Ухвала суду № 85296929, 29.10.2019, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

______________________________

УХВАЛА

"29" жовтня 2019 р.м. Одеса Справа № 916/3176/19Суддя господарського суду Одеської області Гут С.Ф., розглянувши матеріали заяви про забезпечення позову шляхом заборони Акціонерному товариству «Одесагаз» вчиняти дії по припиненню та обмеженню в примусовому порядку ОСОБА_1 по об`єкту що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , за вх.№2-5232/19 від 28.10.2019р. по справі №916/3176/19

За позовом: ОСОБА_1

до відповідача: Акціонерного товариства «Одесагаз»

про скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

28.10.2019р. ОСОБА_1 (надалі - позивач), звернулась до господарського суду Одеської області з позовом до Акціонерного товариство «Одесагаз» (надалі - відповідач) в якому просить господарський суд скасувати рішення комісії управління газового господарства міста Одеси з розгляду актів про порушення Публічного акціонерного товариства «Одесагаз» ( на теперішній час Акціонерне товариство «Одесагаз») № 313с від 12.02.2019 року про донарахування ОСОБА_1 об`єму газу в обсязі 23942 м3 за період з 30.10.2017 року по 30.10.2018 року у сумі 318 026,49 грн..

Разом із позовною заявою, позивачем було подано до суду заяву про забезпечення позову шляхом заборони Акціонерному товаристу «Одесагаз» вчиняти дії по припиненню та обмеженню в примусовому порядку ОСОБА_1 по об`єкту що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , за вх.№2-5232/19 від 28.10.2019р.

Так, в обґрунтування заявленого ОСОБА_1 зазначає, що предметом позову у даній справі є скасування рішення комісії управління експлуатації тазового господарства міста Одеси з розгляду актів про порушення публічного акціонерного товариства "ОДЕСАГАЗ" (на теперішній час - акціонерне товариство «ОДЕСАГАЗ») (65003, м. Одеса, вул. Одарія, 1, код 03351208) № 313с від 12.02.2019 року про донарахування ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) об`єму газу в обсязі 23942 м3 за період з 30.10.2017 року по 30.10.2018 року в сумі 318 026,49грн. ОСОБА_1 є споживачем природного газу постачаємого AT «Одесагаз» (на момент виникнення правовідносин - ПАТ «Одесагаз»), особистий рахунок № НОМЕР_1 , що не є побутовим.

Як зазначає позивач, Договір на поставку природного газу укладався між ОСОБА_1 та ПАТ «Одесагаз», однак станом на день прийняття рішення комісії управління експлуатації газового господарства міста Одеси з розгляду актів про порушення публічного акціонерного товариства "ОДЕСАГАЗ" № 313с від 12.02.2019 року, ОСОБА_1 припинила свою діяльність як ФО- П , про що внесені відомості до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. А також, як стало відомо з цього ж реєстру, ПАТ «Одесагаз» змінили найменування на AT «Одесагаз».

Як вказує позивач з початку грудня 2018 року з боку посадових осіб ПАТ «Одесагаз» почалися протиправні дії у відношенні ОСОБА_1 . Так, приблизно з 04.12.2018 року по 06.12.2018 року ПАТ «Одесагаз» припинило газопостачання за адресою: 65014 м . Одеса, Лідерсовський бульвар, 17 (нежитлове приміщення).

Відповідно до положень глави 7 розділу VI Кодексу газорозподільних систем, затвердженого постановою НКРЕКП від 30.09.2015 № 2494 (далі - Кодекс ГРМ), Оператор ГРМ в установленому законодавством порядку має право припинити/обмежити газопостачання (розподіл природного газу) на об`єкт споживача (у тому числі побутового споживача) з дотриманням Правил безпеки систем газопостачання, затверджених наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 15 травня 2015 року № 285, та нормативних документів, що визначають порядок обмеження/припинення природного газу, у таких випадках:

- несвоєчасна та/або неповна оплата послуг згідно з умовами договору розподілу природного газу;

- відсутність підтвердженого обсягу природного газу по об`єкту споживача та/або його постачальнику;

- подання споживачем або його постачальником (який уклав з Оператором ГРМ договір на виконання робіт, пов`язаних з припиненням/обмеженням газопостачання споживачам) письмової заяви про припинення газопостачання;

- відмова споживача від встановлення лічильника газу, що здійснюється за ініціативи та за кошти Оператора ГРМ, з урахуванням Закону України "Про забезпечення комерційного обліку природного газу";

- неповернення Оператору ГРМ заяви-приєднання до умов договору розподілу природного газу чи розірвання договору розподілу природного газу;

- несанкціонований відбір природного газу або втручання в роботу ЗВТ чи ГРМ:

- несанкціоноване відновлення газоспоживання;

- визнання в установленому порядку аварійним станом газорозподільної системи та/або ліквідація наслідків аварій, спричинених надзвичайними ситуаціями техногенного, природного або екологічного характеру, та проведення ремонтно-відновлювальних робіт;

- наявність заборгованості за несанкціонований відбір природного газу з ГРМ;

- необгрунтована відмова від підписання акта наданих послуг та/або акта приймання-передачі природного газу (норма застосовується по об`єкту споживача, що не є побутовим);

- в інших випадках, передбачених законодавством.

У разі якщо припинення газопостачання (розподілу природного газу) на об`єкт побутового споживача буде здійснюватися у випадках, визначених у підпунктах 1 - 6 (крім випадку подання споживачем письмової заяви про припинення газопостачання), 9 цього пункту. Оператор ГРМ має надати повідомлення про припинення газопостачання/розподілу природного газу побутовому споживачу не менше ніж за три доби до запланованої дати припинення газопостачання (розподілу природного газу). При цьому в повідомленні мають бути зазначені підстави та дата припинення газопостачання (розподілу природного газу).

При припиненні (відновленні) газопостачання (розподілу природного газу) складається акт у двох примірниках, один з яких залишається у споживача.

Припинення (обмеження) газопостачання (розподілу природного газу) споживачу здійснюється, зокрема, шляхом перекриття запірних пристроїв або встановлення інвентарної заглушки та їх опломбування.

Як вказує позивач, представниками ПАТ «Одесагаз» не було надано жодного повідомлення про припинення газопостачання як того вимагає Кодекс, та Акту про припинення (відновлення) газопостачання.

Як зазначає позивач, 07.12.2018 року стало відомо, під час телефонного дзвінка від представників ПАТ «Одесагаз», припинення газопостачання було обумовлено тим, що їх представники не змогли самостійно зняти показання комерційного лічильника, оскільки ОСОБА_1 була відсутня на місці, а тому вирішили позбавити ОСОБА_1 газу для того, щоб вона сама викликала представників ПАТ «Одесагаз». Слід зауважити, що ОСОБА_1 не проживає у цьому нежитловому приміщенні, та у будні дні перебуває у своїй квартирі, котра розташована в іншому районі міста. Крім того, ОСОБА_1 є відповідальним споживачем, та самостійно щомісяця повідомляє показники до ПАТ «Одесагаз» та вчасно оплачує послуги.

Такої підстави, як відсутність споживача на об`єкті обліку, не визначено Кодексом для припинення газопостачання.

Далі, під час того ж телефонного дзвінка, було повідомлено що представники з`являться за адресою ОСОБА_1 26.12.2018 року, для звірки показників комерційного ВОГ. Однак, 26.12.2018 року, на адресу ОСОБА_1 з`явилися два представника Оператора ГРМ, котрі одразу почали перевіряти лічильник та на місці прийняли рішення щодо його демонтажу та направлення на експертизу.

