Ухвала суду № 85316834, 25.10.2019, Солом'янський районний суд міста Києва

Справа № 760/33796/18

Провадження №2/760/2731/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 жовтня 2019 року м. Київ

Суддя Солом`янського районного суду м. Києва Кушнір С.І., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про захист честі, гідності, ділової репутації та відшкодування моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 в грудні 2018 р. звернувся до суду із позовом до відповідачів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , в якому просив визнати такою, що не відповідає дійсності, принижує честь гідність та ділову репутацію ОСОБА_1 , що містилась у публікаціях відповідачів; зобов`язати відповідачів видалити з ресурсів інтернет розміщену ними інформацію про позивача; зобов`язати відповідачів опублікувати спростування розповсюдженої відповідачами неправдивої інформації та стягнути солідарно з відповідачів на користь позивача моральну шкоду в розмірі 113680,80 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ухвали суду від 02.01.2019 р., позовна заява за формою та змістом не в повному обсязі відповідала загальним вимогам статей 175-177 ЦПК України, оскільки позивач не зазначив обставини, тобто ті юридично значимі факти, на основі яких він звертається до суду та обґрунтовує заявлені вимоги, відповідно до норм матеріального права, що поширюються на спірні правовідносини, із посиланням на докази в підтвердження обґрунтування заявлених вимог.

Так, відповідно до п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 1 від 27.02.2009 року «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи», відповідачами у справі про захист гідності, честі чи ділової репутації є фізична або юридична особа, яка поширила недостовірну інформацію, а також автор цієї інформації.

Якщо позов пред`явлено про спростування інформації, опублікованої в засобах масової інформації, то належними відповідачами є автор і редакція відповідного засобу масової інформації чи інша установа, що виконує її функції, оскільки згідно зі статтею 21 Закону про пресу (2782-12) редакція або інша установа, яка виконує її функції, здійснює підготовку та випуск у світ друкованого засобу масової інформації.

У разі, коли редакція друкованого засобу масової інформації не має статусу юридичної особи, належним відповідачем є юридична особа, структурним підрозділом якої є редакція. Якщо редакція не є структурним підрозділом юридичної особи, то належним відповідачем виступає засновник друкованого засобу масової інформації.

У випадку, коли інформація була поширена у засобі масової інформації з посиланням на особу, яка є джерелом цієї інформації, ця особа також є належним відповідачем.

При опублікуванні чи іншому поширенні оспорюваної інформації без зазначення автора (наприклад, у редакційній статті) відповідачем у справі має бути орган, що здійснив випуск засобу масової інформації.

Пунктом 12 даної постанови визначено, що належним відповідачем у разі поширення оспорюваної інформації в мережі Інтернет є автор відповідного інформаційного матеріалу та власник веб-сайта, особи яких позивач повинен установити та зазначити в позовній заяві (ч. 3 ст. 175 ЦПК України).

Згідно п. 14 зазначеної постанови встановлено, що при вирішенні питання про відкриття провадження у справі судам слід звертати увагу на відповідність позовної заяви (заяви) вимогам ст. 175 ЦПК. Така заява має містити, зокрема, відомості про те, в який спосіб була поширена інформація, що порушує особисті немайнові права позивача (заявника), яка саме інформація поширена відповідачем (відповідачами), із зазначенням часу, способу й осіб, яким така інформація повідомлена, інші обставини, які мають юридичне значення, посилання на докази, що підтверджують кожну з таких обставин, а також зазначення способу захисту, в який позивач бажає захистити своє порушене право.

Також в п. 15 вищезазначеної постанови передбачено, що при розгляді справ зазначеної категорії суди повинні мати на увазі, що юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову, є сукупність таких обставин: а) поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; б) поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; в) поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; г) поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право.

Під поширенням інформації слід розуміти: опублікування її у пресі, передання по радіо, телебаченню чи з використанням інших засобів масової інформації; поширення в мережі Інтернет чи з використанням інших засобів телекомунікаційного зв`язку; викладення в характеристиках, заявах, листах, адресованих іншим особам; повідомлення в публічних виступах, в електронних мережах, а також в іншій формі хоча б одній особі.

Поширенням інформації також є вивішування (демонстрація) в громадських місцях плакатів, гасел, інших творів, а також розповсюдження серед людей листівок, що за своїм змістом або формою порочать гідність, честь фізичної особи або ділової репутації фізичної та юридичної особи.

Проте судам необхідно враховувати, що повідомлення оспорюваної інформації лише особі, якої вона стосується, не може визнаватись її поширенням, якщо особа, яка повідомила таку інформацію, вжила достатніх заходів конфіденційності для того, щоб ця інформація не стала доступною третім особам.

Недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).

Спростування поширеної недостовірної інформації повинно здійснюватись незалежно від вини особи, яка її поширила.

Відповідно до пункту 18 постанови Пленуму Верховного Суду України № 1 від 27.02.2009 року «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» передбачено, що згідно з положеннями статті 277 ЦК і статті 12 ЦПК України обов`язок довести, що поширена інформація є достовірною, покладається на відповідача, проте позивач має право подати докази недостовірності поширеної інформації. Позивач повинен довести факт поширення інформації відповідачами, а також те, що внаслідок цього було порушено його особисті немайнові права.

Так, позивачем ОСОБА_1 заявляючи до відповідачів вимогу про захист честі, гідності, ділової репутації та відшкодування моральної шкоди, не чітко викладено зміст позовних вимог та не зазначено обставини, якими позивач обґрунтовує заявлені вимоги, не надано докази, що підтверджують факт поширення інформації відповідачами, також позивачем не надано доказів про те, кому належать веб-сторінки з яких розповсюджувалась недостовірна інформація, що стосується позивача.

Також, в порушення п. 6 ч. 2 ст. 119 ЦПК України та роз`яснень, викладених у п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», позивачем не зазначено посилання на докази, які б підтверджували обставини в обґрунтування його міркувань, з яких він виходив, визначаючи розмір моральної шкоди саме в заявленій ним сумі.

Тому, заявляючи позивачем до відповідачів вимогу про відшкодування завданої моральної шкоди, яку він оцінив в сумі 113680,80 грн., не викладає юридично значимих фактів та обставин, за яких їй заподіяно відповідну шкоду, не вказує, в чому полягає моральна шкода, якими діями відповідачів, і в порушення яких правових норм відповідачами заподіяно позивачу шкоду, якими доказами це підтверджується, та який причинний зв`язок між цими подіями.

Крім того, згідно з ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно зі ст. 9 Закону України «Про судовий збір», суд перед відкриттям провадження у справі перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.

Згідно п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» зі змінами і доповненнями, судовий збір справляється за подачу позовної заяви про захист честі та гідності фізичної особи, ділової репутації фізичної або юридичної особи, а саме: позовної заяви немайнового характеру в розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та позовної заяви про відшкодування моральної шкоди в розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Так, позивачем ОСОБА_1 заявляючи позовні вимоги про про захист честі, гідності, спростування недостовірної інформації та відшкодування моральної шкоди, не сплачено судовий збір, який необхідно сплатити в розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (704,80 грн.) - за позовну вимогу про захист честі, гідності, ділової репутації та в розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб - за позовну вимогу про відшкодування моральної шкоди на наступні реквізити: отримувач коштів: УК у Солом`янському районі/Солом`янський район, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 38050812, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО):899998, рахунок отримувача: 31218206026010, код класифікації доходів бюджету: 22030101, за подачу позову та надати оригінал квитанції.

Ухвалою суду від 02.01.2019 р., позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про захист честі, гідності, ділової репутації та відшкодування моральної шкоди - залишено без руху.

Надано позивачу строк для усунення недоліків на протязі десяти днів з дня отримання ним копії ухвали, шляхом подання нової позовної заяви з урахуванням вимог, викладених в ухвалі.

Роз`яснено, що в разі невиконання вимог, зазначених в ухвалі, позовна заява буде вважатися неподаною і повернута позивачу.

07.03.2019 р. позивачем ОСОБА_1 через канцелярію суду подано позовну заяву про захист честі, гідності, ділової репутації (в новій редакції), на виконання ухвали суду про залишення позовної заяви без руху, вказаних в ухвалі від 02.01.2019 р. (Вхід. № 20614), в якій позивач вказує на усунення недоліків, що були підставою для залишення позовної заяви без руху. Також позивачем додано оригінал квитанції №21615 від 05.03.2019 р. про сплату судового збору у розмірі 768,40 грн.

Разом з тим, в ухвалі суду від 02.01.2019 р. про залишення позовної заяви без руху, судом вказувалося на те, що позивачем не було сплачено судовий збір, який необхідно сплатити в розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (704,80 грн.) - за позовну вимогу про захист честі, гідності, ділової репутації та в розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб - за позовну вимогу про відшкодування моральної шкоди на наступні реквізити: отримувач коштів: УК у Солом`янському районі/Солом`янський район, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 38050812, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО):899998, рахунок отримувача: 31218206026010, код класифікації доходів бюджету: 22030101, за подачу позову та надати оригінал квитанції.

Таким чином, позивачем ОСОБА_1 не зазначено в позовній заяві інформацію, яку позивач просить визнати такою, що не відповідає дійсності та не надано докази, що підтверджують факт поширення інформації відповідачами, також позивачем не надано доказів про те, кому належать веб-сторінки з яких розповсюджувалась недостовірна інформація, що стосується позивача, судовий збір сплачено не в повному обсязі, чим не виконано вимоги суду від 02.01.2019 р.

Відповідно до ч. 3 ст. 185 ЦПК України якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями ст.ст. 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Враховуючи викладене та зважаючи на те, що позивач в зазначений строк не виконав вимог, визначених статтями 175-177 ЦПК України, позовну заяву слід вважати неподаною та повернути позивачу.

Керуючись статтями 175-177, 185, 260 ЦПК України, -

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про захист честі, гідності, ділової репутації та відшкодування моральної шкоди - визнати неподаною та повернути позивачу.

Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення до Київського апеляційного суду через суд першої інстанції.

У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя С.І. Кушнір