Ухвала суду № 85272288, 29.10.2019, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

29 жовтня 2019 р. № 488/5367/18

м. Миколаїв

Суддя Миколаївського окружного адміністративного суду Птичкіна В.В., розглянувши матеріали

за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1 доГоловного управління Державного казначейства України у Миколаївській області, пр. Леніна, 141-в, м. Миколаїв, 54055 провизнання неправомірними дій відповідача; зобов`язання вчинити певні дії,В С Т А Н О В И В:

Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 26.09.2019 апеляційну скаргу Головного управління Державної казначейської служби України у Миколаївській області задоволено частково, рішення Корабельного районного суду м. Миколаєва від 25.05.2019 скасовано, а адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 (надалі – позивач) до Головного управління Державної казначейської служби України у Миколаївській області (надалі – відповідач або Управління) про визнання протиправними дій відповідача щодо несвоєчасного розгляду виконавчих документів позивача та неповідомлення про результати їх розгляду; включення до третьої черги виконання рішення Миколаївського апеляційного суду від 14.03.2018 по виконавчому листу № 488/1000/17 від 23.07.2018; відмови у позачерговому виконанні даного рішення; про зобов`язання відповідача внести в першу чергу та провести позачергове виконання рішення Апеляційного суду Миколаївської області від 14.03.2018 по виконавчому листу № 488/1000/17 про стягнення на користь позивача 25 272,75 грн. в рахунок відшкодування майнової шкоди (пенсійних виплат), завданої внаслідок неповної виплати пенсії за період з 01 липня 2012 року по 16.05.2016 року, направлено до Миколаївського окружного адміністративного суду за встановленою законом підсудністю.

Відповідно до викладеного у постанові П`ятого апеляційного адміністративного суду від 26.09.2019 «…судова колегія звертає увагу суду першої інстанції на те, що відповідно до частини 1 статті 12 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та статті 15 КАС України судочинство і діловодство в судах України провадиться державною мовою. Відповідно до положень статті 10 Конституції України державною мовою в Україні є українська мова. Крім того, як зазначив Конституційний Суд України у рішенні від 14 грудня 1999 року у справі №10-рп/99, українська мова як державна є обов`язковим засобом спілкування на всій території України при здійсненні повноважень органами державної влади та органами місцевого самоврядування (мова актів, роботи, діловодства, документації тощо), а також в інших публічних сферах суспільного життя, які визначаються законом (ч. 5 ст. 10 Конституції України). З огляду на зазначене, позовна заява повинна бути викладена державною (українською) мовою….».

Також П`ятий апеляційний суд зазначив у постанові, що предметом спірних правовідносин у цій справі є протиправність дій Управління щодо внесення позивача до третьої черги погашення заборгованості за рішеннями суду та відмови щодо позачергового виконання даного рішення, тому позивач мала звернутися до суду з саме з позовною заявою, а не з заявою в порядку статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України.

Розглянувши матеріали справи суд, зазначив таке.

Зазначена позовна заява не відповідає вимогам статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України.

Частиною першою статті 15 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що судочинство і діловодство в адміністративних судах провадиться державною мовою.

Разом з цим, відповідно до частин другої – четвертої статті 15 Кодексу адміністративного судочинства України, суди використовують державну мову в процесі судочинства та гарантують право учасників судового процесу на використання ними в судовому процесі рідної мови або мови, якою вони володіють. Учасники судового процесу, які не володіють або недостатньо володіють державною мовою, мають право робити заяви, надавати пояснення, виступати в суді і заявляти клопотання рідною мовою або мовою, якою вони володіють, користуючись при цьому послугами перекладача, в порядку, встановленому цим Кодексом.

З наведеного вбачається, що використання рідної мови (або мови, якою вільно володіє) гарантується учасникам судового процесу в ході розгляду справи лише щодо тих дій, які прямо передбачені у частині четвертій статті 15 Кодексу адміністративного судочинства України: 1) робити заяви; 2) надавати пояснення; 3) виступати в суді; 4) заявляти клопотання. У такому разі, суд забезпечить участь у судовому процесі перекладача.

Подання позовних заяв недержавною мовою Кодексом адміністративного судочинства України не передбачено.

Здійснення судочинства та діловодства виключно державною мовою є гарантією забезпечення прав всіх учасників судового розгляду.

При цьому, умовою використання рідної мови учасника справи, відмінної від державної мови є те, що учасник не володіє або недостатньо володіє саме державною мовою.

Для забезпечення рівності прав учасників судового процесу за мовною ознакою, частинами третьою – четвертою статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що позовна заява може бути складена шляхом заповнення бланка позову, наданого судом, а також на прохання позивача службовцем апарату адміністративного суду може бути надана допомога в оформленні позовної заяви.

Про необхідність оформлення позовних заяв державною мовою зазначено у постанові Верховного Суду від 21.01.2019 у справі № 761/42431/17.

Таким чином, для усунення вказаних недоліків позивачу необхідно надати позов, викладений відповідно до вимог статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України державною мовою.

Відповідно до частини першої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Статтею 160 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено вимоги до позовної заяви, а саме: 1. У позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування. 2. Позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб. 3. Позовна заява може бути складена шляхом заповнення бланка позову, наданого судом. 4. На прохання позивача службовцем апарату адміністративного суду може бути надана допомога в оформленні позовної заяви. 5. В позовній заяві зазначаються: 1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв`язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти; 3) зазначення ціни позову, обґрунтований розрахунок суми, що стягується, - якщо у позовній заяві містяться вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної оскаржуваним рішенням, діями, бездіяльністю суб`єкта владних повноважень; 4) зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; 5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; 6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору - у випадку, якщо законом встановлений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору; 7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; 8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; 9) у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача; 10) у справах щодо оскарження нормативно-правових актів - відомості про застосування оскаржуваного нормативно-правового акта до позивача або належність позивача до суб`єктів правовідносин, у яких застосовується або буде застосовано цей акт; 11) власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав. 6. Якщо позовна заява подається представником, то у ній додатково зазначаються відомості, визначені у пункті 2 частини п`ятої цієї статті стосовно представника. 7. У разі пред`явлення позову особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, в заяві повинні бути зазначені підстави такого звернення. 8. Якщо позовна заява подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення позивача від сплати судового збору. 9. У позовній заяві можуть бути вказані й інші відомості, необхідні для правильного вирішення спору.

Таким чином, позивачу необхідно оформити позовну заяву відповідно до вимог статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України та викласти свої позовні вимоги відповідно до статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно з частиною першою статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Керуючись статтями 160, 161, 169, 241, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

У Х В А Л И В:

1. Позовну заяву залишити без руху.

2. Позивачу не пізніше 19.11.2019 усунути недоліки позову шляхом надання суду:

- позовної заяви, оформленої відповідно до вимог статтей 5, 160 Кодексу адміністративного судочинства України, з урахуванням викладеного в ухвалі. Позовну заяву подати у двох примірниках.

3. Роз`яснити позивачу, що наслідками невиконання ухвали суду у встановлений судом строк відповідно до частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, є повернення позовної заяви.

4. Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя В.В. Птичкіна