Рішення № 85272351, 30.10.2019, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 815/5818/15

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 жовтня 2019 року Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Бжассо Н.В.,

за участі секретаря судового засідання Музики І.О.,

за участі позивача ОСОБА_1 (згідно паспорту),

представника позивача ОСОБА_2 (згідно ордеру та угоди),

представника відповідача Поліщук М.О. (згідно довіреності),

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Одеса за правилами загального позовного провадженні адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду, відповідно до постанови Верховного Суду від 10.06.2019 року, на новий розгляд надійшла адміністративна справа за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Арцизької об`єднаної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області, за результатом розгляду якої позивач просить суд: визнати недійсним та скасувати податкове повідомлення-рішення Арцизької об`єднаної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області від 07.09.2015 року № 0000362100, яким фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 нараховано податкове зобов`язання на загальну суму 17000,00 грн.

В обґрунтування адміністративного позову позивач зазначає, що податкове повідомлення - рішення Арцизької ОДПІ ГУ ДФС в Одеській області було прийнято на підставі акту перевірки Арцизької ОДПІ ГУ ДФС в Одеській області від 25.08.2015 року № 274/15-07-21/ НОМЕР_1 . Позивач зазначає, що він був ознайомлений з наказом на проведення перевірки. Проте, 14.08.2015 року та на протязі 10 днів після цього на перевірку ніхто не приходив, в журналі перевірок запис про перевірку відсутній. 28.08.2015 року позивач отримав акт перевірки від 25.08.2015 року № 274/15-07-21/ НОМЕР_1 , в якому зазначено що перевірка 25.08.2015 року начебто була проведена Терзі М.М. - головним державним ревізором-інспектором сектору контролю обліку оподаткування підакцизних товарів та Мельниченко А.Ю. - завідуючим сектору контролю та оподаткування підакцизних товарів. Також, позивач зазначає про те, що в акті зазначено, що перевірка проводилися у його присутності та з його відома, але цей факт не відповідає дійсності. Позивач зазначає, що метою перевірки стало звернення ОСОБА_5 від 07 серпня 2015 року, щодо виявлення ним факту роздрібної торгівлі пива в кафе-барі «ІНФОРМАЦІЯ_2» без наявності ліцензії та касового апарату. Стосовно цього факту позивач пояснює, що 03 серпня 2015 року продавець ОСОБА_6 попросила громадянку ОСОБА_7 підмінити її на роботі у зв`язку із тим, що матері ОСОБА_6 стало погано і остання просила до неї прийти. Про тимчасову відсутність ОСОБА_6 на робочому місці позивачу стало відомо у вечері цього ж дня. 03.08.2015р. до кафе-бару «Бістро» зайшли два чоловіка, пізніше стало відомо що це були: в.о. Арцизької ОДПІ ГУ ДФС в Одеській області ОСОБА_10 та начальник МС № 9 УПЗСЕ ГУМВС в Одеській області ОСОБА_5 , останній як тільки зайшов до приміщення взяв з холодильника пляшку пива «Чорний принц». ОСОБА_7 пояснила, що товар можна діставати із холодильника тільки після його оплати. На що отримала відповідь, що «йому все можна», після ОСОБА_5 дістав гроші та своє посадове посвідчення. Жодних документів витребувано або надано з боку ОСОБА_5 та ОСОБА_10 не було, журнал перевірок також не запитували, записи не вносили. Після цього ОСОБА_5 комусь подзвонив та дав ОСОБА_7 якийсь лист у згорнутому виді для передачі людині, що прийде пізніше. Після цього ОСОБА_10 та ОСОБА_5 пішли з кафе-бару «ІНФОРМАЦІЯ_2». Через деякий час до кафе-бару «Бістро» прибув дільничний, який не ознайомив з текстом листа, але відібрав письмові пояснення від ОСОБА_7 та ОСОБА_6 , яка на той час вже повернулася на своє робоче місце щодо того, що сталося, жодних документів не залишив. Позивач звертає увагу, що пояснення дільничним були відібрані у громадянок ОСОБА_6 та ОСОБА_7 03 серпня 2015 року, а заява від ОСОБА_5 щодо виявлення ним факту роздрібної торгівлі пива в кафе-барі «Бістро» без наявності ліцензії та касового апарату згідно акту перевірки надійшла лише 07 серпня 2015 року. Більше до нього, як до власника кафе-бару «Бістро», а також до працівників та громадянки ОСОБА_7 щодо вищевказаного інциденту ніхто не звертався, документів чи пояснень не вимагали. На час вищевикладених подій відповідні документи на отримання ліцензії на роздрібну торгівлю алкоголем та тютюном та на отримання касового апарату знаходилися реєстрації у Арцизькій ОДПІ ГУ ДФС в Одеській області.

Ухвалою суду від 30.07.2019 року суддею Бжассо Н.В. прийнято до провадження справу № 815/5818/15 та призначено проводити розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

16.09.2019 року за клопотанням ГУ ДФС в Одеській області, судом було замінено відповідача з Арцизької ОДПІ ГУ ДФС в Одеській області на ГУ ДФС в Одеській області.

24.09.2019 року від представника відповідача засобами електронного зв`язку надійшов відзив на адміністративний позов, з огляду на який, ГУ ДФС в Одеській області не погоджується з доводами позивача, оскільки посадові особи контролюючого органу при здійсненні фактичної перевірки діяли в межах та в спосіб передбачений ПКУ, а тому доводи позивача щодо порушення відповідачем порядку проведення та призначення перевірки є необґрунтованими. Представник відповідача зазначає, що факт реалізації позивачем 1 пляшки пива «Чорний принц» 03.08.2015 року в кафе-барі «ІНФОРМАЦІЯ_2», який належить ФОП ОСОБА_1 встановлений працівниками міліції та задокументований рапортом, проте ліцензія на право здійснення торгівлі алкогольними напоями станом на 03.08.2015 року у позивача була відсутня.

03.10.2019 року суд закрив підготовче провадження у справі та призначив справу до судового розгляду по суті на 21.10.2019 року.

Під час судового розгляду справи, позивач та представник позивача позовні вимоги підтримали та просили задовольнити.

Представник відповідача заперечувала проти задоволення адміністративного позову з підстав, наведених у відзиві на адміністративний позов.

Суд вислухав позивача та його представника , представника відповідача, розглянув матеріали справи, всебічно і повно з`ясував всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінив надані учасниками справи докази в їх сукупності та робить наступні висновки.

Відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця серії НОМЕР_2 , 14.08.1998 року Арцизькою районною державною адміністрацією Одеської області за № 25270170000000706 проведено державну реєстрацію фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 .

Суд встановив, що 03.08.2015 року начальник МС №9 УППСЕГУМВД України в Одеській області підполковник міліції ОСОБА_5 звернувся із рапортом на ім`я в.о. начальника Арцизького РОГУМВД України в Одеській області капітана міліції Глучана М.І. з приводу того, що 03.08.2015 року приблизно о 17 год. 30 хв., останній знаходячись в кафе-барі «ІНФОРМАЦІЯ_2», який розташований в АДРЕСА_1, виявив факт реалізації продавцем на ім`я ОСОБА_7 пляшки пива «Чорний принц» за ціною 12 гривень, вміст алкоголю 6,2%. В ході реалізації пива, чек не виданий, так як відсутній касовий апарат. Враховуючи вищевикладене, просив зареєструвати даний факт в журналі реєстрації єдиного обліку Арцизького РО ГУМВД України в Одеській області, для проведення подальшої перевірки.

Викладені у рапорті обставини підтверджуються поясненнями ОСОБА_7 , згідно з якими, станом на 03.08.2015 року остання проходила стажування в кафе-барі «ІНФОРМАЦІЯ_2» та 03.08.2015 року знаходилась вдома, коли їй зателефонувала ОСОБА_6 , яка стажує ОСОБА_7 , та попросила підмінити, оскільки ОСОБА_6 необхідно було поїхати до матері, яка захворіла. В той момент, коли ОСОБА_7 знаходилась в барі, до приміщення зайшов незнайомий їй чоловік та дав їй двадцять гривень однією купюрою, взяв самостійно с холодильника пива «Чорний принц» та сказав, що хоче його купити. ОСОБА_7 продала йому пиво. Потім, цей громадянин пред`явив своє посвідчення та сказав їй, що вона не має права реалізовувати пиво не маючи ліцензії, на що ОСОБА_7 відповіла, що власником даного закладу є ОСОБА_1 та відповідної ліцензії у нього немає. Також, до своїх пояснень ОСОБА_7 додала, що громадянин який представився начальником МС №9 УППСЕ ГУМВС України в Одеській області підполковник міліції ОСОБА_5 , не забрав куплену ним пляшку пива, а залишив її у відкритому вигляді на барній стійці. Зміст пляшки ОСОБА_7 вилила, а пляшку поставила в ящик з порожніми пляшками.

