Рішення № 85271475, 30.10.2019, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 жовтня 2019 р. Справа№200/11752/19-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Хохленкова О.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Селидовського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача Державне підприємство «Селидіввугілля» в особі Відокремленого підрозділу «Шахта «Україна» про визнання протиправним рішення та зобов`язання вчинити певні дії.

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Селидовського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача Державне підприємство “Селидіввугілля” в особі Відокремленого підрозділу “Шахта “Україна” про визнання протиправним рішення та зобов`язання вчинити певні дії.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив наступне. 01 квітня 2019 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звернувся до Селидовського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області з заявою про призначення пенсії за віком відповідно до пункту 3 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». 09 квітня 2019 року Селидовське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області прийняло рішення про відмову в призначенні пенсії із зниженням пенсійного віку за нормами п.3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» у зв`язку з відсутністю пільгового стажу 25 років в підземних умовах. Позивач не погоджується з такими висновками відповідача та просить суд визнати протиправним та скасувати рішення від 09 квітня 2019 року про відмову в призначенні пенсії ОСОБА_1 зі зниженням пенсійного віку за нормами п.3 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та зобов`язати Селидовське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області повторно розглянути заяву від 01 квітня 2019 року №464 про призначення пенсії згідно до п.3 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» із зарахуванням до пільгового стажу період роботи з 08.08.2007 року по 06.10.2014 року на Публічному акціонерному товаристві «Шахта ім. О.Ф. Засядька» в якості підземного гірничого робітника очисного забою 5 розряду з повним робочим днем у шахті, період проходження строкової військової служби в Лавах Збройних Сил України з 15.12.1995 року по 02.06.1997 року; перебування в учбових відпустках: 12 днів у вересні 2000 року, 17 днів у січні 2002 року, 11 днів у травні 2002 року, 01 день у вересні 2002 року та 11 днів у 2002 році; 16 днів у березні 2003 року, 12 днів у червні 2003 року, 11 днів у листопаді 2003 року та 17 днів у грудні 2003 року, а також 12 днів у лютому 2004 року та з 29.03.2004 по 23.05.2004 рік, в учбових пунктах 2 дні у листопаді 1997 року та 2 дні у вересні 2000 року, а також з 01.10.1997 по 23.10.1997 на курсах з відривом від виробництва в УКК м.Селидове за професією гірник підземний; з 12.07.2000 по 10.08.2000 на курсах з відривом від виробництва в УКК м.Селидове за професією гірник очисного забою; 12 днів у березні 2000 року перебування у страйку; 1 день у жовтні 1999 року згідно до донорської довідки; а також зарахувати до страхового (спеціального) стажу роботи з 01.07.2017 по 31.03.2019 на підприємстві Відокремлений підрозділ «Шахта «Україна» Державного підприємства «Селидіввугілля».

Ухвалою від 03 жовтня 2019 року суд відкрив провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення (виклику) учасників справи.

28 жовтня 2019 року відповідач надав через канцелярію суду відзив на адміністративний позов, відповідно до якого просив суд відмовити в задоволені позовних вимог.

Свою позицію відповідач вмотивовував наступним. ОСОБА_1 звернувся з заявою про призначення пенсії за віком відповідно до пункту 3 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Страховий стаж позивача відповідно до наданих документів складає 21 рік 24 дні. В тому числі стаж підземної роботи, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах складає 13 років 08 місяців, в тому числі за пунктом 3 статті 113 -25-шахтарі складає 08 років 01 місяць 15 днів, за пунктом 3 статті 1147 -25 - шахтарі складає 05 років 06 місяців 15 днів. Наявність такого стажу зумовлена не зарахуванням до пільгового стажу період роботи з 08.08.2007 року по 13.07.2014 року на підприємстві ПАТ «Шахта ім.. О.Ф.Засядько» з врахуванням 23 днів безкоштовних відпусток та січень і квітень 2011 року за які відсутні відомості про нараховану заробітну плату. Відповідно до довідки про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній від 05.03.2019 року №04-22/581 яка видана підприємством ВП «Шахта Котляревська» ДП «Селидіввугілля» позивач перебував у учбових відпустках. Період перебування в учбових відпустках дня не можуть бути зараховані до пільгового стажу роботи, так як у пільгових довідках не відображено відомості про те, що оплата проводилась за тарифною ставкою підземного робочого. Щодо зарахування часу проходження строкової військової служби до пільгового стажу. Відповідно до вимог п.2 Розділу 1 Закону України “Про внесення змін до деяких законів України щодо зарахування до стажу роботи, який дає право на пенсію на пільгових умовах, часу проходження строкової військової служби” від 02.06.2005р. №2636-ІУ частину першу статті 2 Закону України “Про загальний військовий обов`язок і військову службу” доповнити абзацом другим такого змісту: “Час проходження строкової військової служби зараховується до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо на момент призову на строкову військову службу особа навчалася за фахом у професійно-технічному навчальному закладі, працювала за професією або займала посаду, що передбачала право на пенсію на пільгових умовах до введення в дію Закону України “Про пенсійне забезпечення” або на пенсію за віком на пільгових умовах до набрання чинності Законом України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”. Час навчання в професійно-технічному навчальному закладі і час проходження строкової військової служби, які зараховуються до пільгового стажу, не повинні перевищувати наявного стажу роботи, що дає право на пенсію на пільгових умовах”. Оскільки до призову на військову службу позивач не навчався за фахом у професійно - технічному навчальному закладі, не працював за професією та не займав посаду, що передбачала право на пенсію на пільгових умовах то відсутні підстави для зарахування періоду з 15.12.1993 року по 05.05.1995 року час проходження строкової військової служби до пільгового стажу роботи. Щодо зарахування стажу без сплати страхових внесків. Державне підприємство “Селидіввугілля” в особі ВП “Шахта Україна” зареєстрований, як платник страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування та платник єдиного соціального внеску.

Згідно з ч.6 ст.20 Закону № 1058, та відповідно до ст. 6 Закону 2464 страхувальник зобов`язаний нараховувати, обчислювати та сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески та єдиний соціальний внесок. Страхувальником Державне підприємство “Селидіввугілля” ВП “Шахта Україна” постійно порушувались строки сплати страхових внесків, за що відповідно до ст. 106 Закону № 1058 та відповідно до ст. 26 закону 2464 до нього були застосовані штрафні санкції. Саме порушення чинного законодавства страхувальником, привело до відсутності страхового стажу у позивача. Щодо зарахування періоду роботи з 08.08.2007 року по 06.10.2014 року на підприємстві ПАТ «Шахта ім.. О.Ф.Засядько» за професією підземний гірничий робітник очисного забою з повним робочим днем шахті. Відповідно до положень п. 4.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії відповідно до Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” №22-1 від 22.11.2005 року (із змінами та доповненнями), встановлено, що право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію. Вимогами ст.101 Закону України “Про пенсійне забезпечення” визначено, що органи, що призначають пенсії, мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі. Положеннями ч.3 статті 44 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” встановлено, що органи Пенсійного фонду дають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. Вищенаведеними положеннями дають підстави стосовно необхідності перевірки Пенсійним фондом України правильності та обґрунтованості зазначені відомостей при призначенні пенсії з урахуванням тих обставин, що є необхідність у підтвердженні актом звірки стосовно правильності і достовірності видачі довідок саме первинними документами. Щодо зарахування до пільгового стажу період 12 днів у березні 2000 року участі у страйках. Згідно із відомостями довідки про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній №044- 22/581 від 05.03.2019 року виданої ДП “Селидіввугілля” в особі ВП “шахта Котляревська”, зазначено у березні 2000 оку позивач приймав участь у страйках 12 днів. Відповідно до вимог ст.17 Закону України “Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)” від 03.03.1998р. №137/98-ВР (далі - Закон №137) за вимогами якої встановлено, що страйк - це тимчасове колективне добровільне припинення роботи працівників (невихід на роботу, невиконання своїх трудових обов`язків) підприємства, установи організації (структурного підрозділу) з метою вирішення колективного трудового спору (конфлікту). Згідно із вимогами ст.28 Закону №137 передбачає, що організація страйку, визнаного судом незаконним, або участь у ньому є порушенням трудової дисципліни. Час страйку працівників, які беруть участь у страйках не оплачується. Відповідно до зазначеного управлінням ПФУ не було зараховано до пільгового стажу періоди перебування у страйках до пільгового стажу.

Суд дослідивши подані матеріали справи встановив наступне.

Позивач, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України, про що свідчить паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_2 , місце реєстрації, згідно паспортних даних: АДРЕСА_1 .

01 квітня 2019 року ОСОБА_1 звернувся до відповідача з заявою про призначення пенсії.

Рішенням від 09 квітня 2019 року відповідач відмовив в призначені пенсії позивачу на підставі того, що до пільгового стажу не зараховано період роботи з 08.08.2007 року по 13.07.2014 року на підприємстві ПАТ «Шахта ім. О.Ф. Засядька» з врахуванням 23 днів безкоштовних відпусток та 2 місяців 2011 року, за які підприємство не надано звіт до системи персоніфікованого обліку Пенсійного фонду України про нарахування заробітної плати та сплати страхових щомісячних внесків за січень та квітень 2011 (Ф ОК-5 від 02.04.2019), оскільки підприємство перереєстровано на підконтрольній українській владі території та пільгова довідка підлягає перевірці та до страхового стажу не зараховано періоди роботи з 01.07.2017 року по 28.02.2019 року на підприємстві ВП Шахта «Україна» ДП «Селидіввугілля», оскільки відсутні відомості про сплату щомісячних внесків за ці періоди до МДЗ України (форма ОК-5 від 02.04.2019 року) та з 01.03.2019 року по 31.03.2019 року на підприємстві ВП Шахта «Україна» ДП «Селидіввугілля», оскільки відсутня сума нарахованої заробітної плати за цей період до МДЗ України (форма ОК-5 від 02.04.2019). За таких обставин позивачу було відмовлено в призначенні пенсії із зниженням пенсійного віку за нормами п. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» у зв`язку з відсутністю пільгового стажу 25 років в підземних умовах.

Згідно трудової книжки НОМЕР_3 ОСОБА_1 з 08.08.2007 року по 06.10.2014 року працював в Публічному акціонерному товаристві «Шахта ім.. О.Ф. Засядька» в якості підземного гірничого робітника очисного вибою 5 розряду з повним робочим днем в шахті. З 15 жовтня 2014 року по теперішній час працює на Відокремленому підрозділі «шахта Україна» ДП «Селидіввугілля».

Відповідно до трудової книжки позивача та військового квитка серії НОМЕР_4 ОСОБА_1 проходив строкову військову службу в лавах Збройних Сил України з 15.12.1995 року по 02.06.1997 року.

Надаючи правову оцінку діям субєкта владних повноважень, суд виходить з наступного.

Статтею 46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Пунктом 2 Перехідних положень Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” передбачено, що пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України “Про пенсійне забезпечення”.

Згідно з п. “а” ст.13 Закону України “Про пенсійне забезпечення”, на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи, зокрема, працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на таких роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, що вони були зайняті на таких роботах не менше 20 років. Такий самий порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) на шахтах з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або перебувають у стадії ліквідації, але не більше двох років.

За приписами ст. 48 Кодексу законів про працю України, положення якої кореспондуються зі ст. 62 Закону України “Про пенсійне забезпечення”, трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою КМУ від 12.08.1993 № 637 встановлено, що уточнюючі довідки підприємств або організацій для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників.

Суд зазначає, що вищевказаний Порядок, як вбачається з його назви та змісту, поширюється саме на випадки відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.

