
ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
м. Київ
24 жовтня 2019 року № 826/16143/18
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Смолія І.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1 доДепартаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України, Національної поліції Українипро зобов`язання вчинити дії, ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
ОСОБА_1 (надалі - позивач) звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України (надалі - відповідач-1), Національної поліції України (надалі - відповідач-2), в якому просить суд зобов`язати Національну поліцію України зарахувати полковнику поліції ОСОБА_1 до вислуги років у поліції, наявну на момент переходу на службу у Національній поліції України вислугу років у податковій мілції, що станом на 14.05.2012 становила 13 років 08 місяців 27 днів.
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва відкрито провадження у справі у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), встановлено відповідачу строк для надання відзиву на позов.
В обґрунтування своїх вимог, з урахуванням уточнень, позивач зазначив, що відповідачем протиправно не включено до вислуги років у поліції наявну у позивача вислугу років у податковій міліції.
Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечував, зазначивши, що приписи ч.2 ст.78 Закону України "Про Національну поліцію" містять вичерпний перелік випадків можливості зарахування до стажу служби в поліції періоду роботи чи служби в інших органах, до яких служба в органах податкової міліції не належить.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва,
ВСТАНОВИВ:
Судом встановлено, відповідно трудової книжки позивача, послужного списку, ОСОБА_1 проходив службу в податковій міліції лагів ДПС України та Міндоходів України в період з 17.07.1998 по 14.05.2012.
З 14.05.2012 по 06.11.2015 проходив службу в органах внутрішніх справи та з 07.11.2015 в національній поліції.
ОСОБА_1 звернувся до Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України із заявою про надання інформації щодо вислуги років.
Листом від 12.09.2018 №К-313о/п/42-02/04-18 Департамент внутрішньої безпеки Національної поліції України повідомив позивача, що станом на 07.11.2015 вислуга років останнього становила 03 роки 05 місяців 23 днів, зазначивши, що вислуга років в органах державної податкової служби України не зараховується до стажу служби в поліції.
Вважаючи дії відповідача з приводу обчислення вислуги років неправомірними, позивач звернувся з даним позовом до суду за захистом своїх порушених прав.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до частини першої статті 59 Закону України "Про національну поліцію" служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень.
Згідно статті 78 Закону України "Про національну поліцію" стаж служби в поліції дає право на встановлення поліцейському надбавки за вислугу років, надання додаткової оплачуваної відпустки.
До стажу служби в поліції зараховуються:
1) служба в поліції на посадах, що заміщуються поліцейськими, з дня призначення на відповідну посаду;
2) військова служба в Збройних Силах України, Державній прикордонній службі України, Національній гвардії України, Управлінні державної охорони, Цивільній обороні України, внутрішніх військах Міністерства внутрішніх справ України та інших військових формуваннях, утворених відповідно до закону, Службі безпеки України, Службі зовнішньої розвідки, Державній спеціальній службі транспорту;
3) служба в органах внутрішніх справ України на посадах начальницького і рядового складу з дня призначення на відповідну посаду;
4) час роботи у Верховній Раді України, місцевих радах, центральних і місцевих органах виконавчої влади із залишенням на військовій службі, на службі в органах внутрішніх справ України або на службі в поліції;
5) час роботи в органах прокуратури і суду осіб, які працювали на посадах суддів, прокурорів, слідчих;
6) дійсна військова служба в Радянській Армії та Військово-Морському Флоті, прикордонних, внутрішніх, залізничних військах, в органах державної безпеки та інших військових формуваннях колишнього СРСР, а також служба в органах внутрішніх справ колишнього СРСР.
Під час обчислення стажу служби в поліції враховуються тільки повні роки вислуги років без округлення фактичного розміру вислуги років у бік збільшення.
Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо державної податкової служби у зв`язку з проведенням адміністративної реформи в України" № 508-VI від 05.07.2012 внесено зміни до Податкового кодексу України.
Відповідно до пункту 353.1 статті 353 Податкового кодексу України особи начальницького і рядового складу податкової міліції проходять службу у порядку, встановленому законодавством для осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ.
