Рішення № 85300950, 31.10.2019, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/4951/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 жовтня 2019 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Катаєвої Е.В., розглянувши у письмовому провадженні в місті Одеса справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “МЕССЕМ” (вул. Л. Шмідта 19, м. Одеса, 65020) до Державної фіскальної служби України (Львівська площа,8, м. Київ, 04053), Головного управління ДФС в Одеській області (вул. Семінарська,5, м. Одеса, 65044), Комісії Головного управління ДФС в Одеській області, яка приймає рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН або відмову в такій реєстрації (вул. Семінарська,5, м. Одеса, 65044) про визнання протиправними та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

До Одеського окружного адміністративного суду звернулось з адміністративним позовом (а.с.98-110) Товариство з обмеженою відповідальністю «МЕССЕМ» (далі -ТОВ «МЕССЕМ») до Державної фіскальної служби України (далі – ДФСУ), Головного управління ДФС в Одеській області (далі – ГУ ДФС), Комісії Головного управління ДФС в Одеській області, яка приймає рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН або відмову в такій реєстрації (далі - Комісія ГУ ДФС), в якому позивач просить:

- визнати протиправними та скасувати рішення Комісії, яка приймає рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН або відмову в такій реєстрації №1170918/40358596 від 24.05.2019 року;

- зобов`язати ДФС України зареєструвати у ЄРПН податкову накладну №11 від 23.04.2019 року та вважати вказану податкову накладну прийнятою та зареєстрованою протягом операційного дня, коли її було надіслано платником податку - ТОВ “МЕССЕМ” (код ЄДРПОУ 40358596).

Також позивач просив встановити судовий контроль за виконанням рішення суду.

В обґрунтування позовної заяви позивач зазначив, що 14.05.019 року ним подано на реєстрацію в ЄРПН податкову накладну від 23.04.2019 р. за № 11, виписану на ім`я Замовника наданих позивачем послуг – ТОВ «Агрохолдинг Восток» на загальну суму 95 441,70 грн. за фактом отримання передплати за послуги по внесенню/обробці полів аміаком безводним.

Реєстрацію вищевказаної податкової накладної було зупинено 14.05.2019року, що підтверджується Квитанцією від 14.05.2019 р. за № 9098908884, із зазначенням підстави зупинення «обсяг постачання товару/послуги 01.61.10-00.00 перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає вимогам пп. 2.1 п. 2 Критеріїв ризиковості платника податку».

18.05.2019року TOB «МЕССЕМ» скерувало до контролюючого органу пояснення щодо податкової накладної за № 11 від 23.04.2019року, документи, що підтверджують реальність здійснюваних із контрагентом-покупцем операцій.

24.05.2019року незважаючи на факт скерування ТОВ «МЕССЕМ» всіх необхідних документів до контролюючого органу для прийняття ним рішення про реєстрацію податкової накладної за № 11 від 23.04.2019р. в ЄРПН, комісія ГУ ДФС прийняла Рішення за № 1170918/40358596 від 24.05.2019року, яким відмовила у реєстрації податкової накладної за № 11 від 23.04.2019р., формально зазначивши про ненадання платником податків копій документі.

При цьому чіткого формулювання, які саме документи ТОВ «МЕССЕМ» не скеровано до контролюючого органу, останнім не зазначено.

Позивач зазначив, що не погоджуючись з вказаним рішенням ним 25.05.2019року подано Скаргу на рішення Комісії ГУ ДФС, яка залишена без задоволення 30.05.2019року Комісією з розгляду скарг ДФС.

Позивач вважає рішення Комісії ГУ ДФС від 24.05.2019р. за № 1170918/40358596 протиправним та таким, що підлягає скасуванню, адже платником податків надано усі передбачені п. 14 Порядку документи, необхідні для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної. В оскаржуваному рішенні про відмову в реєстрації податкової накладної зазначено лише загальний перелік документів, чіткого формулювання, які саме документи ТОВ «МЕССЕМ» не скеровано до контролюючого органу, останнім не зазначено. Крім того, додані до позову докази повністю спростовують факт ненадання документів.

