Рішення № 85266555, 29.10.2019, Чернівецький окружний адміністративний суд

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 жовтня 2019 р. м. Чернівці Справа № 824/852/19-а

Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Брезіної Т.М., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Держпраці у Чернівецькій області про визнання протиправним та скасування рішення,-

В С Т А Н О В И В:

В поданому до суду адміністративному позові позивач просить суд прийняти рішення, яким визнати протиправною та скасувати постанову управління Держпраці у Чернівецькій області №ЧВ-722/19/321/АВ/П/ТД-ФС/134 від 04.03.2019 р. про накладення штрафу в розмірі 250 380 гривень.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що із спірним рішенням не погоджується та вважає його протиправним. Позивач не погоджується з висновками Управління Держпраці у Чернівецькій області про те, що укладені цивільно-правові договори між ОСОБА_1 з громадянами ОСОБА_2 та ОСОБА_3 містять явні ознаки трудового договору. Позивач вважає такі висновки відповідача помилковими та наявність підстав для скасування постанови управління Держпраці у Чернівецькій області №ЧВ-722/19/321/АВ/П/ТД-ФС/134 від 04.03.2019 р. про накладення штрафу в розмірі 250380 гривень.

З вказаних підстав позивач просив суд задовольнити позов.

У відзиві на позов Управління Держпраці у Чернівецькій області зазначає, що постанова про накладення штрафу відносно позивача винесена правомірно. Відповідач стверджує, що за результатами проведеного інспекційного відвідування встановлено, що ОСОБА_1 в період з 01.01.2016 р. по 31.12.2018 р. допустив до праці громадянку ОСОБА_2 без укладення трудового договору з виконанням трудових функцій адміністратора в готелі « АДРЕСА_1 . Крім того, інспекційним відвідуванням встановлено, що ОСОБА_1 в період з 01.04.2017 р. по 31.01.2019 р. допустив до праці громадянку ОСОБА_3 без укладення трудового договору з виконанням трудових функцій адміністратора в готелі «Фортеця АДРЕСА_1 з 01.04.2017 р. по 31.12.2017 р. та фармацевта Аптеки №1 по АДРЕСА_2 . АДРЕСА_1 в період з 01.01.2018 р. по 31.01.2019 року. Відповідач стверджує, що предметом послуг, які надавали громадяни ОСОБА_2 та ОСОБА_3 є процес щоденної праці, а не її кінцевий результат, строк дії договорів свідчать про довготривалі трудові відносини між роботодавцем та працівниками, надання послуг відбувалось в конкретному робочому місці за конкретною адресою, час виконання робіт установлено згідно графіка, оплата праці мала систематичний характер в установленому розмірі, як передбачено трудовим договором. Крім того, відповідач стверджує, що предметом цивільно-правових угод було надання послуг, що без відповідної кваліфікації та зайняття господарською (підприємницькою) діяльністю неможливо. Таким чином, відповідач вважає, що у разі укладення цивільно-правових угод громадяни ОСОБА_2 та ОСОБА_3 повинні були бути зареєстровані, як фізичні особи-підприємці.

З вказаних підстав відповідач просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог та стверджує, що постанова управління Держпраці у Чернівецькій області №ЧВ-722/19/321/АВ/П/ТД-ФС/134 від 04.03.2019 р. про накладення штрафу в розмірі 250380 грн прийняте правомірно.

Разом з адміністративним позовом позивачем подано заяву про забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі постанови управління Держпраці у Чернівецькій області №ЧВ-722/19/321/АВ/П/ТД-ФС/134 від 04.03.2019 року про накладення штрафу в розмірі 250 380 гривень до набрання законної сили рішення в адміністративній справі.

Ухвалою суду від 26.07.2019 р. заяву про забезпечення позову ОСОБА_1 задоволено. Вжито заходи забезпечення позову у даній справі шляхом зупинення стягнення на підставі постанови про накладення штрафу №ЧВ-722/19/321/АВ/П/ТД-ФС/134 від 04.03.2019 року у виконавчому провадженні №59480064 - до набрання законної сили рішення в адміністративній справі №824/852/19-а.

Ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду від 05.08.2019 р. відкрито провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання на 05.09.2019 року.

Судове засідання 05.09.2019 р. не відбулось, у зв`язку із неявкою учасників справи. Водночас 05.09.2019 р., через канцелярію суду надійшли клопотання від представника позивача та представника відповідача про відкладення розгляду справи. На підставі вказаного, розгляд справи призначено на 19.09.2019 року.

В судовому засіданні 19.09.2019 р. з`явились усі учасники справи. У зв`язку із зверненням представника позивача із клопотанням про надання додаткових доказів по справі, суд відклав судове засідання по справі на 17.10.2019 року.

В судовому засідання 17.10.2019 р. з`явились усі учасники справи. Після з`ясування обставин справи та дослідження доказів, позивач та представник позивача просили суд задовольнити позов, в той час як представник відповідача заперечував проти його задоволення. Крім того, учасниками справи в судовому засіданні подано заяви про розгляд справи в порядку письмового провадження за наявними матеріалами у справі.

Згідно з ч. 3 ст. 194 КАС України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. У зв`язку із вказаним, суд вирішив перейти до розгляду справи в порядку письмового провадження.

Оцінивши повідомлені представниками сторін обставини справи, суд вважає, що наявні достатні підстави для прийняття судового рішення.

Судом встановлені такі обставини та відповідні їм правовідносини.

07.02.2019 р. до Управління Держпраці у Чернівецькій області від Головного управління ПФУ в Чернівецькій області надійшов лист із списками роботодавців у яких 30 і більше відсотків працівників працюють на умовах цивільно-правових договорів за грудень 2018 р., серед яких вказано ОСОБА_1 . Також 28.02.2019 р. від пенсійного органу до відповідача надійшов лист, в якому вказано список осіб, які використовують працю працівників на умовах цивільно-правових договорів більше одного року, серед яких значиться ОСОБА_1 . (а.с. 111, 112).

На підставі наказу Управління Держпраці у Чернівецькій області №152 від 18.03.2019 року “Про проведення інспекційних відвідувань” та направлення від 18.03.2019 р. №04-119, у період з 20.03.2019 р. по 21.03.2019 р. було здійснено інспекційне відвідування фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на предмет дотримання вимог законодавства про працю, оформлення трудових відносин з працівниками. (а.с. 113).

20.03.2019 р. відповідачем відібрано письмові пояснення у громадянки ОСОБА_3 , яка вказала, що працювала у аптеці ПП «Музика» та надавала послуги згідно цивільно-правового договору, а саме: здійснювала прийом товару, надавала консультацію покупцям, допомагала у відпуску товару, слідкувала за дотримання чистоти на полицях з ліками, переглядала терміни придатності лікарських засобів. Графік роботи вказано з 08:00 по 12:00 год з понеділка по п`ятницю та отримувала грошову винагороду в сумі 1600 грн у 2018 році. (а.с. 120).

Також 20.03.2019 р. були відібрані письмові пояснення у ОСОБА_1 , який вказав, що в аптеці по АДРЕСА_2 працівники працюють згідно графіку змінності виходу на роботу. У 2017-2018 роках та в період відпустки працівників, а також у вихідні дні відпуск товару здійснював ОСОБА_1 Також повідомлено стосовно готелю «Фортеця» по вул. Кобилянської, 1 у м. Хотин, що у даному закладі встановлено гнучкий графік роботи у зв`язку із ремонтними роботами та відсутністю відвідувачів, а тому немає потреби у працівниках, що працюють у нічний час. У разі необхідності в готелі в нічний час працював власник - ОСОБА_1 або його син. (а.с. 120).

За результатами інспекційного відвідування 21.03.2019 року був складний акт інспекційного відвідування №ЧВ-722/19/321/АВ, в якому було зафіксовані порушення, зокрема, що укладені цивільно-правові договори між ФОП ОСОБА_1 з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 містять ознаки трудового договору. (а.с. 114-119).

Позивачем 26.03.2019 р. подано заперечення на акт інспекційного відвідування 21.03.2019 р. №ЧВ-722/19/321/АВ, в яких вказано, зокрема, що з ОСОБА_3 з 08.02.2019 р. укладено трудовий договір. З 31.12.2018 р. ОСОБА_2 не перебуває у цивільних чи трудових правовідносинах. Також вказано, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 наполягали на укладенні цивільно-правових угод. (а.с. 121).

За результатами розгляду заперечень позивача від 26.03.2019 р., відповідачем відхилено доводи зазначені ОСОБА_1 . (а.с. 122).

28.03.2019 р. відповідачем прийнято припис №ЧВ-722/19/321/АВ/П про усунення порушень, що зафіксовані в акті інспекційного відвідування від 21.03.2019 р. №ЧВ-722/19/321/АВ. (а.с. 123-124).

На підставі виявлених інспекційним відділенням порушень було прийнято постанову №ЧВ-722/19/321/АВ/П/ТД-ФС/134 від 04.03.2019 р. про накладення штрафу в розмірі 250 380 гривень. (а.с. 16-17).

До матеріалів справи додано цивільно-правовий договір від 01.01.2016 р., укладений між ОСОБА_1 (замовник) та ОСОБА_2 (виконавець), де виконавець надає послуги адміністратора в строк з 01.01.2016 р. по 31.12.2016 р. Час виконання робіт установлено згідно графіка. Виконавець виконує роботу на свій ризик, самостійно організовує виконання роботи, не підлягає під дію правил внутрішнього трудового розпорядку, не має права на одержання допомоги із соціального страхування, не сплачує страхові внески на загальнообов`язкове соціальне страхування у зв`язку із тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням. За виконану роботу встановлено оплату в розмірі 8,10 грн за кожну відпрацьовану годину. Оплата здійснюється по факту виконання замовлених робіт згідно акта виконаних робіт не пізніше 5 числа з дня прийняття роботи кожного місяця. (а.с. 141).

Також до матеріалів справи додано цивільно-правовий договір від 01.01.2017 р., укладений між ОСОБА_1 (замовник) та ОСОБА_2 (виконавець), де виконавець надає послуги адміністратора в строк з 01.01.2017 р. по 31.12.2016 р. Час виконання робіт установлено згідно графіка. Виконавець виконує роботу на свій ризик, самостійно організовує виконання роботи, не підлягає під дію правил внутрішнього трудового розпорядку, не має права на одержання допомоги із соціального страхування, не сплачує страхові внески на загальнообов`язкове соціальне страхування у зв`язку із тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням. За виконану роботу встановлено оплату в розмірі 21,05 грн за кожну відпрацьовану годину. Оплата здійснюється по факту виконання замовлених робіт згідно акта виконаних робіт не пізніше 5 числа або з дня прийняття замовником роботи. (а.с. 142).

До матеріалів справи додано цивільно-правовий договір від 01.01.2018 р., укладений між ОСОБА_1 (замовник) та ОСОБА_2 (виконавець), де виконавець надає послуги адміністратора в строк з 01.01.2018 р. по 31.12.2018 р. Час виконання робіт установлено згідно графіка. Виконавець виконує роботу на свій ризик, самостійно організовує виконання роботи, не підлягає під дію правил внутрішнього трудового розпорядку, не має права на одержання допомоги із соціального страхування, не сплачує страхові внески на загальнообов`язкове соціальне страхування у зв`язку із тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням. За виконану роботу встановлено оплату в розмірі 22,41 за кожну відпрацьовану годину. Оплата здійснюється по факту виконання замовлених робіт згідно акта виконаних робіт не пізніше 5 числа або з дня прийняття роботи кожного місяця. (а.с. 143).

Матеріали справи містять цивільно-правовий договір від 01.04.2017 р., укладений між ОСОБА_1 (замовник) та ОСОБА_3 (виконавець), де виконавець надає послуги консультацій відвідувачів готелю в строк з 01.04.2017 р. по 31.12.2017 р. Час виконання робіт установлено згідно графіка. Виконавець виконує роботу на свій ризик, самостійно організовує виконання роботи, не підлягає під дію правил внутрішнього трудового розпорядку, не має права на одержання допомоги із соціального страхування, не сплачує страхові внески на загальнообов`язкове соціальне страхування у зв`язку із тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням. За виконану роботу встановлено оплату за домовленістю. Оплата здійснюється згідно акта виконаних робіт не пізніше 5 числа після прийняття замовником роботи. (а.с. 144-145).

Крім того, між ОСОБА_1 (замовник) та ОСОБА_3 (виконавець) було укладено цивільно-правовий договір від 01.01.2018 р., де виконавець перевіряє товари аптеки при прийманні на цілісність, здійснює контроль за відвідування готелю в строк з 01.01.2018 р. по 31.12.2018 року. Час виконання робіт установлено згідно графіка. Виконавець виконує роботу на свій ризик, самостійно організовує виконання роботи, не підлягає під дію правил внутрішнього трудового розпорядку, не має права на одержання допомоги із соціального страхування, не сплачує страхові внески на загальнообов`язкове соціальне страхування у зв`язку із тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням. За виконану роботу встановлено оплату за домовленістю. Оплата здійснюється згідно акта виконаних робіт не пізніше 5 числа після прийняття замовником роботи. (а.с. 146-147).

01.01.2019 р. між ОСОБА_1 (замовник) та ОСОБА_3 (виконавець) було укладено цивільно-правовий договір №6, де виконавець здійснює прийом та розміщення товару по групам, надає консультацію покупців у строк з 01.01.2018 р. по 31.12.2018 року. Час виконання робіт установлено згідно графіка. Виконавець виконує роботу на свій ризик, самостійно організовує виконання роботи, не підлягає під дію правил внутрішнього трудового розпорядку, не має права на одержання допомоги із соціального страхування, не сплачує страхові внески на загальнообов`язкове соціальне страхування, у зв`язку із тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням. За виконану роботу встановлено оплату за домовленістю. Оплата здійснюється згідно акта виконаних робіт не пізніше 5 числа після прийняття замовником роботи. (а.с. 148-149).

До матеріалів справи додано акти прийому позивачем наданих послуг від ОСОБА_2 за період з 01.01.2016 р. по 31.12.2018 р. та ОСОБА_3 за період з 01.04.2017 р. по 31.01.2019 року. (а.с. 19-84, 150-154).

Матеріали справи також містять відомості виплати позивачем винагороди ОСОБА_2 та ОСОБА_3 за квітень - травень 2017 року, серпень-вересень 2017 р., липень—серпень 2018 року. (а.с. 155-157).

Крім того, матеріали справи містять табелі обліку робочого часу за січень - грудень 2017 р., січень – серпень 2018 р. де вказано 4-х годинний 5-ти денний робочий графік ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на підставі цивільно-правових угод. Також додано відомості нарахованої заробітної плати вказаним працівникам. (а.с.126-140).

До матеріалів справи додано трудовий договір №9 від 08.02.2019 р., укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 (а.с. 125).

Зміст спірних правовідносин полягає у перевірці судом правомірності дій Управління Держпраці у Чернівецькій області під час прийняття постанови №ЧВ-722/19/321/АВ/П/ТД-ФС/134 від 04.03.2019 р. про накладення штрафу в розмірі 250 380 гривень.

Спірні правовідносини врегульовані Кодексом законів про працю України, Закон України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05.04.2007 року № 877-V, Положенням про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 року №96; Законом України “Про оплату праці” від 24.03.1995 р. № 108/95-ВР.

До вказаних правовідносин суд застосовує такі положення законодавства та робить висновки по суті спору.

Згідно частини першої та другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає Закон України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05.04.2007 року № 877-V (далі - Закон № 877-V).

Відповідно до статті 1 Закону № 877-V державний нагляд (контроль) це - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Відповідач у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства.

Правові засади і гарантії здійснення громадянами України права розпоряджатися своїми здібностями до продуктивної і творчої праці визначає Кодекс законів про працю України (далі - КЗпП України).

Згідно частини 1 статті 259 КЗпП України державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Згідно з пунктом 1 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 року №96 (далі Положення), Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, який реалізує державну політику, крім іншого, з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю.

Держпраці здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи (пункт 7 Положення).

Процедуру здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами (включаючи їх структурні та відокремлені підрозділи, які не є юридичними особами) та фізичними особами, які використовують найману працю - визначено Порядком здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 26.04.2017 року №295 “Деякі питання реалізації статті 259 Кодексу законів про працю України та статті 34 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” (далі - Порядок №295).

Відповідно до п.2 Порядку №295 державний контроль за додержанням законодавства про працю здійснюються у формі проведення інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань інспекторами праці - Держпраці та її територіальних органів.

Згідно з пп. 6 п. 5 Порядку №295 інспекційні відвідування проводяться, зокрема, за інформацією Пенсійного фонду України та його територіальних органів про працівників, які виконують роботи (надають послуги) за цивільно-правовими договорами в одного роботодавця більше року.

Судом встановлено, що інспекційне відвідування позивача було здійснене працівниками управління Держпраці у Чернівецькій області на підставі інформації управління ПФУ в Чернівецькій області від 07.02.2019 р. та від 28.02.2019 р. про те, що ОСОБА_1 використовує працю працівників на умовах цивільно-правових договорів більше одного року.

Згідно з п.п. 19-21 Порядку N 295 за результатами інспекційного відвідування або невиїзного інспектування складаються акт і у разі виявлення порушень законодавства про працю - припис про їх усунення.

Акт складається в останній день інспекційного відвідування або невиїзного інспектування у двох примірниках, які підписуються інспектором праці, що його проводив, та керівником об`єкта відвідування або його уповноваженим представником. Один примірник акта залишається в об`єкта відвідування.

Якщо об`єкт відвідування не погоджується з викладеною в акті інформацією, акт підписується із зауваженнями, які є його невід`ємною частиною.

Зауваження можуть бути подані об`єктом відвідування не пізніше трьох робочих днів з дати підписання акта. Письмова вмотивована відповідь на зауваження надається інспектором праці не пізніше ніж через три робочих дні з дати їх надходження.

Судом встановлено, що під час призначення та проведення Управлінням Держпраці у Чернівецькій області інспекційного відвідування щодо додержання позивачем законодавства про працю відповідач діяв в межах повноважень та у спосіб визначений норами чинного законодавства.

Крім того, суд звертає увагу, що відповідно до п. 29 Порядку N 295 передбачено, що заходи до притягнення об`єкта відвідування та його посадових осіб до відповідальності за використання праці неоформлених працівників, несвоєчасну та не у повному обсязі виплату заробітної плати, недодержання мінімальних гарантій в оплаті праці вживаються одночасно із внесенням припису незалежно від факту усунення виявлених порушень у ході інспекційного відвідування або невиїзного інспектування.

Судом встановлено, що за результатами проведеного інспекційного відвідування відповідачем було виявлено порушення вимог пп.6 ч.1 та ч.3 ст. 24 КЗпП України – в продовж періоду з січня 2016 р. по січень 2019 р. позивач використовував працю найманих працівників ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , які були допущені до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску про прийняття працівників на роботу.

На підставі абз. 2 ч. 2 ст. 265 КЗпП України відповідачем прийнято постанову №ЧВ-722/19/321/АВ/П/ТД-ФС/134 від 04.03.2019 р. про накладення на фізичну особу – підприємця ОСОБА_1 штрафу в розмірі 250 380 гривень.

Кодекс законів про працю України регулює трудові відносини всіх працівників, сприяючи зростанню продуктивності праці, поліпшенню якості роботи, підвищенню ефективності суспільного виробництва і піднесенню на цій основі матеріального і культурного рівня життя трудящих, зміцненню трудової дисципліни і поступовому перетворенню праці на благо суспільства в першу життєву потребу кожної працездатної людини. Законодавство про працю встановлює високий рівень умов праці, всемірну охорону трудових прав працівників (стаття 1 КЗпП України).

Частиною 1 статті 3 КЗпП України передбачено, що законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.

Статтею 4 КЗпП України визначено, що законодавство про працю складається з Кодексу законів про працю України та інших актів законодавства України, прийнятих відповідно до нього.

Визначення трудового договору міститься у статті 21 КЗпП України, згідно якої трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Працівник має право реалізувати свої здібності до продуктивної і творчої праці шляхом укладення трудового договору на одному або одночасно на декількох підприємствах, в установах, організаціях, якщо інше не передбачене законодавством, колективним договором або угодою сторін.

Статтею 24 КЗпП України передбачено, що трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі. Додержання письмової форми є обов`язковим:

1) при організованому наборі працівників;

2) при укладенні трудового договору про роботу в районах з особливими природними географічними і геологічними умовами та умовами підвищеного ризику для здоров`я;

3) при укладенні контракту;

4) у випадках, коли працівник наполягає на укладенні трудового договору у письмовій формі;

5) при укладенні трудового договору з неповнолітнім (стаття 187 цього Кодексу);

6) при укладенні трудового договору з фізичною особою;

7) в інших випадках, передбачених законодавством України.

При укладенні трудового договору громадянин зобов`язаний подати паспорт або інший документ, що посвідчує особу, трудову книжку, а у випадках, передбачених законодавством, - також документ про освіту (спеціальність, кваліфікацію), про стан здоров`я та інші документи.

Працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

За приписами статті 23 КЗпП України трудовий договір може бути: 1) безстроковим, що укладається на невизначений строк; 2) на визначений строк, встановлений за погодженням сторін; 3) таким, що укладається на час виконання певної роботи. Строковий трудовий договір укладається у випадках, коли трудові відносини не можуть бути встановлені на невизначений строк з урахуванням характеру наступної роботи, або умов її виконання, або інтересів працівника та в інших випадках, передбачених законодавчими актами.

Загальне визначення цивільно-правового договору наведено у частини 1 статті 626 Цивільного кодексу України. Так, вказаною нормою визначено, що договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до статті 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Слід зазначити, що основною ознакою, що відрізняє цивільні відносини від трудових, є те, що трудовим законодавством регулюється процес організації трудової діяльності. За цивільно-правовим договором процес організації трудової діяльності залишається за його межами, метою договору є отримання певного матеріального результату.

Виконавець, який працює за цивільно-правовим договором, на відміну від працівника, який виконує роботу відповідно до трудового договору, не підпорядковується правилам внутрішнього трудового розпорядку, хоча і може бути з ними ознайомлений, він сам організовує свою роботу і виконує її на власний ризик, працівник не зараховується до штату установи (організації), не вноситься запис до трудової книжки та не видається розпорядчий документ про прийом його на роботу на певну посаду.

З аналізу наведених норм вбачається, що трудовий договір це угода щодо здійснення і забезпечення трудової функції. За трудовим договором працівник зобов`язаний виконувати роботу з визначеної однієї або кількох професій, спеціальностей, посади відповідної кваліфікації, виконувати визначену трудову функцію в діяльності підприємства. Після закінчення виконання визначеного завдання трудова діяльність не припиняється. Предметом трудового договору є власне праця працівника в процесі виробництва, тоді як предметом договору цивільно-правового характеру є виконання його стороною певного визначеного обсягу робіт.

Відповідні висновки зроблено Верховним Судом у постанові від 04.07.2018 року №820/1432/17, які відповідно до ч.5 ст. 242 КАС України, суд враховує при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.

З аналізу наданих суду цивільно-правових договорів, укладених між фізичною особою – підприємцем ОСОБА_1 з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , судом встановлено, що вказані угоди не містять фіксованого розміру вартості послуг, не встановлено обсяг, зміст, строк та порядок надання послуг. Позивачу послуги надавались за місцем здійснення ним підприємницької діяльності в готелі «Фортеця АДРЕСА_3 АДРЕСА_4 . Час виконання робіт установлено згідно графіку, по 4 години в робочі дні п`ятиденного робочого тижня, з двома днями вихідними – субота, неділя, що свідчить про систематичний режим роботи та її щомісячну оплату.

Крім того, згідно письмових пояснень громадянки ОСОБА_3 від 20.03.2019 р., вказано, що вказаний працівник працювала у аптеці ПП «Музика» та надавала послуги, а саме: здійснювала прийом товару, надавала консультацію покупцям, допомагала у відпуску товару, слідкувала за дотримання чистоти на полицях з ліками, переглядала терміни придатності лікарських засобів. Графік роботи вказано з 08:00 по 12:00 год з понеділка по п`ятницю та отримувала грошову винагороду в сумі 1600 грн у 2018 році.

Також, згідно наданих суду табелів обліку робочого часу за січень - грудень 2017 р., січень – серпень 2018 р., вказано 4-х годинний 5-ти денний робочий графік ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , що додатково підтверджує наявність між позивачем та вказаними працівниками трудових правовідносин, а не цивільно-правових.

З вказаних підстав суд дійшов висновку, що укладені цивільно-правові договори між фізичною особою – підприємцем ОСОБА_1 , з одного боку, та громадянами ОСОБА_2 і ОСОБА_3 , з іншого, носять ознаки трудових правовідносин, яким передує укладення трудових договорів. А тому, відповідачем правомірно прийнято постанову №ЧВ-722/19/321/АВ/П/ТД-ФС/134 від 04.03.2019 р. про накладення на позивача штрафу в розмірі 250 380 гривень.

У зв`язку із зазначеним, позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з вимогами ч. 1 та ч. 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачем доведено суду правомірність та законність постанови №ЧВ-722/19/321/АВ/П/ТД-ФС/134 від 04.03.2019 р. про накладення штрафу в розмірі 250 380 гривень.

Згідно з вимогами статей 132-143 КАС України суд не вирішує питання щодо розподілу судових витрат.

Керуючись статтями 9, 14, 77, 78, 90, 139, 143, 241 - 246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України ,-

В И Р І Ш И В:

1. У задоволені адміністративного позову відмовити у повному обсязі.

Згідно статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

У відповідності до статей 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку повністю або частково. Апеляційна скарга на рішення до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подається до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його складання.

Найменування сторін:

позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_5 , код РНОКПП НОМЕР_1 );

відповідач: Управління Держпраці у Чернівецькій області (вул. Зелена, 3, м. Чернівці, 58003, код ЄДРПОУ 39888333).

Суддя Т.М. Брезіна