Ухвала суду № 85271273, 30.10.2019, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УХВАЛА

30 жовтня 2019 р.Справа №200/12418/19

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Прудник Сергій Володимирович, перевіривши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Міністерства енергетики та вугільної промисловості України, треті особи - Державне підприємство «Дніпродіпрошахт», ОСОБА_2 , міністр енергетики та вугільної промисловості України Насалик Ігор ОСОБА_3 та перший заступник Міністерства енергетики та вугільної промисловості України Максимець Тетяна ОСОБА_4 про визнання дій протиправними та скасування наказів, -

ВСТАНОВИВ:

19.08.2019 року ОСОБА_1 звернувся до Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська із позовною заявою до Міністерства енергетики та вугільної промисловості України, треті особи - Державне підприємство «Дніпродіпрошахт», ОСОБА_2 , міністр енергетики та вугільної промисловості України Насалик Ігор ОСОБА_3 та перший заступник Міністерства енергетики та вугільної промисловості України Максимець Тетяна ОСОБА_4 , в якій позивач просив суд:

- визнати протиправними дії міністра енергетики та вугільної промисловості України ОСОБА_5 та першого заступник міністра енергетики та вугільної промисловості України - Максимець Тетяни Володимирівни по внесенню змін до наказу Міністерства енергетики та вугільної промисловості України №553 від 07.11.2018 року наказами №293 від 01.07.2019 року та №298 від 03.07.2019 року;

- визнати протиправними та скасувати накази Міністерства енергетики та вугільної промисловості України №293 від 01.07.2019 року та №298 від 03.07.2019 року.

Означені вимоги вмотивовані тим, що спірними наказами Міністерства енергетики та вугільної промисловості України виведено зі складу комісії з реорганізації ДП «Дніпродіпрошахт» в.о. директора вказаного підприємства ОСОБА_6 . ОСОБА_7 та введено до складу комісії та призначено головою Усачова ОСОБА_8 М. У пункті 4 наказу Міненерговугілля від 07.11.2018 №553 «Про реорганізацію Державного підприємства «Дніпродіпрошахт» слова « ОСОБА_9 » замінено словами « ОСОБА_2 ». Отже, накази є протиправними та підлягають до скасування, оскільки з 20.06.2014 року ОСОБА_1 приступив до виконання покладених на нього обов`язків, про що було видано наказ №69-к та проведено державну реєстрацію змін до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. Згідно роз`яснення Державного комітету Ради міністрів СРСР з питань праці та заробітної плати Секретаріату всесоюзної центральної ради професійних союзів від 29.12.65 p. N 30/39: «Призначення працівника виконуючим обов`язки по вакантній посаді не допускається. Це можливо лише за посадою, призначення на яку виконується вищестоящий органом управління. В цьому випадку керівник підприємства, установи, організації зобов`язаний не пізніше місячного строку з дня прийняття працівника на роботу представити в головний орган управління документи для його призначення на посаду. Цей орган в місячний строк з дня отримання документів повинен розглянути питання і повідомити про результати.». Так як у законодавстві України не існує інших визначень роботи «виконуючого обов`язки», то згідно з Постановою Верховної ради України «Про порядок тимчасової дії на території України окремих актів законодавства Союзу РСР» від 12 вересня 1991 року N 1545-XII було встановлено, що: «до прийняття відповідних актів законодавства України на території республіки застосовуються акти законодавства Союзу РСР з питань, які не врегульовані законодавством України, за умови, що вони не суперечать Конституції і законам України». Тобто нас сьогодні діє Роз`яснення від 29.12.65 p. N 30/39. Таким чином, позивач міг бути виконуючим обов`язки директора ДП «Дніпродіпрошахт» не пізніш ніж до 19.08.2014 року (два місяці з дати наказу), і починаючи з цієї дати є директором підприємства.

Ухвалою Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 09.09.2019 року справу №200/12418/19 передано за підсудністю до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з огляду на приписи ст. ст. 20, 29 КАС України.

29.10.2019 року справа №200/12418/19 надійшла на адресу Дніпропетровського окружного адміністративного суду та за результатами розподілу справи автоматизованою системою документообігу, передана на розгляд судді Пруднику С.В.

З матеріалів адміністративного позову вбачається, що провадження у справі не відкрито.

Одночасно із позовною заявою ОСОБА_1 подано заяву про забезпечення позову, в якій заявник просить суд:

- зупинити дію наказів Міністерства енергетики та вугільної промисловості України №293 від 01.07.2019 року та №298 від 03.07.2019 року до набрання чинності рішенням по суті за позовною заявою ОСОБА_1 до Міністерства енергетики та вугільної промисловості України, треті особи - Державне підприємство «Дніпродіпрошахт», ОСОБА_2 , міністр енергетики та вугільної промисловості України Насалик Ігор Степанович та перший заступник Міністерства енергетики та вугільної промисловості України ОСОБА_10 про визнання протиправними дій та скасування наказів;

- усунути ОСОБА_2 від виконання обов`язків голови комісії з реорганізації ДП «Дніпродіпрошахт» до набрання чинності рішенням по суті за позовною заявою ОСОБА_1 до Міністерства енергетики та вугільної промисловості України, треті особи - Державне підприємство «Дніпродіпрошахт», ОСОБА_2 , міністр енергетики та вугільної промисловості України Насалик Ігор Степанович та перший заступник Міністерства енергетики та вугільної промисловості України ОСОБА_10 про визнання протиправними дій та скасування наказів;

-заборонити іншим особам, окрім виконуючого обов`язки директора ДП «Дніпродіпрошахт» ОСОБА_1 розпоряджатись рахунками, відкритими ДП «Дніпродіпрошахт» в банківських та інших установах;

- заборонити іншим особам, окрім вказаних у наказі Міністерства енергетики та вугільної промисловості України №553 від 07.11.2018 року здійснювати дії направлені на припинення ДП «Дніпродіпрошахт», у тому числі підписувати пов`язані з цим документи.

