Рішення № 85277406, 25.10.2019, Славутицький міський суд Київської області

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

Справа №377/624/19

Провадження №2/377/252/19

25 жовтня 2019 року Славутицький міський суд Київської області у складі: головуючої – судді Теремецької Н.Ф., за участю секретаря судового засідання – Прядко Н.М., за відсутності учасників справи, розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Славутичі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Акціонерного товариства «УкрСиббанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

У С Т А Н О В И В:

16 серпня 2019 року до суду надійшла позовна заява, у якій позивач в особі представника за довіреністю просив стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором № 94232051000 від 21.12.2017 року в сумі 60115,62 гривень та судові витрати по оплаті судового збору в сумі 1921 гривня.

В обґрунтування позову позивач послався на те, що на умовах вказаного договору 21 грудня 2017 року надав відповідачу кредит в розмірі 49949,95 гривень, з яких 49900 гривень – на споживчі цілі шляхом зарахування коштів на картковий рахунок відповідача, 49,95 гривень – на оплату страхового платежу відповідно до договору добровільного страхування. Відповідач підписав цей договір, чим підтвердив свою згоду з викладеними у договорі та у Правилах (договірних умовах) умовами споживчого кредитування позичальників АТ «УкрСиббанк», які розміщені (оприлюднені) на сайті банку www.my.ukrsibbank.com. Відповідно до умов даного договору відповідач зобов`язався повернути наданий кредит, плату за кредит, інші платежі у відповідності з Правилами (договірними умовами) споживчого кредитування позичальників АТ «УкрСиббанк» та договором на рахунок банку шляхом сплати до 21 числа щомісячно ануїтетних платежів у розмірі 2641 гривня відповідно до графіка, що викладений у додатку № 1 до договору, але у повному обсязі не пізніше 21.12.2021 року. Згідно з п. 3.8 договору процентна ставка за договором встановлюється в розмірі 55 % річних. Відповідно до п. 3.9 договору за користування кредитними коштами понад встановлений договором термін встановлюється процентна ставка в розмірі 62 % річних, що діє для строкової суми основного боргу на дату виникнення такого прострочення. Пунктом 3.11 договору визначено, що позичальник сплачує банку комісії відповідно до умов цього договору та Додатку № 1 до договору, який є його невід`ємною частиною. Крім того, пунктом 4.1 Правил (договірних умов) споживчого кредиту позичальників АТ «УкрСиббанк» за порушення позичальником термінів погашення будь-яких своїх грошових зобов`язань, передбачених договором, зокрема, термінів погашення кредиту (всієї суми або його частини) та/або термінів сплати процентів та/або комісій, банк має право вимагати від позичальника додатково сплатити банку пеню в наступних розмірах, зокрема, в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу, якщо сума такої заборгованості виражена у гривні. У порушення ст. ст. 525, 526, 527, 530, 610, 615, 629 ЦК України та умов договору відповідач зобов`язання за вказаним договором не виконав, у зв`язку з чим утворилась заборгованість станом на 12.08.2019 року в загальній сумі 60115,62 гривень, яка складається з наступного: 44650,14 гривень – заборгованість за кредитом; 9975,72 гривень – заборгованість по процентам за користування кредитом; 288,36 гривень – заборгованість за процентами за користування грошовими коштами понад встановлений договором термін( ст.625 ЦК України); 4446,80 гривень – заборгованість по комісії; 134,43 гривень – пеня за несвоєчасне погашення заборгованості по кредиту; 480,24 гривень – пеня за несвоєчасне погашення заборгованості по процентам; 139,93 гривень – пеня за несвоєчасне погашення заборгованості по комісії. На адресу відповідача була надіслана рекомендованим листом вимога про погашення заборгованості за кредитним договором, однак відповідачем жодних дій з погашення заборгованості вчинено не було.

