Рішення № 8530269, 25.03.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

25.03.10 р.                     Справа № 20/33                               

Суддя господарського суду Донецької області Донець О.Є.

розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “ТПК УКРСПЛАВ”, м.Донецьк

до відповідача Спільного українсько-турецького підприємства у формі закритого акціонерного товариства “Донецький завод алюмінієвих профілей”, м.Донецьк

про стягнення 36903,66 грн.

За участю представників:

від позивача: Чічіна І.В. – дов.

від відповідача: Фінк О.Е. – дов.

СУТЬ СПОРУ:

До господарського суду Донецької області звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю “ТПК УКРСПЛАВ”, м.Донецьк, із позовом до Спільного українсько-турецького підприємства у формі закритого акціонерного товариства “Донецький завод алюмінієвих профілей”, м.Донецьк, про стягнення 36903,66 грн., з яких 10950,79 грн. – сума інфляції, 8525,92 грн. – сума 10% річних за користування чужими грошовими коштами, 17426,95 грн. – сума пені.

          В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на порушення відповідачем умов договору від 05.06.09 р. № 5-06/2009, на приписи Господарського та Цивільного кодексів України та на надані суду документи, що наявні в матеріалах справи.

25 березня 2010 року відповідач звернувся до суду із письмовим клопотанням, в якому посилався на тяжке фінансове становище та просив суд зменшити суму неустойки, заявлену позивачем, та розстрочити виконання рішення суду рівними частинами на 12 місяців. В обґрунтування свого клопотання відповідач посилався на надані суду документи, що наявні в матеріалах справи.

В заяві від 25.03.10 р. відповідач просив суд залучити до матеріалів справи копії банківських виписок, довідку з ЄДР, свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи.

           Дослідивши матеріали справи та вислухавши пояснення представників сторін, суд встановив:

05 червня 2009 року між Товариством з обмеженою відповідальністю “ТПК УКРСПЛАВ” (далі-Постачальник) та Спільним українсько-турецьким підприємством у формі закритого акціонерного товариства “Донецький завод алюмінієвих профілей” (далі-Покупець) було укладено договір поставки № 5-06/2009 (далі-Договір).

Відповідно до п.1.1 Договору, Постачальник зобов’язався поставити, а Покупець прийняти та оплатити продукцію виробничо-технічного призначення в асортименті, кількості, одиницях виміру та за ціною, зазначених у погоджених сторонами Специфікаціях, доданих до Договору та які є його невід’ємними частинами.

Згідно із п.4.2 Договору, оплата товару проводиться шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Постачальника, у строк, вказаний в Специфікаціях узгоджених сторонами на кожну партію товару, доданих до договору, та які є його невід’ємною частиною, і не підлягають будь-яким змінам без письмового узгодження між сторонами.

Пунктом 8.1 Договору передбачено, що за невиконання або неналежне виконання умов договору сторони несуть відповідальність, передбачену Договором, а у випадках, не передбачених Договором – відповідно до чинного законодавства України.

Відповідно до п.8.4 Договору, у випадку прострочення сплати за поставлений товар Покупець зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також десять процентів річних від простроченої суми.

Згідно із п.8.5 Договору, у випадку прострочення сплати за поставлений товар Покупець зобов’язаний сплатити на користь Продавця пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла на момент прострочення, від несплаченої вчасно суми за кожний день такого прострочення.

Позивач свої зобов’язання за договором виконав належним чином, передав у власність відповідача продукцію виробничо-технічного призначення, що підтверджується, наявними у матеріалах справи актами приймання брухту та відходів кольорових металів.

Відповідач свого обов’язку з повної та своєчасної оплати отриманого товару у встановлені строки не виконав, чим порушив умови Договору, прострочивши виконання свого грошового зобов’язання.

Як вбачається з матеріалів справи, 18 лютого 2010 року позивач кур’єрською поштою на адресу відповідач направив вимогу про сплату штрафних санкцій за двома договорами № 5-06/2009 від 05.06.09 р. та № 25-02/09ЦВ від 25.02.09 р., але вимога залишилась без відповіді.

Посилаючись на вищевикладене, позивач звернувся до суду із позовом, в якому просить суд стягнути з відповідача 36903,66 грн., з яких 10950,79 грн. – сума інфляції, 8525,92 грн. – сума 10% річних за користування чужими грошовими коштами, 17426,95 грн. – сума пені.

Відповідач у судовому засіданні проти задоволення позовних вимог не заперечив.

Згідно із ст.4-2) Господарського процесуального кодексу України, правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Відповідно до ст.4-3) зазначеного кодексу, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Статтею 33 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно із ст.43 зазначеного кодексу, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

          Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

          Згідно із ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Свої позовні вимоги позивач підтверджує наявними в матеріалах справи документами, а саме – договором поставки № 5-06/2009 від 05.06.09 р., специфікаціями до Договору, актом звірки розрахунків за 01.01.09 р. – 30.11.09 р., накладними, актами приймання, рахунками, податковими накладними, товарно-транспортними накладними.

Відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 10950,79 грн. – суми інфляції, 8525,92 грн. – суми 10% річних за користування чужими грошовими коштами є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.233 Господарського кодексу України, у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Відповідно до п.3 ст.83 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, приймаючи рішення, має право: зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Враховуючи вищевикладене та приймаючи до уваги, суд зменшує розмір стягуваної пені на 6000,00 грн., тобто до 11426,95 грн., скориставшись правом, наданим п.3 ст.83 Господарського процесуального кодексу України, та враховуючи заперечення та майнові інтереси відповідача.

Судові витрати покладаються на відповідача у повному обсязі.

Відповідач звернувся до суду із письмовим клопотанням про розстрочку виконання рішення, в якій посилається на тяжке фінансове становище підприємства, у зв’язку з чим просив суд розстрочити виконання рішення строком на 12 місяців зі сплатою щомісячно заборгованості рівними частинами.

На підставі вищевикладеного, враховуючи, що обставини, на які посилається відповідач у клопотанні про розстрочку можуть суттєво ускладнити виконання рішення, суд, враховуючи заперечення позивача та його майнові інтереси, задовольняє клопотання відповідача частково, та надає відповідачеві розстрочку виконання рішення на 6 місяців. Виконання рішення суду від 25.03.10 р. слід розстрочити, зобов’язавши відповідача сплачувати заборгованість в розмірі 30903,66 грн. та 388,07 грн. витрат по сплаті державного мита, 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, у такий спосіб: до 25.04.10 р. – 5254,62 грн., до 25.05.10 р. - 5254,62 грн., до 25.06.10 р. - 5254,62 грн., до 25.07.10 р. - 5254,62 грн., до 25.08.10 р. - 5254,62 грн., до 25.09.10 р. 5254,63 грн.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.4-2, 4-3, 33, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, ст.233 Господарського кодексу України, ст.ст.509, 525, 526, 530, 625 Цивільного кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “ТПК УКРСПЛАВ”, м.Донецьк, до Спільного українсько-турецького підприємства у формі закритого акціонерного товариства “Донецький завод алюмінієвих профілей”, м.Донецьк, про стягнення 36903,66 грн. - задовольнити частково.

Зменшити розмір стягуваної пені до 11426,95 грн.

Стягнути з Спільного українсько-турецького підприємства у формі закритого акціонерного товариства “Донецький завод алюмінієвих профілей” (юридична адреса: 83057, м.Донецьк, вул.Хіміків, 42; поточний рахунок № 2600301515939 в філії “Укрексімбанк”, МФО 334817, ЄДРПОУ 24656840) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “ТПК УКРСПЛАВ” (юридична адреса: 83009, м.Донецьк, вул.Новоросійська, 9; поштова адреса: 83052, м.Донецьк, вул.Східна, 5; поточний рахунок № 26000051703390 у Донецькому РУ ЗАТ КБ “Приватбанк” в м.Донецьк, МФО 335496, ЄДРПОУ 33393752) 10950,79 грн. – суму інфляції, 8525,92 грн. – суму 10% річних за користування чужими грошовими коштами, 11426,95 грн. – суму пені, 388,07 грн. – суму витрат по сплаті державного мита, 236,00 грн. – суму витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Виконання рішення суду від 25.03.10 р. розстрочити, зобов’язавши відповідача сплачувати заборгованість в розмірі 30903,66 грн. та 388,07 грн. витрат по сплаті державного мита, 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, у такий спосіб: до 25.04.10 р. – 5254,62 грн., до 25.05.10 р. - 5254,62 грн., до 25.06.10 р. - 5254,62 грн., до 25.07.10 р. - 5254,62 грн., до 25.08.10 р. - 5254,62 грн., до 25.09.10 р. 5254,63 грн.

Видати наказ у встановленому порядку.

Вступну та резолютивну частини рішення оголошено 25.03.2010 р.

Повний текст рішення підписано 26.03.2010 р.

Суддя                               

Надруковано 3 примірники:

1-          позивачеві;

1 – відповідачеві;

1 –у справу

Вик.Канаховська В.В.