07 серпня 2015 року в.о. начальника Арцизького районного відділу ГУМВС України в Одеській області звернувся до начальника Арцизької ОДПІ ГУ ДФС в Одеській області Фотки Л.П. з повідомленням про встановлений працівниками міліції факт торгівлі слабоалкогольними напоями без наявності відповідної ліцензії та касового апарату та просив провести відповідну перевірку та посприяти у притягненні ФОП ОСОБА_1 до відповідальності.

Зазначений лист надійшов на адресу Арцизької ОДПІ ГУ ДФС в Одеській області 10 серпня 2015 року за вхідним номером 3535/9/71.

13.08.2015 року в.о. начальника Арцизької ОДПІ ГУ ДФС в Одеській області виданий наказ № 286 про проведення фактичної перевірки фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , і.н. НОМЕР_1 тривалістю 10 діб з 14.08.2015 року.

Також, 13.08.2015 року посадовим особам Арцизької ОДПІ ГУ ДФС в Одеській області видано направлення № 215 та № 216 на проведення перевірки.

14.08.2015 року позивачем отримана копія наказу від 13.08.2015 року № 286 та пред`явлені направлення на перевірку від 13.08.2015 року №215 та 216, що підтверджується особистим підписом ФОП ОСОБА_1

25.08.2015 року посадовими особами Арцизької ОДПІ ГУ ДФС в Одеській області на підставі пп. 80.2.2 п. 80.2 ст. 80 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VІ, листа Арцизького РВ ГУМВС України в Одеській області №46/9686 від 07.08.2015 року, наказу Арцизької ОДПІ ГУ ДФС в Одеській області №286 від 13 серпня 2015р. та направлень, №215 та 216 від 13 серпня 2015 року, здійснено фактичну перевірку ФОП ОСОБА_1 , про що складено акт № 274/15-07-21/2350907297 від 25.08.2015 року.

З огляду на зміст акта перевірки від 25.08.2015 року № 274/15-07-21/ НОМЕР_1 , відповідачем встановлено порушення ФОП ОСОБА_1 :

п. 7 ст. 7 ЗУ № 222-VIIIвід 02.03.2015 року «Про ліцензування видів господарської діяльності»;

ст. 15 ЗУ № 481/95-ВР в частині реалізації алкогольних напоїв без відповідної ліцензії на право здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями на загальну суму 12 грн.

Підставою для зазначених висновків контролюючого органу, з огляду на зміст акту перевірки, став лист начальника Арцизького районного відділу ГУМВС України в Одеській області № 46/9686 від 07.08.2015 року та пояснення громадянки ОСОБА_7 , які підтверджують факт реалізації 03.08.2015 року в приміщенні кафе-бару «ІНФОРМАЦІЯ_2» без наявності відповідної ліцензії та касового апарату, де здійснює підприємницьку діяльність ФОП ОСОБА_1 , 1 пляшки пива «Чорний принц» вартістю 12 грн.

07.09.2015 року Арцизькою ОДПІ ГУ Міндоходів в Одеській області винесено податкове повідомлення-рішення № 0000362100 форма «С» про застосування фінансових санкцій до фізичної-особи підприємця ОСОБА_1 у вигляді штрафу 17000,00 грн. за порушення вимог ст. 15 Закону України № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів».

Згідно з п.п. 20.1.4. п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України (в редакції чинній станом на час виникнення спірних правовідносин), органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку встановленому Податковим кодексом України.

Відповідно до п.75.1 ст.75 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться органами державної податкової служби в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом.

Підпункт 75.1.3 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України визначає, що фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, патентів, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Згідно з пп. 80.2.2 п. 80.2 ст. 80 Податкового кодексу України, фактична перевірка може проводитися у разі отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій, та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів.

Відповідно до п. 80.5 ст. 80 Податкового кодексу України, допуск посадових осіб контролюючих органі до проведення фактичної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу.

Перевірка проводиться двома і більше посадовими особами контролюючого органу у присутності посадових осіб суб`єкта господарювання або його представника та/або особи, що фактично здійснює розрахункові операції.

