Рішення № 8531720, 10.09.2009, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 230-31-77

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

"10" вересня 2009 р. Справа № 7/161-09          

Господарський суд Київської області у складі судді Антонової В.М., розглянувши справу

За позовом Приватного підприємства «Петроліум», м. Вишневе

до Закритого акціонерного товариства «Меліоратор», м. Ірпінь

про стягнення 109986, 15 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: Литвиненко О.В.( дов. № 1 від 30.07.2009 р.);

                     Литвиненко Т.М. (директор, наказ № 1 від 24.06.2009 р.);

від відповідача: не з’явився.

секретар судового засідання: Вага В.В.

Обставини справи:

Приватне підприємство «Петроліум»(далі –позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовом до Закритого акціонерного товариства «Меліоратор»(далі –відповідач) про стягнення 109986, 15 грн.

В обгрунтування позовних вимог, позивач посилається на порушення відповідачем зобов’язань за договором купівлі-продажу № 16/06 від 16.06.2005 р., зокрема, щодо оплати за поставлений товар.

Ухвалою суду від 17.07.2009 року було порушено провадження у справі № 7/161-09 та призначено її розгляд на 13.08.2009 року.

          В судове засідання 13.08.2009р представник відповідача по справі не з’явився, вимоги ухвали суду від 17.07.2009р. не виконав, в зв’язку з чим розгляд справи було відкладено на 03.09.2009 р.

          Ухвалою суду від 03.09.2009 р. розгляд справи було відкладено на 10.09.2009 р. ,в зв’язку з повторною неявкою представника відповідача в судове засідання.

В судовому засіданні 10.09.2009 р. представники позивача подали письмову заяву про зменшення позовних вимог, з урахуванням часткового погашення відповідачем суми основної заборгованості, в якій просять стягнути з відповідача 100271, 82 грн.

Відповідач, належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, повторно не з’явився, про причини неявки суд не повідомив, документів, витребуваних ухвалою суду від 17.07.2009 р. не надав.

На підставі ст. 75 ГПК України, суд вважає за можливе розглянути справу без участі представників сторін за наявними в ній матеріалами, так як їх нез’явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне

16.06.2005 року між Приватним підприємством «Петроліум»та Закритого акціонерного товариства «Меліоратор»був укладений договір купівлі-продажу товарів медичного призначення № 16/06 (далі-Договір).

Відповідно до п. 1.1 вказаного Договору, позивач (Продавець) продав, а відповідач (Покупець) купив нафтопродукти (далі - Товар) по ціні, кількості та асортименту, вказаному в рахунках-фактурах та накладних.

У відповідності із пунктом 2.3 Договору загальна сума Договору визначається рахунками-фактурами та накладними.

Пунктами 4.1-4.2 Договору передбачено, що Покупець зобов’язується провести передоплату по даному Договору на розрахунковий рахунок Продавця. Підставою для оплати є рахунок-фактура.

Строк дії Договору встановлений п. 7.1 Договору з моменту його підписання уповноваженими до повного виконання сторонами взятих на себе зобов’язань.

На виконання умов Договору позивач протягом жовтня - листопада 2008 року поставив відповідачеві нафтопродукти на загальну суму 107306, 51 грн. та виставив відповідні рахунки –фактури на оплату вказаного Товару. Факт отримання Товару відповідачем підтверджується наявними в матеріалах справи копіями видаткових та товарно - транспортних накладних, з відмітками відповідача та довіреностей на отримання Товару.

Відповідач в порушення п. 4.1 Договору за отриманий Товар розрахувався частково, в сумі 9436, 05 грн., заборгувавши таким чином позивачеві 97843, 46 грн. (з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог).

Позивач неодноразово звертався на адресу відповідача з претензіями про погашення існуючої заборгованості.

Листом № 272 від 10.06.2009 р. відповідач повідомив позивач про скрутне економічне становище підприємства та зобов’язався погасити заборгованість протягом наступних трьох місяців.

Наявність у відповідача заборгованості підтверджується Актом звірки взаємних розрахунків за 01.10.2008 р. –17.08.2009 р., складеним та підписаним сторонами спору (копія Акту міститься в матеріалах справи, оригінал оглянуто в судовому засіданні).

Ч. 1 ст. 655 ЦК України передбачено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. Частинами 1-2 ст. 692 ЦК України визначено, зокрема, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

У відповідності із статтею 712 ЦК України за договором поставки продавець (Ч. 1 ст. 693 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо договором встановлений обов’язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

Частиною 1 ст. 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 193 ГК України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов’язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов’язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно зі статтею 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України.

Відповідно до статті 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Стаття 549 ЦК України визначає неустойку (штраф, пеню) як грошову суму або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення ним зобов’язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (п. 3 ст. 549 ЦК України).

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Пунктом 5.1 Договору передбачено нарахування пені в розмірі 1% вартості неоплаченого товару за кожен день прострочення, в разі несвоєчасної оплати.

На цій підставі позивачем нараховано до сплати пеню в розмірі 484, 77 грн.

Статтею 3 Закону України від 22.11.1996 р. «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань», передбачено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період за який сплачується пеня.

Після перерахунку суд дійшов висновку, що пеня розрахована відповідачем невірно, та підлягає задоволенню у сумі 11719, 10 грн. Проте, виходячи з того, що позивачем заявлено до стягнення 484, 77 грн., заяви про збільшення або зміну позовних вимог в цій частині не подавалось, пеня підлягає задоволенню у розмірі, заявленому позивачем.

          Позивач просить стягнути з відповідача на його користь 3% річних у сумі 2036, 82 грн.

Суд перевірив правильність розрахунку та дійшов висновку, що штрафні санкції, нараховані позивачем підлягають задоволенню у повному обсязі.

Судом встановлено, що позивачем в заяві про зменшення позовних вимог допущено арифметичну помилку, а саме помилково вказано ціну позову як 100271, 82 грн., оскільки сума заявлених позовних вимог складає (97843, 46 грн. (основна заборгованість) + 484, 77 грн. (пеня) + 2036, 82 грн. (3% річних) = 100365, 05 грн.

          Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

З урахуванням наведеного, позов підлягає задоволенню повністю, у сумі 100365, 05 грн.

Судові витрати відповідно до ч. 2 ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 49, ст. ст. 82-85 ГПК України, господарський суд,-

вирішив:

1.          Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Закритого акціонерного товариства «Меліоратор»(08292, Київська область, м. Буча, вул. Чкалова, 1, код ЄДРПОУ 01037229) на користь Приватного підприємства «Петроліум»(08132, Київська область, Києво-Святошинський район, м. Вишневе, вул. Київська, 17, код ЄДРПОУ 30161064) 97843 (дев’яносто сім тисяч вісімсот сорок три) грн. 46 коп. основної заборгованості, 484 (чотириста вісімдесят чотири) грн. 77 коп. пені, 2036 (дві тисячі тридцять шість) грн. 82 коп. –3% річних та судові витрати: 1003 (одну тисячу три) грн. 65 коп. державного мита і 315 (триста пятнадцять) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

          3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду Київської області набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.

Суддя