Рішення № 85271272, 30.10.2019, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 жовтня 2019 року Справа № 160/8288/19 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіЛозицької І.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) у місті Дніпрі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

28.08.2019 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якому просить суд:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови в призначенні пенсії ОСОБА_1 ;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати до пільгового стажу роботи ОСОБА_1 періоди роботи:

- начальником дільниці по добичі вугілля підземним з повним робочим днем на «Шахті «Вуглегірська» виробничого об`єднання «Орджонікідзевугілля» з 01.03.2014 року по 31.03.2015 рік, у зв`язку з відсутністю даних в індивідуальних відомостях інформації про сплату внесків та спецстаж;

- горним майстром підземним з повним робочим днем під землею на шахті «Вуглегірська» виробничого об`єднання «Орджонікідзевугілля» з 01.06.1992 року по 30.06.1992 року та з 03.08.1992 року по 01.10.1992 року, завірений в трудовій книжці печаткою, яка має відтиск СРСР;

- учнем підземного горноробочого з повним робочим днем під землею з 02.07.1990 року по 25.07.1990 рік на шахті ім. ХІХ з`їзду КПСС в/о «Ворошиловградвугілля»;

- період роботи з 01.07.1991 року по 30.08.1991 рік учнем горноробочого та горноробочим по ремонту горних виработок підземним з повним робочим днем під землею на шахті «Вуглегірська» виробничого об`єднання «Орджонікідзевугілля»;

- період роботи з 15.02.1993р. по 17.03.1993 рік, горним майстром з повним робочим днем під землею на «Шахті «Вуглегірська» в/о «Орджонікідзевугілля»;

- період роботи з 02.08.1993 р. по 09.01.1996 рік, горним майстром підземним з повним робочим днем під землею на шахті «Вуглегірська» виробничого об`єднання «Орджонікідзевугілля»;

- період роботи з 15.08.1996 р. по 31.03.2015 рік, горним майстром, заступником начальника та начальником дільниці підземним з повним робочим днем під землею на шахті «Вуглегірська» виробничого об`єднання «Орджонікідзевугілля»;

- призначити пенсію на пільгових умовах, відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», з дня звернення з заявою про призначення пенсії, з 01 серпня 2019 року.

Розпорядженням керівника апарату Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.09.2019 року № 1026 д, у зв`язку з відрахуванням судді ОСОБА_2 А. зі штату суду, та на виконання розпорядження керівника апарату суду від 25.09.2019 року № 195 був призначений повторний автоматизований розподіл адміністративної справи № 160/8288/19.

За відомостями з витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.09.2019 року зазначена вище справа була розподілена судді Лозицькій І.О.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 01.08.2019 року ОСОБА_1 звернувся до відділу з питань призначення та перерахунків пенсій № 14 управління застосування пенсійного законодавства Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з заявою про призначення пенсії на пільгових умовах відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», надавши при цьому необхідні документи. Листом відділу з питань призначення та перерахунків пенсій № 14 Управління застосування пенсійного законодавства Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області № 198/03.22-19 від 02.08.2019 року позивачеві було відмовлено в призначенні пенсії на пільгових умовах.

Ухвалою суду від 30.09.2019 року було відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 263 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України), а також встановлено відповідачу строк для надання відзиву на позов та докази на його обґрунтування.

У встановлений судом строк, відповідач заперечуючи проти позову, надав свій відзив на позов, який долучений до матеріалів справи.

В обґрунтування своїх заперечень проти позову відповідач зазначив, що не погоджується з позовними вимогами, вважає їх необґрунтованими та просить відмовити в задоволенні адміністративного позову з наступних підстав. Листом від 02.08.2019 року №198/03.22-19 відповідачем було повідомлено позивача про відмову в призначенні пенсії на пільгових умовах. Відповідач зазначає, що позивачем не надано уточнюючих довідок за період роботи на шахті ім. ХІХ з`їзду КПСС в/о «Ворошиловградвугілля» за період з 02.07.1990 року по 25.07.1990 року та на шахті «Вуглегірська» в/о «Орджонікідзевугілля» за періоди з 01.07.1991 року по 30.08.191 року, з 01.06.1992 року по 30.06.1992 року, з 03.08.1992 року по 01.10.1992 року, з 15.02.1993 року по 17.03.1993 року, з 02.08.1993 року по 09.01.1996 року, з 15.08.1996 року по 31.03.2015 року. Пільговий стаж за період роботи з 01.01.1998 року по 28.02.2014 року на шахтах, які розташовані на непідконтрольній території, зараховано позивачу за індивідуальними відомостями про застраховану особу Пенсійного фонду України, згідно даних СПВО. Період роботи з 15.08.2016 року по теперішній час – згідно довідки № 339 від 01.08.2019 року ПАТ ДТЕК «Павлоградвугілля» ВСП «Шахтоуправління Павлоградське».

Період роботи на шахті «Вуглегірська» в/о «Орджонікідзевугілля» з 01.03.2014 року по 31.03.2015 року не враховано до страхового та пільгового стажу роботи у зв`язку з відсутністю даних в індивідуальних відомостях інформації про сплату внесків та спецстаж. Окрім того, періоди роботи на шахті «Вуглегірська» в/о «Орджонікідзевугілля» з 01.06.1992 року по 30.06.1192 року та з 03.08.1992 року по 01.10.1992 року не зараховані до загального стажу роботи, оскільки печатки, якими завірені звільнення мають відтиск СРСР, що не відповідає нормам чинного законодавства.

Відповідно до розрахунку стажу станом на 31.05.2019 року, загальний стаж роботи ОСОБА_1 становить 42 роки 06 місяців 10 днів, в тому числі пільговий стаж за ст. 114 Закону України № 1058 складає 19 років 05 місяців 08 днів, що недостатньо для призначення пенсії на пільгових умовах.

Зважаючи на викладене, відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 261, ч. 2, ч. 3, ч. 5 ст. 262, п. 2 ч. 1, ч. 2, ч. 3 ст. 263 КАС України, суд розглянув адміністративну справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) та без проведення судового засідання.

Суд, дослідивши та оцінивши письмові докази, наявні в матеріалах справи, в їх сукупності, проаналізувавши норми чинного законодавства України, прийшов до таких висновків.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є внутрішньопереміщеною особою (ВПО), що підтверджується довідкою від 21.12.2016 року № 1216006375.

01 серпня 2019 року позивач звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до ч.3 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Листом від 02.08.2019 року № 198/03.22-19 Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повідомило позивача, що ОСОБА_1 відмовлено в призначенні йому пенсії на пільгових умовах.

Як встановлено судом, підставою для відмови стало те, що страховий стаж станом на день звернення склав 42 роки 06 місяців 10 днів, в тому числі пільговий стаж роботи - 19 років 05 місяців 08 днів, що є недостатнім для призначення пенсії на пільгових умовах.

Відповідачем не був врахований для призначення пенсії стаж роботи позивача за Списком №1 на шахті ім. ХІХ з`їзду КПСС в/о «Ворошиловградвугілля» за період з 02.07.1990 року по 25.07.1990 року, та на шахті «Вуглегірська» в/о « Орджонікідзевугілля» за періоди з 01.07.1991 року по 30.08.1991 року, з 01.06.1992 року по 30.06.1992 року, з 03.08.1992 року по 01.10.1992 року, з 15.02.1993 року по 17.03.1993 року, з 02.08.1993 року по 09.01.1996 року, з 15.08.1996 року по 31.03.2015 року. Зазначений стаж не врахований відповідачем, оскільки позивачем не були надані довідки на підтвердження пільгового стажу роботи.

Разом з тим, пільговий стаж за період роботи на шахтах, які розташовані на непідконтрольній території, позивачеві зараховано з 01.01.1998 року по 28.02.2014 року за індивідуальними відомостями про застраховану особу Пенсійного фонду України, згідно СПОВ та з 15.08.2016 року по теперішній час (як зазначено в листі), згідно довідки № 339 від 01.08.2019 року ПАТ ДТЕК «Павлоградвугілля» ВСП «Шахтоуправління Павлоградське».

Період роботи на шахті «Вуглегірська» в/о «Орджонікідзевугілля» з 01.03.2014 року по 31.03.2015 року не враховано до страхового та пільгового стажу роботи у зв`язку з відсутністю даних в індивідуальних відомостях інформації про сплату внесків та спецстаж.

Періоди роботи на шахті «Вуглегірська» в/о «Орджонікідзевугілля» з 01.06.1992 року по 30.06.1992 року та з 03.08.1992 року по 01.10.1992 року не зараховані до загального стажу роботи, оскільки печатки, якими завірені звільнення мають відтиск СРСР (у листі зазначено РССР).

Надаючи оцінку правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Згідно з частиною першою статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Аналогічне положення міститься також і в статті 48 Кодексу законів про працю України, згідно з яким трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.

Відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на таких роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, що вони були зайняті на таких роботах не менше 20 років. Такий самий порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) на шахтах з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або перебувають у стадії ліквідації, але не більше двох років.

За наявності стажу на підземних роботах менше 10 років у чоловіків і менше 7 років 6 місяців у жінок та страхового стажу, встановленого абзацами першим і п`ятнадцятим - двадцять третім пункту 1 частини другої цієї статті, за кожний повний рік зазначених робіт пенсійний вік, встановлений абзацом першим статті 26 цього Закону, зменшується на один рік. При цьому, пенсійний вік для жінок не може бути нижчим за вік, встановлений абзацом першим пункту 1 частини другої цієї статті.

Пунктом 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 637 від 12 серпня 1993 року (далі - Порядок № 637) передбачено, що основним документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Згідно з пунктом 3 Порядку № 637 за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Відповідно до пункту 20 Порядку № 637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5).

У разі коли підприємства, установи, організації або їх правонаступники розміщуються на тимчасово окупованій території України або в районах проведення антитерористичної операції, спеціальний трудовий стаж може підтверджуватися за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Зі змісту зазначених правових приписів вбачається, що пільговий стаж, необхідний для призначення пільгової пенсії на підставі ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» має підтверджуватись записами в трудовій книжці. У випадку відсутності відповідних записів у трудовій книжці, пільговий стаж може бути підтверджений уточнюючими довідками.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що згідно даних, які містяться у трудовій книжці ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) серія НОМЕР_2 , позивач:

- з 02.07.1990 року по 25.07.1990 року - учень підземного гірника з повним робочим днем під землею на Шахті ім. ХІХ з`їзду КПСС;

- з 01.07.1991 року по 27.08.1991 року – ученьгірниказ ремонту гірничих виробіток підземним з повним робочим днем під землею на «Шахті «Вуглегірська» в/о «Орджонікідзевугілля»;

- з 28.08.1991 року по 30.08.1991 року – гірник з ремонту гірничих виробок з повним робочим днем під землею на «Шахті «Вуглегірська» в/о «Орджонікідзевугілля»;

- з 01.06.1992 року по 30.06.1992 року – гірничий майстер підземний з повним робочим днем під землею на «Шахті «Вуглегірська» в/о «Орджонікідзевугілля»;

- з 03.08.1992 року по 01.10.1992 року – гірничий майстер з повним робочим днем під землею на «Шахті «Вуглегірська» в/о «Орджонікідзевугілля»;

- з 15.02.1993 року по 17.03.1993 року - гірничий майстер підземний з повним робочим днем під землею на «Шахті «Вуглегірська» в/о «Орджонікідзевугілля»;

- з 02.08.1993 року по 09.01.1996 року - гірничий майстер підземний з повним робочим днем під землею на «Шахті «Вуглегірська» в/о «Орджонікідзевугілля»;

- з 23.01.1996 року по 13.06.1996 року – гірничий майстер з повним робочим днем в шахті «Ювілейна»;

- з 15.08.1996 року по 30.03.1997 рік - гірничий майстер з повним робочим днем під землею на «Шахті «Вуглегірська» в/о «Орджонікідзевугілля»;

- з 31.03.1997 року по 31.10.2001 року – заступник начальника дільниці підземний на «Шахті «Вуглегірська» в/о «Орджонікідзевугілля»;

- з 01.11.2001 року по 13.01.2002 року – начальник дільниці підземний на «Шахті «Вуглегірська» в/о «Орджонікідзевугілля»;

- з 14.01.2002 року по 30.05.2002 року – гірничий майстер підземний з повним робочим днем під землею;

- з 31.05.2002 року по 12.08.2008 року - заступник начальника дільниці підземний на «Шахті «Вуглегірська» в/о «Орджонікідзевугілля»;

- з 13.08.2008 року по 30.09.2008 року – в.о. начальника дільниці підземного структурного підрозділу «Шахта «Вуглегірська» Державного підприємства «Орджонікідзевугілля»;

- з 01.10.2008 року по 01.08.2013 – начальник дільниці з видобування структурного підрозділу «Шахта «Вуглегірська» Державного підприємства «Орджонікідзевугілля»;

- з 02.08.2013 року по 31.01.2014 року – гірничий майстер підземний з повним робочим днем під землею структурного підрозділу «Шахта «Вуглегірська» Державного підприємства «Орджонікідзевугілля»;

- з 01.02.2014 року по 31.03.2015 року – начальник дільниці з видобування вугілля підземним з повним робочим днем у шахті структурного підрозділу «Шахта «Вуглегірська» Державного підприємства «Орджонікідзевугілля»;

- з 15.08.2016 року по 09.05.2018 року – гірник підземний 3 розряду з повним робочим днем під землею у шахті на дільниці ПР-2 виробничого структурного підрозділу «Шахтоуправління Павлоградське» ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля»;

- з 10.05.2018 року по теперішній час – майстер гірничий з повним робочим днем під землею в шахті на дільниці ПР-2 структурного підрозділу «Шахтоуправління Павлоградське» ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля».

Відповідачем не було враховано, що для призначення пенсії стаж роботи позивача за Списком №1 на шахті ім. ХІХ з`їзду КПСС в/о «Ворошиловградвугілля» за період з 02.07.1990 року по 25.07.1990 року та на шахті «Вуглегірська» в/о « Орджонікідзевугілля» за періоди з 01.07.1991 року по 30.08.1991 року, з 01.06.1992 року по 30.06.1992 року, з 03.08.1992 року по 01.10.1992 року, з 15.02.1993 року по 17.03.1993 року, з 02.08.1993 року по 09.01.1996 року, з 15.08.1996 року по 31.03.2015 року. Зазначений стаж не врахований відповідачем, оскільки позивачем не були надані довідки на підтвердження пільгового стажу роботи.

Щодо необхідності надання підтверджуючих довідок, то суд зазначає наступне.

Список робіт і професій, що дають право на пенсію незалежно від віку при безпосередній зайнятості протягом повного робочого дня на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин), пов`язаних з видобутком вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, терміном не менше 25 років, затверджений постановою Кабінету Міністрів від 31 березня 1994 р. № 202.

Відповідно до Розділу І підземні гірничі роботи на шахтах і на будівництві вугільних (сланцевих) шахт: усі робітники, зайняті протягом повного робочого дня на підземних роботах, керівники і спеціалісти підземних дільниць діючих і споруджуваних шахт для видобутку вугілля (сланцю).

Окрім того, під час роботи по професіям, які дають право на пільгове пенсійне забезпечення, застосовуються Постанова Ради Міністрів СРСР від 26.01.1991 року № 10, постанова Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 року № 162, від 16.01.2003 року № 36, від 24.06.2016 № 461.

Зазначена робота позивача у вказані вище періоди, відноситься до Списку № 1 розділу 1 «Гірничі роботи» підрозділу «Підземні роботи в шахтах, рудниках і копальнях на видобуванні корисних копалин, в геологорозвідці, на дренажних шахтах, на будівництві шахт, рудників, копалень» та відповідно до записів в трудовій книжці вказані період роботи повинен бути зарахований до загального та пільгового стажу .

Аналіз норм чинного законодавства, дозволяє зробити висновок, що необхідність підтверджувати періоди роботи для визначення стажу роботи виникає у разі відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.

В даному випадку трудова книжка серія НОМЕР_2 від 26.07.1990 року позивача містить запис на підтвердження роботи позивача за період, що підтверджують період виконуваної роботи, її характер та зайнятість за професіями, які віднесені до Списку № 1. В трудовій книжці міститься посилання на відповідні накази, як на підставу внесення записів, вони завірені підписом повноважної особи та печаткою, не містять виправлень, підчисток, тобто оформлені належним чином.

Крім того, в трудовій книжці є відомості щодо характеру роботи в спірний період, а саме, зазначено «З повним робочим днем на підземних роботах».

Щодо роботи позивача на шахті «Вуглегірська» в/о «Орджонікідзевугілля» у період з 01.03.2014 року по 31.03.2015 року, який не враховано відповідачам до страхового та пільгового стажу роботи в зв`язку з відсутністю даних в індивідуальних відомостях інформації про сплату внесків та спецстаж, суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 20 постанови Кабінету Міністрів України від 12.08. 1993 р. №637 (із змінами, внесеними згідно Постанови Кабінету Міністрів України № 1028 від 09.12.2015 року), у разі коли підприємства, установи, організації або їх правонаступники розміщуються на тимчасово окупованій території України або в районах проведення антитерористичної операції, спеціальний трудовий стаж може підтверджуватися за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Відповідно до ч.2 ст. 21 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» персоніфікований облік у системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, є складовою частиною Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, порядок ведення якого встановлюється Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування".

Персональна облікова картка відображає страховий стаж, заробітну плату (дохід) та розмір сплачених страхових внесків.

Відповідно до ч. 1 ст. 24 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року № 1058-ІУ, страховий стаж - це період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі \ меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Згідно зі ст. 20 Закону України від 09.07.2003 року № 1058-ІУ, страхові внески обчислюються виключно в грошовій формі, у тому числі з виплат (доходу), що здійснюються в натуральній формі.

Обчислення страхових внесків застрахованих осіб, здійснюється страхувальниками на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), грошового забезпечення, на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески.

Якщо страхувальники несвоєчасно або не в повному обсязі сплачують страхові внески, до них застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про сплату страхових внесків, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність, згідно із законом.

Статтею 113 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що держава створює умови для функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування і гарантує дотримання законодавства з метою захисту майнових та інших прав і законних інтересів осіб стосовно здійснення пенсійних виплат.

На підставі ч. 1 ст. 16 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» застрахована особа має право отримувати від страхувальника підтвердження про сплату страхових внесків, вимагати від страхувальників сплати внесків, у тому числі в судовому порядку, тощо.

З цим правом кореспондується обов`язок страхувальника нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески (п. 6 ч. 2 ст. 17 Закону) незалежно від фінансового стану платника.

Такі ж вимоги передбачає ст. 106 вказаного Закону, згідно якої відповідальність за несплату страхових внесків несе підприємство-страхувальник.

Обов`язок по сплаті страхових внесків та відповідальність за несплату страхових внесків законом покладено на підприємство, та несвоєчасне перерахування страхових внесків підприємством не може впливати на право на пенсійні виплати.

Аналогічного правового висновку дійшов і Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 04 вересня 2018 у справі №482/434/17.

Так, у своєму рішенні Верховний Суд зазначив, що страхові внески є складовою умовою існування солідарної системи і підлягають обов`язковій сплаті, перерахунок пенсії провадиться з урахуванням часу, коли особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, та за який підприємством, де працює людина, (страхувальником) сплачені щомісячні страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок. За змістом вищезазначених норм, обов`язок по сплаті страхових внесків та відповідальність за несвоєчасну або не в повному обсязі сплату страхових внесків законом покладено на страхувальника. Отже, відсутність в інформаційній базі системи персоніфікованого обліку даних про сплату страхових внесків для нарахування пенсії не є підставою для позбавлення права на призначення пенсії.

У той же час, згідно з п. 9-4 Розділ VIII Прикінцевих та Перехідних положень Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» платники єдиного внеску, визначені статтею 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування", які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції", де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014, звільняються від виконання своїх обов`язків, визначених частиною другою статті 6 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування", на період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції або військового чи надзвичайного стану.

Пунктом 1 Постанови Верховної Ради України № 254-УІІІ від 17.03.2015р. визнано тимчасово окупованими територіями окремі райони, міста, селища і села Донецької та Луганської областей, в яких відповідно до Закону України "Про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей" запроваджується особливий порядок місцевого самоврядування, до моменту виведення усіх незаконних збройних формувань, російських окупаційних військ, їх військової техніки, а також бойовиків та найманців з території України та відновлення повного контролю України за державним кордоном України.

За положеннями, наведеними в ст.1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» № 1207-VII від 15.04.2014р., тимчасово окупована територія України є невід`ємною частиною території України, на яку поширюється дія Конституції та законів України.

Відповідно до ч.1 ст.5 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», Україна вживає всіх необхідних заходів щодо гарантування прав і свобод людини і громадянина, передбачених Конституцією та законами України, міжнародними договорами, усім громадянам України, які проживають на тимчасово окупованій території.

Соціальний захист державою осіб, які мають право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом, охоплює комплекс заходів, які здійснює держава в межах її соціально-економічних можливостей.

Вказані правові висновки також відповідають правовим висновкам Верховного Суду, викладеним в постановах від 02.04.2019 року по справі № 428/1695/17, від 25 вересня 2018 року у справі № 242/65/17 , від 31 січня 2019 року у справі № 423/1450/17, від 28 серпня 2018 року у справі № 175/4336/16-а, що враховується судом відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України.

Таким чином, за умови підтвердження трудового стажу, як громадянин України, позивач наділений правом на відповідний соціальний захист з боку держави, яка в особі своїх органів не може відмовляти у його наданні з формальних (надуманих) підстав.

Щодо роботи позивача на «Шахті «Вуглегірська» в/о «Орджонікідзевугілля» у періоди з 01.06.1992 року по 30.06.1992 року та з 03.08.1992 року по 01.10.1992 року, які не зараховані до загального стажу роботи, оскільки печатки, якими завірені звільнення мають відтиск СРСР, суд зазначає наступне.

Відповідно до п 1.1 Інструкції про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах та організаціях, затвердженим Державним комітетом СРСР з праці та соціальних питань від 20.06.1974р. № 162, що діяла у період, що не зарахований позивачеві до стажу роботи, трудова книжка є основним документом про трудову діяльність робітників і службовців. Трудові книжки ведуться на всіх робітників і службовців державних, кооперативних і громадських підприємств, установ і організацій, які працювали понад 5 днів, в тому числі на сезонних і тимчасових працівників, а також на позаштатних працівників за умови, якщо вони підлягають загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню.

Відповідно до п. 4.1 Інструкції при звільненні робітника або службовця всі записи про роботу, нагородження та заохочення, внесені в трудову книжку за час роботи на даному підприємстві, засвідчуються підписом керівника підприємства або спеціально уповноваженої ним особи і печаткою підприємства або печаткою відділу кадрів.

Суд критично ставиться до зазначеної позиції відповідача, оскільки обов`язок щодо заповнення трудових книжок покладено саме на роботодавця. Матеріали справи не містять доказів у підтвердження того, що дані трудової книжки позивача (в частині спірного періоду роботи) містять неправдиві або недостовірні відомості, а тому зазначені відповідачем недоліки не можуть бути самостійною підставою для відмови у призначенні позивачу пенсії за віком.

Щодо позовної вимоги про призначення ОСОБА_1 пенсії з дня звернення з заявою, тобто з 01 серпня 2019 року, суд враховує наступне.

Закон України «Про судоустрій і статус суддів» передбачає, що правосуддя в Україні здійснюється на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Частиною другою статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Крім того, в рішеннях Європейського суду з прав людини склалася практика, яка підтверджує, що дискреційні повноваження не повинні використовуватися свавільно, а суд повинен контролювати рішення, прийняті на підставі реалізації дискреційних повноважень, максимально ефективно (рішення у справі «HasanandChaush v. Bulgaria» № 30985/96).

Дискреційні повноваження - це сукупність прав та обов`язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково, вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених проектом нормативно-правового акта.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що задоволення позовної вимоги про зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах згідно зі ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з дня звернення із заявою, тобто з 01 серпня 2019 року буде втручанням в дискреційні повноваження суб`єкта владних повноважень та прийняттям рішення замість нього, що не входить до компетенції суду.

Відповідно до ч. 4 ст. 245 КАС України у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Виходячи зі змісту положень Кодексу адміністративного судочинства України щодо компетенції адміністративного суду, останній не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу державної влади.

Таким чином, належним способом захисту прав позивача у цій справі є зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 01.08.2019 року та прийняти обґрунтоване рішення, з урахуванням висновків суду.

З урахуванням чого, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Частиною 2 ст.9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Зважаючи на наведене, суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 02.08.2019 року, яким відмовлено в призначенні пенсії згідно зі ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», зобов`язати відповідача повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 01.08.2019 року про призначення пенсії за віком, відповідно до ч.3 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням висновків суду та прийняти рішення згідно з вимогами законодавства.

Відповідно до частини 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до приписів статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку щодо часткового задоволення позовних вимог, а саме: суд вважає за необхідне визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 02 серпня 2019 року, згідно з яким ОСОБА_1 відмовлено в призначенні пенсії на пільгових умовах; зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; фактичне місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до пільгового стажу наступні періоди роботи, а саме:

- період роботи начальником дільниці з видобування вугілля підземним з повним робочим днем у шахті структурного підрозділу «Шахта «Вуглегірська» Державного підприємства «Орджонікідзевугілля» з 01.02.2014 року по 31.03.2015 року;

- період роботи гірничим майстром підземним з повним робочим днем під землею з 01.06.1992 року по 30.06.1992 року та з 03.08.1992 року по 01.10.1992 року на «Шахті «Вуглегірська» виробничого об`єднання «Орджонікідзевугілля»;

- період роботи учнем підземного гірника з повним робочим днем під землею з 02.07.1990 року по 25.07.1990 року на Шахті ім. ХІХ з`їзду КПСС;

- період роботи учнем гірника з ремонту гірничих виробок підземним з повним робочим днем під землею з 01.07.1991 року по 27.08.1991 року на «Шахті «Вуглегірська» виробничого об`єднання «Орджонікідзевугілля»;

- період роботи гірником з ремонту гірничих виробок з повним робочим днем під землею з 28.08.1991 року по 30.08.1991 року на «Шахті «Вуглегірська» виробничого об`єднання «Орджонікідзевугілля»;

- період роботи гірничим майстром підземним з повним робочим днем під землею з 15.02.1993 року по 17.03.1993 року на «Шахті «Вуглегірська» виробничого об`єднання «Орджонікідзевугілля»;

- період роботи гірничим майстром підземним з повним робочим днем під землею з 02.08.1993 року по 09.01.1996 року на «Шахті «Вуглегірська» виробничого об`єднання «Орджонікідзевугілля»;

- період роботи гірничим майстром з повним робочим днем під землею, заступником начальника дільниці підземного, начальника дільниці підземного з 15.08.1996 року по 31.03.2015 року на «Шахті «Вуглегірська» виробничого об`єднання «Орджонікідзевугілля»; зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву від 01.08.2019 року про призначення ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та прийняти обґрунтоване рішення з урахуванням висновків суду; у задоволенні іншої частині позовних вимог – відмовити.

З приводу розподілу судових витрат суд зазначає, що відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як свідчать матеріали справи, при зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір в розмірі 768,40 грн., а тому вказана сума підлягає стягненню з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань на користь позивача у повному обсязі, бо суд на підставі ч. 2 ст. 9 КАС України вийшов за межі позовних вимог для повного захисту порушених прав та інтересів позивача.

Керуючись ст.ст.9, 72-77, 139, 242-243, 245-246, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії – задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 02 серпня 2019 року, згідно з яким ОСОБА_1 відмовлено в призначенні пенсії на пільгових умовах.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; фактичне місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до пільгового стажу наступні періоди роботи, а саме:

- період роботи начальником дільниці з видобування вугілля підземним з повним робочим днем у шахті структурного підрозділу «Шахта «Вуглегірська» Державного підприємства «Орджонікідзевугілля» з 01.02.2014 року по 31.03.2015 року;

- період роботи гірничим майстром підземним з повним робочим днем під землею з 01.06.1992 року по 30.06.1992 року та з 03.08.1992 року по 01.10.1992 року на «Шахті «Вуглегірська» виробничого об`єднання «Орджонікідзевугілля»;

- період роботи учнем підземного гірника з повним робочим днем під землею з 02.07.1990 року по 25.07.1990 року на Шахті ім. ХІХ з`їзду КПСС;

- період роботи учнем гірника з ремонту гірничих виробок підземним з повним робочим днем під землею з 01.07.1991 року по 27.08.1991 року на «Шахті «Вуглегірська» виробничого об`єднання «Орджонікідзевугілля»;

- період роботи гірником з ремонту гірничих виробок з повним робочим днем під землею з 28.08.1991 року по 30.08.1991 року на «Шахті «Вуглегірська» виробничого об`єднання «Орджонікідзевугілля»;

- період роботи гірничим майстром підземним з повним робочим днем під землею з 15.02.1993 року по 17.03.1993 року на «Шахті «Вуглегірська» виробничого об`єднання «Орджонікідзевугілля»;

- період роботи гірничим майстром підземним з повним робочим днем під землею з 02.08.1993 року по 09.01.1996 року на «Шахті «Вуглегірська» виробничого об`єднання «Орджонікідзевугілля»;

- період роботи гірничим майстром з повним робочим днем під землею, заступником начальника дільниці підземного, начальника дільниці підземного з 15.08.1996 року по 31.03.2015 року на «Шахті «Вуглегірська» виробничого об`єднання «Орджонікідзевугілля».

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву від 01.08.2019 року про призначення ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та прийняти обґрунтоване рішення з урахуванням висновків суду.

У задоволенні іншої частині позовних вимог – відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; фактичне місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) з Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області за рахунок бюджетних асигнувань (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 26, ЄДРПОУ 21910427) судовий збір за подачу позовної заяви до суду в сумі 768,40 грн. (сімсот шістдесят вісім гривень сорок копійок).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення суду складений 30.10.2019 року.

Суддя І.О. Лозицька