Рішення № 85271572, 30.10.2019, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 жовтня 2019 року м. Житомир справа № 240/10664/19

категорія 102020000

Житомирський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Гуріна Д.М., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Міністерства внутрішніх справ України в Житомирській області про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії,

встановив:

25 вересня 2019 року до Житомирського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 , у якій він просить:

- визнати протиправними дії УМВС України в Житомирській області в особі ліквідаційної комісії) щодо надання недостовірної, неточної та неповної інформації на запит ОСОБА_1 від 16 вересня 2019 року щодо розміру місячного грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 4 березня 2019 року до 11 травня 2019 року;

- зобов`язати УМВС України в Житомирській області в особі ліквідаційної комісії надати ОСОБА_1 достовірну, точну та повну інформацію, що запитувалася згідно з запитом на отримання публічної інформації від 16 вересня 2019 року, а саме щодо розміру місячного грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 4 березня 2019 року до 11 травня 2019 року визначеного у відповідності до вимог чинного законодавства.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що звернувся до відповідача із запитом на отримання публічної інформації, однак з отриманої на вказаний запит відповіді встановив, що вона є неповною, у відповіді не зазначено конкретного розміру місячного грошового забезпечення позивача. Крім того, зазначена інформація щодо складових розміру його грошового забезпечення не відповідає чинному законодавству. Також у відповіді на запит не зазначено жодної норми чинного законодавства на підставі якої відповідачем визначено складові розміру грошового забезпечення позивача. Вважає протиправними дії відповідача щодо надання неповної, недостовірної та неточної інформації на його запит від 16 вересня 2019 року.

Ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2019 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику (повідомлення) учасників справи в порядку статей 258, 263 Кодексу адміністративного судочинства України.

21 жовтня 2019 року на адресу суду від відповідача надійшов відзив на адміністративний позов (а.с.15-18). В обґрунтування заперечень відповідач зазначив, що позивачу на його запит про отримання публічної інформації від 16 вересня 2019 року було надіслано відповідь від 20 вересня 2019 року №6зі/29. У вказаній відповіді було надано повну та достовірну інформацію щодо місячного грошового забезпечення позивача, а також надіслано грошовий атестат та довідку про грошове забезпечення позивача. Стосовно відмови відповідача на запит позивача, у частині зазначення інформації на підставі яких нормативно-правових актів визначалось грошове забезпечення ОСОБА_1 за період з 4 березня 2019 року по 11 травня 2019 року, то відповідачем зазначено, що відповідно до пункту 3.5. Постанови Пленуму ВАСУ №10 від 29 вересня 2016 року Закон України “Про доступ до публічної інформації” не поширюється на відносини у сфері звернень громадян щодо надання юридичної консультації, проведення аналізу правових норм стосовно конкретних обставин, повідомлених запитувачем інформації, тощо, оскільки такі відносини регулюються спеціальним законом - Законом України "Про безоплатну правову допомогу". Вважає, що надана позивачу у листі №6зі/29 від 20 вересня 2019 року інформація є достовірною, точною та повною, а суб`єктивне ставлення особи заявника на отриману інформацію, не є достатньою підставою вважати, що така інформація містить неправдиві відомості, таким чином позивачеві було надано вичерпну відповідь на поставлені ним запитання, що свідчить про безпідставність позову.

Суд зазначає, що судове рішення у справі, постановлене у письмовому провадженні, складається у повному обсязі відповідно до частини 4 статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України, з врахуванням положень статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи.

Згідно з частиною 5 статті 250 Кодексу адміністративного судочинства України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що 19 вересня 2019 року позивач звернувся до Управління Міністерства внутрішніх справ України в Житомирській області із запитом про надання публічної інформації у якому просив надати інформацію щодо трьох питань та повідомити:

- розмір його місячного грошового забезпечення за період з 4 березня 2019 року по 11 травня 2019 року (окремо зазначити розміри його складових);

- на підставі яких чинних нормативно-правових актів визначено його грошове забезпечення за період з 4 березня 2019 року по 11 травня 2019 року;

- до відповіді долучити копію грошового атестата станом на 11 травня 2019 року (а.с.8).

20 вересня 2019 року на адресу ОСОБА_1 Управлінням Міністерства внутрішніх справ України в Житомирській області за №6зі/29 було направлено відповідь (а.с.9) на його запит від 16 вересня 2019 року (а.с.8), що не заперечується позивачем, однак позивач вважає вказану відповідь недостовірною та неповною.

Суд частково відхиляє дані твердження позивача виходячи з наступного.

У розумінні частини 1 статті 1 Закону України від 13 січня 2011 року №2939-VI "Про доступ до публічної інформації" (у редакції, чинній на момент виникнення спору, далі - Закон України №2939-VI) публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб`єктами владних повноважень своїх обов`язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом.

Статтею 19 Закону України №2939-VI передбачено, що запит на інформацію - це прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні. Запитувач має право звернутися до розпорядника інформації із запитом на інформацію незалежно від того, стосується ця інформація його особисто чи ні, без пояснення причини подання запиту. Запит на інформацію може бути індивідуальним або колективним. Запити можуть подаватися в усній, письмовій чи іншій формі (поштою, факсом, телефоном, електронною поштою) на вибір запитувача. Письмовий запит подається в довільній формі.

Випадки в яких розпорядник інформації має право відмовити у задоволенні запиту наведено у статті 22 Закону України №2939-VI.

З матеріалів справи встановлено, що відповідь на запит ОСОБА_1 від 16 вересня 2019 року на отримання публічної інформації відповідачем було направлено 20 вересня 2019 року за вихідним №6зі/29 на адресу ОСОБА_1 .

У вказаній відповіді щодо першого питання позивача Управлінням Міністерства внутрішніх справ України в Житомирській області повідомлено, що після винесення Житомирським окружним адміністративним судом від 4 березня 2019 року рішення про поновлення позивача на посаді, яку він займав до звільнення, грошове забезпечення нараховувалось виходячи з наступних його складових: посадовий оклад 850,00 грн; оклад за спеціальним званням 120,00 грн; надбавка за вислугу років (30%) 291,00 грн.

До відповіді долучено грошовий атестат №7 (а.с. 9 на звороті).

Як, зазначено відповідачем у відзиві на адміністративний позов, позивач вважає, що його грошове забезпечення мало б обраховуватись із розрахунку мінімальної заробітної плати, визначеної Законом України «Про державний бюджет на 2019 рік» та складати 4173 грн.

Позивачем також долучена до позову у даній справі копія довідки УМВС України в Житомирській області від 11 серпня 2017 року №1355/29/01-2017 про розмір грошового утримання за період 8 листопада 2013 року по 9 квітня 2015 року.

Таким чином, позивач не погоджується із розміром його місячного грошового забезпечення, який зазначений відповідачем у відповіді на його запит від 16 вересня 2019 року.

Однак, непогодження з інформацією викладеною у відповіді на запит не свідчить про її недостовірність.

Виходячи зі змісту статті 1 Закону України №2939-VI, вбачається, що публічна інформація лише відображає інформацію, що була створена в процесі виконання суб`єктами владних повноважень своїх обов`язків або яка знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень.

Тобто, суб`єкт владних повноважень у відповіді на запит про надання публічної інформації надає інформацію, яка вже зафіксована, відображає певні факти та ніяким чином не може змінити її.

Таким чином, суд дійшов висновку про те, що непогодження позивача із зазначеними у відповіді Управління Міністерства внутрішніх справ України в Житомирській області від 20 вересня 2019 року №6зі/29 сумами грошового забезпечення, не є підставою вважати її неточною та недостовірною.

Спір щодо правильності нарахування сум повинен бути предметом окремого позову щодо визнання такого нарахування неправомірним та зобов`язання зробити перерахунок.

Стосовно другого питання позивача щодо зазначення інформації на підставі яких нормативно-правових актів визначалось грошове забезпечення ОСОБА_1 за період з 4 березня 2019 року по 11 травня 2019 року, то відповідачем зазначено, що Управлінням Міністерства внутрішніх справ України в Житомирській області позивачу повідомлено, що вказане питання перебуває поза межами регулювання Закону України “Про доступ до публічної інформації”.

У відзиві на адміністративний позов відповідач посилається не те, що вказане питання передбачає надання позивачу юридичної консультації та регулюється спеціальним законом — Законом України “Про безоплатну правову допомогу”.

Суд не погоджується з такими доводами відповідача, з огляду на наступне.

Згідно зі статтею 2 Закону України №2939-VI, метою цього Закону є забезпечення прозорості та відкритості суб`єктів владних повноважень і створення механізмів реалізації права кожного на доступ до публічної інформації.

Пункт 2 частини 1 статті 5 Закону України №2939-VI гарантує, що доступ до інформації забезпечується шляхом надання інформації за запитами на інформацію.