Суд зазначає, що в трудовій книжці позивача належно відображено спірні періоди роботи позивача в Публічному акціонерному товаристві «Шахта ім.. О.Ф. Засядька» з 08.08.2007 року по 06.10.2014 року та з 01.07.2017 року по 31.03.2019 року на Відокремлено підрозділі «Шахта «Україна» Державного підприємства «Селидіввугілля».

Стосовно не зарахування періоду роботи з 01.07.2017 року по 31.03.2019 року суд зазначає, що порядок обчислення та сплата страхових внесків визначено ст. 20 Закону України № 1058-ХV.

Зокрема, абз. 1 ч. 1 ст. 20 Закону України № 1058-XV передбачено, що страхові внески обчислюються виключно в грошовій формі, у тому числі з виплат (доходу), що здійснюються в натуральній формі.

Відповідно до положень ч. 2 зазначеної статті обчислення страхових внесків застрахованих осіб, зазначених у пунктах 1, 2, 5-7, 9, 10, 12, 15, 17 і 18 статті 11 цього Закону, здійснюється страхувальниками на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), грошового забезпечення, на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески.

Згідно з приписами ч. 10 цієї ж статті якщо страхувальники несвоєчасно або не в повному обсязі сплачують страхові внески, до них застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про сплату страхових внесків, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.

Статтею 106 Закону України № 1058-XV передбачено, що відповідальність за несплату страхових внесків несе підприємство-стахувальник, оскільки здійснює нарахування страхових внесків із заробітної плати застрахованої особи.

З аналізу зазначених норм вбачається, що обов`язок по сплаті страхових внесків та відповідальність за несвоєчасну або не в повному обсязі сплату внесків законом покладено на страхувальника.

З зазначених підстав суд дійшов висновку про неправомірність не зарахування до страхового стажу позивача періоду роботи на відокремленому підрозділі «Шахта Україна» ДП «Селидіввугілля» з 01.07.2017 року по 31.03.2019 року.

Стосовно неврахування відповідачем періоду проходження військової строкової служби в ЗСУ з 15.12.1995 року по 02.06.1997 року, суд зазначає наступне.

Відповідно до приписів ч.4 ст.24 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» встановлено, що періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом. Пільговий порядок обчислення стажу роботи, передбачений законодавством, що діяло раніше, за період з 1 січня 2004 року застосовується виключно в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах та за вислугу років.

За приписами частини 3 та частини 6 статті 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» встановлено, що до стажу роботи зараховується також: в) військова служба та перебування в партизанських загонах і з`єднаннях, служба в органах державної безпеки внутрішніх справ та Національної поліції, незалежно від місця проходження служби. При призначенні пенсій на пільгових умовах відповідно до статей 13 і 14 та пенсій за вислугу років відповідно до статті 55 цього Закону провадиться взаємне зарахування періодів роботи, передбачених цими статтями, за умови, що зазначені роботи дають право на пенсію на аналогічних або більш пільгових умовах.

Згідно до частини 3 пункту 109 Положення про порядок призначення і виплати державних пенсій, затвердженого постановою Ради Міністрів СРСР №590 від 03.08.1972 року, встановлено, що при призначенні на пільгових умовах або в пільгових розмірах пенсій по старості та інвалідності робочим та службовцям, які працювали на підземних роботах, на роботах з шкідливими умовами праці та в гарячих цехах і на інших з важкими умовами праці (підпункти «а» і «б» пункту 16), і пенсій у зв`язку з втратою годувальника їх сім`ям, а також пенсій по старості робітницям підприємств текстильної промисловості (підпункт «в» пункту 16) періоди, зазначені в підпунктах "к" і "л", прирівнюються за вибором яка звернулася за призначенням пенсії або до роботи, яка передувала даному періоду, або до роботи, яка слідувала за закінченням цього періоду. Період, зазначений у підпункті "з", прирівнюється до роботи, яка слідувала за закінченням цього періоду.

