Ухвала суду № 85272808, 29.10.2019, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

УХВАЛА

"29" жовтня 2019 р. № 520/6032/19

Cуддя Харківського окружного адміністративного суду Спірідонов М.О., розглянувши в порядку письмового провадження заяву Миколаївського зонального відділу Військової служби правопорядку про відстрочення виконання судового рішення по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Миколаївсього зонального відділу військової служби правопорядку (54030, м. Миколаїв, вул. Нікольська, буд.30) про визнання дій (бездіяльності) протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

28 жовтня 2019 року до Харківського окружного адміністративного суду звернувся Миколаївський зональний відділ Військової служби правопорядку з заявою про відстрочення виконання судового рішення по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Миколаївсього зонального відділу військової служби правопорядку про визнання дій (бездіяльності) протиправними та зобов`язання вчинити певні дії.

Згідно з частиною 1 статті 378 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.

Статтею 378 КАС України не врегульовані вимоги щодо форми та змісту заяви про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення та питання щодо повернення вказаних заяв.

Як встановлено частиною 6 статті 7 КАС України, у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону суд виходить із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права).

Оскільки КАС України не врегульовано питання щодо повернення заяви про зміну способу і порядку виконання судового рішення, тому судом до поданої заяви Миколаївського зонального відділу Військової служби правопорядку про зміну способу і порядку виконання судового рішення застосовано аналогію процесуального закону, а саме положення статті 169 КАС України.

Суд зазначає, зазначена заява не підписана електронним цифровим підписом особи та, в силу припису підпункту 2.2.18 пункту 2.2 Інструкції з діловодства в адміністративних судах України, має статус «Інформаційний».

Відповідно до частини сьомої статті 44 КАС України документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, за винятком випадків, визначених цим Кодексом

Згідно з частиною десятою статті 44 КАС України якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в електронній формі, такі документи скріплюються електронним цифровим підписом учасника справи (його представника). Якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в паперовій формі, такі документи скріплюються власноручним підписом учасника справи (його представника).

Пунктом 15 Розділу VII Перехідні положення КАС України визначено, що до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подання, реєстрація, надсилання процесуальних та інших документів, доказів, формування, зберігання та надсилання матеріалів справи здійснюються в паперовій формі.

Станом на теперішній час Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система не функціонує.

Відповідно, на даний час всі документи мають надаватися до суду в паперовій формі.

Закон України від 22.05.2003 № 852-IV «Про електронний цифровий підпис» (далі - Закон № 852-IV) визначає правовий статус електронного цифрового підпису та регулює відносини, що виникають при використанні електронного цифрового підпису.

Відповідно до статті 1 Закону № 852-IV електронний цифровий підпис - вид електронного підпису, отриманого за результатом криптографічного перетворення набору електронних даних, який додається до цього набору або логічно з ним поєднується і дає змогу підтвердити його цілісність та ідентифікувати підписувача. Електронний цифровий підпис накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.

За приписами статей 3 та 4 Закону № 852-IV електронний цифровий підпис за правовим статусом прирівнюється до власноручного підпису (печатки) у разі, якщо: електронний цифровий підпис підтверджено з використанням посиленого сертифіката ключа за допомогою надійних засобів цифрового підпису; під час перевірки використовувався посилений сертифікат ключа, чинний на момент накладення електронного цифрового підпису; особистий ключ підписувача відповідає відкритому ключу, зазначеному у сертифікаті.

Електронний цифровий підпис призначений для забезпечення діяльності фізичних та юридичних осіб, яка здійснюється з використанням електронних документів.

Електронний цифровий підпис використовується фізичними та юридичними особами - суб`єктами електронного документообігу для ідентифікації підписувача та підтвердження цілісності даних в електронній формі.

З огляду на вищевикладене суд зазначає, що відсутність ЕЦП на електронному документі - заяви про відстрочення виконання судового рішення від 28.10.2019 року свідчить, що такий документ не підписаний у визначений законом спосіб.

Відповідно до пункту 3 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява повертається позивачеві, якщо позов подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.

Оскільки заяву про відстрочення виконання судового рішення не підписано позивачем, на підставі пункту 3 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України заява про відстрочення виконання виконання судового рішенняпідлягає поверненню заявнику.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.5, 7, 44, 169, 295, 297, 378 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

У Х В А Л И В :

Заяву Миколаївського зонального відділу Військової служби правопорядку про відстрочення виконання судового рішення по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Миколаївсього зонального відділу військової служби правопорядку про визнання дій (бездіяльності) протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - повернути заявнику.

Копію ухвали направити заявнику разом із заявою про відсторочення виконання судового рішення й усіма доданими до неї матеріалами.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями)

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Суддя Спірідонов М.О.