- заборонити Міністерству енергетики та вугільної промисловості України звільняти ОСОБА_1 з посади виконуючого обов`язки директора ДП «Дніпродіпрошахт».

Заявник обґрунтовує свою заяву тим, що наказом відповідача від 08.08.2018 №411 здійснено розподіл повноважень між міністром Міненерговугілля, першим заступником, заступниками Міністра та державним секретарем міністерства. Також цим наказом установлено, що у разі відсутності міністра його повноваження здійснює один з його заступників, визначений окремим наказом. Заявник просить звернути увагу суду на те, що оскаржуваний наказ відповідача від 03.07.2019 №298 був підписаний першим заступником міністра ОСОБА_11 Т.В. Оскільки вказана особа підписала такий наказ в статусі саме першого заступника міністра, а не особи, яка виконує його обов`язки, відсутні підстави вважати, що ОСОБА_10 підписала оскаржуваний наказ на підставі окремого наказу про покладення на неї відповідних обов`язків міністра. Тобто, наказ підписаний не уповноваженою особою. Зупинення дії оскаржуваних наказів відповідача носить тимчасовий характер, не скасовує його, не зумовлює фактичного вирішення спору по суті, а спрямоване на забезпечення виконання рішення суду у разі задоволення адміністративного позову та недопущення настання його негативних наслідків для позивача. У випадку вчинення правочинів від імені Державного підприємста нелегітимно утвореною комісією з припинення (реорганізації) можливо стверджувати про те, що наведені, обставини можуть в силу норм ст. 21 Цивільного кодексу України привести до недійсності таких правочинів та/або понесення матеріальних витрат (збитків) у зв`язку з цим. Відтак, заходи щодо заборони вчиняти певні дії голові комісії по реорганізації ДП «Дніпродіпрошахт» та заборони відповідачу звільняти ОСОБА_1 з посади виконуючого обов`язки директора ДП «Дніпродіпрошахт» забезпечить виконання рішення суду та поновлення порушених позивача.

Статтею 152 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено вимоги до змісту і форми заяви про забезпечення позову.

Частиною першою статті 152 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що заява про забезпечення позову подається в письмовій формі і повинна містити:

1) найменування суду;

2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України; реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності; або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв`язку, офіційну електронну адресу або адресу електронної пошти;

3) предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову;

4) захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності;

5) інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Згідно частини 4 статті 152 Кодексу адміністративного судочинства України до заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Згідно частини 10 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України заяви, скарги, клопотання, визначені цим Кодексом, за подання яких передбачено сплату судового збору, залишаються судом без руху також у випадку, якщо на момент відкриття провадження за відповідною заявою, скаргою, клопотанням суд виявить, що відповідна сума судового збору не зарахована до спеціального фонду Державного бюджету України. Правила цієї частини не застосовуються до заяв про забезпечення доказів або позову.

У відповідності до підпункту 6 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України “Про судовий збір” ставка судового збору за подання заяви про забезпечення доказів або позову, заяви про видачу виконавчого документа на підставі рішення іноземного суду, заяви про зміну чи встановлення способу, порядку і строку виконання судового рішення, становить 0,3 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно статті 7 Закону України “Про Державний бюджет України на 2019 рік” з 1 січня 2019 року встановлено прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць у розмірі 1921,00 грн.

Таким чином, позивачу слід сплатити та надати до суду доказ сплати судового збору із заявленої ним немайнової вимоги, у розмірі 576,30 грн., сплаченого на реквізити: отримувач коштів: УК у Чечел.р.м.Дніпра/Чечел.р/22030101, код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37989253, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО): 899998, рахунок отримувача UA178999980000034316206084014, код класифікації доходів бюджету- 22030101.

Проте, як вбачається з матеріалів позову, позивачем не надано документу, що підтверджує сплату судового збору за подання заяви про забезпечення позову.

Відповідно до частини 5 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі необхідності до позовної заяви додаються клопотання та заяви позивача про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, участь у судовому засіданні щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, звільнення (відстрочення, розстрочення, зменшення) від сплати судового збору, про призначення експертизи, витребування доказів, про забезпечення надання безоплатної правничої допомоги, якщо відповідний орган відмовив у її наданні, тощо.

Заява про звільнення (відстрочення, розстрочення, зменшення) від сплати судового збору позивачем до позову не додана.

Відповідно до частини сьомої статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог статті 152 цього Кодексу, повертає її заявнику без розгляду, про що постановляє ухвалу.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 152-154, 169, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, -

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову повернути заявнику без розгляду.

Ухвала суду набирає законної сили відповідно до ст.256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст.294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до Третього апеляційного адміністративного суду.

Суддя С. В. Прудник