10 жовтня 2019 року на адресу суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому він просив позов задовольнити частково, а саме в частині стягнення заборгованості за кредитом в сумі 44650,14 гривень та в частині заборгованості по процентам за користування кредитом станом на 13 липня 2019 року. Відзив мотивований тим, що згідно з п. 3.5 договору відповідач зобов`язався повертати кредит, плату за кредит, інші платежі шляхом внесення ануїтетних платежів відповідно до Графіка, що викладений у Додатку до договору, але в будь-якому випадку кредит повинен бути повернутий не пізніше 21.12.2021 року. Додаток № 1 до договору визначає найменування, розмір, порядок сплати та умови нарахування комісій, а також графік платежів і визначення сукупної вартості кредиту. Як вбачається з матеріалів справи, позивачем була направлена вимога про дострокове повернення кредиту 02.06.2019 року, тому строк договору закінчився 13 липня 2019 року (41 день, як визначено в самій вимозі). Згідно з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду у справі № 444/9519/12 право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною 2 ст. 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання. Тому позовні вимоги позивача щодо стягнення нарахованих процентів з 13 липня 2019 року є безпідставними. Позовна вимога щодо стягнення комісії є несправедливою. Так, за умовами п. 3.3 договору кредит надається на споживчі цілі, тому особливості регулювання відносин сторін у цьому випадку визначаються Законом України «Про захист прав споживачів». Пунктом 4.2 договору визначено, що банк має право застосувати або не застосувати комісію за надання послуг з управління кредитом в розмірі 500 гривень при простроченні сплати платежу. В свою чергу, в Додатку № 1 до договору зазначено, що комісія в розмірі 1,60 % від суми кредиту (включається до суми ануїтетного платежу) нараховується банком у випадку, недотримання позичальником умов п. 3.5.1 договору, проте, такі умови є взаємовиключними, та такими, що суперечать одна одній і очевидно, що при підписанні таких умов позичальник міг їх не розуміти. Відповідно до ч. 8 ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів» нечіткі або двозначні положення договорів зі споживачами тлумачаться на користь споживача. Щомісячне нарахування комісії, передбаченої за недотримання умов договору позичальником, є несправедливим, суперечить принципам розумності та добросовісності, як наслідок, вносить дисбаланс у договірні права та обов`язки позивача як споживача послуг банку та суперечать ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів». Справедливість, добросовісність та розумність відповідно до п. 6 ст. 3 ЦК України є одним із загальних засад цивільного законодавства.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, надав до суду клопотання, в якому просив розглядати справу за його відсутності, позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином. Надав до суду заяву, в якій просив проводити судове засідання за його відсутності, позов задовольнити частково в частині стягнення заборгованості за кредитом в сумі – 44650,14 гривень, заборгованість по процентам станом на 13 липня 2019 року в сумі 9198,89 гривень, 113,77 гривень – проценти згідно із ст. 625 ЦК України за період з 13.07.2019 року по 12.08.2019 року.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. З огляду на викладене фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову з наступних підстав.

Судом встановлено, що 21 грудня 2017 року між Публічним акціонерним товариством «УкрСиббанк», правонаступником якого є Акціонерне товариство «УкрСиббанк» та ОСОБА_1 укладено договір про надання споживчого кредиту № 94232051000 (далі договір) з можливістю відкриття карткового рахунку, згідно з умовами якого відповідач одержав кредит в розмірі 49949,95 гривень, з яких 49900 гривень – на споживчі цілі шляхом зарахування коштів на картковий рахунок відповідача, 49,95 гривень – на оплату страхового платежу відповідно до договору добровільного страхування.

Пунктом 1.1 договору визначено, що підписуючи цей договір, позичальник погоджується з викладеними у Правилах (договірних умовах) споживчого кредитування позичальників АТ «УкрСиббанк» з можливістю відкриття і розрахунково-касового обслуговування карткових рахунків (далі Правила), які розміщені для ознайомлення на сайті www.my.ukrsibbank.com та на інформаційних стендах у приміщеннях банку і оприлюднені у газеті «Урядовий кур`єр» № 105 від 09.06.2017 року (із усіма змінами і доповненнями): умовами надання споживчого кредиту позичальнику, його обслуговування і погашення; умовами відкриття та розрахунково-касового обслуговування поточних карткових рахунків.

В п. 1.2 договору визначено, що Правила після підписання сторонами договору, стають його невід`ємною частиною. Підписуючи договір, сторони підтверджують, що досягли згоди за усіма істотними умовами договору, які викладені в цьому договорі та в Правилах. Підписи сторін під цим договором вважаються одночасно підписами під Правилами, при цьому, після підписання сторонами цього договору, Правила не підлягають додатковому підписанню сторонами і вступають в силу для сторін одночасно із підписанням цього договору.

Відповідно до п. 3.4, 3.5, 3.6 договору відповідач зобов`язався повернути наданий кредит, плату за кредит, інші платежі у відповідності з Правилами та договором на рахунок банку шляхом сплати до 21 числа щомісячно ануїтетних платежів у розмірі 2641 гривень відповідно до Графіку, що викладений у Додатку № 1 до договору, але у повному обсязі не пізніше 21.12.2021 року.

Згідно з п. 3.8, 3.9 договору за користування кредитними коштами відповідач зобов`язався сплатити проценти у розмірі 55 % річних, а за користування кредитними коштами понад встановлений кредитним договором термін у розмірі 62 % річних, що діє для строкової суми основного боргу на дату виникнення такого прострочення. Такий розмір процентної ставки застосовується до всієї простроченої суми основного боргу позичальника за кредитним договором та починає нараховуватись на прострочену суму основного боргу з дня виникнення прострочення, а саме з наступного дня несплати або неповної сплати платежу, встановленого у кредитному договорі.

Згідно з п. 3.11 договору позичальник сплачує банку комісії відповідно до умов цього договору та Додатку № 1 до договору, який є його невід`ємною частиною.

Правила перебувають в загальному доступі, розміщенні на офіційному сайті «УкрСиббанк», опубліковані в газеті «Урядовий кур`єр» № 105 від 09 червня 2017 року (із усіма змінами і доповненнями)та в розумінні ст. ст. 641, 644 ЦК України є публічною пропозицією (офертою) на укладення споживчого кредиту із визначенням порядку і умов кредитування, прав і обов`язків сторін, іншої інформації, необхідної для укладення договору.

Згідно з п. 4.1 Правил за порушення позичальником термінів погашення будь-яких своїх грошових зобов`язань, передбачених договором, зокрема, термінів повернення кредиту (всієї суми або його частини) та/або термінів сплати процентів та/або комісій, банк має право вимагати від позичальника додатково сплатити банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу, якщо сума такої заборгованості виражена у гривні.

Відповідно до п. 5.1.2 Правил у випадку настання будь-якої з подій, зазначених у п. 3.1.2 Розділу І Правил, банк має право визнати термін повернення кредиту таким, що настав, та вимагати від позичальника повернення всієї суми кредиту та повної сплати плати за кредит, змінивши при цьому терміни повернення кредиту та плати за кредит в сторону зменшення.

Як зазначено у п.3.1.2 Правил, банк має право вимагати від позичальника повернення всієї наданої йому суми кредиту згідно вимог договору та сплати плати за кредит, змінивши при цьому в сторону зменшення терміни повернення кредиту та сплати плати за кредит в порядку, визначеному п.5 цих Правил у разі, зокрема, порушення позичальником термінів погашення будь-яких своїх грошових зобов`язань за договором строком більше ніж на 30 календарних днів.

За змістом п.5.2 Правил у разі застосування банком права, передбаченого п. 5.1.2 Правил, порядок повернення всієї суми кредиту та дострокової сплати за кредит є наступним, а саме: банк повідомляє позичальника про встановлення нового терміну повернення всієї суми кредиту та сплати плати за користування таким кредитом за договором шляхом направлення відповідної письмової вимоги поштою(рекомендованим листом з повідомленням про вручення) або кур`єром за адресою позичальника; терміни повернення кредиту та сплати плати за кредит вважаються такими, що настали, а кредит і плата за кредит – обов`язковими до повернення і сплати в повному обсязі банку на 32-й календарний день з дати одержання позичальником повідомлення банку про дострокове повернення кредиту, за умови, що: а) банк направив за адресою позичальника повідомлення про порушення зобов`язань позичальника за договором та про повернення кредиту і плати за кредит, б) позичальник не усунув зазначених банком порушень зобов`язань позичальника за договором протягом 31 календарного дня з дати одержання позичальником вищевказаного повідомлення банку.

У випадку неотримання позичальником вказаного повідомлення банку внаслідок зміни позичальником адреси (без попереднього про це письмового повідомлення банку) або з інших підстав терміни повернення кредиту та сплати плати за кредит вважаються такими, що настали, а кредит і плата за кредит – обов`язковими до повернення і сплати в повному обсязі банку на 41 календарний день з дати відправлення банком позичальнику повідомлення про повернення кредиту та плати за кредит.

Відповідно до вимог ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частина 1 ст. 207 ЦК України встановлює, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Статтею 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв, ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Укладений між сторонами кредитний договір є дійсним, а тому підлягає виконанню.

Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

За правилом ч. 2 ст. 1046 ЦК України, яка застосовується до відносин за кредитним договором відповідно до ч. 1 ст. 1054 цього Кодексу, договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Частиною першою статті 526 цього Кодексу передбачено, що зобов`язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Згідно ч. 1 ст. 610 цього Кодексу порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частиною першою статті 611 цього Кодексу передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами ( з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

02 червня 2019 року за вих. № 21-1-01 /535 ОСОБА_1 була адресована вимога УкрСиббанку, відправлення якої підтверджено копією Списку згрупованих поштових відправлень листів рекомендованих № 1728 та копією фіскального чеку ПАТ «Укрпошта» ЦОКК 5 від 02.06.2019 року № 2739, згідно якої ОСОБА_1 повідомлено про наявність заборгованості станом на 28.05.2019 року по поверненню кредиту, сплаті процентів на суму 52897,41 гривень, з яких: 42941 гривень – кредитна заборгованість, 1709,14 гривень – прострочена кредитна заборгованість, 6148,87 гривень – прострочена заборгованість по процентам, 2098,40 гривень – прострочена заборгованість по комісіях, та пред`явлено вимогу про її сплату протягом 31 календарного дня з дати одержання цього повідомлення та попереджено, що у разі неусунення порушень умов кредитного договору на 32 день з дня отримання цієї вимоги, а у випадку відсутності підтвердження отримання вимоги - з 41 календарного дня з дати відправлення вимоги про дострокове повернення кредиту банк вимагає виконання своїх зобов`язань за кредитним договором № 94232051000 від 21.12.2017 року, а саме сплатити заборгованість по поверненню кредиту в повному обсязі, нарахованих процентів, що разом становить 52897,41 гривень та нараховану пеню.

Як вбачається з розрахунку заборгованості за договором про надання споживчого кредиту № 94232051000 від 21.12.2017 року, станом на 12 серпня 2019 року заборгованість за вказаним договором становить 60115,62 гривень, яка складається з наступного: 44650,14 гривень – заборгованість за кредитом; 9975,72 гривень – заборгованість по процентам за користування кредитом; 288,36 гривень – заборгованість за процентами за користування грошовими коштами понад встановлений договором термін; 4446,80 гривень – заборгованість по комісії; 134,43 гривень – пеня за несвоєчасне погашення заборгованості по кредиту; 480,24 гривень – пеня за несвоєчасне погашення заборгованості по процентам; 139,93 гривень – пеня за несвоєчасне погашення заборгованості по комісії.

Відповідно до вимог ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (ст. 611 ЦК України).

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Одним із видів порушення зобов`язання є прострочення - невиконання зобов`язання в обумовлений сторонами строк.

Встановлені фактичні обставини у справі свідчать про те, що позичальник взяті на себе зобов`язання щодо повернення кредиту і процентів періодичними (щомісячними) ануїтетними платежами до 21 числа кожного місяця, належним чином не виконував, та, починаючи з березня 2019 року, перестав повертати позивачу кредит і сплачувати проценти за користування кредитними коштами.

Таким чином, у банка відповідно до ст. 1050 ЦК України та п.3.1.2 Правил виникло право на дострокове повернення частини кредиту, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Враховуючи, що 02 червня 2019 року банк направив відповідачу вимогу, в якій згідно з вимогами п.5.1.2 Правил встановив термін повернення всієї суми кредиту та плати за кредит, і яку відповідач не отримав, то терміном повернення кредиту таким, що настав, є 41 календарний день з дня направлення вимоги, тобто 12 липня 2019 року.

Таким чином, вимога позивача в частині стягнення з відповідача заборгованості за кредитом в сумі 44650,14 гривень та процентів за користування кредитом в межах строку кредитування за період з 25 березня 2019 року по 12 липня 2019 року в сумі 9198,89 гривень ( 9974,72 ( заборгованість по процентам станом на 25.07.2019 року) - 8035,14 (заборгованість по процентам станом на 27.06.2019 року) =1939,58 гривень / 30 днів( кількість днів, за які нараховані проценти з 25.06.2019 року по 24.07.2019 року ) х 18 днів ( з 25.06.2019 року по 12.07.2019 року) = 1163,75; 1163, 75 гривень +8035,14 гривень =9198,89 гривень) є доведеною та підлягає задоволенню.

Перевіряючи вимогу позивача в частині стягнення заборгованості за процентами за користування грошовими коштами понад встановлений договором термін згідно ст. 625 ЦК України в період з 26 березня 2019 року по 24 липня 2019 року, суд виходить з такого.

За положеннями статей 1046, 1049 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до частини першої статті 1048 та частини першої статті 1049 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми кредиту, розмір і порядок одержання яких встановлюються договором. Отже, припис абзацу 2 частини першої статті 1048 ЦК України про виплату процентів до дня повернення позики може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.

Аналіз зазначених норм матеріального права дозволяє дійти висновку про те, що після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Зазначена правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду у постановах: від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12, провадження № 14-10цс18, від 04 липня 2018 року у справі № 310/11534/13-ц, провадження № 4-154цс18, від 31 жовтня 2018 року у справі № 202/4494/16-ц, провадження № 14-318цс18.

Враховуючи викладене, право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Згідно з ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (ч. 2 ст. 625 ЦК України).

Беручи до уваги, що позивачем на адресу відповідача була направлена вимога про дострокове повернення коштів 02.06.2019 року та те, що 41 календарний день з дати її відправлення настав 12.07.2019 року, то заборгованість по процентам за користування коштами понад встановлений договором термін відповідно до ст. 625 ЦК України необхідно стягнути за період з 13.07.2019 року по 24.07.2019 року включно: 116,47 гривень (залишок строкової заборгованості за процентами, нарахований банком за період з 26.06.2019 року по 24.07.2019 року) / 29 днів х 12 днів (за період з 13.07.2019 року по 24.07.2019 року включно) = 48,2 гривень.

Таким чином, вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості за процентами за користування грошовими коштами понад встановлений договором термін згідно із ст. 625 ЦК підлягає частковому задоволенню, оскільки такі проценти підлягають до стягнення саме з 13 липня 2019 року по 24 липня 2019 року, тобто після спливу визначеного строку кредитування в зв`язку з пред`явленням до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України і до дати, яка зазначена у довідці-розрахунку заборгованості по вказаним процентам. Стягнення процентів за користування грошовими коштами понад встановлений договором термін згідно із ст. 625 ЦК за період з 26 березня 2019 року по 12 липня 2019 року, як зазначено у довідці-розрахунку заборгованості по вказаним процентам, суперечить змісту ст. 625 ЦК України.

Задоволенню в повному обсязі підлягає і вимога позивача про стягнення з відповідача на його користь пені за несвоєчасне погашення заборгованості по кредиту та пені за несвоєчасне погашення заборгованості по процентам.

Так, з наданих позивачем довідок-розрахунків заборгованості за пенею станом на 12.08.2019 року вбачається, що пеня за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом становить 134,43 гривень; пеня за несвоєчасне погашення заборгованості за процентами за користування кредитом становить 480,24 гривень.

Розрахунок пені здійснено відповідно до вимог п.4.1 Правил і представником відповідача не спростований.

Відмовляючи у задоволенні позову в частині стягнення заборгованості по комісії в сумі 4446,80 гривень та пені за несвоєчасне погашення заборгованості по комісії в сумі 139,93 гривень, суд виходить із того, що позичальнику кредит було надано на споживчі потреби 21 грудня 2017 року, тому особливості регулювання відносин сторін по справі визначаються Цивільним Кодексом України, Законом України «Про захист прав споживачів», Законом України «Про споживче кредитування».

Відповідно до п.1 ст.1 Закону України «Про споживче кредитування» договір про споживчий кредит - вид кредитного договору, за яким кредитодавець зобов`язується надати споживчий кредит у розмірі та на умовах, встановлених договором, а споживач (позичальник) зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом на умовах, встановлених договором.

