Ухвала суду № 8531358, 31.07.2009, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, місто Київ, вул. Комінтерну, 16                                                  230-31-77

УХВАЛА

"31" липня 2009 р. Справа № 7/167-09

за заявою Приватного підприємства «Бліц-Трейд», м. Київ

про забезпечення позову

у справі за позовом Приватного підприємства «Бліц-Трейд», м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Блиставиця», м.Бориспіль

про

                                                                                                    Суддя Антонова В.М.

без виклику представників сторін

Обставини справи:

Приватне підприємство «Бліц-Трейд»(далі–позивач) звернулося до Господарського суду Київської області з позовною заявою №1-23/7 від 23.07.09р. до Товариства з обмеженою відповідальністю «Блиставиця»(далі–відповідач) про заборону вчинення дій.

Ухвалою господарського суду Київської області від 31.07.09р. порушено провадження у справі №7/167-09.

Одночасно позивач подав до суду заяву про забезпечення позову, в якій просить вжити заходів для забезпечення позову, шляхом заборони ТОВ «Блиставиця»та іншим особам вчиняти будь-які дії щодо припинення, обмеження, повернення та користування автозаправочними станціями, які знаходиться за адресою: Київська область, місто Бориспіль, Під’їзний шлях до ДП «МА «Бориспіль»та Київська область, місто Ірпінь, пров. Озерний, 20-в, до вирішення господарського спору між ПП «Бліц-Трейд»та ТОВ «Блиставиця»по суті та прийняття відповідного рішення господарським судом Київської області.

Заява обґрунтована тим, що позивач на підставі Договорів оренди автозаправочних станцій № 28/01-ІР та № 28/02-БР, укладених 26.12.2008р. користується спорудами, майном та обладнанням автозаправних станцій, які знаходиться за адресами: Київська область, м.Ірпінь, пров. Озерний, 20-в та Київська область, м. Бориспіль, Під’їзний шлях до ДП «МА «Бориспіль». Строк дії цих договорів - до 25.12.2011р. (п.9.1 Договору). На день звернення Позивача до суду вищевказані договори чинні і не визнані судом недійсними.

29.06.2009 р. позивач отримав від Відповідача лист № 29/6, про те, що з 30.06.2009р. закінчується термін дії Договору оренди об’єкта, майна та обладнання автозаправочної станції № 31/12-ИР від 01 серпня 2006 року і позивач зобов’язаний 31.07.2009р. передати Відповідачу об’єкт, що являє собою цілісну, стаціонарну автозаправочну станцію, яка знаходиться за адресою: Київська область, місто Ірпінь, пров. Озерний, 20-в. Крім того, того ж дня, позивачем було отримано ще листи за № 29/6.2 та № 29/6.3 про те, що 03 серпня 2009 року буде розпочато капітальний ремонт автозаправочних станцій, які знаходяться за адресою: Київська область, місто Бориспіль, Під’їзний шлях до ДП «МА «Бориспіль»та Київська область, місто Ірпінь, пров. Озерний, 20-в.

          Виходячи з викладеного вище, позивач припускає, що відповідач до винесення рішення по суті справи, умисно буде вчиняти дії з метою перешкодити позивачу реалізувати своє право на користування (оренду) майном та намагатися повернути собі майно, чим порушить права позивача та утруднить в подальшому виконання рішення суду.

Викладені обставини дають підстави суду дійти висновку, що невжиття заходів забезпечення позову у даній справі може утруднити чи зробити неможливим виконання судового рішення у даній справі, у разі задоволення позову.

Відповідно до ст. 66 ГПК України забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Відповідно до ст. 67 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується, зокрема, забороною відповідачеві вчиняти певні дії.

Відповідно до п.2 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 12.12.2006р. N 01-8/2776 “Про деякі питання практики забезпечення позову” адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається.

Враховуючи докази, надані позивачем на підтвердження своїх вимог, з’ясувавши обсяг позовних вимог, відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати позивач, позовним вимогам (заявлений спосіб заходів забезпечення не є перешкодою у здійсненні господарської діяльності будь-яких осіб), суд дійшов висновку, що подане клопотання є обґрунтованим та підлягає задоволенню частково в частині заборони Товариству з обмеженою відповідальністю «Блиставиця» вчиняти будь-які дії щодо припинення, обмеження, повернення та користування автозаправочними станціями, які знаходиться за адресою: Київська область, місто Бориспіль, Під’їзний шлях до ДП «МА «Бориспіль»та Київська область, місто Ірпінь, пров. Озерний, 20-в, до вирішення господарського спору між ПП «Бліц-Трейд»та ТОВ «Блиставиця»по суті та прийняття відповідного рішення господарським судом Київської області.

Відповідно до п. 8 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 13.02.2002р. № 01-8/155 „Про деякі питання практики застосування окремих норм чинного законодавства у вирішенні спорів та внесення змін і доповнень до деяких інформаційних листів” ухвала господарського суду набирає законної сили з моменту її винесення.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 66, 67, 86 ГПК України, суд,-

ухвалив:

1. Заяву про забезпечення позову задовольнити частково.

2. Заборонити Товариству з обмеженою відповідальністю «Блиставиця»( 08300, м. Бориспіль, вул. Глібова, 1-а, ЄДРПОУ 22891382) вчиняти будь-які дії щодо припинення, обмеження, повернення та користування автозаправочними станціями, які знаходиться за адресою: Київська область, місто Бориспіль, Під’їзний шлях до ДП «МА «Бориспіль»та Київська область, місто Ірпінь, пров. Озерний, 20-в.

3. Ця ухвала про забезпечення позову набирає законної сили з дати винесення і підлягає виконанню в порядку, встановленому Законом України „Про виконавче провадження”.

          4. Ухвала може бути пред’явлена до виконання протягом трьох років з моменту винесення до 31.07.2012 року.

Суддя