Рішення № 85271276, 29.10.2019, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 жовтня 2019 року Справа № 160/8254/19 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіЮркова Е.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи у місті Дніпро адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Юнік Трейдінг Компані” до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування наказу, -

ВСТАНОВИВ:

27 серпня 2019 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю “Юнік Трейдінг Компані” до Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування наказу Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області № 4788-п від 12.08.2019 року про проведення документальної планової виїзної перевірки ТОВ “Ю.Т.К.” (код 38470642).

В обґрунтування позову позивач посилається на протиправність наказу Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області № 4788-п від 12.08.2019 року про проведення документальної планової виїзної перевірки, зважаючи на те, що підписано неповноважною особою ОСОБА_1 , отже є недійсним; спірним наказом визначено період перевірки діяльності підприємства тривалістю 1277 днів, замість 1095 днів; спірний наказ прийнято внаслідок протиправного коригування плану-графіка проведення документальних перевірок на 2019 рік; позивачем разом з наказом не отримано письмове повідомлення з зазначенням дати початку проведення перевірки.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.08.2019 року відкрито провадження у даній справі, та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

20.09.2019 року відповідачем надано до суду відзив, в якому просив у задоволенні позову відмовити, посилаючись на те, що у зв`язку з включенням ТОВ “Юнік Трейдінг Компані” до плану-графіка проведення документальних планових перевірок платників податків на 2019 рік на підставі наказу № 4788-п від 12.08.2019 року здійснено вихід за податковою адресою ТОВ “Юнік Трейдінг Компані”. Вказує, що згідно вимог п.77.4 ст.77 Податкового кодексу України за 10 календарних днів до дня проведення зазначеної перевірки надіслано рекомендованим повідомленням про вручення копію наказу № 4788-п від 12.08.2019 року та письмове повідомлення від 12.08.2019 року № 1689 із зазначенням дати проведення перевірки. Проте уповноваженим представником ТОВ “Юнік Трейдінг Компані” було відмовлено у проведенні перевірки, у зв`язку з чим складено відповідний акт від 29.08.2019 року № 48433/04-36-14-02/38470642. Щодо посилання позивача на те, що спірний наказ було підписано особою, яка не має права на такий підпис, зазначено, що наказом Державної фіскальної служби України № 1049-о від 14.06.2019 року “Про покладення обов`язків на ОСОБА_2 ” покладено на ОСОБА_2 – зааступника начальника Головного управління ДФС у Дніпропетровській області – виконання обов`язків начальника Головного управління ДФС у Дніпропетровській області з 18 червня 2019 року, з правом підпису фінансових документів.

24.10.2019 року позивачем подано до суду відповідь на відзив, в якій зазначено, що ТОВ “Юнік Трейдінг Компані” було включено до річного плану лише в серпні 2019 року. У відзиві не надано обставини планової перевірки. Також зазначено, що разом з наказом не отримано письмове повідомлення з зазначенням дати початку проведення перевірки.

Справа розглянута в межах строку розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, встановленого статтею 258 Кодексу адміністративного судочинства України - в межах шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Дослідивши всі документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Товариство з обмеженою відповідальністю “Юнік Трейдінг Компані” (код ЄДРПОУ 38470642) зареєстровано 06.11.2012 року виконавчим комітетом Дніпровської міської ради у встановленому законом порядку та перебуває на податковому обліку в Головному управлінні ДФС у Дніпропетровській області.

Судом встановлено, що наказом Головного управління ДФС у Дніпропетровській області від 12.08.2019 року №4788-п “Про проведення документальної планової виїзної перевірки ТОВ “Юнік Трейдінг Компані”, у зв`язку з включенням до плану-графіка проведення документальних планових перевірок суб`єктів господарювання на 2019 рік ТОВ “Юнік Трейдінг Компані”, керуючись п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20, п.п.75.1.2 п.75.1 ст.75, п.77.1, п.77.4 ст.77 Податкового кодексу України, наказано провести з 29.08.2019 року документальну планову виїзну перевірку ТОВ “Юнік Трейдінг Компані” за період з 01.01.2016 р. по 30.06.2019 р. тривалістю 10 робочих днів.

На підставі наказу від 12.08.2019 року №4788-п складено направлення від 19.08.2019 року № 5655 на перевірку.

Наказ Головного управління ДФС у Дніпропетровській області від 12.08.2019 року №4788-п “Про проведення документальної планової виїзної перевірки ТОВ “Юнік Трейдінг Компані” направлені на адресу ТОВ “Юнік Трейдінг Компані”, що підтверджено конвертом (штрихколовий ідентифікатор 4910704491353).

З метою проведення означеної документальної планової виїзної перевірки ТОВ “Юнік Трейдінг Компані” співробітниками Головного управління ДФС у Дніпропетровській області здійснено вихід за податковою адресою ТОВ “Юнік Трейдінг Компані”.