Як вказує позивач, 26.12.2018 року представником ПАТ «ОДЕСАГАЗ» ОСОБА_3, слюсарем IV розряду, посвідчення № НОМЕР_6 , у присутності споживача ОСОБА_1 , на об`єкті «Сауна» за адресою: Б-р. Лідерсовський 17 , була проведена перевірка , за результатами якої, був складений Акт про порушення споживачем, що є не побутовим № 612 від 26.12.2018 року про несанкціоноване втручання в роботу ЗВТ ( комерційного ВОГ. зокрема лічильника газу).

Того ж дня, представником оператора був складений протокол щодо направлення ЗВТ та/або пломби на експертизу до ПАТ «Одесагаз» вул. Одарія, 1, м. Одеса, 65003 та в присутності споживача, замість лічильника газу марки «Elster BK G-6», заводський № НОМЕР_3 ( о/р НОМЕР_1 ), 2017 року виготовлення, був встановлений інший ЗВТ типу «Premagas-G6», заводський № НОМЕР_4 , пломба № R25208505.

Наступного дня, на адресу позивача надійшло повідомлення від УЕГГ м. Одеси ПАТ «Одесагаз» в якому вказано, що експертиза відбудеться 09.01.2019 року о 15:00.

09.01.2019 року комісією ПАТ «Одесагаз» у складі: В.О. головного метролога ОСОБА_4 , Юрисконсульта ОСОБА_5 , Провідного інженера ОСОБА_6 , Фахівця з економічної безпеки ОСОБА_11, Майстера служби з контролю ПЛГ ОСОБА_8 .. а також у присутності позивача ОСОБА_1 та довіреної особи ОСОБА_9 на території ПАТ «ОДЕСАГАЗ» за адресою: м. Одеса, вул. Одарія, 1, ПАТ «Одесагаз», Метрологічна лабораторія, проведено експертизу лічильника газу марки Elster BK G-6, заводський № 10945217 (о/р 005338), 2017 року виготовлення.

За результатами експертизи, комісією було зроблено висновок, що було несанкціоноване втручання в роботу ЗВТ, а саме порушено цілісність заводського тавра на ЗВТ. Також визнали лічильник газу типу Elster BK G-6 заводський № 10945217 не придатним до подальшої експлуатації.

Такі висновки було зроблено комісією за внутрішнім переконанням, та як вони повідомили на підставі власного досвіду, оскільки в них відсутній оригінал заводського тавра з яким можливо було б порівнювати об`єкти перевірки.

Оскільки Позивач з висновком даного акту категорично не погоджується, нею було надане прохання передати лічильник газу до незалежної організації для проведення незалежної експертизи.

11.01.2019 року у приміщенні ПАТ «Одесагаз» відбулось засідання комісії Оператора ГРМ щодо розгляду Акту про порушення від 26.12.2018 року відносно ОСОБА_1 , де була присутня представник позивача - ОСОБА_9 .

Під час засідання комісії, представником споживача в усному порядку було заявлено клопотання про відкладення засідання комісії Оператора ГРМ, повернення лічильника газу марки Elster BK G-6, заводський № 10945217 (о/р 005338), 2017 року виготовлення, належного ОСОБА_1 для направлення до експертної установи. Комісією оператора ГРМ задоволено вказане клопотання, повідомлено про необхідність викладення його у письмовому вигляді на ім`я Голови правління ПАТ «Одесагаз» ОСОБА_10 та повідомлено наступну дату засідання комісії 18.02.2019 року.

Невідкладно після засідання комісії, представником ОСОБА_1 , 11.01.2019 року зареєстровано заяву про перенесення засідання комісії та повернення лічильника газу належного ОСОБА_1 на праві приватної власності. Слід зазначити, що відповідь на вказану заяву отримано лише 07.03.2019 року (в останній день для подання позовної заяви). Зокрема цим же листом повідомлялась наступна дата засідання комісії, а саме на 12.02.2019 року.

