Рішення № 85266161, 28.10.2019, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 жовтня 2019 року м. ПолтаваСправа № 440/3590/19

Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Слободянюк Н.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Міністерства внутрішніх справ України про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 /далі – позивач, ОСОБА_1 / звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Міністерства внутрішніх справ України /далі – відповідач, МВС України/ про:

- визнання протиправними дій Міністерства внутрішніх справ України щодо повернення до Управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області висновку та матеріалів на виплату ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги як інваліду ІІ групи та неналежного їх розгляду Міністерством внутрішніх справ України згідно з вимогами Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №850 від 21 жовтня 2015 року;

- зобов`язання Міністерства внутрішніх справ України повторно розглянути висновок з відповідними документами відносно ОСОБА_1 та прийняти рішення щодо призначення виплати одноразової грошової допомоги як інваліду ІІ групи у розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, відповідно до Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №850 від 21 жовтня 2015 року, з урахуванням обставин, встановлених судом /а.с.5-15/.

Позов обґрунтований тим, що позивач у період з 15 лютого 2013 року по 27 лютого 2015 року проходив службу в органах внутрішніх справ України та отримав травму, пов`язану з виконанням службових обов`язків. У зв`язку з отриманням ІІ групи інвалідності позивач звернувся до Управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області із заявою (рапортом) про виплату одноразової грошової допомоги та подав всі необхідні документи. Управлінням Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області прийнято висновок від 15 травня 2019 року про виплату одноразової грошової допомоги, який направлено до Міністерства внутрішніх справ України. Листами Міністерства внутрішніх справ України №15/2-2376 від 24 червня 2019 року та №15/2-141аз від 13 вересня 2019 року повідомлено, що надіслані матеріали про виплату одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 не відповідають умовам Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №850 від 21 жовтня 2015 року, та не можуть бути розглянуті, а тому їх повернуто без прийняття рішення з детальним роз`ясненням причин повернення. З вказаними діями відповідача позивач не погоджується, оскільки відповідно до положень частини шостої статті 23 Закону України "Про міліцію" та Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №850 від 21 жовтня 2015 року, він має право на отримання одноразової грошової допомоги у зв`язку з встановленням вищої групи інвалідності та більшим відсотком втрати працездатності.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 27 вересня 2019 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі та призначено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Відповідач позов не визнав та у відзиві на позовну заяву /а.с. 53-56/ зазначив, що позивач не має право на призначення одноразової грошової допомоги, адже єдиним юридичним фактом, з яким чинне законодавство пов`язує виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги, є первинне встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності, тоді як первинний огляд позивача відбувся 25 лютого 2015 року з установленням 10 % втрати працездатності, вдруге його було оглянуто 17 листопада 2017 року та встановлено ІІІ групу інвалідності, тобто понад дворічний строк. Прийняття рішення про призначення одноразової грошової компенсації належать до дискреційних повноважень відповідача.

Справу розглянуто судом у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) відповідно до статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося на підставі частини четвертої статті 229 КАС України.

Дослідивши письмові докази, суд встановив такі обставини та відповідні до них правовідносини.

ОСОБА_1 з 15 лютого 2013 року по 27 лютого 2015 року проходив службу в органах внутрішніх справ /а.с. 63/.

Відповідно до довідки про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності у відсотках застрахованого серії ВМ-1 № 000868 ОСОБА_1 установлено 10% втрати професійної працездатності внаслідок травми, пов`язаної з виконанням службових обов`язків /а.с.64/.

Згідно з довідкою до акта огляду МСЕК серії АВ № 0565185 за результатами первинного огляду з 17 листопада 2017 року ОСОБА_1 встановлено ІІІ групу інвалідності внаслідок травми, пов`язаної з виконанням службових обов`язків /а.с. 22/.

Відповідно до довідки до акта огляду МСЕК серії АВ № 0029802 від 06 грудня 2018 року та виписки з акта огляду МСЕК до вказаної довідки за результатами повторного огляду з 13 листопада 2018 року ОСОБА_1 встановлено ІІ групу інвалідності внаслідок травми, пов`язаної з виконанням службових обов`язків /а.с. 20, 65/.

Згідно із довідкою про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності у відсотках серії АГ №0022827 ОСОБА_1 встановлено 70 відсотків ступеня втрати професійної працездатності внаслідок травми, пов`язаної з виконанням службових обов`язків, з 13 листопада 2018 року /а.с. 66/.

12 квітня 2019 року ОСОБА_1 звернувся із заявою (рапортом) до голови ліквідаційної комісії УМВС України в Полтавській області про виплату одноразової грошової допомоги у зв`язку з отриманням ІІ групи інвалідності внаслідок травми, отриманої при виконанні службових обов`язків. До вказаної заяви додано: копію постанови ВЛК, довідку МСЕК, копії актів Н-1 та ОСОБА_2 -5, копію посвідчення інваліда війни, копії паспорта та ідентифікаційного коду, реквізити банку /а.с. 63/.

15 травня 2019 року УМВС України в Полтавській області складено висновок про призначення одноразової грошової допомоги відповідно до Закону України "Про міліцію" від 20 грудня 1990 року № 565-ХІІ, яким ОСОБА_1 на підставі пункту 3.2 Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 року № 850, призначено одноразову грошову допомогу у розмірі 115600,00 грн (різниця між нарахованою одноразовою грошовою допомогою – 368200,00 грн та раніше виплаченою сумою – 252600,00 грн) /а.с.62/.

Пакет документів на виплату ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги надісланий УМВС України в Полтавській області разом із супровідним листом №4/2567 від 15 травня 2019 року до Департаменту фінансово-облікової політики МВС України та отриманий останнім 21 травня 2019 року (вх. № 4092) /а.с. 59/.

За результатами розгляду матеріалів з питання призначення ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги Департаментом фінансово-облікової політики Міністерства внутрішніх справ України листом № 15/2-2376 від 24 червня 2019 року повернуто матеріали ОСОБА_1 як такі, що не відповідають умовам Порядку №850, з посиланням на ту обставину, що з дати первинного огляду МСЕК пройшло більше 2 років, що за умовами пункту 4 Порядку не дає йому права на отримання грошової допомоги у більшому розмірі /а.с.60-61/.

Листом Департаменту фінансово-облікової політики Міністерства внутрішніх справ України № 15/2-141аз від 13 вересня 2019 року повідомлено, що матеріали щодо призначення одноразової грошової допомоги у зв`язку з встановленням ОСОБА_1 ІІ групи інвалідності повернуто листом ДФОП МВС України №15/2-2376 від 24 червня 2019 року без прийняття рішення з детальним роз`ясненням причин повернення /а.с. 58/.

Не погодившись з діями МВС України щодо повернення висновку та матеріалів на виплату ОСОБА_1 , як інваліду ІІ групи, одноразової грошової допомоги та неналежного їх розгляду МВС України, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам та доводам учасників справи, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини першої статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

02 липня 2015 року прийнято Закон України "Про Національну поліцію" № 580-VIII від 02 липня 2015 року, згідно з пунктом 15 Прикінцевих та перехідних положень якого право на отримання одноразової грошової допомоги, інших виплат, передбачених Законом України "Про міліцію", зберігається і здійснюється в порядку, що діяв до набрання чинності Законом України "Про Національну поліцію".

До набрання чинності Законом України "Про Національну поліцію" порядок виплати одноразової грошової допомоги було врегульовано нормами статті 23 Закону України "Про міліцію" № 565-XII від 20 грудня 1990 року та Порядком та умовами призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 850 від 21 жовтня 2015 року /далі – Порядок № 850/.

Так, відповідно до частини шостої статті 23 Закону України "Про міліцію" у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного працівнику міліції під час виконання ним службових обов`язків, яке призвело до встановлення йому інвалідності, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності I групи, 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності II групи, 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності III групи в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України. Визначення ступеня втрати працездатності працівником міліції у період проходження служби в органах внутрішніх справ у кожному випадку ушкодження здоров`я здійснюється в індивідуальному порядку відповідно до законодавства.

Пунктом 2 Порядку №850 визначено, що днем виникнення права на отримання грошової допомоги у разі встановлення працівнику міліції інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності є дата встановлення втрати працездатності, що зазначена в довідці медико-соціальної експертної комісії.

Згідно із підпунктом 2 пункту 3 Порядку № 850 грошова допомога призначається і виплачується у разі установлення працівникові міліції інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого під час виконання ним службових обов`язків, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення із служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, у розмірі: 250-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, - у разі встановлення інвалідності I групи; 200-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, - у разі встановлення інвалідності II групи; 150-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, - у разі встановлення інвалідності III групи.

Відповідно до пункту 4 Порядку № 850 якщо протягом двох років працівникові міліції після первинного встановлення інвалідності із втратою працездатності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності під час повторного огляду буде встановлено згідно з рішенням медико-соціальної експертної комісії вищу групу чи іншу причину інвалідності або більший відсоток втрати працездатності, що дає йому право на отримання грошової допомоги в більшому розмірі, виплата проводиться з урахуванням раніше виплаченої суми.

Пунктом 7 Порядку № 850 передбачено, що працівник міліції, якому призначається грошова допомога у разі встановлення інвалідності чи часткової втрати працездатності без установлення інвалідності, подає за місцем служби такі документи: заяву (рапорт) про виплату грошової допомоги у зв`язку з установленням інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності за формою згідно з додатком до цих Порядку та умов; довідку медико-соціальної експертної комісії про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності (у відсотках).

До заяви додаються копії: довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією; постанови відповідної військово-лікарської комісії щодо встановлення причинного зв`язку поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання; акта розслідування нещасного випадку та акта, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва) працівника міліції, зокрема про те, що воно не пов`язане з учиненням ним кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком учинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп`яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, за формою, що затверджується МВС; сторінок паспорта з даними про прізвище, ім`я та по батькові і місце реєстрації; документа, що підтверджує реєстрацію у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків (сторінки паспорта громадянина України - для особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомила про це відповідному контролюючому органу і має відповідну відмітку у паспорті громадянина України).

Пунктом 8 Порядку № 850 встановлено, що керівник органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, подає МВС в 15-денний строк з дня реєстрації документи, зазначені в пунктах 6 або 7 цих Порядку та умов, висновок щодо виплати грошової допомоги, а також у разі загибелі (смерті) працівника міліції: витяг з наказу про виключення загиблого (померлого) працівника міліції із списків особового складу; витяг з особової справи про склад сім`ї загиблого (померлого) працівника міліції.

Відповідно до пункту 9 Порядку №850 МВС в місячний строк після надходження зазначених у пункті 8 цих Порядку та умов документів приймає рішення про призначення або у випадках, передбачених пунктом 14 цих Порядку та умов, про відмову в призначенні грошової допомоги і надсилає його разом із зазначеними документами керівникові органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, для видання наказу про виплату такої допомоги, або у разі відмови - для письмового повідомлення осіб із зазначенням мотивів відмови.

Згідно з пунктом 14 Порядку №850 призначення і виплата грошової допомоги не здійснюються, якщо загибель (смерть), поранення (контузія, травма або каліцтво), інвалідність чи часткова втрата працездатності без установлення інвалідності працівника міліції за висновком комісії з розслідування нещасного випадку є наслідком: учинення ним злочину, адміністративного правопорушення або дисциплінарного проступку; учинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп`яніння; навмисного спричинення собі тілесного ушкодження чи іншої шкоди своєму здоров`ю або самогубства (крім випадку доведення особи до самогубства, установленого судом); подання особою завідомо неправдивих відомостей для призначення і виплати грошової допомоги.

Наведеним вище правовим регулюванням передбачено два альтернативних варіанта прийняття рішень: призначення або відмова у призначенні грошової допомоги.

Отже, такого варіанту поведінки як прийняття МВС рішення про повернення матеріалів з питання призначення одноразової грошової допомоги нормами не передбачено.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом, зокрема, у постановах від 30 січня 2018 року у справі № 822/1579/17, від 13 лютого 2018 року у справах № 808/1866/16 та № 806/845/16, від 18 жовтня 2018 року у справі № 369/13187/17, від 28 лютого 2019 року у справі №816/1699/18 та 24 жовтня 2019 року у справі №817/713/16.

Як вбачається з матеріалів справи, подані позивачем документи для призначення одноразової грошової допомоги повернуто Департаментом фінансово-облікової політики МВС України до Ліквідаційної комісії УМВС України в Полтавській області /а.с. 58, 60/.

Таким чином, за результатами розгляду матеріалів про призначення позивачу одноразової грошової допомоги у зв`язку з установленням ІІ групи інвалідності МВС України не прийнято жодного рішення, передбаченого Порядком №850, чим допущено порушення права позивача на належний розгляд поданої ним заяви та документів і прийняття відповідного рішення.

Оскільки такого виду рішення як рішення про повернення матеріалів щодо призначення одноразової грошової допомоги законодавством не передбачено, суд дійшов висновку, що відповідач діяв не у спосіб, встановлений законом.

Повернення матеріалів ОСОБА_1 як таких, що не відповідають вимогам законодавства, відповідач вмотивував наявністю тієї обставини, що з дати первинного огляду МСЕК пройшло більше 2 років, що за умовами пункту 4 Порядку № 850 не дає позивачу права на отримання грошової допомоги у більшому розмірі.

Однак, Законом України "Про міліцію" не встановлено обмежень щодо виплати одноразової грошової допомоги, які передбачені пунктом 4 Порядку № 850.

Вказана норма Порядку № 850 не позбавляє позивача права на отримання одноразової грошової допомоги, а лише встановлює обмеження у розмірі проведення виплати нарахованої суми грошової допомоги в залежності від часу повторного встановлення інвалідності із втратою працездатності після первинного встановлення втрати працездатності. Так само цей пункт Порядку не містить жодних застережень щодо неможливості проведення виплати грошової допомоги у разі встановлення особі після спливу дворічного терміну іншої групи інвалідності чи більшого відсотку втрати працездатності.

Вичерпний перелік випадків, за яких особі може бути відмовлено у призначенні грошової допомоги, визначено у пункті 14 Порядку № 850, і підстави, з якої позивач повернув матеріали ОСОБА_1 , вказана норма не містить.

Аналогічна права позиція викладена Верховним Судом у постановах від 13 лютого 2018 року у справі № 808/1866/16, від 28 лютого 2019 року у справі №816/1699/18 та від 12 вересня 2019 року у справі №823/194/16.

За таких обставин суд дійшов висновку, що дії Міністерства внутрішніх справ України щодо повернення висновку та документів щодо виплати ОСОБА_1 , як інваліду ІІ групи, одноразової грошової допомоги, та неналежного їх розгляду є протиправними та підлягають захисту шляхом зобов`язання Міністерства внутрішніх справ України повторно розглянути висновок з відповідними документами відносно ОСОБА_1 та прийняти рішення відповідно до Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 року №850, з урахуванням правової оцінки спірного питання, наданої судом у цьому рішенні, у зв`язку з чим позов у відповідній частині вимог підлягає задоволенню.

З огляду на дискреційні повноваження відповідача, позовна вимога про зобов`язання Міністерства внутрішніх справ України прийняти рішення щодо призначення ОСОБА_1 , як інваліду ІІ групи, одноразової грошової допомоги у розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності відповідно до Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 року № 850, задоволенню не підлягає.

Такий висновок суду відповідає постанові Верховного Суду від 28 лютого 2019 року у справі № 816/1699/18.

Отже, адміністративний позов підлягає задоволенню частково.

Підстави для розподілу судових витрат відсутні, оскільки позивач як інвалід ІІ групи звільнений від сплати судового збору і витрат про його сплаті не поніс.

Керуючись статтями 6-9, 72-77, 211, 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) до Міністерства внутрішніх справ України (вул. Богомольця, буд. 10, м. Київ, 01024, ідентифікаційний код 00032684) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Міністерства внутрішніх справ України (вул. Богомольця, буд. 10, м. Київ, 01024, ідентифікаційний код 00032684) щодо повернення до Управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області висновку та документів щодо виплати ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ), як інваліду ІІ групи, одноразової грошової допомоги та їх розгляду Міністерством внутрішніх справ України з порушенням Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 року № 850.

Зобов`язати Міністерство внутрішніх справ України (вул. Богомольця, буд. 10, м.Київ, 01024, ідентифікаційний код 00032684) повторно розглянути висновок з відповідними документами відносно ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) та прийняти рішення відповідно до Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 року №850, з урахуванням правової оцінки спірного питання, наданої судом у цьому рішенні.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги у порядку, встановленому статтею 297 з урахуванням положень підпункту 15.5 пункту 15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Н.І. Слободянюк