Згідно з п.п. 80.8, 80.9, 80.10 ст. 80 Податкового кодексу України, під час проведення перевірки посадовими особами, які здійснюють таку перевірку, може проводитися хронометраж господарських операцій. За результатами хронометражу складається довідка, яка підписується посадовими особами контролюючого органу та посадовими особами суб`єкта господарювання або його представника та/або особами, що фактично здійснюють господарські операції. Строки проведення фактичної перевірки встановлені статтею 82 цього Кодексу. Порядок оформлення результатів фактичної перевірки встановлено статтею 86 цього Кодексу.

Відповідно до п. 81.1 ст. 81 Податкового кодексу України, посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред`явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника контролюючого органу або його заступника, що скріплений печаткою контролюючого органу; копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника контролюючого органу або його заступника та скріплення печаткою контролюючого органу; службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки. Непред`явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред`явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» 19 грудня 1995 року481/95-BP (далі - Закон № 481/95-BP), роздрібна торгівля - це діяльність по продажу товарів безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків, у тому числі на розлив у ресторанах, кафе, барах, інших суб`єктах господарювання громадського харчування.

Відповідно до ст. 15 Закону № 481/95-BP, роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин) або тютюновими виробами може здійснюватися суб`єктами господарювання всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій.

Згідно з абз. 5 ст. 17 Закону № 481/95-BP, до суб`єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі оптової (включаючи імпорт та експорт) і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами без наявності ліцензій - 200 відсотків вартості отриманої партії товару, але не менше 17000 гривень.

Порядок застосування фінансових санкцій, передбачених статтею 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 2 червня 2003 року № 790 (далі - Порядок № 790).

Відповідно до п. 5 Порядку № 780, підставою для прийняття рішення про застосування фінансових санкцій є: акт перевірки додержання суб`єктом підприємницької діяльності встановлених законодавством вимог, обов`язкових для виконання під час здійснення оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами, складений органом, що видав ліцензію, у якому зазначається зміст порушення і конкретні порушені норми законодавства; результати проведення органом, який видав ліцензію, іншими органами виконавчої влади в межах їх компетенції перевірок суб`єкта підприємницької діяльності, пов`язаної з виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів; матеріали правоохоронних, податкових та інших органів виконавчої влади щодо недотримання суб`єктами підприємницької діяльності вимог законодавчих та інших нормативно-правових актів про виробництво та обіг спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів.

Суд зазначає, що матеріали правоохоронних органів щодо недотримання суб`єктами підприємницької діяльності вимог законодавчих та інших нормативно-правових актів про виробництво та обіг спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів є самостійно підставою для прийняття рішення про застосування штрафних санкцій, передбачених статтею 17 Закону № 481/95-ВР.

При цьому, протокол є основною і обов`язковою формою фіксації факту адміністративного правопорушення, який повинен відповідати вимогам, що висуваються до його процесуальної форми і змісту і регламентовані статтями 254-256 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Рапорт та лист органів МВС не відносяться до документів, які фіксують об`єктивну та суб`єктивну сторону правопорушення та не є матеріалами правоохоронних органів, які є підставою для прийняття рішення про застосування фінансових санкцій.

Вказані висновки зробив Верховний Суд за результатом перегляду рішень Одеського окружного адміністративного суду від 15.12.2015 року та ухвали Одеського апеляційного адміністративного суду від 29.03.2016 року у постанові від 10.06.2019 року по даній справі.

Верховний Суд зазначає, що лист Арцизького районного відділу ГУМВС України в Одеській області, на який посилаються суди попередніх інстанцій, не є матеріалами, що підтверджують факт недотримання суб`єктами підприємницької діяльності вимог законодавчих та інших нормативно-правових актів про виробництво та обіг спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, тобто не є документом, який фіксує об`єктивну та суб`єктивну сторону правопорушення, а відтак не може бути підставою для прийняття рішення про застосування штрафних санкцій. Не є таким документом і рапорт посадових осіб органів МВС. Застосування штрафних санкцій, передбачених частиною 2 статті 17 Закону № 481/95-ВР, можливе лише за умови встановлення та доведення складу правопорушення, а саме: здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями без ліцензії. Відтак склад правопорушення є наявним у разі сукупності ознак - відсутність ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями та факт збуту такої продукції, зафіксований у порядку визначеному діючим законодавством. При цьому, судами попередніх інстанцій не було надано належної оцінки доводам позивача щодо того, що перевірка фактично проведена не була, та щодо дотримання відповідачем порядку прийняття рішення про застосування штрафних санкцій. Позаяк у разі встановлення відсутності факту проведення податкової перевірки, податковий орган не наділений повноваженнями на складення акта за результатами перевірки, яка фактично не відбулася, та робити будь-які висновки щодо вчинення позивачем порушення.