Позивач просить врахувати, що оскаржуване рішення Комісії є актом індивідуальної дії, головною рисою якого є його конкретність (гранична чіткість), а саме: чітке формулювання конкретних юридичних волевиявлень суб`єктами адміністративного права, які видають такі акти; розв`язання за їх допомогою конкретних, а саме індивідуальних, справ або питань, що виникають у сфері державного управління; чітка визначеність адресата конкретної особи або осіб; виникнення конкретних адміністративно-правових відносин, обумовлених цими актами; чітка відповідність такого акту нормам чинного законодавства.

Натомість, оскаржуване рішення Комісії ГУ ДФС не відповідає критерію чіткості та зрозумілості акту індивідуальної дії, та породжує його неоднозначне трактування, що в свою чергу впливає на можливість реалізації права або виконання обов`язку платником податків виконати юридичне волевиявлення суб`єкта владних повноважень.

Позивач стверджує про реальність надання ним послуг по внесенню/обробці полів аміаком безводним власними силами або орендованими основними засобами на користь замовників.

Також квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної не відповідає принципу повноти, зрозумілості та обґрунтованості, адже не зазначає конкретного критерію ризиковості, а лише містить загальне посилання на пп. 2.1. п.2 критерію ризиковості. Натомість, норми Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних вимагають від контролюючого органу зазначення конкретного виду критерію. Окрім того є обов`язковим для контролюючого органу вказати в квитанції розрахований показник за кожним критерієм, якому відповідає платник податку, чого контролюючим органом також зроблено не було.

Позивач також зазначає, що Критерії оцінки ризикованості платника податків визначені лише в листі ДФС від 21.03.2018р. за № 959/99-99-07-18, який сам собі не є нормативним документом та помилкове віднесення ТОВ «МЕССЕМ», як таке, що відповідає п. 2.1 та п. 1.6 Критеріїв ризикованості платника податків, ТОВ «МЕССЕМ» вважає, що Квитанція від 23.04.2019р. не є такою, що відповідає приписам п. 13 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 р. № 117.

В обґрунтування позовних вимог позивач також посилався на практику ЄС (справи «Щокін проти України», «Сєрков проти України», ВАТ «Нафтова компанія ЮКОС» проти РФ), які наголошують, що верховенство права, один з основоположних принципів демократичного суспільства, притаманне всім статтям Конвенції. Таким чином, питання, чи було дотримано справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав окремої особи, виникає лише тоді, коли встановлено, що оскаржуване втручання відповідало вимозі законності та не було свавільним. Будь-яке втручання публічної влади в безперешкодне користування власністю повинне бути законним, тобто втручання має відповідати національному законодавству і бути достатньо зрозумілим, щоб дозволити заявнику передбачати наслідки своїх дій.

Позивач вважаючи порушеними свої права звернувся до суду з адміністративним позовом.

Ухвалою суду від 23.08.2019 року залишено адміністративний позов без руху, позивачу надано строк для усунення недоліків позовної заяви (а.с.90-92).

Ухвалою суду від 12.09.2019 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, вирішено розгляд справи здійснити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами (а.с.2-4).

Представником відповідачів 26.09.2019 року надано до суду відзив на адміністративний позов (а.с.127-129), в якому представник просив відмовити у задоволенні позову та зазначив, що Комісії контролюючих органів складаються з комісії регіонального рівня та комісій центрального рівня (ДФС). Зазначені комісії приймають рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН, відмову в реєстрації ПН/РК в ЄРПН. Представник зазначив, що в оскаржуваних рішеннях Комісії ДФС України було чітко зазначено саме які документи не було надано позивачем, а саме первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні та розрахункові документи, банківські виписки з особових рахунків.

Також в обґрунтування відзиву представник зазначив, що після детального вивчення документів, котрі були надані позивачем разом з позовною заявою, слід звернути увагу на квитанцію про реєстрацію ПН/РК кількісних і вартісних показників до податкової накладної в ЄРПН, в який зазначено наступне: - особистий ключ електронного підпису розміщено на незахищеному носії інформації, при цьому відповідно до вимог ЗУ «Про електроні довірчі послуги» - особистий ключ кваліфікованого електронного підпису повинен зберігатись у захищеному носії інформації.

