Рішення № 85271266, 28.10.2019, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 жовтня 2019 року Справа № 160/8444/19 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Прудника С.В. за участі секретаря судового засіданняСтогній К.В., за участі: представника позивача: представника відповідача: Дробота Є.С. Москалець Г.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпро позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю торговий Дім “Хлібний Край” до Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення, -

ВСТАНОВИВ:

ТОВ “ТД “Хлібний Край” звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до ГУ ДФС у Дніпропетровській області, в якій просило суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми «В4» від 19.08.2019 року №0024591409, прийняте ГУ ДФС у Дніпропетровській області.

В обґрунтування позову не погоджується із спірним податковим повідомленням рішенням та висновками фахівця контролюючого органу щодо не реальності здійснення господарських операцій між позивачем та ТОВ «ФАКТОПЛЮС ІНВАЙТ». Вважає, що жодних порушень ТОВ «ФАКТОПЛЮС ІНВАЙТ» не вчиняло, а висновки та факти, викладені в акті перевірки щодо порушень податкового законодавства, не відповідають дійсності.

Відповідачем подано до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що в ході проведеного аналізу податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН) встановлено, що підприємством ТОВ «ТД «Хлібний Край» (код ЄДРПОУ 39746176) задекларовано операції з придбання товарів за вересень 2018 року - у постачальника ТОВ «ФАКТОПЛЮС ІНВАЙТ». Згідно проведеного аналізу інформаційних базах контролюючих органів (ІС «Податковий блок»: Архів електронної звітності (ЄРПН), ТОВ «ФАКТОПЛЮС ІНВАЙТ» не є виробником вищезазначеного товару, та по ланцюгу придбання придбав товар у ТОВ «АМЕЛІН ПРАЙМ» (код ЄДРПОУ 42005954), який також не є виробником. В ході проведеного аналізу податкових накладних, зареєстрованих ТОВ «Фактоплюс Інвайт» в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН) встановлено, що за весь період діяльності підприємства придбання послуг транспортування та розвантаження не придбавалось. Крім того, згідно фінансового звіту суб`єкта малого підприємництва основні засоби ТОВ «Фактоплюс Інвайт» - відсутні. Таким чином, не можливо підтвердити факти транспортування ТМЦ.

Аналізом ЄРПН в розрізі номенклатурних позицій за весь період діяльності ТОВ «ФАКТОПЛЮС ІНВАЙТ» встановлено, що ТОВ «ФАКТОПЛЮС ІНВАЙТ» здійснює придбання великої кількості ТМЦ, що мають різноманітні характеристики та потребують застосування особливих умов їх транспортування та зберігання. Проте, їх обсяги та властивості не відповідають матеріально-технічним та технологічнім можливостям ТОВ «ФАКТОПЛЮС ІНВАЙТ» - відсутні основні засоби та трудові ресурси. Зокрема протягом 2018 року придбано: Корпус металевий; шапка чоловіча, Капітальний ремонт секцій мехкріплення; замки, рукавиці дитячі, провода та інша кабельна продукція, запчастини для автомобіля та інші ТМЦ. Аналізом інформаційних баз контролюючих органів встановлено, що ТОВ «ФАКТОПЛЮС ІНВАЙТ» здійснював фінансово-господарську діяльність лише протягом вересня 2018 р. Згідно інформаційних баз даних ДФС України та в ході аналізу податкової звітності ТОВ «СПЕЦВИСОТМОНТАЖ-БУД» (код за ЄДРПОУ 33056888) встановлено: місце реєстрації - ГУ ДФС у Донецькій обл.(Центральний р-н М.Маріуполь); основний вид діяльності - 41.10-організація будівництва будівель; податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (форма 1-ДФ) за IV квартал 2018 р. підприємством не подано; баланс та податкову декларацію з податку на прибуток підприємств у 2018 підприємством не подавалось. Підприємствами ТОВ «СПЕЦВИСОТМОНТАЖ-БУД» (код ЄДРПОУ 33056888) вищезазначений товар не придбавався. За результатами аналізу ЄРПН за весь період діяльності ТОВ «ФАКТОПЛЮС ІНВАЙТ» по ланцюгу взаємопов`язаних господарських операцій з руху товару, встановлена відсутність джерела його законного введення в обіг та реального задекларованого виробництва. Таким чином, сукупність фактів та обставин, що характеризують діяльність суб`єктів господарювання, задіяних в ланцюгу, свідчить те, що метою їх функціонування є створення виключено документообігу по нереальним господарським операціям для отримання податкової вигоди. Отже, перевіркою встановлено здійснення ТОВ «ТД «Хлібний Край» нереальних господарських операцій з товаром у зв`язку із відсутністю факту (джерела) його законного введення в обіг у попередніх ланках постачання та/або реального задекларованого виробництва. Таким чином, встановлено нереальність продажу ідентифікованого за номенклатурою товару, відмінного від номенклатури попередньо придбаних товарів за відсутності придбання товару, що продано, від інших (не задіяних у ланцюгу нереальної поставки) постачальників, тобто за результатами аналізу даних податкової звітності неможливо встановити основних засобів, виробничого обладнання, транспортного та торгівельного обладнання, матеріалів (сировини), товарних запасів необхідних для ведення господарської діяльності, не встановлено наявності достатньої кількості трудових ресурсів необхідних для ведення господарської діяльності, що дає змогу ставити під сумнів факт здійснення суб`єктами господарювання господарських взаємовідносин з ТОВ «ФАКТОПЛЮС ІНВАЙТ», а отже й факт подальшої реалізації товарів/послуг до ТОВ «ТД «ХЛІБНИЙ КРАЙ» .

Перевіркою не підтверджено факт продажу ТМЦ (робіт, послуг) у ТОВ «ФАКТОПЛЮС ІНВАЙТ», для ТОВ «ТД «Хлібний Край». Враховуючи зазначене, первинні документи, що надані в ході проведення перевірки - не мають юридичної сили первинних документів у зв`язку з зазначенням у них господарських операцій, які фактично не відбулись. І як слідство, відповідальні за ведення бухгалтерського та податкового обліку особи ТОВ «ТД «Хлібний Край» неправомірно формували регістри бухгалтерського обліку та податкову звітність на підставі таких первинних документів. Таким чином ТОВ «ТД «Хлібний Край» безпідставно віднесено до складу податкового кредиту ПДВ у вересні 2018 року на загальну суму 416 223,28 грн. по вищезазначеним податковим накладним виписаним у вересні 2018 року. Враховуючи той факт, що при відстеженні ланцюга постачання товарів та послуг виявлено обрив ланцюга постачання даного виду товарів (послуг), неможливо підтвердити факт отримання товарів підприємством ТОВ «ТД «ХЛІБНИЙ КРАЙ» та власне підтвердити реальність здійснення фінансово-господарської операції з постачальниками ТОВ «ФАКТОПЛЮС ІНВАЙТ». Встановлені дані і факти, що доводять нереальність господарських операцій з ТОВ «ФАКТОПЛЮС ІНВАЙТ», дозволяють зробити наступні висновки щодо складених ТОВ «ТД «ХЛІБНИЙ КРАЙ» для цілей оподаткування документів. Укладений договір між ТОВ «ТД «ХЛІБНИЙ КРАЙ» (Покупець) та ТОВ «ФАКТОПЛЮС ІНВАЙТ» (код за ЄДРПОУ 38923460) (Постачальник), не опосередковувалися реальним виконанням операцій, яка становить предмет договорів.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.09.2019 року відкрито провадження в адміністративній справі № 160/8444/19 та призначено її до розгляду за правилами загального позовного провадження.

У судове засідання 28.10.2019 року прибули представник позивача та представник відповідача.

Представник позивача позов підтримав та просив задовольнити його з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача позовні вимоги не визнав, просив у задоволенні позові відмовити, посилаючись на доводи, наведені у письмовому відзиві на позов.

Заслухавши пояснення представника позивача та пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги слід задовольнити з огляду на таке.

Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що 26.07.2019 року відповідно до п. 191.1 ст.191, пп.20.1.4 п.20.1 ст.20, пп. 75.1.2 п. 75.1 ст.75, пп.78.1.1, пп.78.1.4 п.78.1 ст.78, п.82.2 ст.82 Податкового кодексу України, на підставі наказу ГУ ДФС у Дніпропетровській області від 17.07.2019 р. №4244-п фахівцем контролюючого органу проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ «ТД «Хлібний Край» (код ЄДРПОУ 39746176) з питань дотримання вимог податкового законодавства України з податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ «ФАКТОПЛЮС ІНВАЙТ» (код ЄДРПОУ 42236724) за період з 01.09.2018 по 30.09.2018 року.

Копію наказу від 17.07.2019 №4244-п на проведення документальної позапланової перевірки (початок перевірки з 18.07.2019 на 5 робочих днів) з направленням від 17.07.2019 р. №4865 вручено директору ТОВ «ТД «Хлібний Край» ОСОБА_1 18.07.2019 особисто.

Для проведення перевірки по господарських відносинах з ТОВ «ФАКТОПЛЮС ІНВАЙТ» за період з 01.09.2018 по 30.09.2018 року контролюючим органом було використано надані суб`єктом господарювання наступні первинні документи: договір поставки від 25.09.2018 №25/09; видаткові накладні; оборотно-сальдову відомість по рахунку 631; платіжні доручення; договір оренди приміщення; товарно-транспортні накладні.

Також використано бази даних ГУ ДФС у Дніпропетровській області: «Єдиний реєстр податкових накладних»; АІС «Податковий блок» підсистеми: «Обробка ПЗ та платежів», «Реєстрація ПП», «Аналітична система».

За результатами перевірки складено акт від 26.07.2019 №42095/04-36-14-09/39746176 (далі - акт перевірки), який направлено засобами поштового зв`язку 26.07.2019 на адресу Товариства.

Документальною позаплановою виїзною перевіркою встановлено порушення:

ст. 1, п. 2 ст. 3,п. 1 ст. 9, Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 р. № 996 (із змінами та доповненнями); пп. 1.1 п.1, пп. 1.2 п. 1, п. 2.16 ст. 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженим Наказом Мінфіну України від 24.05.1995р. № 88 та зареєстрованим у Мін`юсті України 05.06.1995р. за № 168/704; п.п 14.1.181 п. 14.1 ст. 14, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового Кодексу України від 02.12.10 за № 2755-VІ (зі змінами та доповненнями), внаслідок чого занижено податок на додану вартість, що підлягає нарахуванню та сплаті до бюджету всього на суму 416 223 грн.

Позивач не погодився з висновками викладеними у акті перевірки. В запереченні від 05.08.2019 №0508-1 (вх. до ГУ ДФС від 05.08.2019 №109788/10) до акту від 26.07.2019 №42095/04-36-14-09/39746176 підприємством було викладено незгоду з висновками викладеними в акті перевірки. За результатами розгляду заперечень висновок акту перевірки залишено без змін.

23.08.2019 року ТОВ “ТД “Хлібний Край” отримало податкове повідомлення-рішення форми «В4» від 19.08.2019 року №0024591409, прийняте Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області, яким позивачу зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість на суму 416 223 грн.

Не погоджуючись із вказаним податковим повідомленням-рішенням, позивач звернувся до суду із даною позовною заявою.

Надаючи правову оцінку матеріалам справи, суд виходить з наступного.

Зі змісту акту перевірки вбачається, що вказані порушення є наслідком того, що перевіркою не підтверджено факт продажу ТМЦ (робіт, послуг) у ТОВ «ФАКТОПЛЮС ІНВАЙТ», для ТОВ «ТД «Хлібний Край». Відповідальні за ведення бухгалтерського та податкового обліку особи ТОВ «ТД «Хлібний Край» неправомірно формували регістри бухгалтерського обліку та податкову звітність на підставі таких первинних документів. Таким чином ТОВ «ТД «Хлібний Край» безпідставно віднесено до складу податкового кредиту ПДВ у вересні 2018 року на загальну суму 416 223,28 грн. по вищезазначеним податковим накладним виписаним у вересні 2018 року. Враховуючи той факт, що при відстеженні ланцюга постачання товарів та послуг виявлено обрив ланцюга постачання даного виду товарів (послуг), неможливо підтвердити факт отримання товарів підприємством ТОВ «ТД «ХЛІБНИЙ КРАЙ» та власне підтвердити реальність здійснення фінансово-господарської операції з постачальниками ТОВ «ФАКТОПЛЮС ІНВАЙТ». Встановлені дані і факти, що доводять нереальність господарських операцій з ТОВ «ФАКТОПЛЮС ІНВАЙТ», дозволяють зробити наступні висновки щодо складених ТОВ «ТД «ХЛІБНИЙ КРАЙ» для цілей оподаткування документів. Укладений договір між ТОВ «ТД «ХЛІБНИЙ КРАЙ» (Покупець) та ТОВ «ФАКТОПЛЮС ІНВАЙТ» (код за ЄДРПОУ 38923460) (Постачальник), не опосередковувалися реальним виконанням операцій, яка становить предмет договорів.

З матеріалів справи убачається, що між ТОВ «ТД «Хлібний Край» та ТОВ «ФАКТОПЛЮС ІНВАЙТ» було укладено договір поставки №25/09 від 25 вересня 2018 року.

На основі договору поставки №25/09 ТОВ «ФАКТОПЛЮС ІНВАЙТ» (код ЄДРПОУ 42236724) видано податкові та видаткові накладні на реалізацію товарів у вересні 2018 року на адресу ТОВ «ТД «Хлібний Край» (код ЄДРПОУ 39746176) на загальну суму 2 497 339,68 грн. в т.ч. суму ПДВ: 416 223,28 грн., а саме: видаткова накладна № 251 від 26.09.2018 р.; видаткова накладна № 252 від 27.09.2018 р.; видаткова накладна № 253 від 28.09.2018 р.; видаткова накладна № 254 від 28.09.2018 р.; видаткова накладна № 255 від 28.09.2018 р.; податкова накладна №30 від 28.09.2018р.; податкова накладна №32 від 28.09.2018р.; податкова накладна №29 від 28.09.2018р.; податкова накладна №33 від 27.09.2018р.; податкова накладна №34 від 26.09.2018р.

Податок на додану вартість у сумі 416223,28 грн. за вищевказаною податковою накладною згідно Податкових декларацій з податку на додану вартість, розшифровок податкових зобов`язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів, розрахунків коригування сум ПДВ до податкової декларації з податку на додану вартість ТОВ «ТД «Хлібний Край» включено до складу податкового кредиту у вересні 2018 року у сумі 416 223,28 грн., що відповідає даним Системи автоматизованого співставлення податкових зобов`язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДФС України.

Відповідно до договору поставки №25/09 розрахунки за придбаний товар відбудеться шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Постачальника.

Відповідно до п.п.12.3, умови договору можуть бути змінені чи доповнені з обо`язковим укладенням письмової додаткової угоди, оскільки п. 6 договору не зазначено конкретну дату сплати за отриманий товар у ТОВ «ФАКТОПЛЮС ІНВАЙТ» та в п.п. 12.1 зазначено термін дії договору до 31 грудня 2018 року.

Транспортування товару здійснювалось за рахунок Замовника ТОВ «ТД «Хлібний Край» (код ЄДРПОУ 39746176) на основі наданих договорів поставки №01-08/2018 від 01.08.2018 та №09/2018 від 01.08.2018.

Судом установлено, що ТОВ «ТД «Хлібний Край» (замовник) в особі директора ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_2 (Виконавець) укладено договір про надання послуг №09/2018 від 01.08.2018.

Також, 01.08.2018 між ТОВ «ТД «Хлібний Край» (замовник) в особі директора ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_3 (Виконавець) укладено договір №01-08/2018 про надання послуг.

На основі наданих договорів поставки на адресу ТОВ «ТД «Хлібний Край» виписано товарно-транспортні накладні: №260902, 26.09.2018, №260901, 26.09.2018, №270902, 27.09.2018, №270901, 27.09.2018, №280903, 28.09.2018, №280902, 28.09.2018, №280901, 28.09.2018, 280904, 28.09.2018, 280905, 28.09.2018.

Згідно з пп. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 ПК України, господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Пунктом 44.1 ст.44 ПК України передбачено, що для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Згідно пп. 134.1.1. ст. 134 ПК України об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.

Для цілей цього підпункту до річного доходу від будь-якої діяльності, визначеного за правилами бухгалтерського обліку, включається дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), інші операційні доходи, фінансові доходи та інші доходи.

Відповідно до пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

У відповідності до п.198.1 ст. 198 Податкового кодексу України, до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу; ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Згідно з п. 198.3 ст. ст. 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу. Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складення податкової накладної.

Суми податку, сплачені (нараховані) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних/розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням терміну реєстрації, відносяться до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкові накладні/розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, але не пізніше: ніж через 365 календарних днів з дати складення податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних; для платників податку, що застосовують касовий метод, - ніж через 60 календарних днів з дати списання коштів з банківського рахунка платника податку;

Відповідно до п. 200.1 ст. 200 ПК України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно з п. 201.10 ст. 201 ПК України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Таким чином, податковий кредит для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на додану вартість має бути підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, які є підставою для формування податкового обліку платника податків. Податкова накладна є документом, який підтверджує факт сплати покупцем ПДВ у ціні товару.

Відповідно до ч.4 ст.70 Кодексу адміністративного судочинства України, обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (далі - Закон № 996-ХІV) визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення, а його статтею 3 передбачено, що бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до ч.1 ст. 9 Закону № 996-ХІV, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена також в пп.1.2 п.1, пп.2.1 п.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24.05.1995, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за № 168/704 (далі - Положення), первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Відповідно до ч. 2 ст. 9 вказаного Закону та п.2.4 Положення, первинні документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно з п.2.15 та п.2.16 вищевказаного Положення, забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним актам.

Таким чином, для надання юридичної сили і доказовості первинні документи повинні бути складені відповідно до вимог чинного законодавства та не порушувати публічний порядок. Крім того, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Згідно з ст. 1 Закону № 996-ХІV, господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства. Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції - дії або події, що спричинили реальні зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства, тобто майновому стані платника податків.

Щодо тверджень контролюючого органу з приводу того, що в товарно-транспортних накладних не вказано конкретну адресу навантаження. Відповідно до наданих товарно-транспортних накладних відсутні відомості про вантаж та пакування товару. Крім того відсутні відомості про вантажно-розвантажувальні операції, а саме ким було здійснено навантаження та розвантаження товару, час прибуття на місце розвантаження та час вибуття, відсутній підпис відповідальної особи. Також відповідно до наданих ТТН встановлено, значне перевищення навантаження вантажних автомобілів та причепів, що свідчить про невідповідність технічних можливостей транспортних засобів до маси вантажів зазначених товарно-транспортними накладими. На думку представника відповідача вказане свідчить про невідповідність наданих документів (ТТН) фактичним обставинам здійснення господарської операції, отже про нереальність операції з постачання та транспортування вказаного вантажу.

Суд звертає увагу відповідача, що по-перше вказані ТТН містять окрім марки автомобіля також їх державні номери, а по-друге не можна вважати обґрунтованим висновок про не підтвердження факту поставки у зв 'язку з відсутністю або неналежним оформленням товарно-транспортних накладних, оскільки за умови наявності інших належних доказів товарності, ненадання зазначених документів не позбавляє платника права на формування податкового кредиту. Чинним законодавством України передбачено обов`язковість товарно-транспортної накладної лише у випадку надання послуг з перевезення.

Аналогічна позиція викладена в Постанові Верховного суду від 16.05.2018 у справі № 2а-0870/12052/11.

Щодо твердження відповідача, що у ТОВ «ФАКТОПЛЮС ІНВАЙТ» немає достатньої кількості працівників та основних засобів.

ТОВ “ТД “Хлібний Край” не має обов`язку здійснювати перевірки своїх контрагентів з питань повноти і достовірності оформлення ними трудових відносин з працівниками, порядку нарахування доходів, утримання і сплати податків, зборів з таки доходів. В даному випадку, кожне підприємство самостійно зобов`язане нараховувати, утримувати та сплачувати податок до бюджету від імені та за рахунок фізичної особам з доходів, що виплачується такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність контролюючим органам та нести індивідуальну відповідальність за порушення його норм в порядку, передбаченому Податковим кодексом України.

Норми податкового законодавства не визначають певний обсяг матеріальних та/чи трудових ресурсів у платника податків при здійсненні господарської діяльності як критерій правового статусу платника податків щодо отримання податкової преференції у формі податкового кредиту чи наміру платника податків отримати певний результат від здійснення господарської операції (підприємницької діяльності).

Аналогічна позиція викладена в Постанові Верховного Суду від 08.05.2018 у справі №815/3526/17.

Відсутність у спірних контрагентів матеріальних та трудових ресурсів не виключає можливості реального виконання ним господарської операції та не свідчить про одержання необгрунтованої податкової вигоди покупцем, оскільки залучення працівників є можливим за договорами цивільно-правового характеру, аутсорсингу та аутстафінгу (оренда персоналу). Основні та транспортні засоби можуть перебувати в постачальника на праві оренди або лізингу.

Вказана позиція також міститься в Постанові Верховного Суду від 08.05.2018 р. у справі №814/937/15.

Згідно з ч. 2 ст. 61 Конституції України, юридична відповідальність особи має індивідуальний характер. Відповідно до ч. 1 ст. 67 Конституції України, кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Суд зазначає, що платник податків, який правильно застосовує норми податкового права, не повинен залежати у своїх правовідносинах з державною від іншого платника податків, який ці норми порушує.

Дефектність та наявність ознак фіктивності контрагента платника податків сама собою не свідчить про обізнаність платника податків із протиправним характером діяльності його контрагента або про дефектність самих господарських операцій, а відтак не є вичерпним доказом при встановленні реальності або нереальності господарської операції, наявності або відсутності в ній ділової мети, яка за змістом пп. 14.1.231 п. 14.1 ст. 14 ПК передбачає обов`язкову спрямованість будь-якої операції на отримання позитивного економічного ефекту.

Відповідачем не спростовується, що контрагент позивача на час вчинення господарських операцій мав чинний статус платника ПДВ, повідомлень про відсутність за місцезнаходженням до ЄДР юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань не внесено, тому суд виходить з того, що наведені в акті перевірки доводи щодо неспроможності контрагента позивача здійснювати певні види господарської діяльності відповідачем як суб`єктом владних повноважень суду не доведені та не підтверджені жодними доказами.

Всі первинні документи, складені в рамках правовідносин між ТОВ “ТД “Хлібний Край” та ТОВ «ФАКТОПЛЮС ІНВАЙТ» досліджено судом, вони підписані сторонами та скріплені їх печатками, без жодних зауважень, повністю відповідають вимогам ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України».

Посилання ГУ ДФС у Дніпропетровській області у спірному акті перевірки від 26.07.2019 року, як на підтвердження нереальності здійснення господарських операцій, на виявлені порушення щодо ТОВ «ФАКТОПЛЮС ІНВАЙТ», є безпідставним оскільки неможливість відстеження повного ланцюгу походження товару (робіт, послуг), а також порушення певним постачальником товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування податкового кредиту. Платник податків (покупець товару, робіт, послуг) не мав обов`язку та повноважень здійснювати контроль за дотриманням усіма постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог законодавства щодо здійснення господарської діяльності, дотримання вимог податкового законодавства і в подальшому зазнавати певних негативних наслідків у вигляді позбавлення права на податковий кредит за можливу неправомірну діяльність будь-кого з контрагентів.

На час укладання та виконання договору з ТОВ «ФАКТОПЛЮС ІНВАЙТ» цей суб`єкт господарської діяльності був зареєстрований як платник податку на додану вартість.

Згідно із ч. 1 ст. 627 Цивільного кодексу України - відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони с вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Зокрема, в акті перевірки від 26 липня 2019 року Головним управління ДФС у Дніпропетровській області не було визначено підстав для висновків про наведені в ньому порушення ТОВ «ТД «Хлібний Край», не було визначено у чому полягає суть порушень податкових норм, не було визначено які саме дії ГОВ «ТД «Хлібний Край» суперечать вимогам податкового законодавства.

Визначення порушень без посилання на певні обставини, факти, дії або документи, з якими такі порушення пов`язані, доводить безпідставність висновків ГУ ДФС у Дніпропетровській області в акті перевірки від 26.07.2019 року про такі порушення, та доводить їх необґрунтованість.

Крім того, рішенням Європейського суду з прав людини від 22.01.2009 р. у справі «Булвес АД» проти Болгарії (заява №3991/03) було встановлено, що у разі якщо національні органи за відсутності будь-яких вказівок на безпосередню участь фізичної або юридичної особи у зловживанні, пов`язаним зі сплатою ПДВ, який нараховується у ланцюгу поставок, або будь-яких вказівок на обізнаність про такс порушення, все ж таки застосовують негативні наслідки до отримувача оподатковуваної ПДВ поставки, який повністю виконав свої зобов`язання, за дії або бездіяльність постачальника, який перебував поза межами контролю отримувача і у відношенні якого у нього не було засобів перевірки та забезпечення його виконання, то такі владні органи порушують справедливий баланс, який має підтримуватися між вимогами суспільних інтересів та вимогами захисту права власності.

Отже, усе вищевикладене вказує про правомірність формування ТОВ «ТД «Хлібний Край» податкового кредиту та відсутність правових підстав, встановлених Податковим кодексом України, для зменшення ТОВ «ТД «Хлібний Край» розміру від`ємного значення суми ПДВ.

За таких обставин, під час розгляду справи судом встановлено, що при прийнятті оскаржуваних податкових повідомлень-рішень відповідач діяв необґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.

Згідно з частинами першою та другою статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Всупереч цим вимогам КАС України відповідачем як суб`єктом владних повноважень не доведено правомірності оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Суд, відповідно до статті 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

З огляду на вище зазначене, суд вважає, що податкове повідомлення-рішення форми «В4» від 19.08.2019 року №0024591409, прийняте Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області, яким позивачу зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість на суму 416 223 грн. без наявності правових підстав, у зв`язку з чим, є протиправним та підлягає скасуванню.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подання позовної заяви до суду в розмірі 6243,35 грн., що документально підтверджується платіжним дорученням № 652 від 30.08.2019 року.

Отже, сплачений позивачем судовий збір за подачу позовної заяви до суду в сумі 6243,35 грн. підлягає стягненню з Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області за рахунок бюджетних асигнувань.

На підставі частини 3 статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України, в судовому засіданні 28 жовтня 2019 року проголошено вступну та резолютивну частини рішення суду. Виготовлення рішення у повному обсязі здійснено 30 жовтня 2019 року.

Керуючись ст. ст. 139, 242-243, 245-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю торговий Дім “Хлібний Край” до Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення – задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення – рішення від 19.08.2019 року форми «В4» №0024591409, прийняте Головним управлінням Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області, яким зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість у сумі 416223 грн.

Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю торговий Дім “Хлібний Край” (ЄДРПОУ 39746176) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 39394856) документально підтверджені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору у розмірі 6243,35 грн. (шість тисяч двісті сорок три гривні тридцять п`ять копійок), сплачені згідно платіжного доручення № 652 від 30.08.2019 року.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення суду складений 30 жовтня 2019 року.

Суддя С. В. Прудник