Рішення № 85290845, 15.08.2019, Пустомитівський районний суд Львівської області

Справа № 450/130/15-ц Провадження № 2/450/70/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" серпня 2019 р. Пустомитівський районний суд Львівської області у складі:

головуючого – судді Данилів Є.О.

при секретарі Ориняк Н.М.

з участю: представників відповідача за первісним позовом, а позивача за зустрічним позовом ОСОБА_1 : ОСОБА_2 , ОСОБА_3 .

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Пустомити цивільну справу за первісним позовом АТ «Таскомбанк» до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_1 , про (предмет позову): стягнути солідарно з ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на користь АТ «Таскомбанк» заборгованість за кредитним договором № КБ 50846 від 15.07.2008 р. в розмірі 135 712,37 доларів США та 1 014 138,79 гривень; стягнути солідарно з ОСОБА_4 та ОСОБА_1 на користь АТ «Таскомбанк» заборгованість за кредитним договором № КБ 50846 від 15.07.2008р. в розмірі в розмірі 135 712,37 доларів США та 1 014 138,79 гривень,

за зустрічним позовом ОСОБА_1 до АТ «Таскомбанк», ОСОБА_4 , про (предмет позову): визнати Договір поруки № РО 94814 від 14 липня 2008 року, укладений між ВАТ «Фольксбанк», правонаступником якого є ПАТ «ВіЕс Банк», правонаступником якого є АТ «Таскомбанк», ОСОБА_4 та ОСОБА_1 таким, що припинений.

суд постановив таке рішення:

підстава позову (позиція позивача за первісним позовом) - 14.07.2008 року між ВАТ «Електрон Банк», правонаступником якого є позивач та ОСОБА_4 було укладено кредитний договір. Згідно якого позивачем було надано відповідачеві кредит в розмірі 120000 доларів США з кінцевим строком погашення не пізніше 14.07.2023 року під 13,5% річних. З метою забезпечення зобов`язань за кредитним договором між банком та ОСОБА_1 , ОСОБА_5 укладено договори поруки. Внаслідок невиконання боржником зобов`язання за договором кредиту виникла заборгованість про стягнення якої просить позивач.

Позиція позивача (за зустрічним позовом) - Договір поруки №РО 94814 від 14 липня 2008 року, укладений між ВАТ «Фольксбанк», правонаступником якого є ПАТ «ВіЕс Банк», правонаступником якого є АТ «Таскомбанк» та ОСОБА_1 , припинений у зв’язку із закінченням шестимісячного строку звернення до поручителя.

Позиція відповідача за первісним позовом та зустрічним позовом Герчак ОСОБА_6 : в судове засідання не прибув, неодноразово належним чином повідомлявся про дату та час розгляду справи.

Позиція відповідача за первісним позовом ОСОБА_5 : у судове засідання не прибула, належним чином повідомлялася неодноразово про дату та час розгляду справи.

Заяви та клопотання сторін, процесуальні дії та рішення у справі:

26.01.2015 року ухвала суду про відкриття провадження у справі; запит щодо доступу до персональних даних від 01.10.2015 № 8788/2015; рішення від 04.03.2016 року; ухвала від 10.05.2016 року; ухвала про перегляд заочного рішення від 03.06.2016 року; 14.07.2017 року заява в інтересах ОСОБА_1 про застосування позовної давності: зустрічна позовна заява від 07.11.2018 року; відзив на зустрічну позовну заяву від 26.06.2018

Встановлені судом фактичні обставини та оцінка суду.

14.07.2008 року між ВАТ «Електрон Банк», правонаступником якого є позивач та ОСОБА_4 ичем було укладено Кредитний договір № KF 50829 з додатками згідно якого позивачем було надано відповідачу кредит в розмірі 120000 доларів США з кінцевим строком погашення не пізніше 14.07.2023 року під 13,5% річних, що стверджується Кредитним договором № KF 50829 від 14.07.2008 року (а.с. 8-10).

Відповідно до умов Кредитного договору № KF 50829 від 14.07.2008 року, а саме п. 5.2.9. «позичальник» зобов`язаний повністю повернути кредит та сплатити нараховані проценти, а також можливі пеню та штрафні санкції, незалежно від строку зобов`язання у наступних випадках:

затримання сплати частини кредиту та/або відсотків щонайменше на один календарний місяць;

перевищення сумою заборгованості суми кредиту більш як на десять відсотків;

утворення у позичальника простроченої заборгованості за кредитом та/або процентам.

Відповідно до 6.2, 6.3 кредитного договору за невчасне (неналежне) повернення кредиту або його частини, процентів за користування кредитом позичальник сплачує банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, за який сплачується пеня, обрахованої від суми боргу за кожен день прострочення виконання.

З заяв на видачу готівки №38_52 від 15.08.2008 року та №215_18 від 29.09.2008 року вбачається, що позивач повністю виконав своє зобов`язання перед ОСОБА_4 (а.с.20, 21).

Враховуючи викладене і беручи до уваги, що ОСОБА_4 односторонньо порушив взяті на себе зобов`язання за кредитним договором № KF 50829 від 14.07.2008 року, то, відповідно до вимог ст.1050 ЦК України та умов кредитного договору, позикодавець вправі вимагати дострокового повернення кредиту та виплати належних за цим договором платежів.

В ст. 599 ЦК України зазначено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Згідно статей 526, 527, 530 Цивільного кодексу України зобов`язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

Встановлено, що з метою забезпечення зобов`язань за кредитним договором № KF 50829 від 14.07.2008 року між ПАТ «ВіЕс Банк» та ОСОБА_5 укладено договір поруки №РО94813 від 14.07.2008 року, згідно умов якого ОСОБА_5 а є поручителем по зобов`язаннях відповідача ОСОБА_4 ; між ПАТ «ВіЕс Банк» та ОСОБА_1 укладено договір поруки № РО94814 від 14.07.2008 року, згідно умов якого відповідач ОСОБА_1 являється поручителем по зобов`язаннях відповідача ОСОБА_4 (а.с.16-18). Згідно умов яких у випадку порушення боржником своїх зобов`язань перед кредитором за Кредитним договором № KF 50829 від 14.07.2008 року боржник і поручителі згідно цих договорів відповідають перед Кредитором як солідарні боржники.

Відповідно до частини першої статті 251 ЦК України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення.

Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами (частина перша статті 252 ЦК України).

Разом із тим із настанням певної події, яка має юридичне значення, законодавець пов`язує термін, який визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати (статті 251, 252 ЦК України).

Договором поруки, укладеним між позивачем та ОСОБА_1 , не визначено строку, після закінчення якого порука припиняється, умовами цього договору встановлено, що він діє до повного припинення всіх зобов`язань боржника за кредитним договором. Таким чином, умови договору поруки про його дію до повного припинення зобов`язань боржника не свідчать про те, що цим договором установлено строк припинення поруки у розумінні статті 251 ЦК України, тому в цьому випадку підлягають застосуванню норми частини четвертої статті 559 ЦК України.

Відтак, сторони визначили наведені правила у договорі, встановили обов`язкові для обох сторін правила поведінки, яких вони повинні дотримуватися. Сторони врегулювали свої відносини за правилами частини третьої статті 6 ЦК України на власний розсуд. При цьому зміст вимоги банка, направленої до позичальника та поручителя, не може містити зміни інших умов кредитного договору, окрім зміни умов щодо строку його виконання: саме в цьому й полягає правовий сенс такої вимоги кредитора, направленої боржникам.

Враховуючи, що таке рішення про дострокове повернення кредитних коштів приймалося саме банком, незалежно від того, чи отримали позичальник та поручитель такі повідомлення, згадані зміни настали та є обов`язковими для позивача, це зумовлювало обов`язок банка пред`явити позов до поручителя протягом шести місяців, починаючи від визначеної позивачем дати.

Згідно вимог ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

З вказаної норми Закону вбачається можливим встановлення поруки щодо виконання одного і того ж зобов`язання одночасно з боку декількох осіб. Така порука виникає лише на підставі її спільного надання у формі укладення одного договору декількома поручителями. Лише у випадку укладення одного договору декількома поручителями (спільна порука) поручителі відповідають перед кредитором солідарно з боржником та солідарно між собою.

Судом встановлено, що ОСОБА_4 належним чином умови Кредитного договору № KF 50829 від 14.07.2008 року не виконав внаслідок чого виникла заборгованість у розмірі 135 712,37 доларів США з яких: 102 331,27 (сто дві тисячі триста тридцять один долар США, 27 центів) доларів США - прострочена заборгованість по тілу кредиту, 33 381,10 (тридцять три тисячі триста вісімдесяти один долар США, 10 центів) доларів США - нараховані та не сплачені відсотки за користування кредитом; та 1 014 138,79 (один мільйон чотирнадцять тисяч сто тридцять вісім грн. та 79 коп.) гривень - пеня за порушення умов кредитного договору.

Позивачем 17.02.2014 року направлено відповідачу ОСОБА_1 повідомлення-вимогу за № 09-3/3438, якою позивач просив повністю, в межах наведених в такій вимозі строків повернути кредит за умовами Кредитного договору №КF50829 від 14.07.2008 року, включаючи 101 157, 00 дол. США основного боргу, 1 174, 27 дол. США простроченого боргу; 1 653, 90 дол. США простроченої заборгованості за процентами.

Аналогічне за змістом повідомлення–вимогу скеровувалась позивачем позичальнику за цим Договором- ОСОБА_4 від 18.02.2014 р. За № 09-3/3437.

Пред`явивши вимогу про повне дострокове погашення заборгованості за кредитом, сплату відсотків за користування кредитом та пені, кредитор відповідно до частини другої статті 1050 ЦК України змінив строк виконання основного зобов`язання й протягом шести місяців, починаючи від цієї дати, був зобов`язаний пред`явити позов до поручителя.

Таким чином, якщо кредитор на підставі частини другої статті 1050 ЦК України змінив строк виконання основного зобов`язання, то передбачений частиною четвертою статті 559 цього Кодексу шестимісячний строк підлягає обрахуванню від цієї дати.

Аналогічна правова позиція висловлена в постанові Верховного Суду України від 22 червня 2016 року у справі N 6-368цс16.

За змістом частини четвертої статті 559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов`язання не пред`явить вимоги до поручителя. Отже, порука - це строкове зобов`язання, і незалежно від того, встановлений строк її дії договором чи законом, його сплив припиняє суб`єктивне право кредитора.

Отже, ч.4 ст.559 ЦК України передбачено строк, протягом якого позивач вправі був подати до ОСОБА_1 , як до поручителя позов.

Натомість свій позов до відповідача ОСОБА_1 Банк подав на адресу суду лише - 21.01.2015р., що в розумінні вимог ч.4 ст.559 ЦК України вказує на те, що Договір поруки №РО 94814 від 14 липня 2008 року укладений з поручителем ОСОБА_1 - був припинений ще до моменту звернення позивачем зі своїм позовом 21.01.2015р. до суду про солідарне стягнення з ОСОБА_1 , як з поручителя заборгованості за вищевказаним Кредитним договором.

Позивач скеровував на адресу відповідачів також інші повідомлення вимоги зокрема 07.10.2014р. позивач скерував відповідачу ОСОБА_1 та іншим відповідачам друге повідомлення вимогу якою просив достроково повністю, в межах наведених у такій вимозі строків повернути кредит за умовами Кредитного договору.

28.10.2014 року позивач скерував відповідачу ОСОБА_1 та іншим відповідачам третє повідомлення вимогу за №09-3/23480, якою просив достроково повністю, в межах наведених у такій вимозі строків повернути кредит за умовами Кредитного договору за №КF50829 від 14.07.2008р., включаючи 102 287, 27 дол. США основного боргу, 44,00 дол. США простроченого боргу, 2606, 20 дол. США простроченої заборгованості за процентами.

Натомість, ні Договором іпотеки, ні кредитним договором, ні вимогами чинного в Україні законодавства, не передбачено скерування позивачем повторних вимог, після того, як першу вимогу з вказанням первинного дострокового строку виконання такої вимоги не було виконано боржниками. Так само, як не передбачено в разі не виконання боржниками першої вимоги позивача про дострокове повернення коштів, право на скерування позивачем боржникам другої повторної, чи третьої повторної вимоги з вказанням інших строків дострокового виконання таких повторних вимог позивача.

Таким чином, закінчення строку, встановленого договором поруки, так само, як сплив шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов`язання або одного року від дня укладення договору поруки, якщо строк основного зобов`язання не встановлений, припиняє поруку за умови, що кредитор протягом строку дії поруки не звернувся з позовом до поручителя.

Зазначена правова позиція висловлена також в постановах Верховного Суду України від 17 вересня 2014 року у справі N 6-53цс14, від 14 вересня 2016 року у справі N 6-1451цс16, яка стосується ст. 559 ЦК України в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин, зазначено: регулюючи правовідносини з припинення поруки у зв`язку із закінченням строку її чинності частина четверта статті 559 ЦК України передбачає три випадки визначення строку дії поруки: протягом строку, встановленого договором поруки (перше речення частини четвертої статті 559 ЦК України); протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов`язання, якщо кредитор не пред`явить вимоги до поручителя (друге речення частини четвертої статті 559 ЦК України); протягом одного року від дня укладення договору поруки (якщо строк основного зобов`язання не встановлено або встановлено моментом пред`явлення вимоги), якщо кредитор не пред`явить позову до поручителя (третє речення частини четвертої статті 559 ЦК України).

