Ухвала суду № 85295244, 29.10.2019, Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області

Дата документу 29.10.2019

Справа № 937/8931/19

Провадження № 1-кс/937/6007/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 жовтня 2019 року Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області у складі:

слідчого судді - Урупи І.В.

за участі:

секретаря судового засідання - Литвиненко В.Є.,

прокурора - Щербіни О.А.,

підозрюваного - ОСОБА_1 ,

захисника підозрюваного - адвоката Медвідь Є.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Мелітополі клопотання слідчого Мелітопольського ВП ГУНП в Запорізькій області Парфентьєвої Ю.П.у кримінальному провадженні ЄРДР №12019080140002818 від 04.10.2019 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Спаське, Мелітопольського району, Запорізької області, громадянина України, не одруженого, який має середню освіту, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , такого, що має судимості:

- 26.12.2006 Мелітопольським міським судом Запорізької області, за ст. 185 ч. 3 КК України до 4 років позбавлення волі з іспитовим строком 2 роки. 14.11.2007 постановою Мелітопольського міського суду Запорізької області переглянуто вирок та призначено покарання у вигляді 4 років позбавлення волі;

- 22.11.2011 Черкаським районним судом Черкаської області, за ст. 289 ч. 2,71 КК України до 3 років 3 місяців позбавлення волі;

- 13.02.2018 Мелітопольським міськрайонним судом Запорізької області, за ст. 185 ч. 3 КК України до 3 років позбавлення волі з іспитовим строком 2 роки;

- 23.09.2019 Обвинувальний акт відносно ОСОБА_1 , у вчинені кримінального правопорушення (злочину) передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, направлено до Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області;

що підозрюється у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України,

ВСТАНОВИВ:

До Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області надійшло клопотання слідчого Мелітопольського ВП ГУНП в Запорізькій області Парфентьєвої Ю.П.у кримінальному провадженні ЄРДР №12019080140002818 від 04.10.2019 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Клопотання обґрунтовано тим, що ОСОБА_1 , підозрюється в тому, що 02 жовтня 2019 року, приблизно о 13 годин, знаходячись на території домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, керуючись корисливим мотивом, діючи повторно, скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, шляхом вільного доступу, таємно викрав майно, яке належить потерпілому ОСОБА_2 , а саме:

-холодильник «Nord», білого кольору, вартість 3000 гривень;

-карт-сітку розмірами 2х1,5 метрів, вартістю 700 гривень;

-металеву раму з односпального ліжка «Черепаха», вартістю 200 гривень;

-металеву раму з двоспального ліжка «Черепаха», вартістю 300 гривень;

чим спричинив потерпілому ОСОБА_2 , майнову шкоду на загальну суму 4200 гривень.

Після чого, ОСОБА_1 з місця події зник та розпорядився майном на власний розсуд, тим самим заподіяв ОСОБА_2 майнову шкоду на загальну суму 4200 гривень.

Таким чином, ОСОБА_1 підозрюється у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчиненому повторно, тобто у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.2 ст.185 КК України.

Вказане кримінальне правопорушення (злочин) 04.10.2019 внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019080140002818, за ознаками кримінального правопорушення (злочину)? передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України.

29 жовтня 2019 року о 11-00 годині ОСОБА_1 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення (злочину) передбаченого ч.2 ст. 185 КК України.

Підозра ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованим йому кримінального правопорушення підтверджується зібраними в ході досудового розслідування доказами:

- протоколом допиту потерпілим;

- протоколом огляду місця події;

- протоколом огляду;

- протоколом допиту свідків;

- постановою про визнання речовим доказом;

Слідчий вважає, що з метою досягнення дієвості цього провадження відносно підозрюваного ОСОБА_1 необхідно обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, у зв`язку з наявністю наступних ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.

Згідно ст. 12 КК України кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 185 КК України віднесено до злочинів середньої тяжкості за яке передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк до п`яти років.

Відповідно до вимог п.4 ч.1 ст.184 КПК України під час досудового слідства встановлено наявність ризиків, передбачених п. п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема:

Враховуючи, те, що ОСОБА_1 не працює, постійного джерела прибутку не має, раніше судимий за вчинення умисних корисливих злочинів, на шлях виправлення не стає, обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 185 КК України, тому є достатні підстави вважати, що ОСОБА_1 вчинить інше кримінальне правопорушення, з метою ухилення від покарання за вчинений злочин, може без перешкод залишити теперішнє місце проживання та переховуватися від органів досудового розслідування та суду, чим буде перешкоджати кримінальному провадженню.

Вироком Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 13.02.2018 ОСОБА_1 засуджено за ч.3 ст.185 КК України до 3 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України від відбуття покарання звільнено з іспитовим строком на 2 роки. Однак, ОСОБА_1 не виконав покладені на нього обов`язки, у зв`язку з чим за поданням КВІ було змінено покарання на позбавлення волі.

Слідчий вважає, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передчасним ст. 177 КПК України, з наступних підстав:

-при обранні особистого зобов`язання та домашнього арешту підозрюваний зобов`язується не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, чи перебуває, без дозволу слідчого. Враховуючи тяжкість вчиненого злочину, а також судимості підозрюваного, є ризик того, що ОСОБА_1 буде переховуватися від органів досудового розслідування та суду;

-особи, які заслуговують на довіру та поручаться за виконання підозрюваним ОСОБА_1 обов`язків, передбачених ст. 194 КПК України, не встановлені; відсутність таких осіб, а також враховуючи, що ОСОБА_1 не працевлаштований, постійного джерела заробітку не має, що унеможливлює застосування відносно нього запобіжного заходу у вигляді застави.

У зв`язку із зазначеними вище обставинами, досудове слідство приходить до висновку про те, що перебуваючи на волі ОСОБА_1 може: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, а отже відносно нього існують ризики, передбачені п. п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

На підставі викладеного, з метою досягнення дієвості кримінального провадження, забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, слідство приходить до висновку про неможливість запобігання цим ризикам шляхом застосування до ОСОБА_1 більш м`яких запобіжних заходів ніж тримання під вартою.

Приймаючи до уваги викладене, на підставі ст.176, ч. 2 ст.177, ст. 178, ст. 183 КПК України, слідчий вважає, що при застосуванні до ОСОБА_1 запобіжного заходу більш м`якого ніж тримання під вартою запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, неможливо.

На підставі ст. 107 КПК України здійснюється фіксування кримінального провадження за допомогою технічних засобів. Відповідно до вимог ст. 108 КПК України ведеться журнал судового засідання.

Підозрюваний в судовому засіданні проти задоволення клопотання не заперечував, свою причетність до скоєння злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України визнав.

Захисник підозрюваного адвокат Медвідь Є.В. в судовому засіданні проти задоволення клопотання не заперечував.

Прокурор просив задовольнити клопотання та обрати щодо підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, посилаючись на обґрунтованість підозри та доведеність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.

Дослідивши матеріали кримінального провадження, заслухавши учасників процесу, суд вважає, що клопотання підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як слідує із наданих суду матеріалів кримінального провадження ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у скоєнні вищезазначеного злочину.

Згідно з п. 4,5 ч.2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як: до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки;окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Відповідно до ст. 178 КПК України слідчий суддя враховує: вагомість наявних доказів про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, в якому підозрюється ОСОБА_1 , дані про особу, на які посилався слідчий в клопотанні, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному, а також конкретні обставини кримінального правопорушення.

З наданих слідчому судді матеріалів вбачаться, що ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, яке віднесено до злочинів середньої тяжкості за яке передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк до п`яти років, що підтверджується наступними доказами: протоколом допиту потерпілим; протоколом огляду місця події; протоколом огляду; протоколом допиту свідків; постановою про визнання речовим доказом.

ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у скоєнні злочину, офіційно не працевлаштований, постійного джерелу доходу не має, характеризується негативно, є таким, що має судимості. Так, 13.02.2018 ОСОБА_1 був засуджений за вчинення кримінального правопорушення (злочину) передбаченого ч.3 ст.185 КК України до 3 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України від відбуття покарання звільнений з іспитовим строком на 2 роки. Однак, ОСОБА_1 не виконав покладені на нього обов`язки, у зв`язку з чим за поданням органу пробації йому було скасоване звільнення від відбування покарання з випробуванням та направлено для відбування покарання у вигляді позбавлення волі строком на 3 роки. Вказані обставини у сукупності дають підстави вважати, що ОСОБА_1 усвідомлюючи ступінь тяжкості злочину за яким він підозрюється та невідворотності покарання за їх вчинення, з метою ухилення від кримінального покарання може без перешкод залишити своє місце проживання, переховуватися від органів досудового розслідування та суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, що свідчить про наявність існування ризиків передбачених ст. 177 КПК України.

Запобігти ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, неможливо при застосуванні до ОСОБА_1 запобіжного заходу більш м`якого, ніж тримання під вартою.

Таким чином, вважаю, що існують наступні ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме те, що підозрюваний ОСОБА_1 може: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.

При обранні особистого зобов`язання та домашнього арешту підозрюваний зобов`язується не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, чи перебуває, без дозволу слідчого. Враховуючи тяжкість вчиненого злочину, а також судимості підозрюваного, є ризик того, що ОСОБА_1 буде переховуватися від органів досудового розслідування та суду;

Особи, які заслуговують на довіру та поручаться за виконання підозрюваним ОСОБА_1 обов`язків, передбачених ст. 194 КПК України, не встановлені; відсутність таких осіб, а також враховуючи, що ОСОБА_1 не працевлаштований, не навчається, постійного джерела заробітку не має, що унеможливлює застосування відносно нього запобіжного заходу у вигляді застави.

Також враховуючи матеріальне становище підозрюваного, який не працює та доходів не має, обрання відносно ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді застави також неможливо.

У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

Оскільки встановлені ризики, визначені ч. 1 ст. 177 КПК України, відносно підозрюваного на даний час існують слідчий суддя вважає, що даний захід забезпечення кримінального провадження у вигляді тримання під вартою виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи підозрюваного.

Європейський суд з прав людини у рішенні „Подвезько проти України крім іншого зазначає, що пункт 1 статті 5 Конвенції вимагає, що для того, щоб позбавлення свободи не вважалося свавільним, недостатньо самого факту застосування цього заходу згідно з національним законодавством - він також повинен бути необхідним за конкретних обставин. На думку Суду, тримання під вартою відповідно до підпункту «c» пункту 1 статті 5 Конвенції має відповідати вимозі пропорційності, яка обумовлює існування обґрунтованого рішення, в якому здійснюється оцінка відповідних аргументів «за» і «проти» звільнення.

У відповідності до п.п. 61, 62 рішення Європейського суду з прав людини від 24 липня 2003 року по справі «Смирнов проти Росії», наявність підстав для утримання під вартою повинно бути оцінено по кожній конкретній справі з урахуванням всіх обставин справи. Довготривале утримання під вартою може бути виправданим лише при наявності конкретних ознак того, що цього вимагають інтереси суспільства, які незважаючи на наявність презумпції невинності, перевищують інтереси забезпечення поваги до свободи.

Так, ОСОБА_1 , будучи особою, яка має судимості, знову підозрюється у вчиненні злочину передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, який у відповідності до ст. 12 КК України віднесено до категорії злочинів середньої тяжкості, наявність ризиків передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України встановлено в судовому засіданні, та враховуючи всі данні про особу підозрюваного, слідчий суддя вважає, що більш м`який запобіжний захід не зможе запобігти зазначеним ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, та забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного та виконання ним процесуальних обов`язків.

Застосування тримання під вартою, незважаючи на презумпцію невинуватості, з урахуванням серйозності висунутої підозри, наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, на даному етапі є адекватним превентивним заходом, а тому відносно ОСОБА_1 слід застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Відповідно до ч.3 ст.183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків передбачених цим Кодексом.

Враховуючи матеріальне становище підозрюваного, тяжкість правопорушення у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1 , а саме у скоєнні умисного злочину середньої тяжкості, слідчий суддя вважає за необхідне визначити заставу відповідно до ч. 5 ст. 182 КПК України у вигляді 10 розмірівпрожиткового мінімуму для працездатних осіб, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків.

Відповідно до ч. 7 ст. 182 КПК України у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу, підозрюваний, обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Крім цього, суд вважає за необхідне відповідно до норм ч.3 ст.183 та ч.5 ст.194 КПК України у разі внесення застави покласти на підозрюваного такі обов`язки: прибувати до прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, суду; не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання, утримуватися від спілкування зі свідками у цьому кримінальному провадженні.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 177, 178, 182, 183,192, 193,194, 196, 197, 199, 202, 205, 309 КПК України, слідчий суддя,

У Х В А Л И В:

Клопотання слідчого Парфентьєвої Ю.П.у кримінальному провадженні ЄРДР №12019080140002818 від 04.10.2019 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів в Запорізькому СІЗО.

Строк тримання під вартою обчислювати з моменту затримання, а саме з 16 години20 хв. 29 жовтня 2019 року до 16 години20 хв. 27 грудня 2019 року.

Одночасно визначити запобіжний захід у вигляді застави для забезпечення виконання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обов`язків, визначених КПК України.

Розмір застави визначити у межах 10розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 19210 грн. у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок № рахунку 37319085001205 відкритий ГУДКУ в Запорізькій області, МФО 820172 отримувач платежу ТУ ДСА в Запорізькій області, код ЄДРПОУ 26316700, призначення: обов`язково зазначати інформацію про ухвалу суду, який обрав заставу мірою запобіжного заходу, ПІБ підозрюваного.

У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_1 наступні обов`язки: прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, суду; не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання, утримуватися від спілкування із потерпілим та свідками у кримінальному провадженні ЄРДР №12019080140002818.

Термін дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити до 16 години20 хв. 27 грудня 2019 року.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Ухвала може бути оскаржена протягом 5 днів з дня її оголошення безпосередньо до Запорізького апеляційного суду.

Слідчий суддя: