Ухвала суду № 85272807, 29.10.2019, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

29 жовтня 2019 р. справа № 520/11162/19

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Панченко О.В., розглянувши адміністративний позов Сіннянської сільської ради до Державного агенства рибного господарства України , третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Екопродукт" про визнання протиправним та скасування режиму рибогосподарської експлуатації,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач - Сіннянська сільська рада, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд визнати протиправним та скасувати режим рибогосподарської експлуатації ставка "Новий", розташованого у с.Сінне на території Сіннянської сільської ради Богодухівського району Харківської області, погоджений Державним агентством рибного господарства України 10.10.2018 року Товариству з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Екопродукт".

Вирішуючи питання в порядку ст. 169 КАС України, суддя дійшов висновку про те, що адміністративний позов підлягає залишенню без руху, оскільки поданий без дотримання вимог, встановлених ст.161 КАС України.

Відповідно до частини 1 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб`єкту владних повноважень право на пред`явлення визначених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень.

З матеріалів позовної заяви вбачається, що позивач звернувся до суду з позовними вимогами про скасування режим рибогосподарської експлуатації ставка "Новий", розташованого у с.Сінне на території Сіннянської сільської ради Богодухівського району Харківської області, погоджений Державним агентством рибного господарства України 10.10.2018 року.

Як вказує позивач у своїй позовній заяві, про можливе порушення своїх прав він дізнався 06.08.2019 року, коли на адресу Сіннянської сільської ради надійшов лист Управління Державного агентством рибного господарства у Харківській області з офіційним підтвердженням існування погодженого режиму рибогосподарської експлуатації ставка "Новий".

Разом з тим, в матеріалах справи міститься лист Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Екопродукт", який надійшов на адресу Сіннянської сільської ради 19.11.2018 року, в якому підприємство повідомляло позивача про встановлення Державним агентством рибного господарства України режиму рибогосподарської експлуатації ставка "Новий" з 10.10.2018 року за ТОВ "Агрофірма "Екопродукт".

Враховуючи вищевикладене, позивач був обізнаний про можливе порушення своїх прав з 19.11.2018 року, однак, до адміністративного суду з позовною заявою звернувся лише 23.10.2019, тобто з пропуском трьохмісячного строку звернення до суду та клопотання про визнання поважними причин строку звернення до суду чи поновлення такого строку суду не заявляв.

Частинами 1, 2 статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (ратифіковано Україною 17.07.1997) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Тобто, як вбачається з аналізу викладених норм, особі гарантується право на звернення до суду.

Водночас, як зазначив Європейський суд з прав людини в ухвалі щодо прийнятності від 30.08.2006 (справа "Каменівська проти України"), "право на звернення до суду, одним з аспектів якого є право доступу до суду ..., не є абсолютним, воно може бути обмеженим ... Правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані...".

Європейський суд з прав людини у рішенні у справі "Олександр Волков проти України" в контексті порушення статті 6 Конвенції, зазначив, що строки давності слугують кільком важливим цілям, а саме: забезпеченню юридичної визначеності та остаточності, захисту потенційних відповідачів від не заявлених вчасно вимог, яким може бути важко протистояти, та запобігти будь-якій несправедливості, яка могла б виникнути, якби від судів вимагалося виносити рішення щодо подій, що мали місце у віддаленому минулому, на підставі доказів, які через сплив часу стали ненадійними та неповними (рішення від 22.10.1996 у справі "Стаббінгз та інші проти Сполученого Королівства" (Stubbings and Others v. the United Kingdom), пункт 51, Reports 1996-IV).

Отже, відповідно до практики Європейського суду з прав людини, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмежено, у тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа "Стаббігс на інші проти Великобританії", справа "Девеер проти Бельгії").

Частиною 6 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Згідно ст. 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

З урахуванням наведеного, позовна заява не відповідає вимогам, встановленим ст. 161 КАС України, що є підставою у відповідності до ст. 169 КАС України для залишення позовної заяви без руху.

Отже, позивачу слід привести позовну заяву у відповідність до вимог ст. 161 КАС України, а саме: надати до суду докази поважності причин пропуску строку звернення до суду.

Встановити строк: до 18.11.2019 р. для усунення вказаних вище недоліків позовної заяви, однак, не більше п`яти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Керуючись ст. ст.160, 161, 169, 241, 243 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -

У Х В А Л И В:

Позовну заяву Сіннянської сільської ради до Державного агенства рибного господарства України , третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Екопродукт" про визнання протиправним та скасування режиму рибогосподарської експлуатації - залишити без руху.

Надати позивачу термін для усунення недоліків позовної заяви до 18.11.2019р. однак, не більше п`яти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху, а саме: необхідно надати до суду заяву про поновлення строку звернення до суду та докази поважності причин його пропуску.

Роз`яснити заявнику, що в разі невиконання вимог ст. 161 КАС України відповідно до цієї ухвали до 18.11.2019р. позовна заява буде визнана неподаною та повернута позивачеві.

Копію ухвали невідкладно надіслати позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя О.В. Панченко