Аналіз зазначеної норми права дає підстави для висновку про те, що строк дії поруки (будь-який із зазначених у частині четвертій статті 559 ЦК України) не є строком захисту порушеного права, а є строком існування суб`єктивного права кредитора й суб`єктивного обов`язку поручителя, після закінчення якого вони припиняються.

Це означає, що зі збігом цього строку (який є преклюзивним) жодних дій щодо реалізації свого права за договором поруки, у тому числі застосування судових заходів захисту свого права (шляхом пред`явлення позову), кредитор вчиняти не може.

З огляду на преклюзивний характер строку поруки й обумовлене цим припинення права кредитора на реалізацію даного виду забезпечення виконання зобов`язань застосоване в другому реченні частини четвертої статті 559 ЦК України словосполучення "пред`явлення вимоги" до поручителя протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов`язання як умови чинності поруки слід розуміти як пред`явлення кредитором у встановленому законом порядку протягом зазначеного строку саме позовної, а не будь-якої іншої вимоги до поручителя. Зазначене положення при цьому не виключає можливість пред`явлення кредитором до поручителя іншої письмової вимоги про погашення заборгованості за боржника, однак і в такому разі кредитор може звернутися з такою вимогою до суду протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов`язання.

В Законі України від 03.07.2018 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відновлення кредитування», котрий був опублікований у газеті Голос України 03.11.2018 року та набрав чинності 04.11.2018 року, і введений в дію з 04.02.2019 року, внесено зміни, зокрема, до частини 4 статті 559 ЦК України, яку викладено в новій редакції: - порука припиняється після закінчення строку поруки, встановленого договором поруки. Якщо такий строк не встановлено, порука припиняється у разі виконання основного зобов`язання у повному обсязі або якщо кредитор протягом трьох років з дня настання строку (терміну) виконання основного зобов`язання не пред`явить позову до поручителя. Якщо строк (термін) виконання основного зобов`язання не встановлений або встановлений моментом пред`явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор протягом трьох років з дня укладення договору поруки не пред`явить позову до поручителя. Для зобов`язань, виконання яких здійснюється частинами, строк поруки обчислюється окремо за кожною частиною зобов`язання, починаючи з дня закінчення строку або настання терміну виконання відповідної частини такого зобов`язання.

Відповідно до ст.2 Прикінцевих та перехідних положень цього Закону, такий Закон застосовується до відносин, що виникли після введення його в дію, а також до відносин, що виникли до введення його в дію та продовжують існувати після введення його в дію, крім частини четвертої статті 36 Закону України "Про іпотеку", що застосовується виключно до договорів і угод, укладених після введення в дію цього Закону.

В порядку вимог ч.4 ст.10 ЦПК України: - Суд застосовує при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Рішення Європейського суду з прав людини у справі № 37766/05 «Дімопулос проти Туреччини» суд дійшов висновку про те, що застосування змін до законодавства до правовідносин, що виникли до внесення змін до законодавства, із зворотною силою складає порушення права особи на справедливий судовий розгляд, передбачений статтю 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

Приймаючи до уваги, що відповідно до положень статті 10 ЦПК України суд при розгляд справи користується принципом верховенства права, а Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною радою України та практика Європейського суду з прав людини є джерелом права, при вирішенні спору у цій справі суд повинен застосовувати статтю 559 ЦК України в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин між сторонами.

Відтак суд з врахуванням ч.4 ст.559 ЦК України, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин між сторонами, застосовує строк пред`явлення вимоги - шість місяців, а саме: Порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов`язання не пред`явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов`язання не встановлений або встановлений моментом пред`явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред`явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки.

Отже, виходячи з положень другого речення частини четвертої статті 559 ЦК України слід дійти висновку про те, що вимогу до поручителя про виконання ним солідарного з боржником зобов`язання за договором повинно бути пред`явлено в судовому порядку в межах строку дії поруки, тобто протягом шести місяців з моменту настання строку погашення чергового платежу за основним зобов`язанням (якщо умовами договору передбачено погашення кредиту періодичними платежами) або з дня, встановленого кредитором для дострокового погашення кредиту в порядку реалізації ним свого права, передбаченого частиною другою статті 1050 ЦК України, або з дня настання строку виконання основного зобов`язання (у разі якщо кредит повинен бути погашений одноразовим платежем).