Представник відповідачів вважає, що з огляду на ненадання позивачем разом з повідомленнями всіх необхідних документів, також проблем з електронно – цифровим підписом, оскаржувані рішення про відмову у реєстрації ПН прийняті на цілком законних підставах.

Представник позивача подав до суду відповідь на відзив , в яких звернув увагу суду 26.09.2019 року представником відповідачів подано до суду відзив на позовну заяву, копія якого направлена на електронну адресу особи, яка не має жодного відношення до позивача та його представників, та не була вказана в позові, чим порушив процесуальні права позивача на своєчасне ознайомлення з подами відповідачем процесуальними документами та, відповідно, на наведення доводів та заперечень щодо них.

Також представник позивача, ознайомившись з відзивом, зазначив, що відповідачем наведено положення чинного законодавства стосовно електронного адміністрування податку на додану вартість, повноважень Комісії ДФС України та інших положень, проте не було спростовано жодного доводу позивача, які були ним наведені в адміністративному позові.

Доводи Відповідача щодо розміщення Особистого ключа електронного підпису на незахищеному носії інформації не стосуються предмету розгляду за даною справою та не мають значення для повного, всебічного, належного розгляду спору судом, адже вказані обставини не є підставою для зупинення реєстрації податкової накладної, або відмови в реєстрації податкової накладної.

Також, Відповідач знову посилається на перевищення обсягом постачання товару/послуги 01.61 залишку обсягу придбання такого товару/послуги як на обставину, що відповідає вимогам п.п.2.1. п.2. Критеріїв ризиковості платника податку. Однак відповідач знову ігнорує заявлені позивачем підстави позову. Відповідач жодним чином не спростував достатності та достовірності наданих позивачем до позову первинних документів та доказів їх направлення відповідачу на стадії зупинення реєстрації податкової накладної для прийняття рішення про її реєстрацію, які на думку позивача є достатніми для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної.

Крім того, відповідач не спростував і того, що Критерії оцінки ризиковості не є нормативно- правовим актом, не затверджені КМУ, а отже не можуть бути підставою для зупинення реєстрації податкової накладної, про що також зазначалось Позивачем у позові, що підтверджується правовою позицією Верховного суду у справі №822/1878/18. Крім того, рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 26.04.2019 року у справі №640/1240/19 вирішено визнати протиправними дії Державної фіскальної служби України, що полягають у запровадженні для використання регіональними підрозділами ДФС України критеріїв оцінки ризиковості платника податку, достатніх для зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН листом від 05.11. 2018 року №4065/99-99-07- 05-04-18 та зобов`язано ДФС України відкликати лист, як такий що не підлягає виконанню.

Справа розглянута у письмовому провадженні.

Дослідивши надані учасниками справи докази у їх сукупності, суд встановив, що ТОВ «МЕССЕМ» зареєстроване як юридична особа 21.03.2016 року; основний вид діяльності за КВЕД: 01.61 Допоміжна діяльність у рослинництві (а.с.82-87).

19.03.2019 року між ТОВ «МЕССЕМ» (Виконавець) та ТОВ «АГРОХОЛДИНГ ВОСТОК» (Замовник) укладено договір №07/03-2019, відповідно до якого Виконавець на замовлення Замовника зобов`язується організувати надання послуг з внесення/оброблення полів аміаком безводним, на орендованих Замовником сільськогосподарських землях. Виконавець приступає до виконання послуг в строк визначений в письмовій заявці Замовника та після отримання передоплати. Договором визначені інші умови надання послуг (а.с.34-38).

14.05.2019 року позивачем ТОВ «МЕССЕМ» за фактом настання першої події подано на реєстрацію в ЄРПН податкову накладну від 23.04.2019 року за № 11 (а.с.23), виписану на ім`я ТОВ «АГРОХОЛДИНГ ВОСТОК» на загальну суму 95 441,70 грн. за фактом отримання передплати за послуги по внесенню/обробці полів аміаком безводним.

Однак реєстрація податкової накладної №11 від 23.04.2019 року зупинена контролюючим органом з підстав її невідповідності критеріям ризиковості платника податків.

Позивач отримав квитанцію (а.с.24) з єдиного вікна подання електронних документів ДФС України, у якій повідомлено, що відповідно до п.201.16 ст.201 ПКУ, реєстрація ПН/РК від 23.04.2019 №11 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. Обсяг постачання товару/послуги 01.61.10-00.00 перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає вимогам пп. 2.1 п. 2 Критеріїв ризиковості платника податку.

18.05.2019року TOB «МЕССЕМ» подало контролюючому органу (квитанціями за № 1-15 від 18.05.2019) пояснення до повідомлення №1 від 18.05.2019 року щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по податковій накладної № 11 від 23.04.2019 року, а також документи, що підтверджують реальність здійснюваних із контрагентом-покупцем операцій, а саме: копія Договору №07/03-2019 від 19.03.2019 року; копія виписки ТОВ «МЕССЕМ» від 23.04.2019 р.; копія рахунку-фактури № СФ-0000014 від 10.04.2019; копія акту виконаних робіт №4В від 16.05.2019; копія оборотно-сальдової відомості ТОВ «МЕССЕМ» по рахунку 661 (заробітна плата за квітень 2019); копія оборотно-сальдової відомості ТОВ «МЕССЕМ» по рахунку 661 (зарплата за першу половину травня 2019); копія оборотно-сальдової відомості ТОВ «МЕССЕМ» по рахунку 104 (основні засоби); копія Посвідчення про право виконань робіт з підвищеною небезпекою №052096 від 02.04.2018 р. ОСОБА_1 ; копія Посвідчення про право виконання робіт з підвищеною небезпекою №052097 від 02.04.2018 ОСОБА_2 ; копія посвідчень про навчання з охорони праці за №У1-26, №У1-27, №У1-28 від 19.02.2018; таблиця даних платника податку; пояснення до таблиці даних (а.с.30-76).

Комісією ГУ ДФС в Одеській області 24.05.2019 року прийняте рішення №1170918/40358596 про відмову в реєстрації ПН/РК в ЄРПН №11 від 23.04.2019 року з підстав ненадання платником податку копій документів: - первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні (документи, які не надано підкреслити); - розрахункові документи, банківські виписки з особових рахунків (а.с.25).

25.05.2019 року до ДФС України позивач подав скаргу на рішення від 24.05.2019 року №1170918/40358596 (а.с.77-80).

Рішенням комісії з питань розгляду скарг від 30.05.2019 року №29408/40358596/2 скаргу залишено без задоволення (а.с.81).

Спірні правовідносини виникли між сторонами стосується питань оподаткування.

Спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов`язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов`язкових платежів), нарахування і сплату пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків і визначає заходи, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу є Податковий Кодекс України.

За правилами п.185.1 ст.185 ПКУ операції платників податку з постачання товарів та послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, є об`єктом оподаткування податком на додану вартість.

Датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг, в силу вимог п.187.1 ст.187 ПКУ вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Відповідно до п. 201.7 ст.201 ПКУ податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Пунктом 201.1 ст.201 ПКУ встановлений обов`язок платника податків на дату виникнення податкових зобов`язань скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в ЄРПН у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно із п.201.10 ст.201 ПКУ при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в ЄРПН та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в ЄРПН платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 01.07.2017 в ЄРПН платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

На виконання вказаних вище норм законодавства позивачем сформовано податкову накладну № 11 від 23.04.2019 року та надіслано її до ЄРПН, проте реєстрація цієї податкової накладної була зупинена.

Пунктом 201.16 ст.201 ПКУ встановлено, що реєстрація ПН/РК в ЄРПН може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

21.02.2018 року постановою КМУ №117, яка набрала чинності 22.03.2018 року, затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі Порядок №117).

Пунктом 3 Порядку №117 визначено за якими ознаками перевіряються ПН/РК, що подаються на реєстрацію в Реєстрі до проведення їх моніторингу.

