Ухвала суду № 85281796, 29.10.2019, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/9628/18

УХВАЛА

29 жовтня 2019 року м. Одеса

Приморський районний суд м. Одеси

під головуванням судді Єршової Л.С.,

за участю секретаря судового засідання Радзімовської Р.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одеса цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про захист прав споживача фінансових послуг, стягнення коштів,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 , яка мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , 01.06.2018 року звернулася до суду з позовом до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, місцезнаходження: м.Київ, вул. Січових Стрільців, 17, про стягнення відсотків з урахуванням встановленого індексу інфляції (інфляційні витрати) у розмірі 13548,81 грн.; відсотків з урахуванням трьох відсотків річних від простроченої суми пеню за прострочення зобов`язання у розмірі 2531,41 грн.; нанесеного збитку 19144,87 грн.; моральної шкоди у розмірі 5000,00 грн.; поштових витрат у розмірі 36,72 грн.

Ухвалою судді Приморського районного суду м. Одеси Єршової Л.С. від 03.07.2018 року зазначена позовна заява була прийнята до розгляду та призначена до розгляду за правилами загального позовного провадження.

06.08.2019 року позивачем подано до суду заяву про розгляд справи без її участі.

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 19 серпня 2019 року закрито підготовче засідання по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про захист прав споживача фінансових послуг, стягнення коштів, та призначено справу до судового розгляду по суті.

У судове засідання сторони не з`явились, були повідомлені належним чином.

Згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Таким чином, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу не здійснювалося.

Звертаючись до суду з позовом, ОСОБА_1 посилалася на те, що у зв`язку з несвоєчасною виплатою їй суми гарантованого відшкодування, Фонд має сплатити відсотки з урахуванням встановленого індексу інфляції (інфляційні витрати) у розмірі 13548,81 грн.; відсотки з урахуванням трьох відсотків річних від простроченої суми пеню за прострочення зобов`язання у розмірі 2531,41 грн.; нанесений збиток (упущену вигоду) 19144,87 грн.; моральну шкоду у розмірі 5000,00 грн.; поштові витрати у розмірі 36,72 грн.

Таким чином, з матеріалів справи вбачається, що правовими підставами для стягнення з відповідача 3% річних, упущеної вигоди, інфляційних втрат на підставі статей 22, 623, 625 ЦК України позивач вважає несвоєчасну виплату Фондом гарантування вкладів фізичних осіб гарантованого відшкодування за договором вкладу в неплатоспроможному банку.

Тобто, майнові вимоги позивача про стягнення передбачених статтею 625 ЦК України 3% річних та інфляційних втрат за прострочення грошового зобов`язання з виплати гарантованого відшкодування за договором вкладу, звернені позивачем до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та стосуються правомірності дій останнього, пов`язаних із виплатою позивачу відшкодування за вкладом, а не банку-боржника, що ліквідується.

Такий спір пов`язаний із виконанням Фондом гарантування вкладів фізичних осіб владної управлінської функції з організації виплати суми гарантованого відшкодування та застосування відповідальності за несвоєчасне виконання такої виплати, тому є публічно-правовим і підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства.

У постанові Верховного Суду по справі № 761/11256/17 від 05.09.2019 року роз`яснено, що спір в частині стягнення з Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 3% річних та інфляційних втрат за час прострочення зобов`язання з виплати гарантованого відшкодування підлягає вирішенню в порядку адміністративного судочинства.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі №761/10730/18 (провадження № 14-116цс19) зазначено, що вимоги про стягнення інфляційних витрат та 3% річних за прострочення грошового зобов`язання зверненні позивачкою до Фонду та стосуються безпосередньо правомірності дій останнього пов`язаних із виплатою відшкодування за вкладами, а тому також підлягають розгляду за правилами адміністративного судочинства.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Таким чином слід закрити провадження по справі за позовом ОСОБА_1 до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про захист прав споживача фінансових послуг, стягнення коштів, при цьому роз`яснивши позивачу, що зазначені вимоги можуть бути вирішені в порядку адміністративного судочинства.

Керуючись ст.ст. 255, 353, 354 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Закрити провадження по справі за позовом ОСОБА_1 до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про захист прав споживача фінансових послуг, стягнення коштів.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, проте може бути оскаржена протягом п`ятнадцяти днів з дня одержання її копії у порядку, визначеному ст. 354 та п. 8 та п.п. 15.5 Перехідних положень ЦПК України.

Суддя: Л.С. Єршова