Рішення № 8531932, 01.10.2009, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 230-31-77

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

"01" жовтня 2009 р. Справа № 4/169-09          

Суддя Щоткін О.В., розглянувши матеріали

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Соларбуд», м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інжпромбудсервіс», м. Фастів

про стягнення 499122,32 грн.

Представники:

від позивача –Галицька О.В. –предст., дов. від 22.07.2009р.

від відповідача – не з’явився;

Обставини справи:

Товариством з обмеженою відповідальністю «Соларбуд», м. Київ (далі позивач) заявлено позов до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інжпромбудсервіс», м. Фастів (далі відповідач) про стягнення суми заборгованості за невиконання умов договору оренди обладнання від 03.01.2007р. №0-1/А в розмірі 499122,32 грн., 320000 грн. основного боргу, 37887,31 грн. пені, 123960 грн. інфляційних втрат, 17288, 34 грн. - 3%річних..

Ухвалою господарського суду Київської області від 30.06.2009р. було порушено провадження у справі № 4/169-09, розгляд справи призначено на 21.07.2009р.

Ухвалою голови господарського суду Київської області термін розгляду справи № 4/169-09 було продовжено.

Представник позивача станом на день розгляду справи подав заяву про зменшення позовних вимог, відповідно до якої заборгованість станом на 01.10.2009р. становить 332760, 59 грн., з яких 320000 грн. основного боргу, 3520 грн. інфляційних втрат, 6031, 79 грн. пені, 3208, 80 грн. –3% річних.

Відповідач, повідомлений про час і місце розгляду справи ухвалами суду від 30.06.2009р.., 21.07.2009р., 17.09.2009р., в судові засідання не з’явився, відзиву на позовну заяву не надіслав, про причини неявки суд не повідомив.

Враховуючи, що неявка відповідача в судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи відповідно до статті 75 ГПК України за відсутності представника відповідача за наявними в ній матеріалами.

          Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача суд,

встановив:

03 січня 2007 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Соларбуд», м. Київ (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Інжпромбудсервіс», м. Фастів (орендар) було укладено договір № 0-1/А оренди обладнання, відповідно до умов якого орендодавець передає, а орендар бере у тимчасове користування будівельну опалубку, вартістю 576545,51 грн.

Пунктом 2.1 договору, передача майна в оренду здійснюється орендодавцем орендарю за актом здачі-приймання протягом 3-х днів з дати здійснення орендарем передоплати.

На виконання умов договору, 04.01.2007р. позивачем було передано відповідачу обладнання, згідно Специфікації до договору, про що також свідчить акт здачі-приймання опалубки в оренду, підписаного першими особами підприємств та скріпленого їхніми печатками.

Відповідно до п. 5.1, 5.2 договору оренди, відповідач зобов’язується сплатити орендну плату шляхом здійснення передплати у розмірі 100% - протягом 3 днів з дати підписання Договору оренди.

Додатковою угодою №1 до договору оренди обладнання від 01.02.2007р. було встановлено розмір орендної плати в сумі 25000 грн. за місяць.

01.03.2007р. було укладено Додаткову угоду № 2, відповідно до якої розмір орендної плати майна на строк до 31.03.2007р. становив 40000 грн.

Сторонами додаткових угод до договору більше не укладалось, а тому розрахунок орендної плати здійснювався з урахуванням останньої додаткової угоди, якою було встановлено розмір плати в сумі 40000 грн.

Враховуючи той факт, що договір був укладений 03.01.2007р., а останньою додатковою угодою термін оренди майна було продовжено до 31 березня 2007 року, однак відповідач продовжував користуватися майном, сторони фактично пролонгували своїми діями термін дії договору.

Листом № 4юр від 11.05.2009р., надісланим позивачем на адресу відповідача, було розірвано договір, у зв’язку з невиконанням його умов, а саме несплатою орендних платежів.

Відповідно до с. 1 ст. 782 Цивільного кодексу України наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд.

За розрахунком позивача, розмір орендної плати за весь період користування опалубкою складає 420000 грн.

Відповідач, в порушення умов договору, повністю за користування майном не розрахувався, здійснивши лише часткову проплату за договором, в сумі 100000 грн., а тому станом на сьогоднішній день заборгованість відповідача перед позивачем становить 320000 грн.

Відповідно до ч.2 ст.175 ГК України майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин регулюються Цивільним Кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених господарським кодексом України.

Відповідно до ч. 1 ст.759 ЦК України за договором найма (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно ч.ч. 1, 5. ст.762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором. Ця плата вноситься щомісячно якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ч. 6 статті 283 Господарського кодексу України до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно частини першої та частини сьомої статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Враховуючи викладене, суд вважає, що позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості з орендної плати в сумі 320000 грн., є обґрунтованими, документально підтверджуються, і відповідно підлягають задоволенню.

Відповідач також просить стягнути з відповідача пеню в розмірі 6031,79 грн.

Згідно п. 9.1.1 договору орендар несе відповідальність за несвоєчасне внесення орендної плати у вигляді пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ встановленої на день виникнення прострочення, за кожний день прострочення.

Відповідно до ст. 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми, яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання, або неналежного виконання господарського зобов’язання.

Згідно ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 6 ст. 231 Господарського кодексу України встановлено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов’язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Розмір пені за розрахунком позивача становить 6031, 79 грн. Даний розрахунок є вірним, а тому підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, повинен сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Розрахунок позивача трьох процентів річних та інфляційних відповідає вимогам законодавства та обставинам справи, а тому вимога щодо стягнення трьох процентів річних з простроченої суми в розмірі 3208, 80 грн. та інфляційних в сумі 3520 грн. підлягає задоволенню відповідно до заяви про зменшення позовних вимог.

За таких обставин суд вважає, що позовні вимоги позивача про стягнення Товариства з обмеженою відповідальністю «Інжпромбудсервіс»заборгованості за поставлений товар є обґрунтованими, документально підтверджуються та, відповідно, підлягають задоволенню.

Витрати по сплаті державного мита відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до статті 44 Господарського процесуального кодексу України судом покладаються на відповідача.

Відповідно до п. 38 Інструкції про порядок обчислення та справляння державного мита, затвердженої наказом Головної державної податкової інспекції України від 22.04.1993р. № 15, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 19.05.1993р. № 50, при зменшенні суми позовних вимог мито не повертається.

Враховуючи вищезазначене, керуючись статтею 124 Конституції України, статтями 22, 44, 49, 82-84, 116, Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

вирішив:

1.           Позов задовольнити повністю.

2.           Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Інжпромбудсервіс»(08500, Київська обл., м. Фастів, Промзона «Завокзалля, код 13716094) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Соларбуд»(04071, м. Київ, вул.. Щекавицька, 37/48, к.1, код ЄДРПОУ 34716571) –320000 (триста двадцять тисяч) грн. 00 коп. основного боргу, 6031 (шість тисяч тридцять одну) грн.. 79 коп. пені, 3520 (три тисячі п’ятсот двадцять) грн.. інфляційних втрат, 3208 (три тисячі двісті вісім) грн.. 80 коп. –3% річних, 3327 (три тисячі триста двадцять сім) грн.. 61 коп. державного мита та 208 (двісті вісім) грн. 34 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

          3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя                                                                                 О.В. Щоткін

Дата підписання рішення: 22.10.2009р.