За правилами пунктів 5, 10 Порядку ПН/РК, які підлягають моніторингу, перевіряються на відповідність критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку. Критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, визначає ДФС та надсилає на погодження Мінфіну в електронній формі через систему електронної взаємодії органів виконавчої влади. Мінфін у дводенний строк погоджує або надсилає ДФС на доопрацювання визначені у цьому пункті критерії та перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку. Про визначені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, ДФС інформує Комітет Верховної Ради України з питань податкової та митної політики. ДФС оприлюднює на своєму офіційному веб-сайті погоджені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що процедура визначення критеріїв ризиковості полягає в тому, що ці критерії визначаються ДФС України та погоджуються Мінфіном.

Без дотримання погоджувальних і регуляторних процедур, Державна фіскальна служба України листом № 959/99-99-07-18 від 21.03.2018 визначила Критерії ризиковості платника податку та Критерії ризиковості здійснення операцій, а листом № 960/99-99-07-18 від 21.03.2018 - Перелік показників, що визначають позитивну податкову історію платника податку, тобто вказані Критерії ризиковості платника податку не затверджено нормативним актом ДФС України та не погоджено Міністерством фінансів України, що суперечить вимогам п. 10 Порядку №117.

Критерії ризиковості є основою для роботи системи зупинення реєстрації податкових накладних, оскільки саме вони і є підставами, з яких реєстрація податкової накладної може бути зупинена. На це прямо вказує зміст підпункту 3 п. 13 Порядку №117, відповідно до якого у квитанції про зупинення реєстрації ПН/РК зазначаються, зокрема, критерій(ї) ризиковості платника податку та/або критерій(ї) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого(их) зупинено реєстрацію ПН/РК в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку.

Зважаючи на те, що критерії ризиковості, які використовуються як підстави для зупинення реєстрації податкових накладних, розраховані на неодноразове використання, визначають зміст прав та обов`язків платників ПДВ, документ, який визначає подібні критерії як норми права, підлягає реєстрації в Мінюсті України.

За відсутності належним чином встановлених критеріїв ризиковості процедура зупинення реєстрації податкових накладних не може бути реалізована, адже підставами для такого зупинення є відповідність податкової накладної критеріям ризиковості платника податків (пункт 6 Порядку №117).

За правилами пунктів 12, 13 Порядку №117 у разі зупинення реєстрації ПН/РК в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації ПН/РК. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації. У квитанції про зупинення реєстрації ПН/РК зазначаються: 1) номер та дата складання ПН/РК; 2) порядковий номер, номенклатура товарів/послуг продавця, код товару згідно з УКТЗЕД / послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, зазначені у ПН/РК, реєстрація яких зупинена; 3) критерій(ї) ризиковості платника податку та/або критерій(ї) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого(их) зупинено реєстрацію ПН/РК в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 4) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію ПН/РК в Реєстрі.

Пунктом 15 Порядку №117 визначений перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в Реєстрі. При цьому згідно із п. 15 зазначеного Порядку №117, такі письмові пояснення та копії документів платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного у ПН/РК.

Відповідно до пунктів 18-20 цього Порядку №117, письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу, розглядаються комісіями контролюючих органів. Комісії контролюючих органів складаються з комісій регіонального рівня (комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників ДФС) та комісії центрального рівня (ДФС). Зазначені комісії приймають рішення про: реєстрацію ПН/РК в Реєстрі; відмову у реєстрації ПН/РК Реєстрі.

В силу вимог пункту 21 цього Порядку №117, підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації ПН/РК є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у ПН/РК, реєстрацію яких зупинено; ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку; надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства.

Суд встановив, що реєстрація податкової накладної №11 від 23.04.2019 в ЄРПН зупинена з посиланням на те, що ця ПН не відповідає вимогам пп. 2.1 п. 2 «Критеріїв ризиковості платника податку».

Нормою п.201.16 ст.201 ПКУ компетентним органом, який мав встановити підстави для зупинення реєстрації податкових накладних, є Кабінет Міністрів України. Однак постановою КМУ №, жодних критеріїв ризиковості не встановлено.

При цьому суд враховує, що до 25.03.2018 аналогічні критерії ризиковості були визначені нормативно-правовим актом, а саме наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017 № 567 «Про затвердження критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та Вичерпного переліку документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних», який був зареєстрований в Міністерстві юстиції України 16 червня 2017 р. за № 753/30621.