Позивач у запиті на отримання публічної інформації просив повідомити на підставі яких чинних нормативно-правових актів визначено його грошове забезпечення за період з 4 березня 2019 року по 11 травня 2019 року.

Суд відхиляє доводи відповідача, що дане питання запиту стосується юридичної консультації чи проведення аналізу правових норм стосовно сум грошового забезпечення.

Суд вважає, що позивач задав таке запитання через незрозумілий розмір сум грошового забезпечення, що були йому нараховані, тому просив пояснити на підставі яких нормативних актів вони нараховані і не просив їх аналізувати чи надавати юридичну консультацію.

Дійсно, наведене запитання, яке поставив позивач у запиті на отримання публічної інформації, не стосується публічної інформації у розумінні статті 1 Закону України №2939-VI.

Однак, згідно з абзацами 2-3 пункту 3.4 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 29.09.2016 "Про практику застосування адміністративними судами законодавства про доступ до публічної інформації" одержавши запит на інформацію, який подано згідно із Законом України № 2939-VI, проте який за своїм змістом є зверненням громадянина відповідно до Закону України від 2 жовтня 1996 року № 393/96-ВР "Про звернення громадян" (далі - Закон України № 393/96-ВР), розпорядник інформації повинен відмовити у задоволенні такого запиту через невідповідність його предмета вимогам закону (пункт 2 частини п`ятої статті 19, пункт 4 частини першої статті 22 Закону України № 2939-VI), та з урахуванням принципів добросовісності і розсудливості розглянути запит за Законом України № 393/96-ВР. При цьому запитувача повинно бути повідомлено у п`ятиденний строк про те, що його запит на інформацію буде розглядатися як звернення відповідно до Закону України № 393/96-ВР.

У разі якщо запит на інформацію, який подано згідно із Законом України № 2939-VI, за своїм змістом поєднує предмет регулювання Закону України № 393/96-ВР та Закону України №2939-VI, то такий "запит-звернення" повинен розглядатися у відповідних частинах у строк та порядок, передбачені відповідними законами. При цьому розпорядник у п`ятиденний строк повинен відповісти по суті запиту, а також повідомити запитувача, що решта питань розглядатимуться як звернення згідно із Законом України № 393/96-ВР.

Отже, відповідач повинен був розглянути друге запитання запиту позивача у порядку Закону України № 393/96-ВР та надати відповідь.

Стосовно третього питання позивача про долучення копії його грошового атестата станом на 11 травня 2019 року, то як вже було встановлено судом відповідач долучив грошовий атестат №7 (а.с. 9 на звороті) до відповіді від 20 вересня 2019 року №6зі/29 на запит ОСОБА_1 від 16 вересня 2019 року.

Згідно з вимогами частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди, серед іншого, перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи те, що відповідач надав відповідь на перше питання запита позивача, а також долучив грошовий атестат, тим самим надавши інформацію на третє питання запита позивача, суд задовольняє адміністративний позов частково, оскільки відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не довів правомірність своїх дій у частині ненадання повної та достовірної відповіді щодо того, на підставі яких нормативно-правових актів визначалось грошове забезпечення ОСОБА_1 за період з 4 березня 2019 року по 11 травня 2019 року на запит позивача від 16 вересня 2019 року.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги у цій частині є обґрунтованими, а позов таким, що підлягає до часткового задоволення.

Зважаючи на відсутність документально-підтверджених судових витрат у даній адміністративній справі питання про їх розподіл судом не вирішується.

Керуючись статтями 77, 90, 139, 242-246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

вирішив:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Управління Міністерства внутрішніх справ України в Житомирській області (вул.Старий Бульвар, 5/37, м.Житомир, 10008, код ЄДРПОУ 08592164) про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Управління Міністерства внутрішніх справ України в Житомирській області (в особі ліквідаційної комісії) у частині ненадання інформації на запит ОСОБА_1 від 16 вересня 2019 року щодо повідомлення на підставі яких чинних нормативно-правових актів визначено його грошове забезпечення за період з 4 березня 2019 року по 11 травня 2019 року.

Зобов`язати Управління Міністерства внутрішніх справ України в Житомирській області (в особі ліквідаційної комісії) надати ОСОБА_1 інформацію, що запитувалася згідно з запитом на отримання публічної інформації від 16 вересня 2019 року, на підставі яких чинних нормативно-правових актів визначено його грошове забезпечення за період з 4 березня 2019 року по 11 травня 2019 року.

У задоволенні решті позовних вимог — відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення виготовлено: 30 жовтня 2019 року.

Суддя Д.М. Гурін