Стосовно позовних вимог позивача про зарахування до пільгового стажу перебування в учбових відпустках: 12 днів у вересні 2000 року, 17 днів у січні 2002 року, 11 днів у травні 2002 року, 01 день у вересні 2002 року та 11 днів у 2002 році; 16 днів у березні 2003 року, 12 днів у червні 2003 року, 11 днів у листопаді 2003 року та 17 днів у грудні 2003 року, а також 12 днів у лютому 2004 року та з 29.03.2004 по 23.05.2004 рік, в учбових пунктах 2 дні у листопаді 1997 року та 2 дні у вересні 2000 року, а також з 01.10.1997 по 23.10.1997 на курсах з відривом від виробництва в УКК м. Селидове за професією гірник підземний; з 12.07.2000 по 10.08.2000 на курсах з відривом від виробництва в УКК м. Селидове за професією гірник очисного забою; 1 день у жовтні 1999 року згідно до донорської довідки, повинно бути відмовлено. Оскільки зазначені періоди були зараховані до стажу періоду роботи з 25 вересня 1997 року по 08 жовтня 2004 року.

В вимоги позивача стосовно зарахування 12 днів у березні 2000 року перебування у страйку також повинно бути відмовлено оскільки, відповідно до вимог ст.17 Закону України “Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)” від 03.03.1998р. №137/98-ВР (далі - Закон №137) за вимогами якої встановлено, що страйк - це тимчасове колективне добровільне припинення роботи працівників (невихід на роботу, невиконання своїх трудових обов`язків) підприємства, установи організації (структурного підрозділу) з метою вирішення колективного трудового спору (конфлікту).

Згідно з вимогами ст. 28 Закону №137 передбачено, що організація страйку, визнаного судом незаконним, або участь у ньому є порушенням трудової дисципліни. Час страйку працівників, які беруть участь у страйках не оплачується. Час участі працівника у страйку, що визнаний судом незаконним, не зараховується до загального і безперервного трудового стажу.

За наслідками судового розгляду суд приходить до висновку про часткове задоволення позову ОСОБА_1 до Селидовського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача Державне підприємство «Селидіввугілля» в особі Відокремленого підрозділу «Шахта «Україна» про визнання протиправним рішення та зобов`язання вчинити певні дії.

У відповідності до ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Тож, сплачена позивачем сума судового збору у розмірі 768,40 грн. підлягає стягненню з відповідача.

Керуючись Конституцією України та Кодексом адміністративного судочинства України, суд –

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Селидовського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача Державне підприємство «Селидіввугілля» в особі Відокремленого підрозділу «Шахта «Україна» про визнання протиправним рішення та зобов`язання вчинити певні дії – задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення від 09 квітня 2019 року про відмову в призначенні пенсії ОСОБА_1 зі зниженням пенсійного віку за нормами п.3 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Зобов`язати Селидовське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області (Донецька область, м. Селидове, вул. Героїв праці, 6, код ЄДРПОУ 41247274) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) від 01 квітня 2019 року № 464 про призначення пенсії згідно до п.3 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» із зарахуванням до пільгового стажу період роботи з 08.08.2007 року по 06.10.2014 року на Публічному акціонерному товаристві «Шахта ім. О.Ф. Засядька» в якості підземного гірничого робітника очисного забою 5 розряду з повним робочим днем у шахті, період проходження строкової військової служби в лавах Збройних Сил України з 15.12.1995 року по 02.06.1997 року та зарахувати до страхового (спеціального) стажу період роботи з 01.07.2017 року по 31.03.2019 року на підприємстві Відокремлений підрозділ «Шахта «Україна» Державного підприємства «Селидіввугілля».

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Селидовського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (Донецька область, м. Селидове, вул. Героїв праці, 6, код ЄДРПОУ 41247274) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) суму судового збору в розмірі 768 (сімсот шістдесят вісім) грн. 40 коп.

Повний текст рішення складено та підписано 30 жовтня 2019 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної

сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Суддя О.В. Хохленков