Однак на момент зупинення реєстрації податкової накладної №11 від23.04.2019 позивача був відсутній будь-який належним чином затверджений нормативно-правовий акт, який би врегульовував питання визначення підстав для зупинення реєстрації податкових накладних. Лист ДФС не може вважатися таким, оскільки не є нормативно-правовим актом.

За таких умов посилання фіскального органу в оскаржуваному рішенні на Критерії ризиковості платника податку, які визначені листом ДФС, не ґрунтується на положеннях законодавства.

Згідно з правовою позицією Верховного суду у справі №822/1878/18 (постанова від 02.04.2019 року) критерії ризиковості здійснення операцій, які були визначені листом Державної фіскальної служби України №959/99-99-07-18 від 21.03.2018 року за погодженням з Міністерством фінансів України від 22.03.2018 року, не є джерелом права відповідно до статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України, адже листи міністерств, інших органів виконавчої влади не є нормативно-правовими актами у розумінні статті 117 Конституції України, і були погоджені за умови, що вони будуть переглянуті протягом місяця.

Крім того, у квитанції про зупинення реєстрації ПН №11 від 23.04.2019 не зазначено конкретного переліку документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію такої податкової накладної.

Змістом квитанції свідчить про те, що суб`єктом владних повноважень не дотримано вимоги пункту 13 Порядку №117 та не вказано конкретної пропозиції щодо переліку документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН. Лише запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію.

У пункті 14 Порядку №117 зазначено, що перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, включає в себе: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.

Суд вважає, що зміст цього переліку свідчить про те, що він є загальним і повинен диференціюватися в залежності від того, яка господарська операція покладена в основу виникнення податкових зобов`язань з ПДВ, тобто узгоджуватися з вимогами, як п. 185.1 ст. 185, так і п.187.1 ст.187 ПКУ.

Судом встановлено ПН №11 від 23.04.2019 сформована позивачем на суму ПДВ, сплаченого покупцем в рамках оплати за послуги, що повністю узгоджується з умовами Договору та підтверджується первинними документами.

Посилання фіскального органу в оскаржуваному Рішенні №1170918/40358596 від 24.05.2019 року на те, що позивач не надав всі необхідні документи, суд вважає необґрунтованим, оскільки відповідно до пункту 15 Порядку №117, письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 14 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного у податковій накладній / розрахунку коригування. Позивач надав первинні документи та у разі їх недостатності, враховуючи, що перелік контролюючим органом не був наведений у відповідності до господарської операції, саме контролюючий орган у межах встановленого строку мав конкретизувати надання документів.

У квитанції про зупинення реєстрації ПН №11 від 23.04.2019 не вказано конкретних строків подання позивачем пояснень та/або документів та не визначений їх чіткий перелік.

Оскаржуване позивачем рішення не містить конкретної інформації про причини та підстави для його прийняття, а саме інформації про те, яких саме первинних документів не вистачає для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної. Така невмотивованість рішення про відмову в реєстрації податкової накладної суперечить принципу визначеності, який повинен бути характерним для рішення суб`єкта владних повноважень.

Суд вважає неспроможним посилання у відзиві на позов на проблем з електронно – цифровим підписом позивача, оскільки вказане не було підставою для прийняття оскаржуваного рішення.

Всупереч вимогам ч.2 ст. 77 КАС України представник відповідачів не спростував належними та допустимими доказами твердження позивача про те, що подані документи підтверджують реальність господарської операції.

Враховуючи викладене суд дійшов висновку, що рішення Комісії ГУ ДФС №1170918/40358596 від 24.05.2019 року про відмову у реєстрації ПН №11 від 23.04.2019 в ЄРПН є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Також підлягають задоволенню вимоги позивача про зобов`язання ДФС України зареєструвати в ЄРПН податкову накладну №11 від 23.04.2019 датою подання для реєстрації.