Як зазначено у п.4 вказаної статті Закону, загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.

Таким чином, комісія може бути передбачена у договорі про споживчий кредит за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності) для отримання, обслуговування і повернення кредиту.

За змістом ч.1 ст.12 Закону України «Про споживче кредитування» у договорі про споживчий кредит зазначаються:

1) найменування та місцезнаходження кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), прізвище, ім`я, по батькові та місце проживання споживача (позичальника);

2) тип кредиту (кредит, кредитна лінія, кредитування рахунку тощо), мета отримання кредиту;

3) загальний розмір наданого кредиту;

4) порядок та умови надання кредиту;

5) строк, на який надається кредит;

6) необхідність укладення договорів щодо додаткових чи супутніх послуг третіх осіб, пов`язаних з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту (за наявності);

7) види забезпечення наданого кредиту (якщо кредит надається за умови отримання забезпечення);

8) процентна ставка за кредитом, її тип (фіксована чи змінювана), порядок її обчислення, у тому числі порядок зміни, та сплати процентів;

9) реальна річна процентна ставка та загальна вартість кредиту для споживача на дату укладення договору про споживчий кредит. Усі припущення, використані для обчислення такої ставки, повинні бути зазначені;

10) порядок повернення кредиту та сплати процентів за користування споживчим кредитом, включно із кількістю платежів, їх розміром та періодичністю внесення, у вигляді графіка платежів (у разі кредитування у вигляді кредитування рахунку, кредитної лінії графік платежів може не надаватися);

11) інформація про наслідки прострочення виконання зобов`язань зі сплати платежів, у тому числі розмір неустойки, процентної ставки, інших платежів, які застосовуються чи стягуються при невиконанні зобов`язання за договором про споживчий кредит;

12) порядок та умови відмови від надання та одержання кредиту;

13) порядок дострокового повернення кредиту;

14) відповідальність сторін за порушення умов договору.

Відповідно до ч.2 цієї статті у договорі про споживчий кредит можуть бути зазначені інші умови, визначені законом та за домовленістю сторін.

Аналіз вказаної частини статті свідчить про те, що у договорі про споживчий кредит можуть бути зазначені інші умови за домовленістю сторін, але вони повинні бути визначені законом.

Згідно із ч.5 вказаної статті умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

Додатком № 1 до договору № 94232051000 від 21.12.2017 року визначено наступні комісії: щомісячна комісія за управління кредитом: (комісія 1) 0,00 % від суми кредиту (включається до суми ануїтетного платежу), яка нараховується виключно у випадку дотримання кожної з умов, а саме, якщо щомісяця позичальник здійснюватиме страховий платіж у порядку передбаченому п. 3.5.1 договору, а також у разі якщо дію договору добровільного страхування не буде припинено; (комісія 2) 1,60 % від суми кредиту (включається до суми ануїтетного платежу), яка може нараховуватися банком у випадку, якщо хоча б одна з умов нарахування комісії 1 не дотримується позичальником; комісія за надання послуг з управління кредитом при отриманні (встановленні) та використанні кредиту – 0,00 % від суми кредиту, наданого на споживчі цілі, яка сплачується позичальником за рахунок власних коштів, а у разі фінансування комісії за рахунок кредитних коштів, включається до суми ануїтетного платежу; комісія за надання послуг з управління кредитом при використанні кредиту при простроченні сплати чергового платежу – 500 гривень, яка сплачується при простроченні чергових платежів. Банк має право не застосовувати цю комісію або застосовувати не в повній мірі, про що банк повідомляє клієнтів шляхом розміщення оголошення на сайті банку; комісія за управління кредитом при здійсненні переплати за ініціативою позичальника – розраховується, як різниця між сумою фактично сплаченого позичальником останнього ануїтетного платежу та сумою останнього ануїтетного платежу згідно Графіку платежів, але не більше 10 гривень. Комісія утримується банком у випадку переплати клієнтом останнього ануїтетного платежу.

Таким чином, вказаним Додатком до договору передбачено декілька видів комісій за управління кредитом, які передбачено у різному розмірі та для кожного виду комісії передбачено порядок її сплати і умови нарахування. Згідно графіку платежів до сукупної вартості кредиту включено щомісячну комісію з управління кредитом сумі 799,20 гривень, при цьому не зазначено, яку саме комісію із зазначених у Додатку до договору, включено до ануїтетного платежу. Не зазначено вид комісії, яка була нарахована за період з 21.12.2017 року по 30.07.2019 року, і відображена у довідці –розрахунку заборгованості по комісії, що виключає можливість перевірити правильність її нарахування.

Крім того, слід зазначити, що відповідно до п.4 ч.1 ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування» до складу загальних витрат за споживчим кредитом не входить комісія саме за управління кредитом. Не передбачено сплату комісії за управління кредитом і в ч.1 ст.12 Закону України «Про споживче кредитування», якою визначено умови договору про споживчий кредит.

Враховуючи, що положення п. 3.11 договору про споживчий кредит, яким передбачена сплата комісії за управління кредитом, обмежує права споживача порівняно з правами, встановленими Законом України «Про споживче кредитування», то в силу ч.5 ст. 12 вказаного Закону вони є нікчемними.

Відповідно до ч.2 ст.ст.215 ЦК України, недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним, судом не вимагається.

Враховуючи викладене, позовні вимоги щодо стягнення заборгованості за комісією в сумі 4446,80 гривень суперечать нормам Цивільного кодексу України, Закону України «Про захист прав споживачів», Закону України «Про споживче кредитування», тому не підлягають задоволенню.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог в частині стягнення заборгованості за комісією, необхідно відмовити і в задоволенні позовних вимог в частині стягнення заборгованості по пені за несвоєчасне погашення заборгованості по комісії в сумі 139,93 гривень.

Відповідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За таких обставин стягненню з відповідача на користь позивача підлягає заборгованість за кредитним договором № 94232051000 від 21.12.2017 року в сумі 54511,9 гривень, яка складається з : 44650,14 гривень – заборгованість за кредитом; 9198,89 гривень – заборгованість по процентам за користування кредитом; 48,2 гривень – заборгованість по процентам за користування грошовими коштами понад встановлений договором термін згідно ст. 625 ЦК України ; 134,43 гривень – пеня за несвоєчасне погашення заборгованості по кредиту; 480,24 гривень – пеня за несвоєчасне погашення заборгованості по процентам.

В іншій частині позовні вимоги є необґрунтованими, не доведеними та такими, що не підлягають задоволенню.

За правилами ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до п. 36 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 10 від 17 жовтня 2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати» вимога пропорційності присудження судових витрат при частковому задоволенні позову застосовується незалежно від того, за якою ставкою сплачено судовий збір, (наприклад, його сплачено за мінімальною ставкою, визначеною Законом № 3674-VI).

Виходячи з того, що позивачем сплачено судовий збір при поданні позовної заяви до суду в сумі 1921 гривня, то з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати по оплаті судового збору пропорційно розміру задоволених вимог, виходячи з наступного розрахунку: 54511,9 грн. х 100: 60115,62 грн. = 90,68 % (відсоток розміру задоволеного позову); 1921 х 90,1 :100 = 1741,96 грн. (сума судових витрат, пропорційна відсотку задоволеного позову).

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 258-259, 263-265 ЦПК України, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «УкрСиббанк» заборгованість за договором про надання споживчого кредиту № 94232051000 від 21.12.2017 року в розмірі 54511,9 гривень, яка складається з : 44650,14 гривень – заборгованість за кредитом; 9198,89 гривень – заборгованість по процентам за користування кредитом; 48,2 гривень – заборгованість по процентам за користування грошовими коштами понад встановлений договором термін згідно ст. 625 ЦК України ; 134,43 гривень – пеня за несвоєчасне погашення заборгованості по кредиту; 480,24 гривень – пеня за несвоєчасне погашення заборгованості по процентам.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «УкрСиббанк» судові витрати по оплаті судового збору в розмірі 1741 гривня 96 копійок.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду через Славутицький міський суд Київської області. Апеляційна скарга може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

Позивач – Акціонерне товариство «УкрСиббанк», код ЄДРПОУ 09807750, юридична адреса: м. Київ, вул. Андріївська, 2/12.

Відповідач – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 .

Повне рішення виготовлено 29 жовтня 2019 року.

Суддя Н. Ф. Теремецька