Як зазначає позивач до того часу, 22.01.2019 року, в телефонному режимі, під час з`ясування де саме перебуває належний ОСОБА_1 лічильник газу, співробітник УЕГГ м. Одеси ПАТ «Одесагаз» повідомив, що керівництвом прийнято рішення щодо самостійної передачі лічильника газу марки Elster BK G-6, заводський № 10945217 (о/р 005338), 2017 року виготовлення, належного ОСОБА_1 на праві приватної власності до Одеського науково- дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України.

Відповідно до п. 8 гл. 5 Розділу XI Кодексу акт про порушення має бути розглянутим комісією з розгляду актів про порушення Оператора ГРМ. яка визначає його правомірність та приймає щодо них відповідне рішення. При складанні акта про порушення представник Оператора ГРМ зазначає в ньому про необхідність споживача (несанкціонованого споживача) бути присутнім на засіданні комісії, на якому буде розглянуто складений акт про порушення, та визначає: 1) місцезнаходження комісії з розгляду актів про порушення; 2) дату та орієнтовний час проведення засідання комісії, на якому буде розглядатися складений акт про порушення; 3) контактний телефон особи Оператора ГРМ (для уточнення інформації щодо часу та місця засідання комісії).

Відповідно до ст. 7. Глави 10 Розділу 10 Кодексу газорозподільних систем - За рішенням комісії може здійснюватися додаткова експертиза пломби чи ЗВТ у частині дослідження матеріалів, речовин, з яких виготовлений ЗВТ чи пломба, відповідними органами та установами, передбаченими законодавством.

Під час засідання комісії 11.01.2019 року, це питання не обговорювалось та рішення з цього приводу не приймалось. Крім того, споживач не повідомлений про це у письмовому вигляді, та з споживачем не узгоджено експертної установи.

Позивачу не зрозуміло чому вчасно не було надано відповідь на заяву представника ОСОБА_1 ОСОБА_9 від 11.01.2019 року. З яких підстав керівництвом ПАТ «Одесагаз» та УЕГГ м. Одеси поза засіданням комісії, без присутності позивача або його уповноваженої особи прийнято рішення про самостійну передачу лічильника газу марки Elster BK G-6, заводський № 10945217 ( о/р 005338 ), 2017 року виготовлення, належного ОСОБА_1 на праві приватної власності до Одеського наукового-дослідницького експертно-криміналістичного центру МВС України.

Та не зрозуміло, чому Оператором ГРМ не повідомлено ОСОБА_1 у письмовому вигляді про передачу її особистої власності у вигляді її лічильника газу марки Elster BK G- 6, заводський № 10945217 ( о/р 005338 ), 2017 року виготовлення, належного ОСОБА_1 на праві приватної власності до Одеського науково-дослідного експертно- криміналістичного центру МВС України.

Через що, представником ОСОБА_1 було подано запит на отримання інформації за вх. № 786к від 24.01.2019 року з проханням повідомити з яких підстав керівництвом ПАТ «Одесагаз» Одеси поза засіданням комісії прийнято рішення про самостійну передачу лічильника газу марки Elster BK G-6, заводський № 10945217 (о/р 005338), 2017 року виготовлення, належного ОСОБА_1 на праві приватної власності до Одеського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України, та чому Оператором ГРМ не повідомлено ОСОБА_1 у письмовому вигляді про передачу її особистої власності у вигляді лічильника газу марки Elster BK G-6. заводський № 10945217 (о/р 005338), 2017 року виготовлення, належного ОСОБА_1 на праві приватної власності до Одеського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України.

Відповідь на вказаний запит отримано лише 07.03.2019 року. Відповіддю за вих № 239/21 від 31.01.2019 року повідомлено, що лічильник газу марки Elster BK G-6, заводський № 10945217 (о/р 005338), 2017 року виготовлення, належний ОСОБА_1 нікому передаватися не буде, та споживач зможе його отримати після засідання комісії 12.02.2019 року. Також позивач зазначає, що вказаний лічильник газу було повернуто споживачу лише 21 березня 2019 року.

Пізніше 21.02.2019 року, до Позивача надійшло оскаржуване Рішення Комісії № 313с від 12.02.2019 року та акт-розрахунку № 313с від 12.02.2019 року, якими повідомлено, що остання повинна протягом 15-ти днів з дня їх отримання сплатити суму нарахувань або звернутися до ПАТ «Одесагаз» з графіком роботи газового обладнання, в такому разі сума донарахування буде замінена в сторону зменшення. Опис розрахунку: Об`єм донарахованого газу становить 23 942 мЗ за період з 30.10.2017 року по 30.10.2018 року (при цьому у табличній частині вказано період 2018 з грудня по грудень) в сумі 318 026 грн. 49 копійок.

Також позивач зауважив, що вказаний лічильник газу встановлено лише 08.06.2018 року, яким чином відповідач здійснив нарахування за періоди до 08.06.2018 року позивачу не зрозуміло.

Не погоджуючись із оскаржуваним рішенням комісії, ОСОБА_1 оскаржила його у судовому порядку до Приморського районного суду м. Одеси (справа № 522/4344/19, яка на день звернення до Господарського суду Одеської області закрита з підстав неможливості розгляду справи в порядку цивільного судочинства).

П. 12 глави 5 розділу XI Кодексу ГРМ передбачає право Споживача оскаржити об`єм та/або вартість необлікованого (донарахованого) природного газу Оператором ГРМ у судовому порядку. Підпункт 8 п.7.1 розділу 7 «Права та обов`язки сторін» Типового договору розподілу зобов`язує Оператора ГРМ здійснювати перерахунок об`ємів (обсягів) розподіленого природного газу по об`єкту Споживача відповідно до вимог Кодексу газорозподільних систем.

Відповідно до ч. 2 п. 12 ч. 5 розділу XI Кодексу газорозподільних систем - Якщо об`єм та/або вартість необлікованого (донарахованого) природного газу буде оскаржуватися споживачем (несанкціонованим споживачем) у судовому порядку, тоді до винесення остаточного рішення у судовій справі заборгованість за необлікований (донарахований) об`єм природного газу не вважається простроченою.

Однак, будучи обізнаними про існування справи №522/4344/19 відповідач неодноразово повідомляв ОСОБА_1 про те, що в неї існує заборгованість визначена в оскаржуваному рішенні комісії та відповідач припинить газопостачання. Попередження про припинення газопостачання відбувались як у письмовому вигляді, так і за телефоном. Лише завдяки тому, що при кожному такому повідомленні ОСОБА_1 невідкладно зверталась до відповідача із заявами про припинення протиправних дій, газопостачання не було припинено.

Розуміючи, що відповідач вже ігнорував вимоги Кодексу ГРМ в частині припинення газопостачання за існування боргу, який оскаржено в судовому порядку, позивач вважає, що відповідач і в подальшому буде вчиняти дії всупереч вимогам Кодексу ГРМ, що позбавить позивача можливості ефективно захистити свої права.

Зважаючи на те, що ОСОБА_1 надходять повідомлення про припинення (обмеження) газопостачання по об`єкту, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , з підстави «наявності заборгованості за несанкціонований відбір природного газу у розмірі 318 026, 49 грн.», вважаємо за необхідне, в порядку забезпечення позову заборонити Акціонерному товариству «Одесагаз» (Приватному акціонерному товариству «Одесагаз» - на момент виникнення правовідносин) вчиняти дії по припиненню та обмеженню в примусовому порядку газопостачання ОСОБА_1 по об`єкту, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 .

З огляду на викладене вище, на думку позивача, не вжиття заходів із забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, що може призвести до неможливості захисту та відновлення порушених прав та законних інтересів позивача.

Дослідивши зміст заяви про забезпечення позову на предмет відповідності нормам діючого законодавства, господарський суд дійшов висновку про її задоволення, виходячи з наступного.

Забезпечення позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача проти несумлінних дій відповідача (який може сховати майно, продати, знищити або знецінити його), що гарантує реальне виконання позитивно прийнятого рішення.

Забезпечення позову спрямоване перш за все проти несумлінних дій відповідача, який за час розгляду справи може приховати майно, продати, знищити чи знецінити його тощо.

Передбачивши різні види забезпечення позову, закон не встановлює конкретно, який вид в яких судових справах застосовується. Це питання вирішується судом за заявою заявника (особи, яка бере участь у справі), враховуючи причини, у зв`язку з якими необхідно забезпечити позов, характер спірних правовідносин тощо.

З матеріалів справи вбачається, що ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 07.10.2019 року справа №522/4344/19 було встановлено той факт, що ОСОБА_1 був відкритий особистий рахунок, який не є побутовим, постачання газу здійснювалося на нежитлове приміщення з метою організації послуг відпочинку «Сауни».

Крім того, ОСОБА_1 подавала заяву приєднання на основі договору №005338 на постачання газу комунально-епобутових об`єктів, а особистий рахунок відкритий не для побутових споживачів. Також, ОСОБА_1 в актах зазначається як «ЧП Козік Н.В. », а згідно з відкритої інформації про фізичних осіб-підприємців також вона раніше була зареєстрована як фізична особа-підприємець.

Відповідно до ст. 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до ст. 137 ГПК України позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов`язку вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; 6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; 7) передачею речі, що є предметом спору, на зберігання іншій особі, яка не має інтересу в результаті вирішення спору; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об`єкти інтелектуальної власності; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 19 цієї частини.

При цьому, судом дотримано баланс інтересів сторін, оскільки: з одного боку, судом вживаються заходи забезпечення позову, які забезпечать ефективний захист та поновлення порушених прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду, а з іншого боку, такий захід забезпечення позову не паралізує господарську діяльність відповідача, оскільки обмежений ціною позову.

Відповідно до ч.ч. 1 та 6 ст. 140 ГПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення.

Окремо суд звертає увагу учасників справи на те, що в ч. 6 ст. 140 ГПК України передбачена можливість вирішення судом питання щодо зустрічного забезпечення.

Частинами 1 та 4 ст. 141 ГПК України встановлено, що суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення). Питання застосування зустрічного забезпечення вирішується судом в ухвалі про забезпечення позову або в ухвалі про зустрічне забезпечення позову. Якщо клопотання про зустрічне забезпечення подане після застосування судом заходів забезпечення позову, питання зустрічного забезпечення вирішується судом протягом десяти днів після подання такого клопотання.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.

Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо).

Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви. Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається.

Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Обрані заходи до забезпечення позову не повинні мати наслідком повне припинення господарської діяльності суб`єкта господарювання, якщо така діяльність, у свою чергу, не призводитиме до погіршення стану належного відповідачеві майна чи зниження його вартості.

Також, в матеріалах заяви міститься повідомлення №52/35 від 12.03.2019 року про припинення розподілу природного газу, з цього приводу суд вважає за необхідне зазначити наступне: відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 29.09.2019 року №921-р операторам газорозподільних мереж: до початку опалювального періоду 2019/20 року забезпечити постачання природного газу на джерела теплової енергії теплопостачальних та теплогенеруючих організацій; заборонити відключення та обмеження енергопостачання об`єктів теплопостачальних та теплогенеруючих організацій від системи розподілу газу в опалювальний період 2019/20 року нижче технологічного мінімуму споживання природного газу.

Згідно зі статтями 73, 74, 77, 79 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

При вжитті запобіжних заходів суд повинен з`ясувати наявність зв`язку між конкретним видом запобіжних заходів і предметом відповідної позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову.

Таким чином, заходи до забезпечення позову застосовуються господарським судом як засіб запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів особи та гарантія реального виконання рішення суду за наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, зокрема, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Відповідно до статті 13 Конвенції кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому Європейський суд з прав людини у рішенні від 29 червня 2006 року у справі "Пантелеєнко проти України" (п. 77, Заява № 11901/02) зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом. Існування такого засобу повинно бути достатнім не тільки в теорії, але й на практиці, без чого йому бракуватиме необхідної доступності та ефективності.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 20.07.2004 у справі "Шмалько проти України" (п. 43, Заява № 60750/00) наголосив, що пункт 1 статті 6 гарантує кожному право на звернення до суду або арбітражу з позовом стосовно будь-яких його цивільних прав та обов`язків. Таким чином, ця стаття проголошує "право на суд", одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов з приводу цивільно-правових питань до суду. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося на шкоду одній зі сторін. Було б незрозуміло, якби стаття 6 детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, - і, водночас, не передбачала виконання судових рішень. Якщо тлумачити статтю 6 як таку, що стосується виключно доступу до судового органу та судового провадження, то це могло б призводити до ситуацій, що суперечать принципу верховенства права, який договірні держави зобов`язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію. Отже, для цілей статті 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина "судового розгляду" (див. рішення у справі "Горнсбі проти Греції" від 19.03.97 р., Reports of Judgments and Decisions 1997-II, с. 510, п. 40).

Таким чином, заходи до забезпечення позову застосовуються господарським судом як засіб запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів особи та гарантія реального виконання рішення суду за наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

На думку суду, існує реальна загроза відключення газопостачання, що зробить неможливим використання об`єкту за призначенням та призведе до припинення роботи «Сауни» та трудового колективу.

Припинення газопостачання на об`єкті ОСОБА_1 призведе до непоправимих наслідків.

За таких обставин, враховуючи предмет позову, на думку суду, адекватним, співрозмірним та обґрунтованим у даному випадку є такий спосіб забезпечення позову як заборона відповідачу вчиняти певні дії.

Виходячи з викладеного, здійснивши оцінку обґрунтованості доводів позивача щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову, забезпечення збалансованості інтересів всіх учасників судового процесу, враховуючи, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду у даній справі, господарський суд дійшов висновку про задоволення заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову.

Керуючись ст. 136, 137, ч. 5 ст. 140, ч. 4, 5 ст. 141, ст. 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд,

УХВАЛИВ:

1.Заяву ОСОБА_1 (.№2-5232/19 від 28.10.2019р. про забезпечення позову - задовольнити.

2.Заборонити відповідачу Акціонерному товариству «Одесагаз» (65003, м. Одеса, вул.. Одарія, буд.1. код ЄДРПОУ 03351208) вчиняти дії по припиненню та обмеженню в примусовому порядку ОСОБА_1 по об`єкту що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

3.Ухвала про забезпечення позову є виконавчим документом та підлягає негайному виконанню в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження" для виконання судових рішень.

Стягувачем за ухвалою є ОСОБА_1 ( АДРЕСА_4 . РНКПП НОМЕР_5 ).

Боржником за ухвалою є: Акціонерне товариство «Одесагаз» (65003, м. Одеса, вул.. Одарія, буд.1. код ЄДРПОУ 03351208)

4. Господарський суд роз`яснює заявнику, що відповідно до статей 138, 145 ГПК України у разі не подання заявником позовної заяви протягом десяти днів з дня постановлення ухвали про забезпечення позову, заходи забезпечення скасовуються судом.

5. У відповідності до ч.2 ст.235 ГПК України ухвала набрала законної сили 29.10.2019р. та у відповідності до ч.8 ст.140, ч.2 ст.254, п.4 ч.1 ст.255 ГПК України підлягає оскарженню в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного господарського суду через Господарський суд Одеської області протягом десяти днів з дня її винесення. Згідно ч.8 ст.140 ГПК України оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

6. Ухвала може бути пред`явлена до примусового виконання у строки, визначені ст.12 Закону України „Про виконавче провадження".

Ухвала набрала чинності 29.10.19 та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного господарського суду через Господарський суд Одеської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня набрання законної сили ухвали Господарського суду Одеської області.

Суддя Гут Сергій Федорович