Відповідно до пунктів 2, 10 ч.2 ст.245 КАС України, у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про: визнання протиправним та скасування індивідуального акту чи окремих його положень; інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

Відповідно до пунктів 19, 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246 податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинене, реєструється у день настання однієї з таких подій, зокрема, набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення).

У разі надходження до Державної фіскальної служби рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду (пункт 20 Порядку №1246).

Відповідно до абзацу 22 п.201.10 ст.201 ПКУ, відсутність факту реєстрації платником податку продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов`язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов`язань за відповідний звітний період.

Таким чином, з метою уникнення будь-яких негативних наслідків для платника податків щодо права на формування податкового кредиту, суд дійшов висновку про необхідність зобов`язання ДФС України провести реєстрацію ПН №11 в ЄРПН у день її подання платником податків.

Такий спосіб захисту про зобов`язання відповідача вчинити відповідні дії узгоджується зі статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту), відповідно до якої кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження

Відповідно до частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1)на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2)з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3)обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4)безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6)розсудливо; 7)з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8)пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9)з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10)своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною 5 ст.242 КАС України визначено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Верховний Суд у постанові від 02.04.2019 року (справа №822/1878/18, адміністративне провадження №К/9901/4668/19) зазначив, що загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття. Крім того, акти, що затверджують критерії ризиковості здійснення операцій мають на меті встановити норми права, які зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян, а відтак підлягають обов`язковій реєстрації у порядку, визначеному діючим законодавством.

Враховуючи, суперечливість нормативного регулювання, наведене та проаналізоване вище, як підстави застосування презумпції правомірності рішень платника (підпункт 4.1.4 п.4.1 ст.4 ПКУ), а також вимоги принципів правової визначеності та передбачуваності, Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій щодо безпідставності зупинення реєстрації податкової накладної Товариства та протиправності рішення податкового органу від 04 травня 2018 року №679000/39957239 про відмову в реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Виходячи із системного тлумачення норм права, наведених вище, суд доходить висновку, що наявність повноважень - це одна з обставин, які входять до предмета доказування у справах цієї категорії, але не єдина. Надання податковому органу відповідних повноважень - це лише передумова подальшої реалізації його управлінських функцій, результатом реалізації чого є прийняття рішення, законність якого підлягає перевірці судом при розгляді справи.

Згідно з нормами частин першої, другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Оцінюючи докази у справі в їх сукупності, суд дійшов висновку, що відповідач не спростував належними та допустимими доказами наведені позивачем доводи, а тому позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Суд не вбачає підстав на час прийняття рішення по справі встановлювати судовий контроль за виконанням рішення суду.

Згідно з ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Зважаючи на викладене, на користь позивача слід стягнути судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 1921,00грн - за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень Головного управління ДФС у Одеській області. Сума судового збору була сплачена позивачем відповідно до платіжного доручення від 19.08.2019 №139, оригінал якого знаходиться в матеріалах справи.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2,3,6,139,241-246 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕССЕМ» (вул. Л. Шмідта 19, м. Одеса, 65020, код ЄДРПОУ 40358596) до Державної фіскальної служби України (Львівська площа,8, м. Київ, 04053, код ЄДРПОУ 39292197), Головного управління ДФС в Одеській області (вул. Семінарська,5, м. Одеса, 65044, код ЄДРПОУ 39398646), Комісії Головного управління ДФС в Одеській області, яка приймає рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН або відмову в такій реєстрації (вул. Семінарська,5, м. Одеса, 65044, код ЄДРПОУ 39398646) про визнання протиправними та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії- задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління ДФС України в Одеській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації №1170918/40358596 від 24.05.2019 року про відмову у реєстрації податкової накладної №11 від 23.04.2019 року в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Зобов`язати Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних, датою подання для реєстрації, податкову накладну №11 від 23.04.2019 року, яка складена Товариством з обмеженою відповідальністю «МЕССЕМ» та направлена для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕССЕМ» за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області судові витрати за сплату судового збору в розмірі 1921,00грн.

Рішення набирає законної сили у порядку ст.255 КАС України.

Рішення може бути оскаржене у порядку та строки встановлені ст.295-297 КАС України.

Суддя Е.В. Катаєва

.