Рішення № 8531571, 20.08.2009, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 230-31-77

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

"20" серпня 2009 р. Справа № 6/158-09

Господарський суд Київської області в складі:

головуючого судді                                                                       Маляренка А.В.

при секретарі                                                                       Поліщук О.Д.

розглянувши справу № 6/158-09

за позовом Закритого акціонерного товариства «Термінал - М», м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю підприємство «Український будівельний центр», смт. Рокитне                    

про стягнення заборгованості 30551,78 грн.

Представники сторін:

від позивача: Бєляков П.О. (довіреність № б/н від 15.01.2009 року)

від відповідача: не з’явився

обставини справи:

Закрите акціонерне товариство «Термінал - М»звернулося до господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю підприємство «Український будівельний центр»про стягнення заборгованості за неналежне виконання зобов’язань за договором поставки № ДГ 1-17/09/08 від 17.09.2008 року у розмірі 30551,78 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані не належним виконанням відповідачем своїх зобов’язань.

Ухвалою господарського суду Київської області від 30.06.2009 року порушено провадження у справі та призначено розгляд справи на 20.08.2009 року.

Під час судового засідання представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги у повному обсязі з підстав викладених у позовній заяві.

У судове засідання 20.08.2009 року представник відповідача не з’явився, але через канцелярію суду подав клопотання № 1юр/167-09 від 20.08.2009 року про відкладення розгляду справи та клопотання № 1юр/7 від 20.08.2009 року про ознайомлення з матеріалами справи у зв’язку з тим, що на момент подачі клопотання позовна заява на адресу товариства з обмеженою відповідальністю підприємство «Український будівельний центр»не надходила. Слід зазначити, що в матеріалах справи наявні докази відправки відповідачу копії позовної заяви з додатками, а саме опис вкладення у цінний лист від 18.06.2009 року та фіскальний чек «Укрпошти»№ 0796 від 18.06.2009 року.

Відповідач у судове засідання не з’явився вимоги ухвали господарського суду Київської області про порушення провадження у справі не виконав, відзив на позов не подав, про місце і час судового засідання був належним чином повідомлений (у справі наявне поштове повідомлення про вручення).

На підставі ст.75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, заслухавши його пояснення, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд Київської області, -

ВСТАНОВИВ:

Між закритим акціонерним товариством «Термінал - М»(надалі - позивач) та товариством з обмеженою відповідальністю підприємством «Український будівельний центр»(надалі - відповідач) 17.09.2008 року було укладено Договір поставки № 1-17/09/08 (надалі - Договір).

Відповідно до п. 1.1 договору, позивач зобов'язується в порядку та на умовах договору поставити замовлений товар марки », по узгодженню сторін виконати його доставку, відповідач зобов'язується своєчасно прийняти замовлений товар та здійснити його оплату на умовах цього договору.

Відповідно до п. 2.1 договору кількість товару, що підлягає поставці, його часткове співвідношення (асортимент, сортамент, номенклатура) за сортами, групами, видами, марками, типами визначаються у заявках покупця, рахунках фактурах постачальника та накладних (товарно-транспортних, видаткових).

Відповідно до накладних на відпуск виробів: № 146 від 17.09.2008 року на суму 31708,80 грн., № 341 від 31.10.2008 року на суму 11 759,04 грн., № 385 від 13.11.2008 року на суму 2351,81 грн., № 432 від 26.11.2008 року на суму 44186,69 грн., № 438 від 28.11.2008 року на суму 2376,00 грн., позивачем було передано у власність відповідачу товар на загальну суму 92 382,34 грн.

Факт отримання товару підтверджується підписом уповноваженого представника відповідача на вказаних накладних.

Відповідно до п. 6.6 договору, відповідач зобов’язаний розрахуватися за поставлений товар протягом 30-ти календарних днів з моменту його отримання.

З матеріалів справи вбачається що відповідачем було частково оплачено вартість поставленого товару на загальну суму 65 300,25 грн., що підтверджується:

- платіжними дорученнями № 420 від 10.11.2008 року на суму 3000,00 грн., № 397 від 14.11.2008 року на суму 7000,00 грн., № 543.65 від 19.11.2008 року на суму 4000,00 грн., № 543.78 від 21.11.2008 року на суму 5000,00 грн., № 543.14 від 02.12.2008 року на суму 13546,98 грн., № 543,04 від 25.11.2008 року на суму 1759,00 грн.

- видатковими накладними на повернення товару № УБЦ-000929 від 31.10.2008 року на суму 11537,86 грн., № УБЦ-000007 від 23.01.2009 року на суму 9458,50 грн., № УБЦ-000008 від 23.01.2009 року на суму 2351,81 грн., № УБЦ-000083 від 25.02.2009 року на суму 7646,10 грн.

Таким чином, станом на час розгляду справи в суді, сума заборгованості товариства з обмеженою відповідальністю підприємством «Український будівельний центр»за поставлений товар складає 27 082,09 грн. (92 382,34 грн. –65 300,25 грн. = 27 082,09 грн.).

Зазначена заборгованість підтверджується також актом звірки взаєморозрахунків за період з 01.12.2007 року по 18.03.2009 року на суму 27 082,09 грн., який скріплений підписами та печатками уповноважених представників обох сторін.

Відповідно до ч.1 статті 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ч.1 статті 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Частина 2 статті 509 ЦК України передбачає, що зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно п.1 ч.2 статті 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно ч. 1 статті 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Стаття 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частина друга цієї ж статті передбачає, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

В зв’язку з несплатою відповідачем заборгованості за поставлений товар, позивач надіслав на адресу відповідача претензію № 1 від 20.03.2009 року (Вих. №17/03) з вимогою оплатити заборгованість за поставлений товар, претензія була вручена 20.03.2009 року, яка залишена без відповіді та задоволення (претензія в матеріалах справи).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до п. 1 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень. Відповідач у судове засідання не з’явився, докази оплати суду не надав.

Отже, факт порушення відповідачем договірних зобов’язань судом встановлено та по суті не оспорений відповідачем.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, тому суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 27 082,09 грн. основного боргу, є доведеними, обґрунтованими, відповідачем не спростовані, а відтак підлягають задоволенню.

Крім того, у зв’язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов’язань за договором, позивач просить суд стягнути з останнього індекс інфляції у сумі –1 868,66 грн. та три проценти річних - 320,53 грн.

Відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 55 ГПК України, суд перевірив правильність нарахування індексу інфляції та 3% річних за заявлений позивачем період.

А отже, вимоги щодо стягнення з відповідача індексу інфляції та трьох процентів річних є правомірними та підлягають задоволенню.

Крім того, у зв’язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов’язань за договором, позивач просить суд стягнути з останнього пеню у сумі 1 280,50 грн.

Відповідно до п. 7.2 договору, за прострочення платежу відповідач сплачує пеню в розмірі ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч.3 ст. 549 ЦК України).

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання (ч.1 ст. 230 ГК України).

Згідно ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Стаття 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»передбачає, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до ст. 55 ГПК України, суд перевірив правильність нарахування пені за заявлений позивачем період.

Сума боргу (грн..)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір пені за кожний день простроченняСума пені за період прострочення

27 082.0929.12.2008 - 15.02.20094912.0 %0.033%435,00

27 082.0916.02.2009 - 21.05.20099512.0 %0.033%845,50 Розрахунок пені відповідає вимогам законодавства та матеріалам справи.

Таким чином, загальна сума пені за договором задовольняється у заявленому позивачем, розмірі – 1 280,50 грн.

Відповідно до ст. 44 ГПК України, судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Згідно із ст. 49 ГПК України, витрати по сплаті державного мита, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача пропорційно заявленим вимогам.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 11, 202, 509, 525, 526, 549, 612, 625, 626 ЦК України, ст. 193, 230 ГК України та ст.ст. 33, 44, 49, 55 ст.ст. 82-85 ГПК України, господарський суд, –

В И Р І Ш И В :

1.          Позовні вимоги задовольнити повністю.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю підприємство «Український будівельний центр»(09600, Київська область, Рокитнянський район, смт. Рокитне, вул. Радянська, буд. 2, код ЄДРПОУ 32925860) на користь Закритого акціонерного товариства «Термінал - М»(04074, м. Київ, вул. Резервна, 8, код ЄДРПОУ 31749934) 27 082,09 грн. –основного боргу, інфляції –1 868,66 грн., три проценти річних –320,53 грн., 1 280,50 грн. – пені, а також витрати по сплаті державного мита в сумі 305,52 грн. та 315,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, оформленого відповідно до вимог ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя