Рішення № 85263926, 25.10.2019, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 жовтня 2019 року м. Житомир справа № 240/8903/19

категорія 109020100

Житомирський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Чернової Г.В., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Мартинівської сільської ради Пулинського району Житомирської області про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії,

встановив:

До Житомирського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , в якій, з урахуванням змінених позовних вимог, просять:

- визнати протиправним та скасувати рішення 15 сесії 7 скликання Мартинівської сільської ради Пулинськоґо району Житомирської області від 28.05.2019 № 336 в частині надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок з кадастровими номерами 1825480400:10:000:0526 та 1825480400:10:000:0524 для створення громадських пасовищ;

- визнати протиправним та скасувати рішення 16 сесії 7 скликання Мартинівської сільської ради Пулинського району Житомирської області від 27.06.2019 № 414 Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок з кадастровими номерами 1825480400:10:000:0526 та 1825480400:10:000:0524 ОСОБА_2 та ОСОБА_1 ;

- зобов`язати Мартинівську сільську раду Пулинського району Житомирської області, в зв`язку з відсутністю законних підстав для відмови у затвердженні проекту землеустрою, прийняти у десятиденний строк рішення, яким затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства з кадастровим номером 1825480400:10:000:0526 у власність ОСОБА_1 , земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства з кадастровим номером 1825480400:10:000:0524 ОСОБА_2 на підставі спільноподаної заяви від 18.04.2019 року, що зареєстрована 18.04.2019 за № 223;

- встановити судовий контроль за виконанням Мартинівською сільською радою Пулинського району Житомирської області судового рішення у цій справі шляхом зобов`язання подати до суду відповідний звіт.

В обґрунтування позовних вимог зазначають, що на підставі наказів Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області № 6-3524/14-18-СГ та № 6-3525/14-18-СГ про надання дозволів на розроблення проектів землеустрою щодо відведення у власність земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства, замовили розроблення проекту землеустрою щодо їх відведення з кадастровим номером 1825480400:10:000:0526 ОСОБА_1 , земельної ділянки з кадастровим номером 1825480400:10:000:0524 ОСОБА_2 . 18.04.2019 позивачі подали спільну заяву, до якої додали погоджений проект землеустрою щодо відведення у власність земельних ділянок 1825480400:10:000:0526 та 1825480400:10:000:0524. Водночас, відповідач не розглянув подані документи у встановлений ч.9 ст.118 ЗК України строк, та рішенням 15 сесії 7 скликання від 28.05.2019 № 336 надав дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок з кадастровими номерами 1825480400:10:000:0526 та 1825480400:10:000:0524 для створення громадських пасовищ, яке є дискримінаційним по відношенню до позивачів, оскільки останні правомірно очікували на затвердження проектів з огляду на обізнаність відповідачем намірів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . 27.06.2019 відповідач прийняв рішення 16 сесії 7 скликання № 414, яким відмовив у затвердженні проектів у зв`язку із тим, що рішенням 15 сесії 7 скликання Мартинівської сільської ради Пулинськоґо району Житомирської області від 28.05.2019 № 336 земельні ділянки 1825480400:10:000:0526 та 1825480400:10:000:0524 віднесені до переліку земельних ділянок для створення громадських пасовищ. Вважає, що вказана відмова є неправомірною з огляду на те, що така не передбачена ч.9 ст.118 ЗК України. Позивачі зазначають, що Мартинівська сільська рада двічі порушила їх права: на вчасний та законний розгляд заяви від 18.04.2019 вперше, та другий раз прийняттям протиправного рішення від 27.06.2019 №414.

Ухвалами судді від 17.07.2019 відкрито загальне позовне провадження у даній справі, позивачам відмовлено у забезпеченні позову.

12.09.2019 та 02.10.2019 суд ухвалою, постановленою без виходу до нарадчої кімнати, відмовив у колегіальному розгляді справи та перейшов до розгляду справи у письмове провадження відповідно.

12.08.2019 на адресу суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, у якій просив відмовити у її задоволенні. Вказав, що отримання дозволу на розробку проекту землеустрою з приводу відведення земельної ділянки не означає позитивного рішення про надання її у власність або користування. Усі учасники земельних відносин мають рівне право розробити проекти землеустрою, подальше затвердження яких відбувається із кінцевим визначенням особи, що отримає право власності або користування (оренду) на ділянку, а тому не має підстав зважати на пріоритетність того чи іншого заявника на стадії надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, що виключає наявність порушеного права позивача.У даному випадку, як позивач, так і інша особа мають рівне право розробити проекти землеустрою, подальше затвердження яких відбувається із кінцевим визначенням особи, що отримає право власності або користування (оренду) на ділянку. А відмова особі у наданні земельної ділянки, яка висловлена шляхом відмови у затвердженні проекту землеустрою щодо її відведення, сама по собі не є порушенням цивільного права цієї особи за відсутності обставин, які свідчать про наявність в неї або інших заінтересованих осіб відповідного речового права щодо такої земельної ділянки. Позивач не має інших речових прав на дану земельну ділянку. Вказане підтверджується приписами ст.118 ЗК України, в якому визначено, що проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки погоджується в порядку, встановленому статтею 186-1 цього Кодексу. Щодо порушення двотижневого терміну розгляду заяви про затвердження проекту землеустрою, то вказує, що вирішення питань, порушених позивачем у своїй заяві здійснюється виключно через винесення їх на чергову сесію сільської ради у спосіб, передбачений Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні».

У відповіді на відзив, отриманої судом 20.08.2019, позивачі додатково зазначили, що посилання на обґрунтованість порушення строків розгляду заяви про затвердження проекту землеустрою не узгоджується із приписами ч.5 ст.33 закону України «Про місцеве самоврядування», оскільки заява позивачів відноситься до земельних питань.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає наступне.

08.10.2018 ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 звернулись до Мартинівської сільської ради Пулинського району Житомирської областііз заявою про надання дозволу на виготовлення технічної документації щодо поділу земельної ділянки з кадастровим номером 1825480400:10:000:0522 на 4 земельні ділянки, зокрема по 2,0 га для відведення у власність для ведення особистого селянського господарвства ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

За результатом розгляду заяви, рішенням Мартинівської сільської ради Пулинського району Житомирської області від 27.11.2018 № 273 позивачам (через представника ОСОБА_3 ) відповідний дозвіл надано.

11 березня 2019 року позивачі уклали з ПП "ОК`ленд" договір на виконання робіт із розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельних ділянок з кадастровими номерами 1825480400:10:000:0526 та 1825480400:10:000:0524.

Розроблений проект погоджено експертом державної експертизи Козловим Г.П., що підтверджується висновком від 11.04.2019 № 2182/82-19.

18.04.2019 ОСОБА_1 , ОСОБА_2 подали відповідачу заяву про затвердження погодженого проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства з кадастровим номером 1825480400:10:000:0526 ОСОБА_4 Наталії ОСОБА_5 , земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства з кадастровим номером 1825480400:10:000:0524 ОСОБА_2 .

28 травня 2019 року проведена 15 сесія 7 скликання Мартинівської сільської ради Пулинського району Житомирської області, на якій було перенесено розгляд заяви позивачів від 18.04.2019.

Крім того, в цей же день рішенням № 336 відповідачем було надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок, в тому числі, з кадастровими номерами 1825480400:10:000:0526 та 1825480400:10:000:0524 для створення громадських пасовищ, на підставі клопотань власників великої рогатої худоби на території Мартинівської сільської ради та висновку постійної комісії сільської ради з питань земельних відносин, природокористування, планування території.

27 червня 2019 року Мартинівською сільською радою Пулинського району Житомирської області на 16 сесії 7 скликання прийнято рішення №414 «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок», яким ОСОБА_1 , ОСОБА_2 відмовлено у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок з кадастровими номерами 1825480400:10:000:0526 та 1825480400:10:000:0524 за межами с.Видумка на території Мартинівської сільської ради у зв`язку із тим, що рішенням 15 сесії 7 скликання від 28.05.2019 № 336 вказані земельні ділянки віднесені до переліку земельних ділянок для створення громадських пасовищ.

Не погоджуючись із рішеннями Мартинівської сільської ради, позивачі звернулись до суду з вищевказаним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним обставинам справи, суд зазначає наступне.

Згідно з статтею 13 Конституції України земля є об`єктом права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією.

Відповідно до статті 144 Конституції України органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов`язковими до виконання на відповідній території.

Систему та гарантії місцевого самоврядування в Україні, засади організації та діяльності, правового статусу і відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування визначено Законом України від 21 травня 1997 року № 280/97-ВР "Про місцеве самоврядування в Україні" (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі - Закон №280/97-ВР).

Відповідно до статті 25 Закону № 280/97-ВР сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.

Статтею 59 Закону № 280/97-ВР встановлено, що рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Рішення ради приймаються на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради.

Частиною 1 статті 3 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) визначено, що земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Відповідно до частини 3 статті 22 ЗК України землі сільськогосподарського призначення передаються у власність та надаються у користування, зокрема, громадянам - для ведення особистого селянського господарства, садівництва, городництва, сінокосіння та випасання худоби, ведення товарного сільськогосподарського виробництва, фермерського господарства.

Частиною 1 та 2 статті 116 ЗК України визначено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Згідно з частиною 5 статті 116 ЗК України земельні ділянки, які перебувають у власності чи користуванні громадян або юридичних осіб, передаються у власність чи користування за рішенням органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування лише після припинення права власності чи користування ними в порядку, визначеному законом.

Повноваження органів виконавчої влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування щодо передачі земельних ділянок у власність або у користування визначені статтею 122 ЗК України.

Так, положеннями статті 122 ЗК України передбачено, що сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Порядок надання земельних ділянок державної або комунальної власності у власність врегульовано статтею 118 ЗК України.

Частиною 6 статті 118 ЗК України визначено, що громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.

У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства).

У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Положеннями частини 7 статті 118 ЗК України встановлено, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян суб`єктами господарювання, що є виконавцями робіт із землеустрою згідно із законом, у строки, що обумовлюються угодою сторін.

У разі якщо у місячний строк з дня реєстрації клопотання Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, не надав дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або вмотивовану відмову у його наданні, то особа, зацікавлена в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності, у місячний строк з дня закінчення зазначеного строку має право замовити розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки без надання такого дозволу, про що письмово повідомляє Верховну Раду Автономної Республіки Крим, Раду міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування. До письмового повідомлення додається договір на виконання робіт із землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Відповідно до частини 8 статті 118 ЗК України проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки погоджується в порядку, встановленому статтею 186-1 цього Кодексу.

Частиною 9 статті 118 ЗК України врегульовано, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а в разі необхідності здійснення обов`язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи) приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.

Згідно з частиною 10 статті 118 ЗК України відмова органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення клопотання без розгляду можуть бути оскаржені до суду.

Відповідно до частини 11 статті 118 ЗК України у разі відмови органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення заяви без розгляду питання вирішується в судовому порядку.

Частиною 6 статті 186 ЗК України визначено, що проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок погоджуються в порядку, встановленому статтею 186-1 цього Кодексу, і затверджуються Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.

Положеннями частини 18 статті 186 ЗК України встановлено, що кожен орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, інший суб`єкт, визначений цією статтею, розглядає та погоджує документацію із землеустрою самостійно та незалежно від погодження документації із землеустрою іншими органами.

Відповідно до частини 1 статті 186-1 ЗК України проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок усіх категорій та форм власності (крім земельних ділянок зони відчуження та зони безумовного (обов`язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи) підлягає обов`язковому погодженню з територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Відповідно до частини 4 статті 186-1 ЗК України розробник подає на погодження до органу, визначеного в частині першій цієї статті, за місцем розташування земельної ділянки оригінал проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, а до органів, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, - завірені ним копії проекту, а щодо земельної ділянки зони відчуження або зони безумовного (обов`язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, розробник подає оригінал проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на погодження до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, а до органів, зазначених у частині третій цієї статті, - завірені ним копії проекту.

Частиною 5 ст.186-1 ЗК України передбачено, що органи, зазначені в частинах першій - третій цієї статті, зобов`язані протягом десяти робочих днів з дня одержання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або копії такого проекту безоплатно надати або надіслати рекомендованим листом з повідомленням розробнику свої висновки про його погодження або про відмову в такому погодженні з обов`язковим посиланням на закони та прийняті відповідно до них нормативно-правові акти, що регулюють відносини у відповідній сфері.

Аналіз вищенаведених норм дає підстави для висновку, що отримання дозволу на розробку проекту землеустрою з приводу відведення земельної ділянки, так само як і розроблення проекту, не означає позитивного рішення про надання її у власність, а тому не створює правових наслідків, крім тих, що пов`язані з неправомірністю прийняття рішення органом місцевого самоврядування.

Усі учасники земельних відносин мають рівне право розробити проекти землеустрою, подальше затвердження яких відбувається із кінцевим визначенням особи, що отримає право власності або користування (оренду) на ділянку, а тому не має підстав зважати на пріоритетність того чи іншого заявника на стадії надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, що виключає наявність порушеного права позивача.

У даному випадку, як позивачі, так і інші особи мають рівне право розробити проекти землеустрою, подальше затвердження яких відбувається із кінцевим визначенням особи, що отримає право власності або користування (оренду) на ділянку. А відмова особі у наданні земельної ділянки, яка висловлена шляхом відмови у затвердженні проекту землеустрою щодо її відведення, сама по собі не є порушенням цивільного права цієї особи за відсутності обставин, які свідчать про наявність в неї або інших заінтересованих осіб відповідного речового права щодо такої земельної ділянки. Позивачі не мають інших речових прав на спірні земельні ділянки.

Суд наголошує, що на етапі надання дозволу на розробку проекту, так і в той час, коли проект вже розроблений, земельна ділянка у зв`язку з цими обставинами не має обтяжень, відповідно власник земельної ділянки має право розпоряджатись нею на власний розсуд, у тому числі і надавати дозвіл іншим особам на розроблення проекту відведення, здійснювати інші розпорядчі дії з власною земельною ділянкою.

З матеріалів справи вбачається, що розпорядженням сільського голови Мартинівської сільської ради Пулинського району Житомирської області від 07 травня 2019 року № 18-о вирішено скликати 15 сесію 7 скликання 27 травня 2019 року о 10:00 та затверджено порядок денний.

Відповідно до розпорядження сільського голови Мартинівської сільської ради Пулинського району Житомирської області від 23 травня 2019 року у зв`язку з відрядженням сільського голови в м.Житомир в Житомирську обласну державну адміністрацію 27 травня 2019 року на семінар вирішено перенести 15 сесію 7 скликання з 27 травня 2019 року на 28 травня 2019 року.

Таким чином, Мартинівська сільська рада Пулинського району Житомирської області мала повноваження, передбачені законом, на прийняття 28 травня 2019 року відповідно до затвердженого порядку денного пленарного засідання 15 сесії 7 скликання Мартинівської сільської ради Пулинського району Житомирської області рішення №336 щодо надання дозволу на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок для створення громадських пасовищ в частині відведення земельних ділянок з кадастровими номерами 1825480400:10:000:0526 та 1825480400:10:000:0524, і не свідчить про його протиправність, оскільки спірні земельні ділянки на момент прийняття рішення була вільна від обтяжень.

Суд зазначає, що відповідач не має обмежень щодо кількості наданих дозволів на розробку проектів відведення щодо спірних земельних ділянок, а особа, яка перша звернулась за отриманням дозволу або замовила та розробила проект відведення не має пріоритету перед іншими особами.

Крім того, вирішення питань, порушених позивачами у своїй заяві здійснюється через винесення їх на чергову сесію сільської ради у спосіб, передбачений Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні".

Стаття 12 ЗК України встановлює, що до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу.

Відповідно до норм частини 1 статті 26 Закону № 280/97-ВР виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються відповідно до закону питання регулювання земельних відносин.

Згідно з частинами 1 та 2 статті 59 Закону № 280/97-ВР рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом. При встановленні результатів голосування до загального складу сільської, селищної, міської ради включається сільський, селищний, міський голова, якщо він бере участь у пленарному засіданні ради, і враховується його голос.

Відповідно до пунктів 8, 9 частини 4 статті 42 Закону №280/97-ВР сільській голова скликає сесії ради, вносить пропозиції та формує порядок денний сесій ради і головує на пленарних засіданнях ради; забезпечує підготовку на розгляд ради проектів програм соціально-економічного та культурного розвитку, цільових програм з інших питань самоврядування, місцевого бюджету та звіту про його виконання, рішень ради з інших питань, що належать до її відання; оприлюднює затверджені радою програми, бюджет та звіти про їх виконання.

Таким чином, рішення Мартинівської сільської ради Пулинського району Житомирської області від 28 травня 2019 року № 336 в частині надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок з кадастровими номерами 1825480400:10:000:0526 та 1825480400:10:000:0524 для створення громадських пасовищ прийнято на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені чинним законодавством України, а тому не підлягає скасуванню.

Водночас, рішення 16 сесії 7 скликання Мартинівської сільської ради Пулинського району Житомирської області від 28 червня 2019 року №414 є протиправним та підлягає скасуванню, оскільки єдиною підставою для відмови у затвердженні проекту землеустрою може бути лише те, що проект землеустрою не погоджено в порядку, встановленому статтею 186-1 ЗК України, а також відсутність обов`язкової державної експертизи у визначених законом випадках.

Жодних інших правових підстав для відмови у затвердженні проекту землеустрою після його погодження в порядку статті 186-1 ЗК України, норми статті 118 ЗК України не містять. При цьому перевірка на відповідність проекту землеустрою вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів має здійснюватися саме на етапі погодження такого проекту.

Статтею 186-1 ЗК України передбачено два альтернативні варіанти рішень у формі висновку, які можуть бути прийняті територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, за результатами розгляду проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки: про затвердження цього проекту або про відмову в його затвердженні.

Як встановлено вище, в спірному випадку позивачі з огляду на дотримання ними всіх вимог законодавства, що передують затвердженню проекту землеустрою, в тому числі після його погодження, звернулись до відповідача з заявою про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства, але рішенням № 414 отримали відмову у зв`язку з тим, що земельні ділянки з кадастровими номерами 1825480400:10:000:0526 та 1825480400:10:000:0524 рішенням № 336 від 28.05.2019 віднесені до переліку земельних ділянок для створення громадських пасовищ.

Виходячи з встановлених вище обставин, суд вважає, що відповідач відмовив позивачам у затвердженні проекту землеустрою з підстав, які не передбачені законодавством.

Отже, рішення 16 сесії 7 скликання Мартинівської сільської ради Пулинського району Житомирської області від 27 червня 2019 року № 414 щодо відмови у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок з кадастровими номерами 1825480400:10:000:0526 та 1825480400:10:000:0524 ОСОБА_2 та ОСОБА_1 є протиправним та підлягає скасуванню.

Щодо вимоги позивачів зобов`язати Мартинівську сільську раду Пулинського району Житомирської області, прийняти рішення, яким затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства з кадастровим номером 1825480400:10:000:0526 та 1825480400:10:000:0524.

Застосовуючи механізм захисту права та його ефективного відновлення, порушеного суб`єктом владних повноважень, керуючись повноваженнями, наданими частиною 2 статті 9, частиною 2 статті 245 КАС України, дискрецією відповідача у сфері розпорядженння землями комунальної власності, суд вважає за необхідне зобов`язати Мартинівську сільську раду Пулинського району Житомирської області повторно розглянути спільну заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 від 18.04.2019 про затвердження погодженого проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства з кадастровим номером 1825480400:10:000:0526 ОСОБА_4 Наталії ОСОБА_5 , земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства з кадастровим номером 1825480400:10:000:0524 ОСОБА_2 , та за результатами її розгляду прийняти рішення встановленої форми з урахуванням норм ЗК України та висновків суду у даній справі.

Посилання Аваєвої ОСОБА_6 на постанову Верховного Суду від 11.09.2019 в справі № 819/570/18 щодо правомірності зобов`язання судом надати дозвіл та відсутність у органу місцевого самоврядування дискреційних повноважень при існуванні тільки одного правомірного та законно обґрунтованого варіанту поведінки не може бути застосовано у розглядуваній справі, оскільки спірні правовідносини в справі № 819/570/18 стосувались інших обставин, ніж у справі № 240/8903/19 (відмови позивачу у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою з різних підстав).

З огляду на все вищенаведене, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Стосовно розподілу судових витрат суд зазначає наступне.

Враховуючи приписи статті 139 КАС України, пропорційно задоволеним позовним вимогам (скасовано рішення № 414) на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню сплачений нею судовий збір за рахунок бюджетних асигнувань Мартинівської сільської ради Пулинського району Житомирської області в сумі 768,40 грн та на користь ОСОБА_2 сплачений ним судовий збір в сумі 768,40 грн.

Позивачами не підтверджено судові витрати на правову допомогу в розмірі 15000 грн, поштові витрати, копіювання документів в сумі 600 грн, а тому вони відшкодуванню не підлягають.

Витрати позивачів на проїзд з м.Києва до м.Житомира для участі в судовому засіданні 02.10.2019 також відшкодуванню не підлягають в зв`язку із недоведеністю таких з участю у справі на цю дату: згідно фіскального чеку № 3000405074 дизельне паливо придбано ОСОБА_7 (не учасником справи) 25.09.2019.

Щодо встановлення судового контролю за виконанням рішення на підставі ст.382 КАС України, суд зазначає наступне.

Частиною другою статті 14 КАС України визначено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Згідно з положеннями частини першої статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

З аналізу викладених норм вбачається, що зобов`язання суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення є правом суду, а не його обов`язком.

Враховуючи викладене, а також приймаючи до уваги обставини даної справи, суд не вбачає підстав для встановлення судового контролю щодо виконання рішення в даній справі, оскільки позивачем не наведено доводів та не надано доказів, які свідчать про те, що відповідач ухилятиметься від виконання рішення суду.

Керуючись статтями 77, 90, 139, 242-246 КАС України,

вирішив:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ), ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Мартинівської сільської ради Пулинського району Житомирської області (вул.Поліська, 3, Мартинівка, Пулинський район, Житомирська область,12041, код ЄДРПОУ 04347456) про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії, - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення 16 сесії 7 скликання Мартинівської сільської ради Пулинського району Житомирської області від 27.06.2019 № 414 "Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок".

Зобов`язати Мартинівську сільську раду Пулинського району Житомирської області повторно розглянути спільну заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 від 18.04.2019 про затвердження погодженого проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства з кадастровим номером 1825480400:10:000:0526 ОСОБА_4 Наталії ОСОБА_8 , земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства з кадастровим номером 1825480400:10:000:0524 ОСОБА_2 , та за результатами її розгляду прийняти рішення встановленої форми з урахуванням норм Земельного кодексу України та висновків суду у даній справі.

У решті позовних вимог - відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Мартинівської сільської ради Пулинського району Житомирської області судовий збір в сумі 768,40 грн.

Стягнути на користь ОСОБА_2 за рахунок бюджетних асигнувань Мартинівської сільської ради Пулинського району Житомирської області судовий збір в сумі 768,40 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Г.В. Чернова