.

Ухвалою суду від 06.11.2008 року призначено судову почеркознавчу експертизу на розгляд якої винесені наступні питання:

- Чи являється підпис особи (директора –Міщенка Миколи Васильовича) на накладній № 5 від 25.10.2006 року на загальну суму 2070734,89 грн., та договорі купівлі –продажу від 20.09.2006 року ідентичний підпису директора –Міщенка Миколи Васильовича.

- Чи дійсно видаткова накладна № 24-0000005 від 25.10.2006 року, та податкова накладна № 5 від 25.10.2006 року, були роздруковані та підписані у жовтні місяці 2006 року, а не пізніше.

Відповідно висновку судово –почеркознавчої експертизи № 11490 від 28.04.2009 року, який також приймається до уваги судом, підписи від імені Міщенка Миколи Васильовича в графі «Покупець»в договорі купівлі –продажу № б/н від 20.09.2006 року, в графі «Директор Мищенко Н.В.»в специфікації № 1 від 25.10.2006 року до договору від 20.09.2006 року в графі «Отримав»в видатковій накладній № 24-0000005 від 25.10.2006 року на загальну суму 2070734,89 грн., акті прийому –передачі від 25.10.2006 року до договору купівлі –продажу від 20.09.2006 року, виконані не Міщенком Миколою Васильовичем, а кимсь іншим з наслідуванням підпису Міщенка М.В.

Проаналізувавши матеріали справи, вислухавши пояснення сторін, суд відзначає наступне.

Відповідно до підпункту 3.1.1 пункту 3.1 статті 3 , пунктів 7.1, 7.2 статті 7 Закону України “Про податок на додану вартість” об’єктом оподаткування цим податком є операції платників податків з продажу товарів (робіт, послуг) на митній території України; продаж товарів (робіт, послуг) здійснюється за договірними (контрактними) цінами з додатковим нарахуванням податку на додану вартість; особа –продавець, яка зареєстрована як платник податку на додану вартість, зобов’язана на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг) нарахувати покупцю податок на додану вартість та скласти і передати йому податкову накладну, яка є підставою для віднесення вказаної в ній суми податку на додану вартість до податкового кредиту.

Згідно абз. 4 п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» не належить до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов’язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Закон України „Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні” визначає правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні. У розумінні даного Закону первинні документи є підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій, що фіксують факти їх здійснення.          

Згідно п.п.7.4.5.п.7.4 статті 7 Закону України „Про податок на додану вартість” не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг)- актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг).

Приписами п.п.7.2.3 статті 7 Закону України „Про податок на додану вартсість” визначено, що податкова накладна (первинний документ у розумінні Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні) є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом і має містити зазначені окремими рядками відомості, визначені п.п.7.2.1 Закону „Про ПДВ”, зокрема ставку податку, відповідну суму податку в цифровому значенні та загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Згідно абзацу 1 пункту 5 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом ДПА України від 30.05.1997 року № 165, податкова накладна вважається недійсною у разі її заповнення особою, яка не зареєстрована як платник податку в податковому органі і якій не присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість.

У відповідності до п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»штрафні санкції накладаються на платника податків за порушення податкового законодавства.

Відповідно до п.п. 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 зазначеного Закону, у разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у підпункті "б" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п'ятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.

Враховуючи викладе, суд вважає, що прийняте податкове повідомлення –рішення №0001562300/0 від 23.07.2007року було прийняте у відповідності до Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та й спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено): добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

У відповідності до ст. 69 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративній справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін.

Згідно ч.4 ст. 70 КАС України, обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Суд враховує, що позивачем не спростовано порушення вказаних норм Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28.12.1994 року №334/94-ВР (у редакції Закону України від 22.05.1997 року №283/97-ВР зі змінами та доповненнями) належними та допустимими доказами. За таких обставин, суд вважає, що податкове повідомлення - рішення №0001562300/0 від 23.07.2007р., винесено у відповідності та з дотриманням вимог чинного законодавства.

Відповідно до ч.1, ч.2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи викладене, судом встановлено, що відповідач довів правомірність своїх рішень, а саме акт перевірки відповідає вимогам нормативно –правових актів України та податкове повідомлення –рішення №0001562300/0 від 23.07.2007р., яким донараховане податкове зобов’язання з податку на прибуток на загальну суму 560 823,90 грн. відповідачем обґрунтоване та прийняте у межах норм діючого законодавства.

Проаналізувавши вищезазначені норми чинного законодавства та всебічно розглянувши матеріали справи господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають.

У зв’язку з відмовою у позові судові витрати покладаються на позивача.

Статтею 167 КАС України передбачено, що копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення направляється лише особі, яка бере участь у справі, але не була присутня в судовому засіданні. У разі проголошення в судовому засіданні тільки вступної та резолютивної частини постанови суд повідомляє час виготовлення постанови суду в повному обсязі. Особи, які беруть участь у справі, можуть отримати копію постанови чи ухвали в суді.

Зважаючи на вищенаведене та керуючись ст.ст. 17, 94, 157, 160, 162, 163, 167 п. 6 Прикінцевих та Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, Господарський суд Київської області, -

постановив:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 КАС України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

          Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі за правилами, встановленими статтями 185-187 КАС України.

Суддя