Посадовими особами ТОВ “Юнік Трейдінг Компані” не допущено Головне управління ДФС у Дніпропетровській області до проведення перевірки, про що складено акт від 29.08.2019 року № 48433/04-36-14-02/38470642 “Про відмову в допуску до проведення документальної планової виїзної перевірки ТОВ “Юнік Трейдінг Компані”.

Досліджуючи правомірність спірного наказу та вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд виходить із того, що порядок проведення документальних планових перевірок визначений статтею 77 Податкового кодексу України.

Так, згідно пункту 77.1 наведеної статті, документальна планова перевірка повинна бути передбачена у плані-графіку проведення планових документальних перевірок.

План-графік документальних планових перевірок на поточний рік оприлюднюється на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, до 25 грудня року, що передує року, в якому будуть проводитися такі документальні планові перевірки.

Відповідно до наказу Міністерства фінансів України від 27.02.2017 року №294 «Про затвердження змін до Порядку формування плану-графіка проведення документальних планових перевірок платників податків» зареєстрований у Міністерстві юстиції України 16.03.2017 року за №368/30236, яким передбачено, що річний план-графік складається починаючи з 2018 року.

Судом встановлено, що на офіційному веб-сайті Державної фіскальної служби України було оприлюднено графік проведення документальних планових перевірок платників податків на 2019 рік, згідно якого в розділі I. “Документальні планові перевірки платників податків - юридичних осіб” зазначено ТОВ “Юнік Трейдінг Компані” (код ЄДРПОУ 38470642) (532 рядок таблиці).

Згідно пункту 77.4 статті 77 Податкового кодексу України про проведення документальної планової перевірки керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу приймається рішення, яке оформлюється наказом.

На підставі викладеного, оскільки Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області наказ від 12.08.2019 року №4788-п “Про проведення документальної планової виїзної перевірки ТОВ “Юнік Трейдінг Компані” прийнято на виконання графіка проведення документальних планових перевірок платників податків на 2019 рік, отже правомірно, у відповідності до вимог Податкового кодексу України, у межах своєї компетенції та у спосіб передбачений чинним законодавством, а тому підстави для визнання його протиправним та скасування відсутні.

Щодо набуття права на проведення документальної планової перевірки платника податків, суд зазначає, що таке право надається лише у випадку, коли платнику податків не пізніше ніж за 10 календарних днів до дня проведення зазначеної перевірки вручено під розписку або надіслано рекомендованим листом з повідомленням про вручення копію наказу про проведення документальної планової перевірки та письмове повідомлення із зазначенням дати початку проведення такої перевірки, що визначено у пункті 77.4 статті 77 Податкового кодексу України.

Як зазначалось відповідачем та підтверджено матеріалами справи, наказ від 12.08.2019 року №4788-п направлено на адресу ТОВ “Юнік Трейдінг Компані”, що підтверджено конвертом (штрихколовий ідентифікатор 4910704491353).

Щодо коригування плану-графіка проведення документальних планових перевірок платників податків після його офіційного оприлюднення суд зазначає, що Порядком формування плану-графіка проведення документальних планових перевірок платників податків, який затверджено наказом Міністерства фінансів України від 02.06.2015 року № 524 (далі – Порядок), передбачено, що план-графік документальних планових перевірок на поточний рік оприлюднюється на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, до 25 грудня року, що передує року, в якому будуть проводитися такі документальні планові перевірки. Оновлення річного плану-графіка здійснюється у разі його коригування.

Проекти коригування планів-графіків у разі здійснення такого коригування формуються територіальними органами ДФС не пізніше 03 числа кожного місяця поточного року, починаючи з другого місяця поточного року, засобами інформаційно-телекомунікаційних систем ДФС (пункт 3 розділу І Порядку).

Згідно пункту 2 розділу ІІІ Порядку формування переліку платників податків до розділів І, ІІ плану-графіка проводиться за критеріями ризиків згідно з вимогами пункту 5 цього розділу, у тому числі за даними інформаційно-телекомунікаційних систем ДФС. При коригуванні плану-графіка враховуються показники за останній податковий (звітний) період.

При виявленні під час перевірок нових контрагентів підприємств територіальними органами ДФС у разі потреби здійснюються заходи щодо організації їх перевірок шляхом проведення коригування плану-графіка (пункт 4 розділу ІІІ Порядку).

Відтак, згідно чинного законодавства України у Державної фіскальної служби України наявні повноваження щодо коригування у поточному році вже сформованого і затвердженого річного плану-графіка проведення перевірок шляхом включення до нього нових платників податків.

Щодо посилання позивача на те, що наказ від 12.08.2019 року №4788-п було підписано особою, яка не має права на такий підпис, суд зазначає, що в матеріалах справи наявний наказ Державної фіскальної служби України № 1049-о від 14.06.2019 року “Про покладення обов`язків на ОСОБА_2 ”, яким покладено на Сікіріну І.В. – заступника начальника Головного управління ДФС у Дніпропетровській області – виконання обов`язків начальника Головного управління ДФС у Дніпропетровській області з 18 червня 2019 року, з правом підпису фінансових документів.

Також доводи позивача про неотримання повідомлення про проведення перевірки від 12.08.2019 року № 1689 судом не приймаються, оскільки такі обставини не можуть доводити/спростовувати доводи щодо протиправності наказу від 12.08.2019 року №4788-п, на підставі якого таке повідомлення складається.

Щодо періоду перевірки, суд вказує, що за приписами пункту 102.1 статті 102 Податкового кодексу України контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов`язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання.

Разом з тим, суд зауважує, що податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює: календарному року, крім випадків, передбачених підпунктами 49.18.4 та 49.18.5 цього пункту - протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року (підпункт 49.18.3 статті 49 Податкового кодексу України).

Отже, проведення перевірки, зокрема, за звітній період 2016 рік у період серпень 2019 року є таким, що відповідає приписам пункту 102.1 статті 102 Податкового кодексу України.

Окрім того, суд вказує, що відповідно до частини 2 статті 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

Отже, з наведеної норми Конституції України слідує, що судова юрисдикціям поширюється не загалом на всі суспільні правовідносини, а лише на такі, що врегульовані нормами права, тобто на правовідносини.

В свою чергу неодмінними елементом правовідносин є їх зміст, тобто суб`єктивне право особи та її обов`язок.

Відтак, судовому захисту підлягає суб`єктивне право особи, яке порушується у конкретних правовідносинах.

Підставою для звернення особи до суду з позовом щодо оскарження рішення, дії чи бездіяльності будь-якого органу державної влади, органу місцевого самоврядування, посадових і службових осіб є наявність у позивача переконання в порушенні його прав або свобод чи в існуванні перешкод у здійсненні цих прав.

Виходячи із положень статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України предметом розгляду в порядку адміністративного судочинства є рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень.

Виходячи з наведеного, фізичинними та юридичними особами до суду можуть бути оскаржені рішення, дії, бездіяльність суб`єктів владних повноважень, які порушують права, свободи та інтереси.

Втім, задоволенню в адміністративному судочинстві підлягають лише ті позовні вимоги, які відновлюють фактично порушені права, свободи та інтереси особи у сфері публічно-правових відносин.

В іншому разі в задоволенні відповідних позовів має бути відмовлено, оскільки правові наслідки оскаржуваного наказу за таких обставин є вичерпаними, а отже, задоволення позову не може призвести до відновлення порушених прав платника податків, оскільки після проведення перевірки права платника податків порушують лише наслідки проведення відповідної перевірки.

Так, оскаржуваний у даній справі наказ є актом одноразового застосування та вичерпує свою дію фактом його виконання.

При цьому, як підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, посадовою особою Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області здійснено вихід за податковою адресою позивача з метою реалізації наданої оскаржуваним наказом компетенції на проведення перевірки та оформлення результатів такої перевірки, а відтак, задоволення позовних вимог про визнання протиправним та скасування наказу не призведе до поновлення порушеного права позивача, оскільки такий наказ не є юридично значимим для нього.

З огляду на наведене, суд зазначає, що на час розгляду справи відсутнє порушене право позивача внаслідок прийняття оскаржуваного наказу, оскільки строк проведення перевірки, призначеної вказаним наказом, вже минув. Отже, дії по призначенню перевірки, що знайшли своє відображення у відповідному наказі та вичерпали свою дію станом на час розгляду даної справи, жодним чином не порушують прав та інтересів ТОВ “Юнік Трейдінг Компані”.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У відповідності до частини першої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень (частина друга статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України).

Згідно частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

За сукупності викладених обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є необґрунтованими, що є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог Товариство з обмеженою відповідальністю ТОВ “Юнік Трейдінг Компані”.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи відмову у задоволенні позову Товариство з обмеженою відповідальністю ТОВ “Юнік Трейдінг Компані”, суд приходить до висновку про відсутність підстав для присудження і всіх здійснених позивачем документально підтверджених судових витрат за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст.ст. 8, 9, 72-77, 90, 139, 242-246, 250, 255, 258, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю ТОВ “Юнік Трейдінг Компані” (вул. Академіка Белелюбського, буд. 68, корп.. 2, м. Дніпро, 49000; код ЄДРПОУ 38470642) до Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області (вул. Сімферопольська, буд. 17-А, м. Дніпро, 49600, код ЄДРПОУ - 39394856) про визнання протиправним та скасування наказу – відмовити.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення суду складений 29 жовтня 2019 року.

Суддя Е.О. Юрков