Згідно пункту 356.1 статті 356 Податкового кодексу України держава гарантує правовий та соціальний захист осіб начальницького і рядового складу податкової міліції та членів їхніх сімей. На них поширюються гарантії соціального і правового захисту, передбачені статтями 20 - 23 Закону України "Про міліцію" та Законом України "Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ і деяких інших осіб та їх соціальний захист".
Зазначені норми кореспондуються із нормами Закону України "Про державну податкову службу в Україні" від 04.12.1990 №509-XII, який регулював правовий статус податкової міліції.
Відповідно до статті 19 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" від 04.12.1990 № 509-XII податкова міліція складається із спеціальних підрозділів по боротьбі з податковими правопорушеннями, що діють у складі відповідних органів державної податкової служби, і здійснює контроль за додержанням податкового законодавства, виконує оперативно-розшукову, кримінально-процесуальну та охоронну функції.
Відповідно до статей 24, 26 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" від 04.12.1990 №509-XII особи начальницького складу податкової міліції проходять службу у порядку, встановленому законодавством для осіб начальницького складу органів внутрішніх справ. Держава гарантує правовий і соціальний захист осіб начальницького складу податкової міліції та членів їх сімей. На них поширюються гарантії соціального і правового захисту, передбачені статтями 20 - 23 Закону України "Про міліцію".
Отже, взаємозастосування зазначених вище норм права дає підстави для висновку, що служба у податковій міліції за своє суттю є службою в органах внутрішніх справ України. До того ж, позивачу під час проходження служби у податковій міліції було присвоєно спеціальне звання - лейтенант податкової міліції, а в подальшому старший лейтенант податкової міліції, яке у свою чергу призначалось на підставі Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженим постановою Кабінету Міністрів Української РСР від 29.07.1991 №114.
Тому, суд вважає, що відповідачем безпідставно поставлено під сумнів приналежність вислуги років позивача у податковій міліції до служби в органах внутрішніх справ України, та не враховано такої вислуги при прийнятті на роботу.
За таких обставин, суд зазначає, що служба позивача в органах податкової міліції здійснювалась в порядку, встановленому законодавством для осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, тобто, має такий же правовий статус, як і служба в органах внутрішніх справ України на посадах начальницького і рядового складу, тому повинна зараховуватись до стажу служби в поліції на підставі пункту 3 частини 2 статті 78 Закону України "Про Національну поліцію".
Як встановлено частиною другою статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Статтею 19 Конституції України закріплено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Під час розгляду справи відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не надав до суду достатньо належних і достовірних доказів, а відтак, не довів правомірності свого рішення.
За таких обставин, суд вважає позовні вимоги такими, що ґрунтуються на нормах чинного законодавства, є відповідними його вимогам та приписам, а тому підлягають задоволенню.
Одночасно, суд зазначає, що згідно із частинами 1 та 2 статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Судом встановлено, що звертаючись до суду з даним позовом позивачем не заявлено вимог про визнання протиправною бездіяльності Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України щодо не зарахування ОСОБА_1 вислуги років у Національній поліції, наявну на момент зарахування на службу до Національної поліції України вислугу років у податковій міліції.
Проте, з метою ефективного захисту прав, свобод, інтересів позивача, суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог в цій частині.
Згідно із частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ВИРІШИВ:
Адміністративний позов задовольнити та вийти за межі позовних вимог.
Визнати протиправним не зарахування Департаментом внутрішньої безпеки Національної поліції України ОСОБА_1 вислуги років у поліції, наявну на момент зарахування на службу до Національної поліції України вислугу років у податковій міліції.
Зобов`язати Департамент внутрішньої безпеки Національної поліції України зарахувати ОСОБА_1 до вислуги років у поліції, наявну на момент зарахування на службу до Національної поліції України вислугу років у податковій міліції.
Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України. Рішення суду може бути оскаржено за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295 - 297 КАС України.
Суддя І.В. Смолій
Судове рішення № 85273991, Окружний адміністративний суд міста Києва було прийнято 24.10.2019. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 826/16143/18. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: