
КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ПОЛТАВИ
Справа №552/3782/19
Провадження № 2/552/1230/19
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
28.10.2019 Київський районний суд м. Полтави в складі:
головуючого судді Васильєвої Л.М.
при секретарі Орламенко А.О.
за участю представників позивача ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , відповідача ОСОБА_3 , представника відповідача – адвоката Гури В.Г.
розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Полтава цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Полтаваобленерго» до ОСОБА_3 про стягнення вартості не облікованої електричної енергії,-
В С Т А Н О В И В:
05.07.2019 позивач звернувся до суду до ОСОБА_3 про стягнення вартості не облікованої електричної енергії. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 09.04.2012 між Полтавською філією міських електромереж ПАТ « Полтаваобленерго» і ОСОБА_3 укладений договір на користування електричною енергією за № 13051294-0, предметом якого є постачання електричної енергії до будинку по АДРЕСА_1 . 02.02.2017 під час проведення технічної перевірки за вказаною адресою представника Полтавської філії міських електромереж «Полтаваобленерго» виявлено порушення п. 48 Правил користування електричною енергією для населення, а саме самовільне підключення електропроводки до електромережі, що не є власністю енергопостачальника, про що був складений акт про порушення № 00005707 від 02.02.3017, та на засіданні комісії з розгляду актів про порушення, визначений обсяг недорахованої без облікової спожитої електричної енергії за період 02.02.2014 по 02.02. 2017 .27 778.00 кВ/год на суму 21 993.07 грн. Позивач просив стягнути з відповідача вартість не облікованої електричної енергії у розмірі 21 993.07 грн, а також витрати по справі у розмірі 1921 грн.
Провадження у справі відкрито 24.07.2019 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного провадження.
21.08.2019 до суду наданий відзив на позов, в якому відповідач позовні вимоги не визнає, просив відмовити у їх задоволенні. Зазначив, що між ним та позивачем договір за № 13051294-0 від 09.04.2012 не укладався, що він сплачував за спожиту електроенергію відповідно до показників лічильника, в осінньо-зимовий період він та його сім`я не проживали у будинку, оскільки цей будинок є дачним будинком, свідків при виявленні правопорушення не було, йому не надали можливість внести до акта зауваження. Зазначає, що розрахунок вартості не облікованої електроенергії в проведений не вірно.
У судовому засіданні представники позивача підтримали позовні вимоги, просили їх задовольнити з підстав, що викладені в позовній заяві.
Відповідач ОСОБА_3 та його представник, адвокат Гура В.Г., позовні вимоги не визнали. Відповідач не заперечував того факту, що на час проведення перевірки був виявлений факт самовільного підключення електричних приладів, поза приладом обліку, знаходилась електрична лампочка на будинку, на подвір`ї, яка не обраховувалась лічильником, однак він її не проводив та не знав про її наявність. Пояснив, що припускає, що можливо на його подвір`ї зустрічали Новий Рік особи без визначеного місця проживання ( він бачив сліди їхньої гулянки) , які могли провести цю проводку, що зустрічати Новий Рік при світлі. Також повністю підтвердили заперечення, які викладені у відзиві на позов.
Заслухавши сторони, дослідивши матеріали справи та надані докази суд керується наступним.
17.04.2019 ПАТ «Полтаваобленерго» перейменоване на АТ «Полтаваобленерго».
Встановлено, що позивач надає відповідачеві послуги з постачання електричної енергії до дачного будинку за адресою АДРЕСА_1 , власником якого є відповідач ОСОБА_3 , що визнається відповідачем по справі та підтверджується технічною документацією на будинок. ( а.с. 19-22).
При цьому суд не бере до уваги заперечення відповідача про те, що він не укладав з позивачем договору про користування електричною енергією за адресою АДРЕСА_1 09.04.2012 № АДРЕСА_2 , а тому до нього не можуть бути застосовані такі санкції, оскільки ОСОБА_3 сам підтверджує ту обставину, що отримував від позивача електричну енергію за вказаною адресою, та сплачував кошти за її споживання з 1986 року.
Окрім того жодних доказів щодо спростування укладення договору відповідач не надав.
Стаття 81 ЦПК України передбачає обов`язок доказування і подання доказів, а саме приписами частини першою встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Аналогічна норма передбачена ч. 3 ст. 11 ЦПК України , а саме передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Ч. 4 цієї статті передбачає, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
За змістом статей 12 та 81 ЦПК України, який набрав чинності з 15 грудня 2017 року, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно зі статтею 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Отже, з врахуванням принципу диспозитивності цивільного судочинства та беручи до уваги саме обов`язок сторін довести ті обставини на які вони посилаються, як на підставу своїх вимог та заперечень, суд розглядає справу за наявними у ній доказами.
Пояснення відповідача на те, що самовільне підключення до його будинку могли здійснити особи без визначеного місця проживання під час святкування Нового ОСОБА_4 на його подвір`ї, є його припущенням, однак жодного доказу про те, що саме так було,і що він не знав про наявність самовільного підключення до електромережі, відповідач та його представник не надали.
Факт наявності самовільного підключення до електромережі відповідачем визнається, але він не надав суду жодного доказу у підтвердження того, що таке підключення пройшло поза його волею, що він ним не користувався та не знав про його наявність.
Статтею 322 ЦК України тягар утримання майна покладений на його власника.
Отже відповідач, як власник дачного будинку, повинен утримувати належне йому майно, у тому числі слідкувати за наявністю усіляких змін у належному йому майні.
Актом про порушення № 00005707 від 02.02.2017, що складений працівниками позивача ( а.с. 7-10) встановлена наявність самовільного підключення електроприладу ( лампочки на подвір`ї будинку) прихованою проводкою, складена схема електропостачання та схема підключення приладу обліку споживача.
Та обставина, що відповідач відмовився від підписання акта, не спростовує його зміст та факт виявлення порушення.
Засідання комісії з розгляду актів про порушення правил користування електричною енергією для населення №9 від 08.02.2017 встановлена причетність відповідача до самовільного підключення електропроводки поза приладом обліку прихованою проводкою ( а..с 13).
Відповідач був присутнім на засіданні комісії, підписав протокол, жодних зауважень чи пояснень не надав, що підтверджується його підписом на протоколі.
7 лютого 2018 р. Верховний Суд своєю постановою № 461/698/16-ц визнав, що у разі самовільного підключення до електромережі факт заподіяння шкоди постачальнику і вина споживача доведення не потребують, а вартість спожитої необлікованої електроенергії визначається за Методикою визначення обсягу та вартості електричної енергії.
Згідно із пп. 15 та 16 п. 8.1. Правил користування електричною енергією постачальник електричної енергії має право контролювати додержання споживачами та субспоживачами вимог цих Правил відповідно до умов укладених договорів, а також складати акти про невідповідність дій (бездіяльності) споживача умовам договору про постачання електричної енергії та порушення вимог законодавства України в електроенергетиці.
Отже слід дійти до висновку, що відповідач, порушував Правила користування електричною енергією для населення, що підтверджується зібраними у справі доказами.
Розмір збитків позивачем розрахований відповідно до Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженою постановою НКРЕ від 04.05.2006.
Відповідач хоч і зазначає, що він не згоден із порядком нарахування та розміром нарахованої вартості не облікованої електричної енергії, однак не надав суду жодного доказу, який би спростовував правильність проведеного нарахування .
Враховуючи викладене суд дійшов до висновку про задоволення позовних вимог.
Керуючись ст. 141, 259, 263-265 ЦПК України,-
В И Р І Ш И В:
Позовні вимоги задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь Акціонерного товариства «Полтаваобленерно» вартість не облікованої електричної енергії у розмірі 21 993.07 грн, 1 921 грн судового збору, а всього 23 914.07 грн. ( двадцять три тисячі дев`ятсот чотирнадцять гривень 07 коп.)
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Полтавського апеляційного суду через Київський районний суд м.Полтави протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: Акціонерне товариство «Полтаваобленерго» код ЄДРПОУ 00131819 м. Полтава, вул. Старий Поділ, 5.
Відповідач: ОСОБА_3 , прож. АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .
Повний текст рішення виготовлений 31.10.2019.
Суддя Л.М. Васильєва
Судове рішення № 85314402, Київський районний суд м. Полтави було прийнято 28.10.2019. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 552/3782/19. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: