Рішення № 85300987, 28.10.2019, Тернопільський окружний адміністративний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 500/1939/19

28 жовтня 2019 рокум.Тернопіль

Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі:

головуючої судді Подлісної І.М.

за участю:

секретаря судового засідання Павловського Ю.Б.

представника позивача ОСОБА_1 .В.

представника відповідача Калашник Н.Я.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області, третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Управління Державної казначейської служби у місті Тернополі Тернопільської області про зобов`язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 звернувся до Тернопільського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області, третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Управління Державної казначейської служби у місті Тернополі Тернопільської області про зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області сформувати та подати до Управління Державної казначейської служби України у місті Тернополі Тернопільської області подання про повернення сплаченого ОСОБА_2 збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу квартири в розмірі 4258,00 грн.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на те, що 13.06.2019 року було укладено договір купівлі-продажу квартири, посвідчено нотаріусом Ломакіною Л.В. та зареєстровано в реєстрі за № 705, згідно якого позивач придбав квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . При укладенні договору позивач сплатив збір на обов`язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна в розмірі 4258,00 грн. Позивач придбав житло вперше, а тому вважає, що відповідно до пункту 9 статті 1 Закону України “Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування” сплатила такий збір безпідставно. ОСОБА_2 зазначає, що 08 липня 2019 року звернулась до Головного УПФУ Тернопільської області про повернення помилково сплаченого збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, проте отримала відмову у поверненні вказаних коштів. Позивач вважає таку відмову необґрунтованою та просить зобов`язати відповідача сформувати та подати до УДКСУ у місті Тернополі Тернопільської області подання про повернення ОСОБА_2 сплаченого збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна в розмірі 4258,00 грн.

Ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду від 23 серпня 2019 року дану позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Даною ухвалою про відкриття провадження у справі відповідачеві встановлено 15-денний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на позовну заяву.

Представник відповідача скористався правом на подання відзиву на позовну заяву, який надійшов на адресу суду із відповідними письмовими доказами 30.08.2019. У відзиві відповідач не погоджується з позовними вимогами та доводами, викладеними в адміністративному позові.

12 вересня 2019 року ухвалою суду було призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи на 09.10.2019 о 10:15 год.

09 жовтня 2019 року ухвалою суду відкладено розгляд справи на 18 жовтня 2019 року о 12:00 год., у зв`язку із неявкою представника третьої особи.

Ухвалою суду від 10.04.2019, постановленою в судовому засіданні, без виходу до нарадчої кімнати, згідно ч.7, 8 ст.243 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) відкладено розгляд справи на 28.10.2019 о 11:00 год.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити в повному обсязі з мотивів викладених в позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечила проти позовних вимог, просила в позові відмовити в повному обсязі.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Управління Державної казначейської служби у місті Тернополі Тернопільської області у судове засідання не прибув, подав до суду письмове клопотання, в якому просив розгляд справи проводити без участі їх представника, при вирішення даної справи покладаються на рішення суду. Надав суду довідку на підтвердження зарахування до державного бюджету 13.06.2019 року збору з операцій придбавання (купівлі - продажу) нерухомого майна в сумі 4258,00 грн.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позов підставний та підлягає до задоволення з наступних підстав та мотивів.

Судом встановлено, що 13.06.2019 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , ОСОБА_4 було укладено договір купівлі-продажу квартири, посвідчено нотаріусом Ломакіною Л.В. та зареєстровано в реєстрі за № 705, згідно якого позивач придбав квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Відповідно до пункту 3 договору купівлі-продажу ціна квартири встановлена в розмірі 851760,00 грн.

У відповідності до Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 13.06.2019 року ОСОБА_2 являється власником 1/2 частки квартири за адресою: АДРЕСА_1 .

При цьому, як вбачається з матеріалів справи, а саме з квитанції №ПН963357 від 13.06.2019 року, позивачем сплачено збір на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі продажу нерухомого майна у розмірі 4258,00 грн.

Головним управлінням Пенсійного фонду України Тернопільської області від 12.07.2019 року №8158/05-03 позивача повідомлено, про те, що підстав для повернення вказаного збору немає, оскільки Пенсійний фонд України не володіє інформацією щодо прав власності громадян на нерухоме майно, а також роз`яснено, що позивач має право звернутися до суду із адміністративним позовом про повернення сплаченого збору.

Порядок справляння та використання збору на обов`язкове державне пенсійне страхування визначає Закон України "Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування" від 26.06.1997 року № 400/97-ВР.

Відповідно до абзацу першого та другого пункту 9 статті 1 даного Закону платниками збору на обов`язкове пенсійне страхування є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та фізичні особи, які придбавають нерухоме майно, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше. Нерухомим майном визнається жилий будинок або його частина, квартира, садовий будинок, дача, гараж, інша постійно розташована будівля, а також інший об`єкт, що підпадає під визначення групи 3 основних засобів та інших необоротних активів згідно з Податковим кодексом України.

Питання сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій згідно із Законом України "Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування" врегульовані у Порядку сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 03.11.1998 року № 1740.

Згідно з абзацом першим пункту 15-1 Порядку сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій збір на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна сплачується підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності та фізичними особами, які придбавають нерухоме майно, у розмірі 1 відсотка від вартості нерухомого майна, зазначеної в договорі купівлі-продажу такого майна, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.

Пункт 15-3 Порядку сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій передбачає, що нотаріальне посвідчення або реєстрація на біржі договорів купівлі-продажу нерухомого майна здійснюється за наявності документального підтвердження сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна.

З системного аналізу наведених правових актів вбачається, що із загального правила про обов`язковість сплати збору при придбанні нерухомого майна законодавцем встановлено винятки для громадян, які придбавають житло і перебувають на черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.

Судом встановлено, що відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта, ОСОБА_2 є власником 1/2 частки квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно Довідки від 18 жовтня 2019 року №166, виданої Зборівським районним бюро технічної інвентаризації Савчук А.М. згідно обліку технічної інвентаризації в Зборівському РБТІ нерухомого майна не зареєстровано.

У відповідності до довідки №117.22-10/376 від 09 серпня 2019 року Філії Тернопільське обласне управління АТ "Ощадбанк", ОСОБА_2 в списках на приватизацію житла за адресою: с. Загір`я Зборівського району, Тернопільської області не значиться та житловий чек по даній адресі не використовувався. У списках за адресами АДРЕСА_2 АДРЕСА_1 відсутня інформація про право на отримання житлового чека.

Будь-яких належних та допустимих доказів, які б спростовували твердження позивача про придбання ним житла вперше, чи підтверджували б реєстрацію на праві приватної власності за ним будь-якого іншого нерухомого майна та свідчили б про відсутність у нього права на звільнення від сплати збору, відповідачем не надано, судом не здобуто.

У відповідності до ч.1,2 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії, чи бездіяльності покладається на відповідача.

За встановлених обставин суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими, документально підтвердженими та такими, що підлягають до задоволення.

Частиною другою статті 45 Бюджетного кодексу України передбачено, що центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, веде бухгалтерський облік усіх надходжень Державного бюджету України та за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, здійснює повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету.

Механізм повернення коштів, помилково зарахованих до державного бюджету визначений у Порядку повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного або місцевого бюджетів, затвердженому наказом Міністерства фінансів України від 03 вересня 2013 року №787.

Відповідно до пункту 5 даного Порядку, повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету податків, зборів, платежів та інших доходів бюджетів здійснюється за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету.

Подання в довільній формі подається платником до органу Казначейства разом з його заявою про повернення коштів з бюджету та оригіналом або копією документа на переказ, або паперовою копією електронного розрахункового документа, які підтверджують перерахування коштів до бюджету.

Відповідно до пункту 7.2 Порядку ведення органами Пенсійного фонду України обліку надходження сум єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та інших платежів, затвердженого Постановою Пенсійного фонду України від 27.09.2010 року № 21-2, яким установлено механізм здійснення органами Пенсійного фонду України обліку надходження сум збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, суми помилково сплачених платежів зараховуються в рахунок майбутніх платежів або повертаються платникам на підставі заяви.

Отже, законодавством визначено порядок повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджетів, який передбачає наявність подання відповідного органу, що контролює справляння надходжень бюджету, з метою внесення його платником до органу Державної казначейської служби України.

Відмова УПФУ в частині повернення позивачу збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна в розмірі 4258,00 грн., є протиправною, оскільки саме органи Пенсійного фонду України, які контролюють справляння надходжень бюджету по даному збору, мають у разі ініціативи платника сформувати та подати відповідне подання до органів державної казначейської служби.

При цьому, суд, критично ставиться до посилань УПФУ, стосовно того, що відповідно до чинного законодавства України не існує єдиної системи реєстрації прав на нерухоме майно, що позбавляє можливості перевірити інформацію про те, чи вперше особа придбала нерухомість, так як, відсутність можливостей в органів Пенсійного фонду України встановити придбання житла конкретною особою вперше не може ставитись в провину особі, оскільки відсутність порядку виконання законодавчо закріплених норм не може впливати на порушення прав громадян, які наділені такими правами, і саме органи Пенсійного фонду України зобов`язані довести, що конкретні особи - придбавають житло не вперше.

Таким чином, виходячи із встановлених обставин справи та наведених норм чинного законодавства України, суд приходить до висновку, що збір на обов`язкове державне пенсійне страхування в розмірі 1 відсотка від вартості придбаного нерухомого майна, ОСОБА_2 сплачено помилково, за відсутності обов`язку здійснювати такий платіж, у зв`язку з чим кошти в сумі 4258,00 грн., сплачені при нотаріальному оформленні договору купівлі-продажу вперше придбаного житла, підлягають поверненню. А відтак, суд приходить до переконання, що адміністративний позов слід задовольнити в повному обсязі.

Аналогічна правова позиція висловлена в ухвалах Вищого адміністративного суду України від 20 серпня 2015 року (справа № К/800/41597/14), від 25 червня 2015 року (справа №К/800/17652/15), від 16 квітня 2015 р. (справа №К/9991/37325/11) тощо.

Щодо вимоги про стягнення витрат на професійну правничу допомогу в сумі 2000 грн., суд зазначає наступне.

За визначенням ч.1 ст.132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. В свою чергу, у відповідності до п.1 ч.3 ст.132 КАС України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Так, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави (ч.1 ст.134 КАС України). За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката (ч.2 ст.134 КАС України).

Відповідно до ч.3 ст.134 КАС України для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно ч.4 ст.134 КАС України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

При цьому, в силу приписів ч.5 ст.134 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Судом встановлено, що 09.07.2019 року між ОСОБА_2 та адвокатським об`єднанням "Сила права" укладено договір про надання правової допомоги.

Додатком №1 від 09.07.2019 року до договору про надання правової допомоги від 09.07.2019 року визначено порядок оплати винагороди (гонорару) адвокатського об`єднання "Сила права" за надання правової допомоги у спорі ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області, третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Управління Державної казначейської служби у місті Тернополі Тернопільської області про зобов`язання вчинити дії. Адвокатське об`єднання "Сила права" зобов`язується здійснювати представництво та захист інтересів клієнта в суді першої інстанції (Тернопільський окружний адміністративний суд).

Вартість послуг за даним договором складає: попередній аналіз спору, судової практики та надання варіантів законного захисту прав та інтересів клієнта за 1 годину – 500,00 грн.

Оплата наданої правової (правничої) допомоги адвокатським об`єднанням "Сила права" з представництва інтересів клієнта у суді першої інстанції здійснюється на підставі акту наданих послуг, узгодженого та підписаного сторонами цього договору протягом трьох банківських днів з моменту підписання.

Відповідно до акту №1 обсягу наданої правничої (правової) допомоги від 09.07.2019 року, відповідно до якого позивачем отримано правову допомогу в наступному обсязі: формування правової позиції, підготовка позовної заяви - 1000,00 грн.; збір доказів - 1000 грн. Загальна вартість робіт (послуг) склала 2000,00 грн.

Грошові кошти в розмірі 2000,00 грн. сплачено позивачем у повному обсязі, що підтверджується квитанцією №0.0.1441425987.1 від 19.08.2019 року на суму 2000,00 грн.

Згідно ч.6 ст.134 КАС України у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч.7 ст.134 КАС України).

При цьому, відповідач скористався своїм правом та подав до суду клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. З огляду на однотипність позовів до Головного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області, третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Управління Державної казначейської служби у місті Тернополі Тернопільської області з вимогою сформувати та подати до Управління Державної казначейської служби України у місті Тернополі Тернопільської області подання про повернення сплаченого ОСОБА_2 збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу квартири в розмірі 4258,00 грн., та враховуючи сформовану практику по даній категорії справ, долученою до матеріалів справи тим же представником позивача, даний публічно-правовий відноситься до незначного рівня складності справи.

Суд вважає, що представником позивача завищено суму вартості наданої правничої допомоги, оскільки в даній категорії справ існує усталена практика і його посилання на її тривале і ґрунтовне вивчення є безпідставним.

Його посилання на те, що співмірна сума та час наданої послуги за попередній аналіз спору, судової практики та надання варіантів законного захисту прав та інтересів клієнта, підготовки позовної заяви, збір доказів в кількості 2 годин у розмірі 2 000 грн. є надмірним, як до ціни позову так і витраченого ним часу з врахуванням не складності даного спору.

Таким чином, суд приходить до висновку про необґрунтованість та не співмірність розміру витрат, заявлених до відшкодування за рахунок бюджетних асигнувань відповідача за підготовку позовної заяви, збір доказів, та вважає співмірною витратою на такі послуги для відшкодування суму 1000,00 грн.

Таким чином, виходячи з вищенаведеного, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів, суд часткового погоджується з доводами позивача щодо розміру витрат на правничу допомогу, а тому стягнута з Головного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області за рахунок її бюджетних асигнувань має бути сума витрат, пов`язаних з розглядом справи, на професійну правничу допомогу в розмірі 1000 гривень.

Суд приходить до висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими, відповідають дійсним обставинам та матеріалам справи, ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, належним чином не заперечені відповідачем, а тому підлягають до задоволення .

Відповідно до ст.139 КАС України судовий збір сплачений позивачем підлягає поверненню за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області.

Керуючись статтями 139, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України,-

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України Тернопільської області (майдан Волі, 3, м.Тернопіль, код ЄДРПОУ 14035769) сформувати та подати до Управління Державної казначейської служби України у м.Тернополі Тернопільської області (бульвар Т.Шевченка,3, м.Тернопіль, код ЄДРПОУ 37977726) подання про повернення ОСОБА_2 ( АДРЕСА_3 , ЄДРПОУ / ІПН: НОМЕР_1 ) 4258 (чотири тисячі двісті п`ятдесят вісім) грн. 00 коп. сплаченого збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна згідно квитанції № ПН 963357 від 13.06.2019 року.

Стягнути на користь ОСОБА_2 ( АДРЕСА_3 , ЄДРПОУ / ІПН: НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області (майдан Волі, 3, м.Тернопіль, код ЄДРПОУ 14035769) сплачений судовий збір в розмірі 768 (сімсот шістдесят вісім) гривень 40 копійок, відповідно до квитанції № 0.0.1441423088.1 від 19.08.2019 року.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області (майдан Волі, 3, м.Тернопіль, код ЄДРПОУ 14035769) на користь ОСОБА_2 ( АДРЕСА_3 , ЄДРПОУ / ІПН: НОМЕР_1 ) судові витрати, пов`язані з розглядом справи, на професійну правничу допомогу в загальному розмірі 1000 (одна тисяча) гривень 00 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 30 жовтня 2019 року.

Головуючий суддя Подлісна І.М.