Суд встановив, що в акті перевірки від 25.08.2015 року № 274/15-07-21/ НОМЕР_1 вказано, що перевірку проведено з відома та в присутності платника податків ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_2 .

Проте, відмітка щодо отримання акта перевірки з відповідною датою та підписом ФОП ОСОБА_1 в акті відсутня, а копію акту перевірки контролюючий орган направив позивачу засобами поштового зв`язку.

Також, судом встановлено, що з огляду на наданий позивачем журнал реєстрації перевірок № 1 ФОП ОСОБА_1 кафе «ІНФОРМАЦІЯ_2», записи про проведену Арцизькою ОДПІ ГУ ДФС в Одеській області фактичну перевірку, в журналі відсутні.

Крім цього, суд зазначає, що за результатами розгляду скарги ФОП ОСОБА_1 на дії посадових осіб Арцизької ОДПІ ГУ ДФС в Одеській області при проведенні фактичних перевірок (акти від 20.08.2015 року № 272/15-07-17-01/235907296/144, від 25.08.2015 року № 274/15-7-21/НОМЕР_3) ГУ ДФС в Одеській області прийнято наказ № 1497 від 08.12.2015 року, з огляду на який ГУ ДФС в Одеській області за результатом розгляду скарги зробило висновок, що посадовими особами Арцизької ОДПІ при проведенні фактичної перевірки не було здійснено контроль за додержанням законодавства з питань регулювання обліку готівки (крім банків), порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги).

Суд наголошує, що з огляду на зміст акту перевірки від 25.08.2015 року № 274/15-7-21/НОМЕР_3 підставою для висновків податкового органу щодо порушення позивачем законодавства, став лист начальника Арцизького районного відділу ГУМВС України в Одеській області № 46/9686 від 07.08.2015 року та пояснення громадянки ОСОБА_7 від 03.08.2018 року, які підтверджують факт реалізації 03.08.2015 року в приміщенні кафе-бару «ІНФОРМАЦІЯ_2» без наявності відповідної ліцензії та касового апарату, де здійснює підприємницьку діяльність ФОП ОСОБА_1 , 1 пляшки пива «Чорний принц» вартістю 12 грн.

Тобто, суд зазначає, що фактично відповідачем перевірка не здійснювалася, оскільки акт перевірки складений лише на підставі отриманих від Арцизького районного відділу ГУМВС України в Одеській області документів, які, як зазначив вище суд не є матеріалами, що підтверджують факт недотримання суб`єктами підприємницької діяльності вимог законодавчих та інших нормативно-правових актів про виробництво та обіг спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, тобто не є документом, який фіксує об`єктивну та суб`єктивну сторону правопорушення, а відтак не може бути підставою для прийняття рішення про застосування штрафних санкцій.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Згідно зі ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З огляду на вищевикладене, суд робить висновок, що адміністративний ФОП ОСОБА_1 належить до задоволення.

Керуючись ст.ст.2, 3, 6, 8, 9, 73, 74, 75, 76, 77, 94, 173-183, 192-228, 243, 245, 246, 250, 262, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Задовольнити позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 07.09.2015 року № 0000362100 Арцизької ОДПІ ГУ ДФС в Одеській області.

Відповідно до статті 255 КАС України рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно з частиною першою статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складання повного тексту рішення.

Апеляційна скарга подається учасниками справи відповідно до п.15.5 ч.1 розділу VІІ «Перехідні положення» КАС України через Одеський окружний адміністративний суд до П`ятого апеляційного адміністративного суду.

Позивач - фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_3 , ІПН: НОМЕР_1 ).

Відповідач - Головне управління ДФС в Одеській області (адреса: вул. Семінарська, буд. 5, м. Одеса, 65044, код ЄДРПОУ: 39398646).

Повний текст рішення складений та підписаний судом 30.10.2019 року.

Суддя Н.В. Бжассо

.