Позивач у зазначений строк не звернувся з позовом до ОСОБА_1 .

Суд враховує, що позивач за зустрічним позовом ОСОБА_1 заявив вимогу про припинення поруки, тому на підставі зазначених норм закону позовні вимоги позивача, в частині стягнення солідарно з ОСОБА_4 та ОСОБА_1 на користь АТ «Таскомбанк» заборгованість за кредитним договором № КБ 50846 від 15.07.2008р. в розмірі в розмірі 135 712,37 доларів США та 1 014 138,79 гривень задоволенню не підлягають, оскільки Договір поруки №РО 94814 від 14 липня 2008 року, укладений між ВАТ «Фольксбанк», правонаступником якого є ПАТ «ВіЕс Банк», правонаступником якого є АТ «Таскомбанк», ОСОБА_4 та ОСОБА_1 припинений у зв`язку із пропуском шестимісячного строку визначеного ст. 559 ЦК України в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин.

В свою чергу відповідач ОСОБА_5 вимоги про припинення договору поруки перед судом не ставила, відомості про небажання останньої солідарно з боржником відповідати перед позивачем в суді не заявляла, заяв відзивів та заперечень з цього приводу до суду не подавала.

Тому, заборгованість, що виникла, розмір якої зазначено вище, підлягає стягненню солідарно із ОСОБА_4 та ОСОБА_5 .

Заява ОСОБА_1 про застосування позовної давності задоволенню не підлягає на підставі п. 11 Постанови № 14 від 18.12. 2009 року «Про судове рішення у цивільній справі» Пленум ВСУ роз`яснив, що встановивши, що строк для звернення з позовом пропущено без поважної причини, суд у рішенні зазначає про відмову в позові з цих підстав, якщо про застосування позовної давності заявлено стороною у спорі, зробленою до ухвалення ним рішення, крім випадків, коли позов не доведено, що є самостійною підставою для цього.

Судові витрати підлягають розподілу у відповідності до вимог ч. 1 ст. 141 ЦПК України.

Керуючись ст. 259, 263- 265, 268 ЦПК України, суд,

ухвалив:

Позовні вимоги за первісним позовом АТ «Таскомбанк», - задоволити частково.

Стягнути солідарно з ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на користь АТ «Таскомбанк» заборгованість за кредитним договором № КБ 50846 від 15.07.2008р. в розмірі 135 712,37 доларів США з яких:

102 331,27 (сто дві тисячі триста тридцять один долар США, 27 центів) доларів США - прострочена заборгованість по тілу кредиту,

33 381,10 (тридцять три тисячі триста вісімдесяти один долар США, 10 центів) доларів США - нараховані та не сплачені відсотки за користування кредитом;

та 1 014 138,79 (один мільйон чотирнадцять тисяч сто тридцять вісім грн. та 79 коп.) гривень - пеня за порушення умов кредитного договору.

Стягнути з ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на користь АТ «Таскомбанк» 3775,80 грн. (1887,90 грн. з кожного) судових витрат.

У задоволенні позовних вимог АТ «Таскомбанк», в частині стягнення солідарно з ОСОБА_4 та ОСОБА_1 на користь АТ «Таскомбанк» заборгованість за кредитним договором № КБ 50846 від 15.07.2008р. в розмірі в розмірі 135 712,37 доларів США та 1 014 138,79 гривень,- відмовити.

Позовні вимоги за зустрічним позовом ОСОБА_1 ,- задоволити повністю.

Визнати Договір поруки №РО 94814 від 14 липня 2008 року, укладений між ВАТ «Фольксбанк», правонаступником якого є ПАТ «ВіЕс Банк», правонаступником якого є АТ «Таскомбанк», ОСОБА_4 та ОСОБА_1 таким, що припинений.

Стягнути з ОСОБА_4 , АТ «Таскомбанк» на користь ОСОБА_1 704,80 грн. (по 352,40 грн. з кожного) судових витрат.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30 - денний строк з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасники справи:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 , Акціонерне товариство «ТАСКОМБАНК», 01032 м.Київ, вул. С.Петлюри, 30, рах: № НОМЕР_2 в Національному банку України, код ЄДРПОУ: 09806443; ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_3 , АДРЕСА_2 ; ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_4 , АДРЕСА_3 . АДРЕСА_4 .

СуддяЄ. О. Данилів